29 травня 2025 року
м. Київ
справа № 761/42318/23
провадження № 61-4825ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Ходаком Владиславом Володимировичем, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування та застосування наслідків недійсності правочину,
14 квітня 2025 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
14 травня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 на усунення недоліків касаційної скарги, надіслала заяву, в якій зазначила, що вимога позивача про визнання права власності на квартиру за ОСОБА_1 не була предметом апеляційного оскарження, оскільки у цій частині було відмовлено рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 03 липня 2024 року. Таким чином майнова вимога не є предметом касаційного оскарження, в зв'язку з чим немає необхідності у сплаті судового збору. Просить відкрити провадження.
21 травня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_2 через представника - адвоката Пшевлоцького Ю. М. подав клопотання про повернення касаційної скарги.
Клопотання обґрунтоване тим, що оскільки касатор оскаржує в касаційному порядку рішення суду в цілому, тобто, і в частині рішення про повернення нерухомого майна (квартири) як наслідок недійсності правочину, то йдеться про касаційне оскарження й щодо вимоги майнового характеру, для чого законом передбачено справляння судового збору за відповідними ставками. Зважаючи на те, що касатор не сплатив судового збору за касаційне оскарження в належному (повному) розмірі, у встановлений судом строк для усунення недоліків сплив, просить повернути касаційну скаргу заявнику.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на майно або його витребування - вартістю майна.
В ухвалі Верховного Суду від 01 травня 2025 року заявниці роз'яснено, що їй слід зазначити ціну позову з урахуванням вартості спірного майна, підтвердивши її доказами, та доплатити суму судового збору, оскільки предметом касаційного оскарження також є рішення суду в майновій частині щодо повернення квартири боржнику.
Проте, недоліки касаційної скарги не усунуто, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження.
Разом з тим, згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи подання заяви на усунення недоліків, в якій викладена позиція щодо визначення розміру судового збору (яку суд відхиляє) та клопотання про відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції, зважаючи на необхідність забезпечення принципу доступу до правосуддя, вважає за необхідне продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги.
Тому в задоволенні клопотання позивача про повернення касаційної скарги належить відмовити.
Керуючись статтями 127, 260 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про повернення касаційної скарги відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, встановлений ухвалою Верховного Суду від 01 травня2025 року.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, настануть наслідки передбачені статтею 394 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков