30 травня 2025 рокуСправа №: 695/1619/25
Номер провадження 3/695/1008/25
30 травня 2025 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши матеріали справи (два адміністративні протоколи), які надійшли від Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, -
ОСОБА_1 03 квітня 2025 року близько 18:00 год., за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, висловлювався нецензурною лайкою стосовно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого була завдана шкода його психологічному здоров'ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Також ОСОБА_1 03 квітня 2025 року близько 18:00 год., за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, висловлювався нецензурною лайкою, застосовував фізичну силу стосовно своєї неповнолітньої падчерки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого була завдана шкода її психологічному та фізичному здоров'ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Оскільки матеріали даних адміністративних справ розглядаються судом одночасно, то суддя вважає за можливе об'єднати дані адміністративні справи в одне провадження, та розглядати їх одночасно, згідно норм ч.2 ст. 36 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 повторно не прибув, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про дату, час та місце судового розгляду ставився до відому належним чином.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливість дізнатись про визначений час розгляду справи. Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
У відповідності до статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з положеннями статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Відповідно до ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за:
«Вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого,
- тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
2.Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи,
- тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.
3.Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню,
- тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п'ятнадцяти діб».
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» за № 2229-VIII.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно із частинами 2 та 3 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Таким чином винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у справі доказів, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 690517 від 03.04.2025 року;
-рапортом інспектора СРПП Золотоніського РВР ГУНП в Черкаській області Велько М.О. від 03.04 .2025 року;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 03.04.2025 року;даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.07.2017 року;
-протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД № 690516 від 03.04.2025 року;
-письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 03.04.2025 року;
-рапортом інспектора СРПП Золотоніського РВР ГУНП в Черкаській області Костогриза О.О. від 03.04.2025 року;
-свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 08.01.2010 року.
Будь-яких доказів, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, та виключають винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП, суду не надано.
Підстав вважати вищезазначені докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а винуватість його у вчиненому доведено поза розумним сумнівом.
При призначенні покарання, суддя відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення та особу правопорушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
Обставин, що пом'якшує відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжує відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.
За таких обставин, суддя вважає за доцільне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу мінімального розміру відповідно до санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору суду не надано та не названо, а відтак, з нього належить стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 38, 40-1, 173-2, 245, 247, 251, 252, 254, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Об'єднати в одне провадження адміністративну справу № 695/1619/25, провадження № 3/695/1008/25 та справу № 695/1620/25, провадження № 3/695/1009/25 і присвоїти об'єднаній справі номер справи № 695/1619/25, провадження № 3/695/1008/25.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу розміром 30 неоподаткуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510.00 (п'ятсот десять) гривень.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу розміром 40 неоподаткуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680.00 (шістсот вісімдесят) гривень.
На підставі ст. 36 КУпАП ОСОБА_1 піддати остаточному адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмір і40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680.00 (шістсот вісімдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів.
Суддя: Середа Л.В.