Справа № 279/2008/25
Провадження № 2/279/1110/25
30 травня 2025 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Хомутовською М.А., за участі позивачки ОСОБА_1 , розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу №279/2008/25 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Коростенської міської ради про встановлення факту що має юридичне значення, факту батьківства,
Позивач звернулась до суду з позовом про встановлення факту що має юридичне значення, факту батьківства. В обгрунтування позовних вимог зазначила, що її батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 1960 років, на момент їх сімейних відносин діяв Декрет Раднаркому України "Про громадянський про шлюб і про ведення книг запису актів громадянського стану" від 20.02.1919 року, який скасував церковний шлюб. ЇЇ батько, ОСОБА_3 зі слів матері ОСОБА_2 не бажав чи не мав можливості брати на себе такий обов'язок укладати шлюб, тому вони не записали за спільною заявою в свідоцтво про її народження як батька дитини, хоча ОСОБА_3 постійно її доглядав, навчав, матеріально забезпечив сім'ю, залишив матері будинок по АДРЕСА_1 (на той час с.Коростень-Житомирська), в її паспорті та свідоцтві про народження вона записана по батькові ОСОБА_4 . З 1993 року вона проживала разом з батьком по АДРЕСА_2 , доглядала за ним. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, вона здійснила його похованння, звернулась до нотаріальної контори з наміром прийняти спадщину після смерті батька, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, так як не підтверджено факт родинних відносин між нею та ОСОБА_3 . Просить встановити факт що має юридичне значення, факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживав за адресою: АДРЕСА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 являється її рідним батьком.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві.
Відповідач в заяві до суду клопотав про розгляд справи за відсутності його представника, в прийнятті рішення покладається на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_2 пояснила, що є матір'ю заявниці, з 1960 року вона перебувала в цивільному шлюбі з ОСОБА_5 , від спільного проживання у них народилась донька, ОСОБА_6 (заявниця у справі). Разом вони прожили 15 років, побудували спільно будинок, виховували дитину. Потім їх спільне життя погіршилось, вони розійшлись. Все своє життя ОСОБА_3 визнавав ОСОБА_6 своєю дитиною. виховував її, утримува матеріально.
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що є сусідкою заявниці, їй відомо що ОСОБА_3 є рідним батьком ОСОБА_6 , заявниця все життя проживала в будинку АДРЕСА_3 , разом з батьком, доглядала батька, обробляла город, здійснила його поховання.
Свідок ОСОБА_8 пояснив, що є сусідом заявниці, яка проживала разом з батьком, доглядала його в старості, потім поховала. За життя ОСОБА_3 визнавав ОСОБА_6 своєю донькою.
Вислухавши пояснення позивача, свідків та проаналізувавши їх в сукупності з письмовими матеріалоами справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За приписами ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Зі змісту статті 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
При цьому, принцип змагальності згідно ст.12 ЦПК України забезпечує повноту дослідження обставин справи. Даний принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в селищі Житомирське Коростенського району Житомирської області народилась ОСОБА_9 , мати дитини зазначена ОСОБА_2 , в графі батько дитини проставлено прочерк.
Батьком ОСОБА_4 був ОСОБА_3 , з яким ОСОБА_2 перебувала в цивільному шлюбі з 1960 року.
З 1993 року позивач проживала разом з батьком, ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 , здійснювала за ним догляд.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, позивач за свої кошти організувала поховання ОСОБА_3 .
Позивач звернулась до нотаріальної контори після смерті батька, за її заявою. заведено спадкову справу №117/2021, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, так як не підтверджено родинні стосунки між нею та спадкодавцем.
Наведені вище обставини підтверджені як поясненнями позивача, свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які достовірно підтвердили факт визнання ОСОБА_3 свого батьківства відносно ОСОБА_9 , так і письмовими матеріалами справи, а саме сімейними фотографіями, розпискою наданою за життя ОСОБА_3 про отримання від дружини ОСОБА_2 грошових коштів в рахунок розподілу спідльного майна, актом оцінки та розподілу спільного майна ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 18.11.1977 року.
Враховуючи те, що ОСОБА_9 народилася в 1967 році, питання про встановлення батьківства, у цьому випадку, повинно регулюватися нормами КпШС України.
Частинами другою та третьою статті 53 КпШС України встановлено, що в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства. Доказами визнання батьківства можуть буті: листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Таким чином, за змістом наведеної норми закону встановлення судом батьківства може мати місце в разі доведення хоча б однієї із зазначених обставин.
Частина третя статті 53 КпШС України не обмежує коло доказів, які можуть бути взяті судом до уваги, що з достовірністю підтверджують батьківство.
Рішення щодо визнання/встановлення батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Тобто при вирішенні спору про встановлення батьківства мають враховуватись усі докази в сукупності.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження факту батьківства ОСОБА_3 відносно неї, інших обставин, що мають істотне значення та які могли б бути врахованими судом при вирішенні справи суду надано не було. За вказаних обставин, враховуючи, що встановлення факту батьківства породжує юридичні наслідки, суд приходить до висновку про доведення факту батьківства ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 , оскільки вона законна, обґрунтована та підтверджена письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.255, 263-265, 315 ЦПК України, ст.53 КпШС,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Коростенської міської ради про встановлення факту що має юридичне значення, факту батьківства задовольнити.
Встановити факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки селища Житомирське Коростенського району Житомирської області, РНОКПП НОМЕР_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .
Сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Виконавчий комітет Коростенської міської ради територіальна громада Житомирської області, місце знаходження: 11501, м. Коростень, вул. Грушевського, 22, Житомирська область, ЄДРПОУ 04053507.
Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА
копія згідно з оригіналом