Справа № 752/11052/25
Провадження №: 3/752/4374/25
іменем України
19 травня 2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Єсауленко М.В. розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП,-
встановив:
ОСОБА_1 , ухилилася від виконання батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 СК України щодо виховання своєї дитини в дусі поваги до прав та свобод інших людей, свого народу, своєї Батьківщини, що виразилося у тому, що 25.04.2025 о 21 год 20 хв у громадському місці за адресою: м. Київ, пр. Науки, 13 , її малолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слухав пісні, які виконувалися на російській мові, при цьому не шкодував про свій вчинок, на зауваження перехожих громадян виражався нецензурною лайкою.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у спосіб, передбачений ст. 277-2 КУпАП. Причини неявки суду не повідомила, що дає підстави розглянути справу за її відсутності, вважаючи її належним чином повідомленою про місце і час розгляду справи. Окрім того присутність особи, яка притягається до адміністративній відповідальності по даній категорії справ, відповідно до положень ст. 268 КУпАП, не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
З даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 627785 від 25.04.2025 встановлено, що 25.04.2025 о 21 год 20 хв у громадському місці за адресою: м. Київ, пр. Науки, 13, малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слухав російську музику, при цьому не шкодував про свій вчинок, на зауваження перехожих громадян виражався нецензурною лайкою.
На підтвердження вищезазначених обставин до матеріалів справи долучено письмові пояснення свідка ОСОБА_3 , яка стверджує, що 25.04.2025 о 21 год 20 хв у громадському місці за адресою: м. Київ, пр. Науки, 13, малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слухав російську музику під вікнами її квартири. На її неодноразові зауваження вимкнути російську музику, він не реагував, поводив себе зухвало, висловлювався нецензурною лайкою у її бік. Розмова між нею та дитиною була зафіксована на відеокамеру.
Долучений відеозапис, який досліджено судом, підтверджує обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 627785 від 25.04.2025, зокрема той факт, що малолітній ОСОБА_2 , не заперечував прослуховування пісень, які виконувалися на російській мові, на зауваження не реагував. Розмовляв із ОСОБА_3 без належної поваги до її віку, поводив себе зверхньо щодо неї та її прохань.
З даних свідоцтва про народження встановлено, що батьками малолітнього ОСОБА_2 є - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався, та який діє на даний час.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про культуру» на території України забороняється публічне виконання, публічний показ, публічна демонстрація, публічне сповіщення (доведення до загального відома, в тому числі через будь-які засоби зв'язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за її власним вибором) фонограм, відеограм та музичних кліпів, які: містять зафіксоване виконання музичного недраматичного твору з текстом, здійснене співаком (співачкою), який є або був у будь-який період після 1991 року громадянином держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором (далі - держава-агресор), за винятком колишніх громадян держави-агресора, які є або на момент смерті були громадянами України і не мають (не мали на момент смерті) громадянства держави-агресора, та/або вироблені фізичною особою та/або юридичною особою, яка на момент їх оприлюднення була, відповідно, громадянином або зареєстрована в державі, яку в будь-який час визнано державою-агресором.
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Також ч.2 ст. 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
У випадку ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей настає адміністративна відповідальність передбачена ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що досліджені докази повністю узгоджуються між собою. Їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, що виразилося у ухиленні нею від виконання батьківських обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 у дусі поваги до прав та свобод інших людей, свого народу, своєї Батьківщини.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених ст.ст.34- 35 КУпАП, судом не встановлено.
Суд вважає за доцільне піддати правопорушника такому виду стягнення, як штраф, враховуючи відсутність тяжких наслідків, оскільки така міра відповідальності відповідає вчиненому правопорушенню, і є такою, що відповідає меті адміністративного стягнення, встановленого ст. 23 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 33-35, 40-1, ч.1 ст. 184, 276-280, 283-285 КУпАП, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 15 Закону України «Про культуру», ст. 150 СК України, суд,-
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватою у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Єсауленко М.В.