Справа № 712/6524/25
Провадження № 2-а/712/190/25
30 травня 2025 року м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Марцішевська О.М., при секретарі Безруковій Д.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
15 травня 2025 року адвокат Павленко М.В. в інтересах представника позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Одночасно з позовом позивач подав клопотання про поновлення строку для оскарження постанови, в обґрунтування клопотання вказує, що позивач у визначений КУпАП та Інструкцією спосіб не отримував, а отримав лише після отримання документів на адвокатський запит, тому і строк на оскарження постанови пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
20 травня 2025 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно з довідкою про доставку електронного документу відповідач отримав ухвалу в Електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» 21 травня 2025 року, проте не скористався право на подання відзиву на позовну заяву.
Вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 123 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку, або якщо підстави, вказані ним у заяві будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 9 листопада 2020 року у справі №420/1813/19.
Враховуючи, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся у відсутність позивача, як вбачається зі змісту спірної постанови та відповідачем не надано доказів отримання/вручення позивачу спірної постанови відповідачем та відповідно не спростовано поважності пропуску строку звернення до суду згідно доводів позивача у клопотанні про поновлення процесуального строку, суд вважає, що строк позивачем звернення до суду пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
На підставі статей 12, 44, 91, 92, 229, 241, 248 КАС України, суддя, -
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом щодо скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає та може бути предметом розгляду в апеляційній інстанції в разі подання апеляційної скарги на рішення суду.