Номер провадження 2/754/2691/25
Справа №754/1139/25
Іменем України
19 травня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого - судді - Галась І.А.
при секретарі - Кирилова А.
за участі : позивача - ОСОБА_1
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення боргу. Ціна позову - 1553449,72 гривень. Ціна позову - 1248559 гривень 53 копійки.
Вимоги позову обгрунтовано тим, що 12.01.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики грошових коштів в розмірі 211750 гривень та на день укладення цього договору становило 7700 доларів США, які зобов'язується повернути до 12 липня 2022 року. Цей Договір позики посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Н.В.Яворською (зареєстровано в реєстрі за №3).
Факт укладення Договору позики, а також отримання ОСОБА_2 від позивача визначеної грошової суми підтверджується підписанням сторонами цього Договору, де у пункті 3 Договору позики це зазначено.
Відповідно до пункту 6 Договору позики на підтвердження повернення позики або її частини, Позикодавець або його представник за вимогою позичальника на заяву про таке повернення, справжність підпису засвідчується нотаріально.
Однак станом на дату подання позову відповідач заборгованість не повернув.
Керуючись абзацом другим п.8 Договору позики при не поверненні суми позики, тобто у строк визначений цим Договором, позичальник сплачує пеню у розмірі 0,5 відсотків від суми позики за кожний день прострочки сплати боргу.
Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 625 ЦК України Відповідач повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, за весь час прострочення в розмірі - 53228,08 грн. та 3 % річних від простроченої суми 15 889,95 грн., а також пені 0,5 відсотків від суми позики за кожен день прострочки, що становить - 967 697,5 грн.
Таким чином, станом на 10.01.2025 загальна сума боргу за зобов'язаннями становить 1 248 559,53 грн.
Факт заборгованості відповідача підтверджується підписанням договору позики, у тому числі в присутності приватного нотаріусу, який посвідчив договір позики.
Оскільки, ОСОБА_2 уникає зустрічей, ігнорує телефонні дзвінки, борг позивачу не повертає, тому він змушений скористатися своїм правом на захист у судовому порядку, як це передбачено Договором позики та законом.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23 січня 2025 року відкрито провадження в справі. Призначено підготовче засідання по справі.
04 лютого 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , про забезпечення позову ОСОБА_2 про стягнення боргу, в якій заявник просив: накласти арешт на 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер 3531, виданий 25Л 1.2004, видавник: відділ приватизації державного житлового фонду Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації; заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які дії щодо об'єкту нерухомого майна: 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 , свідоцтво про право власності, серія та номер НОМЕР_2 , виданий 25.11.2004, видавник: Відділ приватизації державного житлового фонду Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, в тому числі у будь-який спосіб відчужувати, передавати в оренду, управління, лізинг, інші види оплатного чи безоплатного користування іншим особам, видавати довіреності щодо зазначеного майна, укладати інші види договорів, в т.ч. попередніх договорів з будь-якими іншими особами чи організаціями; накласти арешт на транспортний засіб (автомобіль) марки SKODA моделі ОСТАVIA тип легковий універсал сірого кольору, номер шасі НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , право власності на який зареєстроване за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ); накласти арешт на транспортний засіб (автомобіль) марки ГАЗ моделі 330214, тип вантажний бортовий тентовий білого кольору, номер шасі НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , право власності на який зареєстроване за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ); заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), вчиняти будь-які дії щодо транспортних засобів (автомобілів) марки SKODA моделі ОСТАVIA тип легковий універсал сірого кольору, номер шасі НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_4 та марки ГАЗ моделі 330214, тип вантажний бортовий тентовий білого кольору, номер шасі НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , в тому числі у будь-який спосіб відчужувати, передавати в оренду, управління, лізинг, інші види оплатного чи безоплатного користування іншим особам, видавати довіреності щодо зазначеного майна, укладати інші види договорів, в т.ч. попередніх договорів з будь-якими іншими особами чи організаціями.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 04 лютого 2025 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
27 березня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 про стягнення боргу, в якій заявник просив забезпечити його позов, а саме: накласти арешт на автомобіль SKODA Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_8 , який належить відповідачу та заборонити відповідачу вчиняти будь - які дії щодо даного автомобіля.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28 березня 2025 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Під час підготовчого розгляду справи позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на задоволенні позову.
