Кримінальне провадження № 194/2/24
Номер провадження 1-кп/194/65/25
30 травня 2025 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження в режимі відеоконференції в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.02.2023 року за № 22023130000000116 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Чабанівка Луганської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
24.02.2022 року РФ здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 внесено зміни до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 та викладено нову редакцію переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ. Згідно зазначеного переліку Новоайдарська селищна територіальна громада Щастинського району Луганської області з 25.02.2022 перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку РФ та незаконного збройного формування так званого «ЛНР».
03.03.2022 року наказом т.зв. голови «лнр» «Об образовании администраций городов и районов Луганской Народной Республики» /мовою оригіналу/ було створено т.зв. адміністрацію Новоайдарського району лнр.
У березні-червні 2022 року, більш точний час з об?єктивних причин встановити не виявилось можливим, громадянка України ОСОБА_3 , усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, маючи умисел на зайняття посади, пов?язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, в окупаційній адміністрації держави-агресора створеній на тимчасово окупованій території Щастинського району Луганської області, надала свою добровільну згоду на призначення її на посаду т.зв. /мовою оригіналу/ «начальника отдела по обеспечению жизнедеятельности с. Смоляниново, с. Александровка, с. Пурдовка, с. Гавриловка, с. Нижний Суходол, с. Чабановка, с. Попасное, с. Степной Яр, с. Новоахтырка администрации Новоайдарского района лнр».
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, громадянка України ОСОБА_3 , починаючи з червня 2022 року (більш точний час з об?єктивних причин встановити не виявилось можливим) перебуваючи на території Щастинського району Луганської області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погоджуючись на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - РФ, приступила до виконання обов?язків на посаді т.зв. /мовою оригіналу/ «начальника отдела по обеспечению жизнедеятельности с. Смоляниново, с. Александровка, с. Пурдовка, с. Гавриловка, с. Нижний Суходол, с. Чабановка, с. Попасное, с. Степной Яр, с. Новоахтырка администрации Новоайдарского района лнр», тобто зайняла посаду пов?язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в окупаційній адміністрації держави-агресора - «Адміністрації Новоайдарського району луганської народної республіки», що здійснює свою протиправну діяльність на тимчасово окупованій території Щастинського району Луганської області.
Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_3 (in absentia)
ЄСПЛ визнає, що хоча право обвинуваченого бути судимим у його присутності в Конвенції прямо не згадується, воно має «першорядне значення». Під час слухання людина володіє таким процесуальним правом як право фізично постати перед судовим посадовцем («Мулен проти Франції» (3710/406), (2010) §118; «Оджалан проти Туреччини» (46221/99), Велика палата (2005) §103; «Медведєв проти Франції» (3394/03), Велика палата (2010) §118). Право обвинувачених на особисту присутність вимагає, щоб влада досить завчасно інформувала їх самих (а також їх захисників) про дату і місце слухань, викликала їх до суду.
Водночас, обвинувачений може добровільно відмовитися від здійснення свого права бути присутнім на судових слуханнях, […]; супроводжуватися дотриманням гарантій, відповідних важливості такого рішення; і не повинна вступати в протиріччя з громадським інтересом («Колоцца проти Італії» (9024/80), (1985) §28; «Пуатрімоль проти Франції» (14032/88), (1993) §31; «Ермі проти Італії»(18114/02), Велика палата (2006) §73).
До початку судового процесу за відсутності обвинуваченого суд зобов'язаний переконатися, що обвинувачений був […] повідомлений про судовий розгляд, […]. Контрольні механізми в галузі прав людини, які вважають судовий розгляд in absentia допустимим у виняткових обставинах, передбачають, що в цьому випадку суди зобов'язані ще суворіше дотримуватися права обвинуваченого на захист. До таких прав також відноситься право на допомогу адвоката, навіть якщо обвинувачений відмовився особисто бути присутнім на суді […] («Пелладоах проти Нідерландів» (16737/90), (1994) §41; «Пуатрімоль проти Франції» (14032 / 88), (1993) §34).
Інститут спеціального кримінального провадження повністю узгоджується з нормами міжнародного права та практикою Європейського суду з прав людини.
Зокрема, питанню виконання вироків, винесених у відсутність обвинуваченого присвячений окремий розділ Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків, ратифіковану Україною 26 вересня 2002 року, відповідно до положень якої, якщо Конвенція не передбачає іншого, виконання вироків, постановлених у відсутність обвинуваченого, та постанов у кримінальних справах здійснюється за тими самими правилами, що й інших вироків.
Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи № (75)11 від 19.01.1973 встановлено, що процедура заочного розгляду (trial in absentia) не порушує права обвинуваченого як на справедливий розгляд, так і на присутність i при розгляді його справи. У ній сформульовані умови та мінімальний перелік правил заочного розгляду, якими повинні користуватися держави-члени Ради Європи при розгляді справи за відсутності підсудного.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2023 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023130000000116 від 08.02.2023 року відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 24.05.2024 року розгляд кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.02.2023 року за № 22023130000000116 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, постановлено здійснювати за відсутності обвинуваченої в порядку спеціального судового провадження (in absentia).
