Справа № 752/2643/25
Провадження № 3/752/1912/25
Суддя Коваль В.О.
03.04.2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Коваль В.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Голосіївського управління поліції ГУНП України в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогост. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 , 10.01.2025 року о 18.10 годині, знаходячись за адресою: м. Київ, пр-т. Голосіївський, 93, перебуваючи в громадському місці, у нетверезому стані, виражалась нецензурною лайкою в бік громадянки ОСОБА_2 , чим своїми діями порушила порядок та скоїла дрібне хуліганство, передбачене ст. 173 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила, передбаченим законом правом на правову допомогу не скористалась, у зв'язку з чим вважаю за можливе розглянути справу за її відсутності.
Слід зазначити, що відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»). За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 підтверджується документами, які містяться у матеріалах справи, зокрема: вищезазначеним протоколом про адміністративне правопорушення, протоколом про адміністративне затримання, відеозаписом з бодікамери.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 173 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є всі підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення на неї адміністративного стягнення в межах, установлених у санкції ст. 173 КУпАП, а саме у виді штрафу.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини, наявності обставини, що пом'якшує його відповідальність, та відсутності обставин, що обтяжують його відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу, відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП і є домірним скоєному. Накладання такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, не відноситься, а відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 9, 23, 33, 40-1, 173, 252, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,суд,
Визнати ОСОБА_1 винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 7 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев'ятнадцять) грн. 00 коп., стягнувши його у дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять ) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя В.О. Коваль