Справа № 761/7138/25
Провадження № 1-кп/761/2907/2025
23 травня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадженні № 12024105100002263, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 грудня 2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який має вищу освіту, не працюючого, одруженого, який має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
представника потерпілого ОСОБА_10 ,
Згідно з обвинувальним актом, 26 грудня 2024 року о 09 годині 15 хвилини ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 43, біля зупинки громадського транспорту «Кудрявський узвіз», у ході конфлікту, умисно спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_9 за наступних обставин.
26 грудня 2024 року приблизно о 09 годині 00 хвилин ОСОБА_9 , використовуючи громадський транспорт - трамвай № 14, який прямував з зупинки «Контрактова площа» та здійснив зупинку на зупинці громадського транспорту «Кудрявський узвіз», що розташована за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 43, виходив з трамваю № 14 через передні двері на проїзну частину дороги, в цей час під'їхав автомобіль марки «Lexus», д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_3 , та перекрив вихід з трамваю.
Знаходячись на зупинці громадського транспорту «Кудрявський узвіз», на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ОСОБА_9 та раніше не відомим йому водієм автомобіля марки «Lexus», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 , виник словесний конфлікт, в результаті якого ОСОБА_3 вирішив вийти з власного автомобіля та підійшов до ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Кудрявський узвіз», що розташована за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 43, наніс один удар правою рукою в область лівої частини обличчя ОСОБА_9 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у виді садна в проекції нижнього повіка лівого ока внутрішнього кута та садна на слизовій верхньої губи.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто нанесені умисного легкого тілесного ушкодження.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з його примиренням з обвинуваченим, а також клопотання про залишення цивільного позову, заявленого ним у кримінальному провадження щодо відшкодування моральної шкоди, без розгляду.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 підтримала клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 у зв'язку з його примиренням з потерпілим ОСОБА_9 .
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання потерпілого, підтвердивши, що йому роз'яснено та зрозуміло суть обвинувачення, підставу для звільнення від кримінальної відповідальності, його право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, та просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілим ОСОБА_9 .
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, а обвинувачений звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, виходячи з такого.
За правилами ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно з ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до примітки до ст. 45 КК України корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до КК України вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України. Кримінальними правопорушеннями, пов'язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 КК України.
Приписами ч. 2 ст. 12 КК України встановлено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Згідно з ч. 1 ст. 125 КК України умисне легке тілесне ушкодження карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно зі ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
В своїй постанові від 05.10.2021 у справі №715/2106/20 (провадження №51-3613км21) колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що під примиренням як однією з умов звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України слід розуміти примирення як кінцевий результат усіх попередніх примирних процедур та домовленостей між винним та потерпілим, який полягає, з одного боку, у добровільному волевиявленні потерпілого, яке проявляється у його проханні (клопотанні) про звільнення винного від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України або у відсутності заперечень щодо такого звільнення, а з іншого у відсутності заперечень щодо такого звільнення з боку самого підозрюваного, обвинуваченого.
Обов'язковою процесуальною умовою для встановлення такої підстави звільнення від кримінальної відповідальності, як «примирення особи, яка вчинила злочин, з потерпілим», відповідно до положень ст. 46 КК України, під час розгляду відповідного питання в суді є підтвердження факту примирення винного з потерпілим, зокрема і під час з'ясування думки потерпілого щодо можливості звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за цією підставою.
Як установлено у судовому засіданні, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії кримінальних проступків.
Відповідно до примітки до статті 45 КК України кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, не є корупційним злочином.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під наглядом лікаря - психіатра та під наркологічним диспансерно - динамічним наглядом не перебуває, а також те, що останній примирився з потерпілим ОСОБА_9 , відшкодував моральну шкоду, що безпосередньо підтверджено останнім у судовому засіданні, який зазначив, що не має до обвинуваченого матеріальних та моральних претензій.
Таким чином, оскільки визначені кримінальним законом умови, передбачені ст. 46 КК України виконано, обвинувачений ОСОБА_3 вперше вчинив кримінальний проступок, примирився з потерпілим, який немає до обвинуваченого претензій, правдивість чого не викликає сумнівів, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України є обов'язком, а не правом суду, суд прийшов до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням його із потерпілим. Інших підстав, які б перешкоджали суду у прийнятті вказаного рішення не встановлено.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди слід залишити без розгляду відповідно до заяви потерпілого ОСОБА_9 .
Керуючись статтями 2, 7, 285-288, 369 - 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, статтями 12, 44 - 46, ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України, суд
Клопотання потерпілого ОСОБА_9 про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, відомості щодо якого внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань під № 12024105100002263 від 27 грудня 2024 року - закрити.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду.
Речові докази:
- довідку від 27 грудня 2024 року № П-12/137 на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рентген знімок на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які долучені на зберігання до матеріалів кримінального провадження № 12024105100002263 - залишити зберігати в матеріалах вказаного кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом семи днів із дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1