ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10391/25
провадження № 1-кп/753/1745/25
"30" травня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
потерпілий ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 12025100020001176 від 28.03.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Берестя Добровицького району Рівненської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
встановив:
До Дарницького районного суду м. Києва 23 травня 2025 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12025100020001176 від 28.03.2025, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Висунуте обвинувачення суд вважає доведеним та відповідно до якого ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він 27 березня 2025 року, приблизно о 02 год. 53 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, помітив припаркований поблизу будинку автомобіль марки «Opel Astra», 1993 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_6 та яким користується ОСОБА_4 та у нього виник умисел на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_5 27 березня 2025 року, приблизно о 02 год. 53 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, підійшов до припаркованого автомобіля марки «Opel Astra», 1993 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , зі сторони передніх пасажирських дверей, де за допомогою викрутки, яку мав при собі, вставив у замок дверей та шляхом прокруту її відкрив ці двері та після чого проник до салону автомобіля та відкрив водійські двері. Потім ОСОБА_5 обійшовши автомобіль сів через водійські двері до салону автомобіля.
Надалі, ОСОБА_5 , перебуваючи за кермом автомобіля марки «Opel Astra», 1993 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , вставив викрутку в замок запалення вказаного автомобіля, шляхом повороту запустив двигун автомобіля після чого умімкнувши передачу рушив з місця парковки, тим самим умисно, незаконно заволодів вказаним транспортним засобом, завдавши матеріального збитку користувачу цього майна ОСОБА_4 на загальну суму 64 840 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він своїми умисними діями вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе за ч. 1 ст. 289 КК України визнав повністю та показав, що дійсно 27 березня 2025 року, приблизно о 02 год. 53 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, помітив припаркований поблизу будинку автомобіль марки «Opel Astra» та у нього виник умисел на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом. Реалізуючи свій злочинний умисел він підійшов до припаркованого автомобіля зі сторони передніх пасажирських дверей, де за допомогою викрутки, яку мав при собі, вставив у замок дверей та шляхом прокруту її відкрив ці двері та після чого проник до салону автомобіля та відкрив водійські двері. Потім обійшовши автомобіль сів через водійські двері до салону автомобіля. Надалі, перебуваючи за кермом автомобіля, вставив викрутку в замок запалення вказаного автомобіля, шляхом повороту запустив двигун автомобіля після чого умімкнувши передачу рушив з місця парковки, тим самим умисно, незаконно заволодів вказаним транспортним засобом, завдавши матеріального збитку користувачу цього майна ОСОБА_4 на загальну суму 64 840 грн. Про вчинене щиро шкодує.
Показання ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Судовий розгляд проводився відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження, відповідно й обвинуваченому, який надав суду ствердну згоду із запропонованим порядком.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Також відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.
Отже, за згодою учасників судового провадження, а саме обвинуваченого, який не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності його позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, та матеріалів щодо речових доказів тощо.
Вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінального правопорушення за викладених у обвинувальному акті обставин, щирим каяттям у вчиненому тощо.
Щодо кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 , то суд вважає її правильною та кваліфікує його дії як незаконне заволодіння транспортним засобом, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (вину визнав, розкаявся), особу обвинуваченого, а саме: зрілого віку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий, з середньо-спеціальною освітою, має на утриманні одну малолітню дитину, працює неофіційно на СТО.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, є щире каяття. Ця обставина була вказана й в обвинувальному акті, з наявністю якої суд погоджується.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
Отже, покарання за вказаний злочин суд обере в межах санкції статті.
З урахуванням невідбутого покарання за попереднім вироком остаточне покарання обвинуваченому буде визначено за сукупністю вироків.
Запобіжний захід під час досудового розслідування та судового розгляду не обирався.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Питання щодо долі речових доказів вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі на строк три роки.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Дарницького районного суду м. Києва від 01 листопада 2024 року, яким ОСОБА_5 був засуджений за ст. 390-1 КК України до покарання у виді пробаційний нагляд на строк один рік, з урахуванням положень п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України щодо переведення покарань в один вид, остаточно ОСОБА_5 визначити покарання у виді обмеження волі на строк три роки один місяць.
Строк відбування покарання рахувати з дня приведення цього вироку до виконання.
Запобіжний захід під час досудового розслідування та судового розгляду не обирався.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави здійснені під час досудового розслідування процесуальні витрати за проведення експертизи, висновок експерта від 04.04.2025 № СЕ-19/111-25/19807-АВ, у розмірі 1 591,80 грн.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 16 квітня 2025 року, на автомобіль марки «Opel Astra», 1993 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , та передати автомобіль потерпілому ОСОБА_4 за належністю.
Вирок в частині скасування арешту на майно потерпілого та його повернення підлягає негайному виконанню.
Після набрання вироком законної сили речові докази у провадженні, а саме: оптичні носії із відеозаписами події з камер відеоспостереження, зберігати у матеріалах провадження; змиви з керма, ричага коробки передач, з лівої передньої дверної ручки з внутрішньої сторони та неподалік сигарети, жовтого кольору, які поміщено до чотирьох паперових конвертів, опечатаних «Для пакетів» Дарницького УП ГУНП у м. Києві, зберігати у матеріалах провадження; оптичний носій із технічною інформацією ПрАТ «Київстар», зберігати у матеріалах провадження; оптичний носій із технічною інформацією ТОВ «Лайфселл», зберігати у матеріалах провадження; два оптичних носія із відеозаписом проведення слідчого експерименту, зберігати у матеріалах провадження; мобільний телефон повернутий обвинуваченому. Залишити останньому як власнику за належністю.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1