ЄУН 193/621/25
Провадження 1-кп/193/95/25
іменем України
29 травня 2025 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Софіївка Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12025041580000162 від 17 березня 2025 рокуза обвинуваченням:
ОСОБА_3 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кадіївка Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.126-1 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Судом установлено, що ОСОБА_3 у порушення вимог статті 28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидії домашнього насильства», безпричинно, умисно систематично вчиняв психологічне насильство відносно ОСОБА_5 , з якою він перебуває в офіційному шлюбі з 27.04.1980 та проживає в одному помешканні за адресою: АДРЕСА_2 .
Зокрема, 27 березня 2024 року, приблизно о 20:00 годині, ОСОБА_3 , перебуваючи за вищевказаним місцем проживання, умисно вчинив відносно дружини ОСОБА_5 домашнє насильство психологічного характеру у формі погрози фізичної розправи, образ нецензурною лайкою, вигнанням із будинку, що завдало шкоди психологічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_5 . Відносно ОСОБА_3 за даним фактом було складено протокол про адміністративне правопорушення та постановою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2024 року у провадженні № 3/193/264/24 його визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170 гривень.
Крім того, 10 квітня 2024 року, приблизно о 11:00 годині, ОСОБА_3 , перебуваючи за згаданим вище місцем спільного проживання, повторно протягом року умисно вчинив відносно дружини ОСОБА_5 домашнє насильство психологічного характеру у формі спричинення фізичного болю та образ нецензурною лайкою на її адресу, що завдало шкоди фізичному і психологічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_5 . Відносно ОСОБА_3 за цим фактом було складено протокол про адміністративне правопорушення та постановою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2024 року у провадженні № 3/193/305/24 останнього визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень.
Крім того, 17 вересня 2024 року, приблизно о 18:00 год, ОСОБА_3 , знову перебуваючи за місцем їх спільного з потерпілою помешкання, повторно протягом року умисно вчинив відносно дружини ОСОБА_5 домашнє насильство фізичного характеру у формі завдання фізичного болю, що завдало шкоди фізичному і психологічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_5 . Відносно ОСОБА_3 за цим фактом було складено протокол про адміністративне правопорушення та постановою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2024 року у провадженні № 3/193/691/25 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства і накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 5 діб.
В подальшому, будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на подальше систематичне вчинення домашнього насильства на ґрунті конфліктних побутових сімейних відносин, систематично продовжив вчиняти домашнє насильство щодо дружини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке виразилось у фізичному насильстві та вчиненні наступних дій, а саме, 16.03.2025, приблизно о 15:30 год., ОСОБА_3 вкотре вчинив домашнє насильство фізичного характеру у формі завдання фізичного болю, внаслідок чого потерпіла викликала працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_3 та зафіксували факт вчинення з його боку домашнього насилля.
Таким чином ОСОБА_3 систематично у період часу з 27.03.2024 по 16.03.2025 вчинив відносно дружини ОСОБА_5 домашнє насильство у формі завдання фізичної і психологічної шкоди, та згідно з висновком судово-психологічної експертизи № СЕ-19/105-25/3208-ПС від 22.04.2025 внаслідок дій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до встановлених обставин в матеріалах кримінального провадження щодо потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у останньої виникли негативні зміни в її емоційному стані та індивідуально-психологічних особливостях, що перешкоджають соціальному функціонуванні ОСОБА_5 як особистості та є психотравмувальною для останньої, які спричинили до існування в неї психічних страждань.
