Рішення від 25.06.2024 по справі 760/18799/20

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

Провадження 2/760/6464/24

В справі 760/18799/20

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

І. Вступна частина

25 червня 2024 року в місті Києві

Солом'янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Левіцької Н.О.

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з постачання природного газу.

ІІ. Описова частина

31 серпня 2020 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» (далі - Позивач) до ОСОБА_1 (далі - Відповідач-1) та ОСОБА_2 (далі - Відповідач-2) про стягнення заборгованості за спожиті послуги з постачання природного газу за період з липня 2015 року по листопад 2019 року в розмірі 90 791,76 грн, що складається з основного боргу (83 347,95 грн), 3% річних (2 605,02 грн) та інфляційних втрат (4 838,79 грн). Позивач також просив покласти судові витрати на Відповідачів.

Позов обґрунтовано тим, що Відповідачі є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та споживачами природного газу, постачання якого Позивач здійснює з 01 липня 2015 року на підставі ліцензії АЕ №299069 від 26 червня 2015 року. Відповідачі приєдналися до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП №2500 від 30.09.2015, шляхом фактичного споживання газу, але не сплачували за послуги, що призвело до заборгованості.

Ухвалою судді Коробенка С.В. від 07 жовтня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання. 06 вересня 2022 року судом постановлено заочне рішення, яким позов задоволено повністю.

25 грудня 2023 року надійшла заява Відповідача-2 про перегляд заочного рішення. Ухвалою від 23 лютого 2024 року заяву задоволено, заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду.

12 березня 2024 року надійшов відзив Відповідача-2, в якому вона заперечувала проти позовних вимог, посилаючись на: 1) непроживання за адресою квартири та некористування газом; 2) відсутність її підпису в акті відключення газу від 04.11.2019, що підтверджує проживання лише Відповідача-1; 3) сплив трирічного строку позовної давності за вимогами за період з липня 2015 по листопад 2019 року.

27 березня 2024 року Позивач подав відповідь на відзив, в якій визнав пропуск строку позовної давності за вимогами за період з липня 2015 по серпень 2017 року та просив стягнути заборгованість за період з вересня 2017 по листопад 2019 року в розмірі 81941,49 грн, що складається з основного боргу (75914,77 грн), 3% річних (2333,41 грн) та інфляційних втрат (3693,31 грн).

У судове засідання 25 червня 2024 року сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду повідомлені належним чином. Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Відповідачі заяв про розгляд без їхньої участі не подавали, причини неявки не повідомили.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Зобов'язання між сторонами виникли на підставі договору, що відповідає ст. 509 ЦК України, яка визначає договір як одну з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків.

За договором постачання енергетичних ресурсів через приєднану мережу, передбаченим ч. 1 ст. 714 ЦК України, постачальник зобов'язується надавати споживачу ресурси, а споживач - оплачувати їх і дотримуватися умов договору.

Позивач з 01 липня 2015 року здійснює постачання природного газу на підставі ліцензії АЕ №299069 від 26 червня 2015 року. Пропозицію укласти договір (оферту) було опубліковано 26 червня 2015 року в газеті «Сегодня» №116, а Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам затверджено постановою НКРЕКП №2500 від 30.09.2015.

Відповідно до п. 2 розділу III Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015, такий договір укладається шляхом заявочного приєднання споживача до умов Типового договору, розміщеного на офіційному веб-сайті Позивача, без двостороннього підписання, що узгоджується з положеннями ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України.

Фактичне споживання природного газу за адресою квартири, підтверджене актом відключення від 04.11.2019, складеним АТ «Київгаз», свідчить про акцепт Відповідачами умов Типового договору.

Частина 4 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що якщо споживач не відмовився від укладання договору протягом 30 днів з моменту отримання проекту договору та вчинив дії, що засвідчують його волю до отримання послуги, договір вважається укладеним.

Пункт 2.1 Типового договору зобов'язує Позивача постачати газ у необхідних обсягах, а споживача - своєчасно оплачувати його вартість.

Пункти 4.1, 4.2 Типового договору передбачають, що споживач сплачує за газ за ціною, встановленою Регулятором, яка зазначається у платіжних документах. Зміни до п. 4.6 Типового договору, опубліковані 07.06.2019 у «Газеті по-українськи» №43, встановлюють, що остаточний розрахунок здійснюється до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, а у разі порушення строків оплати нараховується пеня відповідно до п. 4.9 Типового договору та ч. 1 ст. 26 Закону «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідач-2 ОСОБА_2 є власником 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про спадкування від 16.02.2008, та зареєстрована за цією адресою. Відповідач-1 ОСОБА_1 також є співвласницею 1/2 частки квартири та зареєстрована за вказаною адресою, що підтверджується відомостями з Реєстру територіальної громади м. Києва станом на 07.10.2020.

Частина 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлює, що дієздатні особи, які проживають або зареєстровані у житлі, несуть солідарну відповідальність за оплату комунальних послуг. Солідарний обов'язок, передбачений ч. 1 ст. 541 ЦК України, дозволяє кредитору, відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, вимагати виконання зобов'язання від усіх боржників разом або від будь-кого з них окремо.

Стаття 319 ЦК України гарантує власнику право володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд, а ч. 1 ст. 356 ЦК України визначає спільну часткову власність як власність кількох осіб із визначенням часток. Постанова Верховного Суду від 19.05.2020 (справа №686/13269/19) роз'яснює, що власники житла несуть обов'язок оплати комунальних послуг незалежно від фактичного проживання, якщо не доведено припинення споживання чи перереєстрацію за іншою адресою.

Відповідач-2 у відзиві стверджувала, що не проживає за адресою квартири, не користувалася газом, а відсутність її підпису в акті відключення від 04.11.2019 нібито підтверджує проживання лише Відповідача-1. Ці доводи суд відхиляє, оскільки Відповідач-2 є співвласницею та зареєстрована за адресою, що робить її споживачем послуг із солідарною відповідальністю відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону «Про житлово-комунальні послуги». Вона не надала доказів непроживання, таких як довідки про реєстрацію за іншою адресою чи квитанції про оплату послуг за іншим місцем проживання, що є її обов'язком згідно зі ст. 81 ЦПК України. Постанова Верховного Суду від 13.03.2019 (справа №761/37303/16-ц) зазначає, що твердження про непроживання без документального підтвердження не звільняють від оплати комунальних послуг.

Відсутність підпису Відповідача-2 в акті відключення не спростовує факту споживання газу за адресою, оскільки акт фіксує припинення постачання, а не перелік осіб, які проживають. Підпис Відповідача-1 підтверджує доступ до квартири, але не звільняє Відповідача-2 від відповідальності як співвласниці. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 (справа №310/11534/13-ц) підкреслює, що співвласники несуть солідарну відповідальність за зобов'язання, пов'язані з утриманням майна, незалежно від фактичного користування.

Позивач надав розрахунок заборгованості за період з липня 2015 по листопад 2019 року на суму 90791,76 грн, що включає основний борг (83 347,95 грн), 3% річні (2 605,02 грн) та інфляційні втрати (4 838,79 грн).

Обсяг споживання, визначений відповідно до п. 4.4 Типового договору за даними Оператора ГРМ або плановими величинами, підтверджується актом відключення від 04.11.2019. Відповідачі не спростували обсяг споживання чи правильність розрахунку. Частина 2 ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплачує суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних. Позивач обмежився вимогами за ст. 625 ЦК України, хоча п. 4.9 Типового договору дозволяє нарахування пені, що є його правом.

Відповідач-2 заявила про сплив трирічного строку позовної давності за вимогами за період з липня 2015 по листопад 2019 року. Позивач визнав пропуск строку позовної давності за вимогами за період з липня 2015 по серпень 2017 року та уточнив вимоги, запропонувавши стягнути заборгованість за період з вересня 2017 по листопад 2019 року в розмірі 81 941,49 грн, що включає основний борг (75 914,77 грн), 3% річних (2 333,41 грн) та інфляційні втрати (3 693,31 грн).

Стаття 256 ЦК України визначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду за захистом права, а стаття 257 ЦК України встановлює загальну позовну давність у три роки. Частина 4 ст. 267 ЦК України зазначає, що сплив позовної давності, про який заявлено стороною, є підставою для відмови у позові. Позов було подано 31 серпня 2020 року, а перебіг позовної давності, відповідно до ст. 261 ЦК України, починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права. Для періодичних платежів за комунальні послуги позовна давність обчислюється окремо для кожного розрахункового періоду, як роз'яснено у постанові Верховного Суду від 22.04.2020 (справа №755/16563/18). Оскільки платежі за газ сплачуються до 25 числа наступного місяця (п. 4.6 Типового договору), вимоги за період до вересня 2017 року підпадають під сплив позовної давності, тоді як вимоги за період з вересня 2017 по листопад 2019 є в межах строку та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з Відповідачів в рівних частках на користь Позивача підлягає судовий збір в загальному розмірі 2102 гривні (по 1051 гривні з кожної).

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 530, 610, 625, 714 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» заборгованість за спожиті послуги з постачання природного газу в загальному розмірі 81941,49 грн, яка складається з:

- основного боргу в розмірі 75914,77 грн;

- 3% річних в розмірі 2333,41 грн;

- інфляційних втрат в розмірі 3693,31 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» компенсацію понесених витрат на оплату судового збору в розмірі 1051,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» компенсацію понесених витрат на оплату судового збору в розмірі 1051,00 грн.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..

4. Позивач: Дочірнє підприємство «КиївГазЕнерджи», адреса: м. Київ, вул. Михайла Бойчука, 4-Б, код ЄДРПОУ: 39835779;

Відповідачка-1: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідачка-2: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя:

Попередній документ
127753715
Наступний документ
127753717
Інформація про рішення:
№ рішення: 127753716
№ справи: 760/18799/20
Дата рішення: 25.06.2024
Дата публікації: 03.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (25.06.2024)
Дата надходження: 23.02.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
15.11.2025 22:02 Солом'янський районний суд міста Києва
15.11.2025 22:02 Солом'янський районний суд міста Києва
15.11.2025 22:02 Солом'янський районний суд міста Києва
15.11.2025 22:02 Солом'янський районний суд міста Києва
15.11.2025 22:02 Солом'янський районний суд міста Києва
15.11.2025 22:02 Солом'янський районний суд міста Києва
15.11.2025 22:02 Солом'янський районний суд міста Києва
15.11.2025 22:02 Солом'янський районний суд міста Києва
15.11.2025 22:02 Солом'янський районний суд міста Києва
31.05.2021 11:00 Солом'янський районний суд міста Києва
14.12.2021 14:00 Солом'янський районний суд міста Києва
23.12.2021 14:00 Солом'янський районний суд міста Києва
06.09.2022 10:00 Солом'янський районний суд міста Києва
23.02.2024 15:00 Солом'янський районний суд міста Києва
25.06.2024 14:00 Солом'янський районний суд міста Києва