Справа №700/530/25
Провадження №3/700/300/25
29 травня 2025 року селище Лисянка
Суддя Лисянського районного суду Черкаської області Чорненька О.І., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника сектору поліцейської діяльності №2 Звенигородського районного відділу поліції головного управління Національної поліції в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 2 статті 173-2 та частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Лисянського районного суду Черкаської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 2 статті 173-2 та частиною 3 статті 173-2 КУпАП, які передані у провадження судді Чорненької О.І.
Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 27 травня 2025 року зазначені адміністративні справи об'єднані в одне провадження.
Судовий розгляд матеріалів щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частинами 2, 3 статті 173-22 КУпАП, призначено на 14 годину 30 хвилин 29.05.2025.
В судове засідання ОСОБА_1 та потерпіла не з'явилися.
Про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 було повідомлено шляхом надсилання SMS-повідомлення на номер його мобільного телефону, яке доставлено абоненту 28.05.2025 о 11:41:18, що підтверджується довідкою про доставку SMS-повідомлення, складеною відповідальною особою суду. Проте, ОСОБА_1 не вжив заходів для прибуття на судовий розгляд протоколів про адміністративне правопорушення та про причини своєї неявки суд не повідомив.
Так положенням статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З огляду на викладене, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності особи та вказує на те, що жодних обґрунтованих підстав та поважності причин неявки його до суду не надано.
Вивченням матеріалів про адміністративне правопорушення встановлено, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 439927 від 14 травня 2025 року. Відповідно до вказаного протоколу, 14 травня 2025 року о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї цивільної дружини гр. ОСОБА_2 у присутності неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме ображав дружину нецензурною лайкою та вдарив її долонею по обличчі, внаслідок чого було завдано психологічну шкоду гр. ОСОБА_3 .
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 КУпАП.
Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та приєднані до протоколу документи, дійшла висновку, що справа підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 КУпАП в діях останнього виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: відомості про особу, яка притягається до відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення… інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно із вимогами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №439927 від 14.05.2025 року дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфікуються за чатиною 2 статті 173-2 КУпАП як діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП визначено адміністративним правопорушенням - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Під кваліфікацію частини другої статті 173-2 КУпАП підпадають діяння особи, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
До матеріалів адміністративного провадження щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 КУпАП, працівниками поліції надано наступні докази:
протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 439927 від 14 травня 2025 року, який підписаний останнім;
протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17.11.2024;
протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке,що готується) від 14.05.2025;
письмове пояснення ОСОБА_1 від 14.05.2025;
форма оцінки ризиків домашнього насильства від 14.05.2025;
характеристика на ОСОБА_1 , видана виконавчим комітетом Лисянської селищної ради від 26.05.2025;
копія паспорта ОСОБА_2 ;
копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проте потерпілим у даній адміністративній справі визначили ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З огляду на викладене суддя доходить висновку що до матеріалів справи не додано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 вчинено домашнє насильство стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та вказані обставини не зазначені у фабулі адміністративного протоколу.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підставі статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини та ст. 62 Конституції України та ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим. Буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
На підставі викладеного, виходячи з фактичних обставини справи та із загальних принципів достатності та допустимості доказів, суддя доходить до висновку про те, що провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статтею 173-2 КУпАП.
Крім того, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД № 439926 від 14.05.2025 року, відповідно до якого 14.05.2025 близько 19 години ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї цивільної дружини гр. ОСОБА_2 у психологічній та фізичній формі, а саме ображав нецензурною лайкою та вдарив її долонею по обличчі,внаслідок чого було завдано шкоду її психологічному та фізичному здоров'ю.
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП.
До матеріалів адміністративного провадження щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП, працівниками поліції надано наступні докази:
протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 439926 від 14 травня 2025 року, який підписаний останнім;
тепміновий забороннний припис стосовно кривдника серії 456818 від 14.05.2025 року;
протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17.11.2024;
протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке,що готується) від 14.05.2025;
письмове пояснення ОСОБА_1 від 14.05.2025;
письмове пояснення ОСОБА_2 від 14.05.2025;
форма оцінки ризиків домашнього насильства від 14.05.2025;
характеристика на ОСОБА_1 , видана виконавчим комітетом Лисянської селищної ради від 26.05.2025;
копія паспорта ОСОБА_2 ;
довідка начальника СПД №2 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області від 26.05.2025 №112126-2025 з інформацією про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбачені ч.3 ст.173 КУпАП з наступних підстав.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №439926 від 14.05.2025 року дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфікуються за чатиною 3 статті 173-2 КУпАП як вчинення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті.
Частиною першою статті 173-2 визначено адміністративним правопорушенням-вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Під кваліфікацію частини другої статті 173-2 КУпАП підпадає повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
В матеріалах адміністративної справи не міститься належних та допустимих доказів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 або частиною 2 ст.173-2 КУпАП протягом року, а саме постанови суду про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 або частиною 2 ст.173-2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення. До протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції долучено лише довідку, в якій зазначено, що ОСОБА_1 неодноразово протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, яка не може прийнятися судом як належний доказ, оскільки відсутні самі постанови суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності, які набрали законної сили.
При цьому, суд звертає увагу, що обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі обставин, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження і на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
При цьому, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Разом з тим, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи з принципу верховенства права, конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.
Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно першою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи докази по справі, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відтак, провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2, 3 статті 173-2 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 173-2, 247, 251, 252, 256,280, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, розпочате відносноОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 2 статті 173-2 КупАП - закрити, на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, розпочате відносноОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 3 статті 173-2 КупАП - закрити, на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги доЧеркаського апеляційного суду через Лисянський районний суд Черкаської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Олена ЧОРНЕНЬКА
Постанова набуває законної сили _____________