Отже ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Позиція обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі та пояснив, що вказані свакрки з дружиною ОСОБА_5 виникали на грунті побутових непорозумінь, а також через спільних повнолітніх дітей у яких життя не склалося й доводиться їх утримувати навіть у пенсійному віці. Особливо ці сварки загострються після спільного розпивання з потерпілою алкогольних напоїв, коли вони починають висловлювати один одному претензії. Також дружина часто прискіпується до нього через дрібниці, це його заводить, він обурюється й починає її ображати нецензурною лайкою, але він ніколи її не бив. Щиро розкаявся у вчиненому і просив суд суворо його не карати.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердила про систематичне вчинення щодо неї чоловіком ОСОБА_3 домашнього насильства у вигляді висловлювань образ у грубій формі та нецензурній лайці. Зокрма пояснила, що проста побутова сварка переростає у серйозний конфлікт між ними осболиво тоді, коли чоловік перебуває у стані алкогольного сп'яніння, внаслідок чого вона потім викликає поліцію. Наголосила, що з чоловіком вони примирилися, будь-яких претензій до нього вона не має, міру покарання ОСОБА_3 просила суд призначити найбільш м'яку.
Зважаючи на те, що у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочині за обставин, викладених в обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що учасники судового провадження, у тому числі потерпіла, правильно розуміють зміст цих обставин, суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом лише обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів щодо обвинуваченого.
При цьому суд роз'яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку останній буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.
Суд також пересвідчився у добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе обмовляє або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.
Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Встановлені обставини вказують на те, що обвинувачений ОСОБА_3 умисно систематично вчиняє психологічне насильство щодо ОСОБА_5 , з якою винний перебуває у зареєстрованому шлюбі, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, чим вчинив злочин і підлягає відповідальності за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття.
При цьому, обставин, які згідно вимог ст. 67 КК України обтяжували б покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Мотиви призначення покарання.
При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що останній є осудним у розумінні ч. 1ст. 19 КК України, вчинив нетяжкий злочин.
Суд також враховує умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, який має задовільний стан здоров'я, не працює, пенсіонер (66 років), за місцем проживання характеризується у цілому добре, подекди зловживає алкогольними напоями, проте спокою громадян не порушує, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності, за наявності обставини, що пом'якшує покарання та відсутності обставин, які обтяжують покарання, з урахуванням позиції потерпілої, яка просила суд суворо не карати свого чоловіка, суд вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді пробаційного нагляду, передбаченого санкцією ст. 126-1 КК України за якою він обвинувачується на мінімальний строк та покладенням обов'язків, які полягають в обмеженні прав і свобод засудженого із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів, визначених з урахуванням положень ст. 59-1 КК України.
При цьому, оскільки під час судового розгляду справи установлено, що обвинувачений ОСОБА_3 з потерпілою примирилися, враховуючи думку прокурора та потерпілої ОСОБА_5 , які просили не застосувувати до обвинуваченого обмежувальних заходів, передбачених для осіб, які вчиняли домашнє насильство, тому суд доходить висновку про недоцільність застосування до кривдника ОСОБА_3 будь-яких обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України.
Мотиви ухвалення інших рішень при ухваленні вироку.
До обвинуваченого обирався запобіжний захід у вигляді особистого забов'язання. Строк покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків спливає 22.06.2025. З огляду на те, що обвинувачений сумлінно виконував на час досудового розслідування та судового розгляду свої процесуальні обов'язки, суд не вбачає підстав обирати йому запобіжний захід на час набрання вироком законної сили.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Цивільний позов у межах кримінального провадження не заявлявся.
Процесуальні витрати на проведення експертом Донецького НДЕКЦ МВС України судово-психологічної експертизи за № СЕ-19/105-25/3208-ПС від 22.04.2025 у розмірі 14262,40 грн на підставі ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України і призначити йому покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
На підставі положень ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання або роботи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати, понесені на оплату послуг експерта з проведення судово-психологічної експертизи за № СЕ-19/105-25/3208-ПС від 22.04.2025 у розмірі 14 262 (чотирнадцять тиясяч двісті шістдесят дві) гривні 40 коп (а.м.к.п. 67).
Матеріали кримінального провадження № 12025041580000162 від 17 березня 2025 рокузалишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у судовій справі №193/621/25 (провадження №1-кп/193/95/25).
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1