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
Враховуючи, що у кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження (in absentia), судом досліджено, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_3 , як підозрюваної та обвинуваченої, на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження, в результаті чого судом встановлено таке.
Суд вважає, що стороною обвинувачення вжито усіх передбачених законом заходів щодо дотримання прав підозрюваної та обвинуваченої на захист з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування.
Під час здійснення судового провадження судом також здійснені усі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
Так, з метою дотримання прав обвинуваченої на захист та доступу до правосуддя, обвинувачена ОСОБА_3 про дату, час та місце судових засідань повідомлялась належним чином відповідно до вимог ч. 3 ст. 323 КПК України, зокрема, шляхом публікації змісту повісток про виклик та рішень суду в газеті «Урядовий кур'єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, на офіційному веб-сайті суду та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа вважається належним чином ознайомленою зі змістом судових повісток, а отже, обізнаною про здійснюване судом щодо неї кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 323 КПК (in absentia), якщо місцевий суд повідомляв їй про судові засідання шляхом розміщення оголошення на вебпорталі «Судова влада України» та в газеті «Урядовий кур'єр».
До такого висновку дійшов ВС у своїх постановах від 01.04.2021 у справі № 759/2992/17 (провадження № 51-3360км20); від 10.03.2020 у справі № 242/3982/16-к (провадження № 51-7218км18); від 27.10.2021 у справі № 759/7443/17 (провадження № 51-1578км20); від 25.01.2021 у справі № 461/4987/16-к (провадження № 51-1955км20).
Процедури «in absentia» неминуче припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Особливе значення при цьому надається питанню про забезпечення прав відсутнього в залі судового засідання підсудного. У прецедентній практиці ЄСПЛ були вироблені критерії, яким має відповідати таке провадження. При цьому Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності забезпечення процесуальних прав і гарантій осіб, що беруть участь у кримінальному процесі. До таких прав, що підлягають безумовному дотриманню, насамперед, відносяться: право бути присутнім під час розгляду справи, право на захисника, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.
Таким чином, обвинувачена ОСОБА_3 , яка в свою чергу повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, у судові засідання не з'явилась, незважаючи на судові повістки (оголошення), опубліковані в газеті «Урядовий кур'єр» та оголошення, розміщені на офіційному веб-сайті суду та офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Крім того, судом вживались заходи щодо направлення судових повісток на номер телефону, яким користувалась ОСОБА_3 , та який зазначений в матеріалах справи, що є додатковим заходом до основних способів інформування обвинуваченої, передбачених КПК.
Отже, для забезпечення доступу до правосуддя судом вживалися заходи для виклику обвинуваченої ОСОБА_3 в судові засідання - повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_3 у судові засідання, а також інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
А тому, зважаючи на специфіку судового провадження (in absentia), судом були вжиті прямо передбачені кримінальним процесуальним законом заходи щодо інформування обвинуваченої особи про здійснення кримінального провадження шляхом публікації відповідної інформації в ЗМІ та мережі Інтернет, однак забезпечити явку обвинуваченої до суду вжитими заходами не вдалося. При цьому, з моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження обвинувачена ОСОБА_3 вважається належним чином ознайомленою з її змістом.
Вказана позиція висловлена в Постанові колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 25.04.2024 у справі № 296/8416/21 (провадження № 51-7860км23).
У зв'язку з чим обвинувачена не була допитана судом, тому показань суду не надавала та будь-яких клопотань від останньої на адресу суду також не надходило.
Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , яка в свою чергу повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про її наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.
В той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_3 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останньої її невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
При цьому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов'язковою участю захисника, який був забезпечений державою.
Враховуючи відсутність обвинуваченої та особливості розгляду кримінального провадження за відсутності обвинуваченої в порядку спеціального судового провадження, захисником за призначенням було здійснено захист обвинуваченої ОСОБА_3 .
Так, захисник в судовому засіданні зазначив, що не мав можливості зв'язатися зі своєю підзахисною та з'ясувати в неї правову позицію щодо пред'явленого обвинувачення.
Водночас, захисник належним чином брав участь у реалізації права на захист обвинуваченої під час судового розгляду та висловив свою позицію.
Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення РФ на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку РФ частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб'єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.
Також судом приймається до уваги те, що загальновідомими обставинами є те, що 24.02.2022 року збройні сили РФ вторглись на визнану міжнародним співтовариством територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України.
24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому дія якого неодноразово продовжувалась, і який продовжує існувати станом на час ухвалення цього вироку.
Відповідно до положень частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року (в редакції від 07.05.2022 року, далі за текстом - Закон № 1207-VII), тимчасово окупована РФ територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Тимчасово окупованою територією, відповідно до пункту 7 частини 1статті 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.
