29 травня 2025 року
м. Київ
справа № 274/7271/23
провадження № 61-6576ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на постанову Житомирського апеляційного суду від 04 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив:
- стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» на свою користь 130 000,00 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля «Оpel Zafira», державний знак НОМЕР_1 ;
- стягнути із ОСОБА_2 57 967,00 грн на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в результаті пошкодження автомобіля, а також 50 000 грн
на відшкодування моральної шкоди.
- стягнути із ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 13 420,00 грн, 7 500,00 грн, сплачених за проведення автотоварознавчого дослідження, а також
10 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області рішенням від 16 липня 2024 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 57 967,00 грн матеріальної шкоди, заподіяної в результаті пошкодження автомобіля «Оpel Zafira», державний знак НОМЕР_1 , під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 25 жовтня 2020 року.
Стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог до ОСОБА_2 відмовив.
У задоволенні позовних вимог до ПАТ «НАСК «Оранта» про відшкодування майнової шкоди відмовив.
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області додатковим рішенням від 09 жовтня 2024 року стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 629,66 грн витрат зі сплати судового збору та 1 984,50 грн, сплачених
за проведення автотоварознавчого дослідження.
Житомирський апеляційний суд постановою від 04 березня 2025 року скасував рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 липня 2024 року та додаткове рішення цього ж суду від 09 жовтня 2024 року та ухвалив нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .
Стягнув із ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 126 041,28 грн.
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн
на відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовив.
Вирішив питання розподілу судових витрат.
20 травня 2025 року ПАТ «НАСК «Оранта» засобами поштового зв'язку надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 04 березня 2025 року у вказаній справі.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на такі обставини.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини
і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка
є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень
та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі
№ 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права
та більшим ступенем формальності процедур.
У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод),
та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах
з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу
до категорії малозначних помилково.
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне
та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності
й визначеності у цивільних правовідносинах.
Предметом позову є вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Заявник оскаржує рішення суду апеляційної інстанцій про часткове задоволення позову в частині позовних вимог до ПАТ «НАСК «Оранта» про стягнення страхового відшкодування
у розмірі 126 041,28 грн. Отже, ціна позову у цій справі станом на 01 січня
2025 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму
для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).
Таким чином, обставин, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.
Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.
Підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України Верховний Суд не встановив.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно
до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі.
У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб
(п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано
на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення, що згідно положень ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на постанову Житомирського апеляційного суду
від 04 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров