Номер провадження 2/754/3663/25
Справа №754/3571/25
Іменем України
27 травня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва
у складі головуючої судді Гринчак О.І.,
за участю секретаря судових засідань Головач О.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Будика Наталя Миколаївна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Зміст позовних вимог
У березні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Будика Наталя Миколаївна, в якому просить надати додатковий строк три місяці - для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що в м. Києві ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний дядько позивача - ОСОБА_4 , який доводиться рідним братом батькові позивача. Батько позивача - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Своїх дітей померлий ( ОСОБА_4 ) не мав. Спадкоємцями після померлого ОСОБА_4 є позивач та його брат - ОСОБА_3 . Спадковим майном є приватизована на ім'я померлого квартира за адресою АДРЕСА_1 .
Спадкове майно після смерті дядька позивач фактично прийняв. Позивач отримав ключі від квартири, став там час від часу проживати, сплатив заборгованість за комунальні послуги, організував поховання дядька. Проте в спадковій квартирі не був зареєстрований. Відповідач не приймав спадщини та не подавав заяву про прийняття спадщини.
До приватного нотаріуса Будики Н.М. позивач звернувся із запізненням. Листом №2-01/16 від 09.01.2025 приватний нотаріус відмовив позивачу в прийнятті заяви про прийняття спадщини та повідомив про необхідність звернення до суду. Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась.
Позивач вказує, що є ряд поважних причин, що перешкоджали йому вчасно подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини: події, пов'язані з воєнним станом, введеним 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України № 64/2022; ракетні обстріли, постійні відключення електроенергії, збої комп'ютерної мережі; довгий час він не міг знайти свідоцтво про право власності на квартиру, яке виявилось у знайомих померлого.
Повідомлення учасників
Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Відповідач подав до суду заяву про про розгляд справи за його відсутності, щодо прийняття спадщини позивачем не заперечував.
Третя особа повідомлялась про розгляд справи належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи та довідкою про доставку електронного листа.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_4 помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 09.08.2023 (а.с.4).
ОСОБА_4 належала на праві власності на квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом від 06.09.2004 (а.с. 12).
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є племінниками померлого ОСОБА_4 , що підтверджується відповідними свідоцтвами (а.с. 7-11).
У листі приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Будики Наталі Миколаївни від 09.01.2025 вказано, що звернутися до нотаріуса спадкоємцям ОСОБА_4 , померлого приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо свого волевиявлення по спадщині необхідно було до 04 лютого 2024 року. Згідно з відомостями зі Спадкового реєстру, спадкова справа до майна спадкодавця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого приблизно ІНФОРМАЦІЯ_4 - не заведена.
Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 19.03.2025, наданою П'ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою, спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_4 не заводилась.
Норми права та мотиви суду
Згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім'ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 03 травня 2018 року в справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18).
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.
Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Шестимісячний строк для прийняття спадщина щодо майна померлого приблизно 04.08.2023 ОСОБА_4 сплив 04 лютого 2024 року.
Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 викладено висновок, що «після закінчення строку, передбаченого ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття / відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв'язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (у зв'язку зі своєю спорідненістю зі спадкодавцем та відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність в нього права на спадкування.
У цьому аспекті потрібно також враховувати, що право на прийняття спадщини є суб'єктивним цивільним правом, зміст якого полягає в тому, що спадкоємцю надано альтернативу: прийняти спадщину або відмовитися від неї.
Право особи на відмову від прийняття спадщини може бути реалізоване, зокрема, й шляхом неподання спадкоємцем протягом встановленого ЦК України строку заяви про прийняття спадщини, а реалізація цього права передбачає виникнення чи можливість виникнення в інших осіб права на спадкування та, як наслідок, набуття ними матеріального права, втручаючись у яке, потрібно дотримуватися, зокрема, й принципу «пропорційності».
У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об'єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно (частина перша статті 1277 ЦК України).
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов'язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов'язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов'язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року в справі № 947/6589/21).
Касаційний суд неодноразово звертав увагу, що позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18) постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2022 року в справі № 543/459/21 (провадження № 61-30св22)).
Оскільки ОСОБА_3 є спадкоємцем за законом щодо майна померлого приблизно ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , однак він у встановлений законом строк не прийняв спадщину, тому він є неналежним відповідачем у даній справі.
Належним відповідачем є Київська міська рада, як орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Із заявами в порядку ст. 51 ЦПК України позивач до суду під час розгляду справи не звертався.
Встановивши, що позов пред'явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача. Зазначений висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, а також у постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19, від 07 грудня 2023 року у справі № 363/2300/20, від 13 грудня 2023 року у справі № 753/8710/21).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Будика Наталя Миколаївна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини не підлягають задоволенню у зв'язку з пред'явленням позову до неналежного відповідача.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2-13, 76-83, 141, 263, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Будика Наталя Миколаївна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Будика Наталя Миколаївна, місцезнаходження: м. Київ, вул. Драгоманова, 17, прим. 314.
Повний текст рішення складено та підписано 29.05.2025.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана Гринчак