Тимчасова окупація РФ територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для РФ жодних територіальних прав.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.12.2022 року», Щастинський район: 1) Нижньотеплівська сільська територіальна громада; 2) Новоайдарська селищна територіальна громада; 3) Станично-Луганська селищна територіальна громада; 4) Широківська селищна територіальна громада; 5) Щастинська міська територіальна громада, внесено до вказаного переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) та перебувала у ньому протягом всього періоду чинності вказаного наказу, який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022.
Відповідно до вказаного наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022 року, який є чинним станом на час ухвалення цього вироку, Щастинський район: Новоайдарська селищна територіальна громада (UA44160030000020916); Щастинська міська територіальна громада (UA44160090000075695), також віднесені до тимчасово окупованих територій України.
Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням Верховного Суду від 06.03.2022 року № 1/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Новоайдарського районного суду Луганської області. Такі справи визначені за територіальною підсудністю Тернівського міського суду Дніпропетровської області.
Дослідивши наявні у провадженні докази, допитавши свідків, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України за обставин встановлених судом, доведена повністю і підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які відповідають вимогам передбаченим ст.ст. 85-87 КПК України, та які узгоджуються між собою, перевірених та оцінених у їх сукупності судом безпосередньо в судовому засіданні.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показала, що знає ОСОБА_3 особисто. Після окупації та повномасштабного вторгнення РФ на територію України в 2022 році, вона побачила в інтернеті, що ОСОБА_3 пішла на співпрацю з окупаційною владою та в 2022 році зайняла посаду /мовою оригіналу/ «начальника отдела по обеспечению жизнедеятельности с. Смоляниново, с. Александровка, с. Пурдовка, с. Гавриловка, с. Нижний Суходол, с. Чабановка, с. Попасное, с. Степной Яр, с. Новоахтырка администрации Новоайдарского района лнр», на якій вона виконує адміністративно-господарські функції. Щодо фактів примусу зайняття посади обвинуваченою - їй не відомо. Зазначає, що на фото, яке вона бачила на досудовому розслідуванні вона впізнає саме ОСОБА_3 . Також, зі слів мешканців, їй стало відомо про те, що ОСОБА_3 надавала координати українських мешканців окупаційній владі, добровільно видавала проукраїнсько-налаштованих мешканців та розміщувала представників окупаційних військ. Вчиняла вона це, щоб здобути прихильність від окупаційної влади.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показала, що знає ОСОБА_3 особисто, яка після повномасштабного вторгнення добровільно пішла на співпрацю з окупаційною владою та у червні 2022 року зайняла посаду /мовою оригіналу/ «начальника отдела по обеспечению жизнедеятельности с. Смоляниново, с. Александровка, с. Пурдовка, с. Гавриловка, с. Нижний Суходол, с. Чабановка, с. Попасное, с. Степной Яр, с. Новоахтырка администрации Новоайдарского района лнр», на якій виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції. Щодо фактів примусу зайняття посади обвинуваченою - їй не відомо. Зазначає, що ОСОБА_3 особисто приймала участь у розміщенні окупаційних військ, роз'яснювала мешканцям про додержання законів рф та лнр, приймала участь у нарадах, а також надала окупаційній владі список мешканців, які проукраїнсько-налаштована, а також воїнів АТО. Відомо їй про це зі слів мешканців та з інтернету. Зазначає, що на фото, яке вона бачила на досудовому розслідуванні вона впізнає саме ОСОБА_3 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що він знає ОСОБА_3 особисто. Після окупації на початку березня 2022 року була створена адміністрація Новоайдарського району та було створено /мовою оригіналу/ «отдел по обеспечению жизнедеятельности с. Смоляниново, с. Александровка, с. Пурдовка, с. Гавриловка, с. Нижний Суходол, с. Чабановка, с. Попасное, с. Степной Яр, с. Новоахтырка администрации Новоайдарского района лнр». В подальшому начальником цього відділу було призначено ОСОБА_3 , яка на якій посаді виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції. Призначення керівників відбувалось ще у квітні 2022 року, однак коли точно обвинувачена була призначена на посаду - зазначити не може, можливо це було в червні 2022 року, натомість її призначення відбулось в той період, коли він був на тимчасово окупованій території України. Про це йому також було відомо зі слів мешканців та з інтернету. На оглядах під час досудового розслідування однозначно впізнав ОСОБА_3 . Окрім того, зазначає, що бачив ОСОБА_3 разом з головою адміністрації Новоайдарського району. ОСОБА_3 займалась питаннями координації комунальних закладів, приймала участі у нарадах окупаційної влади, та була відзначена подякою окупаційної влади.
Згідно витягу з ЄРДР вбачається, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ч. 5 ст. 111-1 КК України за №22023130000000116 від 08.02.2023 року. (т. 2 а.с. 1)
Згідно заступника начальника Щастинського МРВ 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, вбачається, що отримано інформацію щодо протиправної діяльності громадянки України ОСОБА_3 , яка після окупації частини Луганської області добровільно перейшла на бік окупантів та зайняла посаду т.зв. /мовою оригіналу/ «начальника отдела по обеспечению жизнедеятельности с. Смоляниново, с. Александровка, с. Пурдовка, с. Гавриловка, с. Нижний Суходол, с. Чабановка, с. Попасное, с. Степной Яр, с. Новоахтырка администрации Новоайдарского района лнр». (т. 2 а.с. 3-4)
Згідно листа Управління ДМС в Кіровоградській області від 22.11.2023 року, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Новоайдарським РВ УМВС в Луганській області. Вказані обставини також підтверджуються заявою на видачу паспорта на ім'я ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 54-55)
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.05.2023 року, та додатку до нього, за участю свідка ОСОБА_9 , свідок на фото №3 впізнає ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 90-92)
Згідно протоколу огляду від 16.05.2023 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_9 , оглянуто публікацію в телеграм-каналі /мовою оригіналу/ «Администрация Новоайдарского района», де мається інформація про вручення /мовою оригіналу/ «начальнику отдела по обеспечению жизнедеятельности с. Смоляниново, с. Александровка, с. Пурдовка, с. Гавриловка, с. Нижний Суходол, с. Чабановка, с. Попасное, с. Степной Яр, с. Новоахтырка администрации Новоайдарского района лнр ОСОБА_3 » автомобіля від керівництва Тамбовської області, а також додано фотозображення, на якому на груповому фото, свідок впізнає ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 93-96)
Згідно протоколу огляду від 03.06.2023 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_9 , оглянуто публікацію в телеграм-каналі /мовою оригіналу/ «Администрация Новоайдарского района», де мається інформація про надання транспортного засобу для організації підвозу школярів Новоайдарського району, а також додано фотозображення, на якому на груповому фото, свідок впізнає ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 97-100)
Згідно протоколу огляду від 03.06.2023 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_9 , оглянуто публікацію в телеграм-каналі /мовою оригіналу/ «Администрация Новоайдарского района», де мається інформація про проведення робочої зустрічі голови Адміністрації Новоайдарського району з начальниками відділів по забезпеченню життєдіяльності Новоайдарського району, а також додано фотозображення, на якому на груповому фото, свідок впізнає ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 101-103)
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.05.2023 року, та додатку до нього, за участю свідка ОСОБА_10 , свідок на фото №3 впізнає ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 108-110)
Згідно протоколу огляду від 17.05.2023 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_10 , оглянуто публікацію в телеграм-каналі /мовою оригіналу/ «Администрация Новоайдарского района», де мається інформація про вручення /мовою оригіналу/ «начальнику отдела по обеспечению жизнедеятельности с. Смоляниново, с. Александровка, с. Пурдовка, с. Гавриловка, с. Нижний Суходол, с. Чабановка, с. Попасное, с. Степной Яр, с. Новоахтырка администрации Новоайдарского района лнр ОСОБА_3 » автомобіля від керівництва Тамбовської області, а також додано фотозображення, на якому на груповому фото, свідок впізнає ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 111-114)
Згідно протоколу огляду від 02.06.2023 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_10 , оглянуто публікацію в телеграм-каналі /мовою оригіналу/ «Администрация Новоайдарского района», де мається інформація про надання транспортного засобу для організації підвозу школярів Новоайдарського району, а також додано фотозображення, на якому на груповому фото, свідок впізнає ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 115-118)
Згідно протоколу огляду від 02.06.2023 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_10 , оглянуто публікацію в телеграм-каналі /мовою оригіналу/ «Администрация Новоайдарского района», де мається інформація про проведення робочої зустрічі голови Адміністрації Новоайдарського району з начальниками відділів по забезпеченню життєдіяльності Новоайдарського району, а також додано фотозображення, на якому на груповому фото, свідок впізнає ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 119-121)
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.05.2023 року, та додатку до нього, за участю свідка ОСОБА_7 , свідок на фото №3 впізнає ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 127-129)
