Номер провадження 1-в/754/192/25
Справа № 754/7788/25
Іменем України
29 травня 2025 року суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання Деснянського РВ філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про звільнення від подальшого відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України щодо засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку, громадянина Азербайджану, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
21 травня 2025 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшло подання Деснянського РВ філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про звільнення ОСОБА_4 від подальшого відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
Подання обґрунтовується тим, що вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 17 серпня 2020 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі 850 грн. 00 коп.
Згідно вироку суду, ОСОБА_4 29 березня 2020 року вчинив таємне викрадення чужого майна, на загальну суму 1777 грн. 01 коп.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким внесені зміни до ст. 51 КУпАП, згідно з якими викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП визначено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" становив 2102 гривень, 50 % від його розміру становили 1051 гривень.
Частиною 1 статті 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Розмір вартості викраденого ОСОБА_4 майна, враховуючи положення Податкового кодексу України та Закону № 3886-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів", становить менше 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що тягне за собою відповідальність за ч. 2 ст. 51 КУпАП.
А відтак, у зв'язку з усунення законом карності діяння вчиненого ОСОБА_4 , останній підлягає звільненню від подальшого відбування призначеного йому покарання за вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 17 серпня 2020 року.
Засуджений, представник уповноваженого органу з питань пробації будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду подання, в судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавали. Судом визнано за можливе проводити розгляд подання за їх відсутності.
Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення подання.
Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши подання, додатки до нього, матеріали особової справи на засудженого, приходить до такого висновку.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, зокрема про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Частиною 2 ст. 74 КК України встановлено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції та визначено граничну вартість викраденого чужого майна, яка може підпадати під кваліфікацію дій особи за відповідною частиною статті 51 КУпАП.
Відповідно до вказаного Закону діяння, пов'язані з викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з моменту набрання чинності Законом вважаються дрібним викраденням чужого майна, відповідальність за що передбачена ст. 51 КУпАП, тобто перестали бути кримінально караними.
Згідно вироку Здолбунівського районного суду Рівненської області від 17 серпня 2020 року, ОСОБА_4 вчинив 29 березня 2020 року таємне викрадення належного потерпілому ОСОБА_5 майна на загальну суму 1777 грн. 01 коп.
З урахування положень Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», встановленого у 2020 році прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також положень підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV, пункту 5 розділу ХХ Податкового кодексу України, на момент вчинення ОСОБА_4 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2 102 грн.
Відповідно до положень ст. 4 КК України злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.
При цьому, згідно положень ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Тому наведені зміни в законодавстві мають зворотну дію в часі.
З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, зокрема таємного викрадення ОСОБА_4 майна, в умовах воєнного стану, вартістю, що у 2020 році не перевищувала 2102 гривень, його дії, після внесення змін Законом України № 3886-IX від 18 липня 2024 року, тягнуть за собою адміністративну відповідальність за ст. 51 КУпАП, а тому суд вважає, що ОСОБА_4 підлягає звільненню від призначеного покарання за вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 17 серпня 2020 року, на підставі ч.2 ст. 74 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 58 Конституції України, ст.ст. 5, 74 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, суд
Подання Деснянського РВ філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області- задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України ОСОБА_4 , засудженого вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 17 серпня 2020 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі 850 грн. 00 коп., звільнити від призначеного покарання, у зв'язку із усуненням караності діяння.
Особову справу повернути до Деснянського РВ філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя