Справа № 216/7718/24
Провадження № 1-кс/216/1401/25
про відмову у відкритті провадження
26 травня 2025 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання представника власника майна - ОСОБА_2 про скасування арешту майна, -
22 травня 2025 р. до слідчого судді надійшло клопотання представника власника майна - ОСОБА_2 , про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді 01 листопада 2024 року на:
- на автомобіль «Mercedes-Banz Sprinter 311 CDI», білого кольору, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 09.03.2023 року є РГ святих мучениць ОСОБА_3 , адреса: м. Кривий Ріг, вул. Райдужна, буд. 33.
В клопотанні ОСОБА_2 посилається на те, що 01 листопада 2024 року ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області було накладено арешт на автомобіль «Mercedes-Banz Sprinter 311 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Підставою накладення арешту на автомобіль слугувало те, що в ході досудового розслідування могла виникнути необхідність провести експертизу об'єктом дослідження якої може бути даний автомобіль, провести за допомогою даного автомобілю слідчий експеримент, чи інші слідчі дії, а використання даного автомобіля, його ремонт, відчуження можуть приховати сліди кримінального правопорушення, які маються на автомобілі. В ході досудового розслідування слідчим ОСОБА_4 було проведено всі необхідні дії з автомобілем «Mercedes-Banz Sprinter 311 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 . 25 квітня 2025 року слідчим Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області було винесено постанову про закриття кримінального провадження в зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. А тому він просить суд скасувати арешт автомобіля марки «Mercedes-Banz Sprinter 311 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 Р, який був накладений ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.11.2024 року.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, а також матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК. За змістом статей 173, 174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК).
Частини 3 та 4 ст. 174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Натомість у ст. 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Згідно правового висновку, викладеного Об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 15 квітня 2024 року у справі №554/2506/22 (номер провадження 51-4350кмо23), який відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховується іншими судами при застосуванні таких норм права, у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч.4 ст.132 КПК України. Ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
Питання щодо долі речових доказів у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України вирішується судом.
При цьому, чинний кримінальний процесуальний закон розрізняє поняття «суд» та «слідчий суддя», визначаючи стадії кримінального провадження (досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність) здійснення ними своїх повноважень та належним чином розмежовуючи їх.
Тобто, у випадку, коли кримінальне провадження закрите слідчим, клопотання подане в порядку ч. 9 ст. 100 КПК про долю речових доказів вирішується судом, а не слідчим суддею.
З урахуванням вищенаведеного, у відкритті провадження за клопотанням представника власника майна - ОСОБА_2 про скасування арешту майна, застосованого ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2024 року у справі № 216/7718/24, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041230002272 від 30.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст.303, 304, 309 КПК України, слідчий суддя -
У відкритті провадження за клопотанням представника власника майна - ОСОБА_2 про скасування арешту майна, застосованого ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2024 року у справі № 216/7718/24, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041230002272 від 30.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що згідно правового висновку, викладеного Об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 15 квітня 2024 року у справі №554/2506/22 (номер провадження 51-4350кмо23), який відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховується іншими судами при застосуванні таких норм права, у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч.4 ст.132 КПК України. Ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1