Згідно протоколу огляду від 17.05.2023 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_7 , оглянуто публікацію в телеграм-каналі /мовою оригіналу/ «Администрация Новоайдарского района», де мається інформація про вручення /мовою оригіналу/ «начальнику отдела по обеспечению жизнедеятельности с. Смоляниново, с. Александровка, с. Пурдовка, с. Гавриловка, с. Нижний Суходол, с. Чабановка, с. Попасное, с. Степной Яр, с. Новоахтырка администрации Новоайдарского района лнр ОСОБА_3 » автомобіля від керівництва Тамбовської області, а також додано фотозображення, на якому на груповому фото, свідок впізнає ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 130-133)
Згідно протоколу огляду від 07.06.2023 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_7 , оглянуто публікацію в телеграм-каналі /мовою оригіналу/ «Администрация Новоайдарского района», де мається інформація про проведення робочої зустрічі голови Адміністрації Новоайдарського району з начальниками відділів по забезпеченню життєдіяльності Новоайдарського району, а також додано фотозображення, на якому на груповому фото, свідок впізнає ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 134-136)
Згідно протоколу огляду від 02.06.2023 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_7 , оглянуто публікацію в телеграм-каналі /мовою оригіналу/ «Администрация Новоайдарского района», де мається інформація про надання транспортного засобу для організації підвозу школярів Новоайдарського району, а також додано фотозображення, на якому на груповому фото, свідок впізнає ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 137-140)
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.05.2023 року, та додатку до нього, за участю свідка ОСОБА_8 , свідок на фото №3 впізнає ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 145-147)
Згідно протоколу огляду від 18.05.2023 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_8 , оглянуто публікацію в телеграм-каналі /мовою оригіналу/ «Администрация Новоайдарского района», де мається інформація про вручення /мовою оригіналу/ «начальнику отдела по обеспечению жизнедеятельности с. Смоляниново, с. Александровка, с. Пурдовка, с. Гавриловка, с. Нижний Суходол, с. Чабановка, с. Попасное, с. Степной Яр, с. Новоахтырка администрации Новоайдарского района лнр ОСОБА_3 » автомобіля від керівництва Тамбовської області, а також додано фотозображення, на якому на груповому фото, свідок впізнає ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 148-151)
Згідно протоколу огляду від 05.06.2023 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_8 , оглянуто публікацію в телеграм-каналі /мовою оригіналу/ «Администрация Новоайдарского района», де мається інформація про проведення робочої зустрічі голови Адміністрації Новоайдарського району з начальниками відділів по забезпеченню життєдіяльності Новоайдарського району, а також додано фотозображення, на якому на груповому фото, свідок впізнає ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 152-154)
Згідно протоколу огляду від 05.06.2023 року та, проведеного за участю свідка ОСОБА_8 , оглянуто публікацію в телеграм-каналі /мовою оригіналу/ «Администрация Новоайдарского района», де мається інформація про надання транспортного засобу для організації підвозу школярів Новоайдарського району, а також додано фотозображення, на якому на груповому фото, свідок впізнає ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 155-158)
Згідно протоколу огляду від 10.05.2023 року та додатку до нього, проведеного за участю спеціаліста ОСОБА_11 , оглянуто публікацію на т.з. /мовою оригіналу/ «Официальном сайте Администрации Новоайдарского района лнр», де мається інформація про перелік керівників /мовою оригіналу/ «Администрации Новоайдарского района лнр» та зазначено, наступне: / моовю оригіналу/ «Отдел по обеспечению жизнедеятельности с. Смоляниново, с. Александровка, с. Пурдовка, с. Гавриловка, с. Нижний Суходол, с. Чабановка, с. Попасное, с. Степной Яр, с. Новоахтырка ОСОБА_3 ». (т. 2 а.с. 159-166)
Згідно протоколу огляду від 10.05.2023 року, проведеного за участю спеціаліста ОСОБА_11 , оглянуто публікацію в телеграмм каналі /мовою оригіналу/ «Администрации Новоайдарского района», де мається інформація про вручення /мовою оригіналу/ «начальнику отдела по обеспечению жизнедеятельности с. Смоляниново, с. Александровка, с. Пурдовка, с. Гавриловка, с. Нижний Суходол, с. Чабановка, с. Попасное, с. Степной Яр, с. Новоахтырка администрации Новоайдарского района лнр ОСОБА_3 » автомобіля від керівництва Тамбовської області. (т. 2 а.с. 167-172)
Згідно протоколу огляду від 29.05.2023 року, проведеного за участю спеціаліста ОСОБА_11 , оглянуто публікацію в соціальній мережі «Вконтакте» /мовою оригіналу/ «Администрации Новоайдарского района», де мається інформація про надання транспортного засобу для організації підвозу школярів Новоайдарського району. (т. 2 а.с. 173-179)
