30 травня 2025року
м. Київ
справа № 361/10399/23
провадження № 51- 2033 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
вивчивши матеріали касаційної скарги засудженої ОСОБА_4 на судові рішення щодо неї,
установив:
Засуджена звернулася до Касаційного кримінального суду Верховного Суду
з касаційною скаргою.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку,
що її подано без додержання вимог зазначеної статті.
В порушення п. 3 ч. 2 ст. 427 КПК засуджена не зазначила рішень суду, які вона оскаржує.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Посилаючись на незаконність судових рішень особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК, що
є підставою для зміни чи скасування таких рішень, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
Однак, у касаційній скарзі засуджена не зазначає жодної підстави, передбаченої ст. 438 КПК, та не наводить обґрунтування щодо необхідності скасування оскаржених судових рішень на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК
з огляду на положення статей 412-414 цього Кодексу.
Приписами п. 5ч. 2 ст. 427 КПК передбачено, що касаційна скарга має містити вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Частиною 1 ст. 436 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни,
а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий судовий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
З урахуванням викладеного, прохальна частина касаційної скарги засудженої
не містить вимог, які б узгоджувалися з положеннями ст. 436 КПК.
Усупереч вимог ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги не додано копій оскаржуваних судових рішень.
Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
За правилами ст. 429 КПК суд касаційної інстанції встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху та надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.
При цьому, Суд вважає за необхідне роз'яснити засудженій її право на кваліфіковану правову допомогу.
Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 8 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК) засудженому гарантується право на правову допомогу. Для її одержання засуджені можуть користуватися послугами адвокатів або інших фахівців
у галузі права, які за законом мають право на надання такої допомоги особисто
чи за дорученням юридичної особи.
За правилами п. 9 ч. 1 ст. 14 Закону України від 02 червня 2011 року № 3460-VI
«Про безоплатну правничу допомогу» право на безоплатну вторинну правничу допомогу відповідно до цього Закону та інших законів України мають також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, - на всі види правничих послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону (в тому числі захист і складення документів процесуального характеру).
Захист, складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів особи, засудженої до покарання у вигляді позбавлення волі, за зверненням такої особи або за ухвалою суду забезпечують регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (підпункт 2 пункту 8 Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 2 липня 2012 року № 967/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 травня 2016 року № 1487/5)).
Таким чином, для засуджених до покарання у виді позбавлення волі на час підготовки ними заяв про перегляд судових рішень, які набрали законної сили
і за якими таким особам було призначено відповідне покарання, законом встановлено гарантії їх права на правничу допомогу.
Для одержання такої допомоги під час складання документів процесуального характеру засуджений, який відбуває покарання у виді позбавлення волі, за змістом статей 110 і 113 КВК вправі через адміністрацію виправної колонії звернутися до відповідного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на судові рішення щодо неї залишити без руху і надати їй строк для усунення вказаних недоліків упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити останній, що у разі неусунення недоліків в установлений строк касаційну скаргу їй буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3