Відповідач до підготовчого розгляду справи не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином за адресою реєстрації, причини неявки суду не повідомляв.
Суд поставив на обговорення питання щодо закінчення підготовчого розгляду справи та призначення справи в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги просив задовольнити.
Відповідач до судового розгляду не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином за адресою реєстрації, причини неявки суду не повідомляв.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про можливість часткового задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Судом встановлено, що відповідно до договору позики від 12.01.2022 року ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 211 750 гривень, що за обумовленим сторонами курсом (1 долар США = 27,50 грн.), на день укладення цього Договору, що еквівалентно 7700 доларів США, без нарахування відсотків від суми позики та зобов'язується повернути позику до 12.07.2022 року за наступним графіком:
12.02.2022 року - 12375 грн., що за обумовленим Сторонами курсом (1 долар США = 27,50 грн.), на день укладення цього Договору, що еквівалентно 450 доларів США; 12.03.2022 року - 12375 грн., що за обумовленим Сторонами курсом (1 долар США = 27,50 грн.), на день укладення цього Договору, що еквівалентно 450 доларів США; 12.04.2022 року - 12375 грн., що за обумовленим Сторонами курсом (1 долар США = 27,50 грн.), на день укладення цього Договору, що еквівалентно 450 доларів США; 12.05.2022 року - 12375 грн., що за обумовленим Сторонами курсом (1 долар США = 27,50 грн.), на день укладення цього Договору, що еквівалентно 450 доларів США; 12.06.2022 року - 12375 грн., що за обумовленим Сторонами курсом (1 долар США = 27,50 грн.), на день укладення цього Договору, що еквівалентно 450 доларів США; 12.07.2022 року - 149 875 грн., що за обумовленим Сторонами курсом (1 долар США = 27,50 грн.), на день укладення цього Договору, що еквівалентно 5 450 доларів США. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Явороською Н.В.
Відповідно до зазначеного договору позикодавець передає грошові кошти зазначені в п.1 цього договору, позичальнику в день підписання сторонами цього договору. Своїм підписом на договорі Позичальник підтверджує факт отримання суми позики в розмірі 211750 грн., що за обумовленим Сторонами курсом (1 долар США = 27,50 грн.) на день укладення цього Договору, що еквівалентно 7700 доларів США.
Повернення позики повинно бути здійснено за адресою: АДРЕСА_3 шляхом передачі готівки від позичальника Позикодавцю у термін зазначений в п.2 цього договору або шляхом зарахування грошових коштів на банківський рахунок Позиколавця.
Грошові кошти станом на час звернення до суду позивачу не повернуті.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначеними родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем грошової суми або визначеної кількості речей.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За своєю суттю розписка про отримання в борг коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Згідно з частинами першою та третьою ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалась, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази того, що відповідач повністю чи частково виконав свої зобов'язання за вказаним договором позики та повернув повністю або частково кошти саме за цим договором позики.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що відповідач не виконав зобов'язання за даним договором, а тому зобов'язаний повернути позивачу борг в сумі 211750 грн.
Стосовно позовних вимог про стягнення 3 % річних за період з 12.07.2022-10.01.2025 року.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються в тому числі на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України).
Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.
Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.
При обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.
3 % річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році).
Оскільки укладеним договором позики 12.01.2022 року передбачені чіткі умови повернення суми позики, пені.
Відтак відсутні підстави для застосування стягнення 3 % річних від суми боргу.
Відповідачем не надано суду доказів того, що договір позики, який укладено між сторонами є нечинними, його дійсність не спростована. Позову про визнання правочину недійсним (удаваним) відповідач не подавав, відповідних судових рішень щодо встановлення таких обставин суду не надано. З огляду на положення цивільного законодавства даний правочин є укладеним, нікчемним законом не визнаний.
Судом було створено усі умови для реалізації відповідачем своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідач жодного обґрунтованого розрахунку чи доказу на спростування розрахунку позивача суду не надав.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 268 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ) заборгованість за кредитним договором в розмірі 1226669 гривень 58 копійок та судовий збір в розмірі 12266 гривень 69 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І.А. Галась