Згідно протоколу огляду від 01.06.2023 року, проведеного за участю спеціаліста ОСОБА_11 , оглянуто публікацію в соціальній мережі «Вконтакте» /мовою оригіналу/ «Администрации Новоайдарского района», де мається інформація про проведення робочої зустрічі голови Адміністрації Новоайдарського району з начальниками відділів по забезпеченню життєдіяльності Новоайдарського району. (т. 2 а.с. 180-185)
Згідно протоколу огляду від 28.07.2023 року та додатку до нього, проведеного за участю спеціаліста ОСОБА_11 , оглянуто публікацію в телеграмм каналі «Клуб мисливців за сепаратистами», де мається інформація про зайняття ОСОБА_3 посади /мовою оригіналу/ «начальника отдела по обеспечению жизнедеятельности с. Смоляниново, с. Александровка, с. Пурдовка, с. Гавриловка, с. Нижний Суходол, с. Чабановка, с. Попасное, с. Степной Яр, с. Новоахтырка администрации Новоайдарского района лнр». Про що у тому числі свідчить долучений до публікації /мовою оригіналу/ «Приказ о назначении на должность» від 15.06.2022 року №135. (т. 2 а.с. 187-196)
Згідно протоколу огляду від 08.09.2023 року та додатку до нього, проведеного за участю спеціаліста ОСОБА_11 , оглянуто публікацію в соціальній мережі «Вконтакте» /мовою оригіналу/ «Администрации Новоайдарского района», де мається інформація про проведення головною Адміністрації робочої наради з керівниками відділів по забезпеченню життєдіяльності. (т. 2 а.с. 198-205)
Згідно протоколу огляду від 08.09.2023 року, та додатку до нього, проведеного за участю спеціаліста ОСОБА_11 , оглянуто публікацію в соціальній мережі «Вконтакте» на сторінці /мовою оригіналу/ «Татьяна Загузова», де мається інформація про проведення Тамбовським регіональним виконавчим комітетом заходу з новоайдарськими колегами з приводу передання т.зв. партійного досвіду роботи. (т. 2 а.с. 206-213)
Згідно протоколу огляду від 03.11.2023 року, та додатку до нього, проведеного за участю спеціаліста ОСОБА_11 , оглянуто публікацію в соціальній мережі «Вконтакте» /мовою оригіналу/ «Администрации Новоайдарского района», де мається інформація про проведення робочої зустрічі голови Адміністрації Новоайдарського району з /мовою оригіналу/ «начальником отдела по обеспечению жизнедеятельности с. Смоляниново, с. Александровка, с. Пурдовка, с. Гавриловка, с. Нижний Суходол, с. Чабановка, с. Попасное, с. Степной Яр, с. Новоахтырка администрации Новоайдарского района лнр Черкашиной Ольгой» щодо питань життєдіяльності жителів с. Гаврилівка. (т. 2 а.с. 215-221)
Згідно протоколу огляду від 03.11.2023 року, та додатку до нього, проведеного за участю спеціаліста ОСОБА_11 , оглянуто публікацію в соціальній мережі «Вконтакте» /мовою оригіналу/ «Администрации Новоайдарского района», де в коментарі мається інформація про відновлення в в липні 2023 року в с. Гаврилівка Новоайдарського району водопроводу за безпосередньої участі ОСОБА_12 . Також до публікації додано відеозапис, на якій є жінка схожа на ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 222-230)
Згідно висновку експерта №464 від 10.11.2023 року, проведеної портретної експертизи, вбачається, що: 1. Зображення жінки, яка стоїть посередині між жінкою та чоловіком на фотозображенні, що міститься в електронному файлі під «Черкашина.jpg», наданому на дослідження на оптичному DVD+R диску марки «DIGITAL» (додаток №1 до протоколу огляду від 10.05.2023), обмежено придатне для портретного ідентифікаційного дослідження за ознаками зовнішності.
2. На фотозображенні (зображення жінки, яка стоїть посередині між жінкою та чоловіком), що міститься в електронному файлі під назвою «Черкашина.jpg», наданому на дослідження на оптичному DVD+R диску марки «DIGITAL» (додаток №1 до протоколу огляду від 10.05.2023), та на фотозображеннях на лицевій та зворотній сторонах заяви про видачу паспорта громадянина України на ім?я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що містяться в електронному файлі під назвою «ЧЕРКАШИНА Ф-1.PDF», наданому на дослідженню у якості порівняльного матеріалу на оптичному DVD-R диску «VIDEX», зображена одна й та сама особа.
3. Зображення жінки, яка стоїть посередині між двома чоловіками на фотозображенні, що міститься в електронному файлі під назвою «pRLShEQwKcs (1).jpg», наданому на дослідження на оптичному DVD+R диску «Verbatim» (додаток № 1 до протоколу огляду від 29.05.2023), обмежено придатне для портретного ідентифікаційного дослідження за ознаками зовнішності.
4. На фотозображенні (зображення жінки, яка стоїть посередині між двома чоловіками), що міститься в електронному файлі під назвою «pRLShEQwKcs (1).jpg», наданому на дослідження на оптичному DVD+R диску «Verbatim» (додаток № 1 до протоколу огляду від 29.05.2023), та на фотозображеннях на лицевій та зворотній сторонах заяви про видачу паспорта громадянина України на ім?я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що містяться в електронному файлі під назвою «ЧЕРКАШИНА Ф-1.PDF», наданому на дослідженню у якості порівняльного матеріалу на оптичному DVD-R диску «VIDEX», зображена одна й та сама особа.
5. Зображення жінки, яка сидить на четвертому ряді праворуч біля чоловіка у светрі синього кольору на фотозображенні, що міститься в електронному файлі під назвою «kVbCnAL8Kj4.jpg», наданому на дослідження на оптичному DVD+R диску «Verbatim» (додаток № 1 до протоколу огляду від 01.06.2023), обмежено придатие для портретного ідентифікаційного дослідження за ознаками зовнішності.
6. На фотозображенні (зображення жінки, яка сидить на четвертому ряді праворуч біля чоловіка у светрі синього кольору), що міститься в електронному файлі під назвою «kVbCnAL8Kj4.jpg», наданому дослідження на оптичному DVD+R диску «Verbatim» (додаток № 1 до протоколу огляду від 01.06.2023), та на фотозображеннях на лицевій та зворотній сторонах заяви про видачу паспорта громадянина України на ім?я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що містяться в електронному файлі під назвою «ЧЕРКАШИНА Ф-1.PDF», наданому на дослідженню у якості порівняльного матеріалу на оптичному DVD-R диску «VIDEX», зображена одна й та сама особа. (т. 2 а.с. 235-254)
Постановою слідчого 1 відділення слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 28.07.2023 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено у розшук. (т. 2 а.с. 271-272)
Постановою слідчого 1 відділення слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 28.07.2023 року, досудове розслідування кримінального провадження зупинено. (т. 2 а.с. 273)
Постановою слідчого 1 відділення слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 08.09.2023 року, досудове розслідування кримінального провадження відновлено. (т. 2 а.с. 277)
Постановою слідчого 1 відділення слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 08.09.2023 року, досудове розслідування кримінального провадження зупинено. (т. 2 а.с. 278)
Постановою слідчого 1 відділення слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 03.11.2023 року, досудове розслідування кримінального провадження відновлено. (т. 2 а.с. 279)
Постановою слідчого 1 відділення слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 03.11.2023 року, досудове розслідування кримінального провадження зупинено. (т. 2 а.с. 280)
Постановою слідчого 1 відділення слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 14.11.2023 року, досудове розслідування кримінального провадження відновлено. (т. 2 а.с. 281)
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2023 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023130000000116 від 08.02.2023 року відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. (т. 2 а.с. 338-339)
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК України) - це злочин проти основ національної безпеки України. Суб'єктивна сторона кримінальних правопорушень характеризується прямим або непрямим умислом.
Державою-агресором за загальним визначенням є країна, яка першою застосовує збройну силу проти іншої країни, тобто тим самим вчиняє агресію. Державою-агресором може бути визнана не лише одна країна, а група країн, в т.ч. пов'язаних між собою угодами про військову допомогу.
При кваліфікації злочинів за ст.111-1 КК державою-агресором наразі вважається російська федерація. При цьому враховуються, зокрема, постанова Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII, Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022.
За частиною 5 ст. 111-1 КК, серед іншого, передбачена відповідальність за добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора. Окупаційна адміністрація Російської Федерації це сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг (п. 6 ст. 1-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України").
У складі цього правопорушення важливим для кваліфікації є місце його вчинення - тимчасово окупована територія України.
У кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК, однак яких суди у цьому кримінальному провадженні не встановили.
Організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки зі здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.
Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки з управління чи розпорядження державним, колективним або приватним майном.
Вказана позиція викладена в постанові ВС ККС від 31.01.2024 року (справа №638/5446/22, провадження №51-4092км23).
Також, положеннями п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що окупаційна адміністрація рф - це сукупність державних органів і структур рф, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольними рф самопроголошеними органами, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріуси та суб'єкти адміністративних послуг.
В свою чергу незаконними органами, посадовими та службовими особами відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд знаходить їх достовірними, допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та в повній мірі поза розумним сумнівом доводять факт добровільного зайняття громадянином України ОСОБА_3 посади /мовою оригіналу/ «начальника отдела по обеспечению жизнедеятельности с. Смоляниново, с. Александровка, с. Пурдовка, с. Гавриловка, с. Нижний Суходол, с. Чабановка, с. Попасное, с. Степной Яр, с. Новоахтырка администрации Новоайдарского района лнр», пов?язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в окупаційній адміністрації держави-агресора - т.зв. «Адміністрації Новоайдарського району луганської народної республіки», що здійснює свою протиправну діяльність на тимчасово окупованій території Щастинського району Луганської області.
Суд зауважує, що в кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 5 ст. 111-1 КК України важливе значення має добровільність (якщо особа здійснювала відповідні дії не добровільно, а під примусом (байдуже яким), склад правопорушення відсутній).
При цьому, суд вважає, що обвинувачена ОСОБА_3 усвідомлювала факт відкритої російської агресії проти України, яка розпочалась 24.02.2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, що вказує на добровільність зайняття нею посади, враховуючи характер її дій, їх послідовність та тривалість.
Отже, наведеними вище доказами у їх сукупності та взаємозв'язку, підтверджується беззаперечне свідчення невимушеності її поведінки, відсутності будь-якого примусу щодо нього, а відтак, і цілковитої добровільності її дій.
При цьому його діяння спрямоване на заподіяння шкоди основам національної безпеки України, і сам факт вчинення таких дій свідчить про ступінь суспільної небезпечності діяння, притаманний таким злочинам.
А відтак, вказані обставини доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченої ОСОБА_3 , які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.
Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими та недостовірними. Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.
Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 р., «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., «Коробов проти України» від 21.10.2011 р., що при оцінці доказів суд застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).
Суд вважає допустимими та належними дослідженні у судовому засіданні докази та показання свідків, оскільки останні узгоджуються між собою, не протирічать один одному та дослідженим у судовому засіданні доказам та показанням інших свідків.
Даючи юридичну оцінку діям ОСОБА_3 , суд вважає, що обвинувачена винна у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, та її дії слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Призначаючи покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також обставини кримінального правопорушення, тяжкість його наслідків.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Також, у рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».
При призначенні покарання обвинуваченій, суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 111-1 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, а також особи обвинуваченої, яка раніше не судима.
Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 67 КК України, з урахуванням ст. 337 КПК України, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , судом встановлено вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Суд приходить до висновку, що відсутність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 свідчить про неможливість застосування до обвинуваченої ст. 69 КК України.
Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, відсутність пом'якшуючих та наявність обтяжуючої покарання обставини, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 неможливе без її ізоляції від суспільства, а покарання має бути призначено у вигляді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 5 ст.111-1 КК України.
За таких обставин суд вважає, що призначення обвинуваченій такого покарання буде справедливим, співмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самою обвинуваченою, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Крім того, з урахуванням того, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, об'єктом якого є основи національної безпеки України і, на думку суду, остання своїми діями фактично допомагала державі-агресору створити певну вертикаль незаконного органу влади і фактично вчинила злочин проти незалежності, суверенітету та територіальної цілісності нашої держави.
Виходячи з цього, суд приймає рішення про призначення ОСОБА_3 , додаткового покарання яке є обов?язковим у санкції статті, у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади і державного управління, органах місцевого самоврядування, у тому числі посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та/або адміністративно-господарських функцій в органах, що надають публічні послуги.
При прийнятті рішення суд також враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.
Отже, якщо додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю передбачене як обов'язкове у санкції статті Особливої частини КК, то призначення цього покарання відбувається й тоді, коли особа, яка вчинила кримінально каране діяння, не обіймала певні посади або не займалася певною діяльністю. Тобто фактично йдеться про обмеження зайняття для особи певних посад або здійснення певної діяльності у майбутньому навіть у тому разі, якщо на момент вчинення кримінального правопорушення особа їх не обіймала чи не займалася певною діяльністю.
Така позиція була висловлена об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду: «Згідно з положеннями ст. 55 КК у випадку, коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення» (справа № 404/2081/22, провадження № 51-130кмо23).
Аналогічна позиція висловлена й у постанові ОП ККС по справі № 702/301/20 (провадження № 51-944кмо23), а також у постанові колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 11.03.2025 у справі № 149/3010/23 (провадження № 51-5344км24).
З вказаних правових висновків вбачається, що не є перешкодою для призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та обставина, що обвинувачений на момент ухвалення вироку не працює на певній посаді та не проводить діяльність, з використанням можливостей якої (яких) він вчинив кримінальне правопорушення.
В даному випадку буде справедливим та співмірним покарання особі, яка визнана винуватою у здійсненні колабораційної діяльності, яке унеможливить певний період часу у майбутньому бути представником державної влади в Україні.
Крім того, санкцією ч. 5 ст.111-1 КК України передбачено таке додаткове покарання як конфіскація майна.
Відповідно до ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.
Враховуючи, що ОСОБА_3 вчинила тяжкий злочин проти основ національної безпеки України, тому суд вважає за необхідне призначити останній покарання з конфіскацією майна, яке належить їй на праві приватної власності.
Прокурор заявив клопотання про залишення без змін раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Враховуючи те, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.12.2023 року обвинуваченій обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, отже вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити незмінним.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України,
Визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років шість місяців з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і державного управління, органах місцевого самоврядування, у тому числі посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та/або адміністративно-господарських функцій в органах, що надають публічні послуги, строком на 15 (п'ятнадцять) років, з конфіскацією всього майна, що належить їй на праві приватної власності.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту фактичного затримання.
Строк додаткового покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою раніше обраний в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати пов'язані з проведенням портретної експертизи, оформленої висновком експерта №464 від 10.11.2023 року, в сумі 6452 грн. 46 коп. на користь держави. Призначення платежу: Оплата за судову експертизу відповідно до висновку №464 від 10.11.2023 року).
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику.
Копію вироку для вручення обвинуваченій видати захиснику.
Інформацію про ухвалення вироку розмістити у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1