29 травня 2025 року
м. Київ
справа № 5/1998
провадження № 51-1780ск25
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянула касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2024 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 26 лютого 2025 року і
встановила:
ухвалоюЛенінського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2024 року залишено без задоволення заяву захисника про перегляд вироку Харківського обласного суду від 30 грудня 1998 року стосовно ОСОБА_4 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 26 лютого 2025 року апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 залишено без задоволення, а вказана ухвала районного суду залишена без змін.
Засуджений ОСОБА_4 у межах строку на касаційне оскарження звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що він вироком Харківського обласного суду від 30.12.1998 засуджений за вбивство: а) з корисливих мотивів; г) двох або більше осіб; е) вчинене з особливою жорстокістю або способом, небезпечним для життя багатьох осіб.
Разом із цим його засуджено за частиною 3 статті 142 КК України (в редакції
1960 року) за розбій (напад з метою заволодіння індивідуальним майном громадян), поєднаний з спричиненням тяжких тілесних ушкоджень або вчинений з проникненням у житло.
ОСОБА_4 указує, що за статтею 142 КК України ОСОБА_4 він засуджений незаконно, зазначені його захисником у судах першої та апеляційної інстанцій нововиявлені обставини доводять явний факт судової помилки при винесенні вироку Харківським обласним судом від 30.12.1998 року при наявності існуючих підстав, які кримінальним та процесуальним законодавством України зазначені, як безумовні, тобто такі, які передбачають істотні порушення вимог кримінального та процесуального законодавства України, та норм матеріального кримінального права, котрі встановлюють безумовні вимоги для скасування вироку в будь-якому випадку.
Перевіривши доводи касаційної скарги засудженого, які аналогічні викладеним у апеляційній скарзі його захисника, та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до ст. 438 КПК України предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, окрім іншого, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Глава 34 КПК України визначає підстави та порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами, строки звернення та вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
У ст. 459 цього Кодексу наведено вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
Відповідно до положень зазначеної норми права нововиявленими обставинами визнаються:
- штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
- скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
- інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду при прийнятті судового рішення, а також спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 460 КПК України, учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Стаття 3 КПК України чітко розрізняє стадії досудового розслідування і судового провадження (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України) і визначає судове провадження як кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України).
У той же час згідно з пунктами 4, 5 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.
Системне тлумачення положень кримінального процесуального законодавства указує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки: вони існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового розгляду; вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Відповідно до ч. 2 ст. 464 КПК України не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Як убачається із матеріалів провадження за касаційною скаргою, вироком Харківського обласного суду від 30.12.1998 ОСОБА_4 засуджений за пунктами «а», «г», «е» ст. 93, ч. 3 ст. 142 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді смертної кари - розстрілу.
Ухвалою судової колегії у кримінальних справах Верховного Суду України від 25.05.2000 вирок судової колегії у кримінальних справах Харківського обласного суду від 30.12.1998 змінено, ОСОБА_4 замінено покарання у виді смертної кари на довічне позбавлення волі.
Суд першої інстанції, залишаючи без задоволення заяву захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про перегляд вироку Харківського обласного суду від 30.12.1998 за нововиявленими обставинами, вказав, що заявником не доведено наявність нововиявлених обставин та їх обґрунтування з посиланням на докази, які б дали підстави для задоволення заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.
Перевіряючи ухвалу суду першої інстанції за правилами апеляційної процедури, суд звернув увагу, що захисник ОСОБА_5 у своїй заяві зазначає про незгоду щодо засудження ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 142 КК України (в редакції
1960 року), а саме розбій (напад з метою заволодіння індивідуальним майном громадян), поєднаний з спричиненням тяжких тілесних ушкоджень або вчинений з проникненням у житло, оскільки ОСОБА_4 у цій же кримінальній справі засуджений за вбивство з корисливих мотивів, що в розумінні положень ч. 2
ст. 459 КПК України не є нововиявленими обставинами.
Також суд апеляційної інстанції звернув увагу, що судом касаційної інстанції при перегляді вироку Харківського обласного суду від 30.12.1998 року та заміні ОСОБА_4 покарання у виді смертної кари на довічне позбавлення волі, не було встановлено жодних порушень вимог кримінального та кримінального-процесуального закону, які б були підставами для зміни чи скасування вироку апеляційної інстанції, та свідчили б про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
Також зазначив, що відсутні підстави для відкриття провадження за апеляційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , так як у поданій заяві не наведено визначених ч. 2 ст. 459 КПК України обставин.
Крім того, із долучених до касаційної скарги процесуальних документів жодним чином не убачається зазначене засудженим твердження про порушення його права на захист.
Отже, із матеріалів провадження за касаційною скаргою убачається, що будь-яких порушень вимог кримінального та кримінально-процесуального закону не встановлено, вказані захисником обставини не є нововиявленими та такими, що могли вплинути на рішення суду. Обставини, які викладені захисником, не можуть бути визнаними як нововиявлені, у розумінні статті 459 КПК України.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Ураховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів
постановила:
відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 26 лютого 2025 року.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3