28 травня 2025 року
м. Київ
cправа №910/325/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду (Шапран В.В., Буравльов С.І., Андрієнко В.В.)
від 15.04.2025 (повний текст складений 23.04.2025)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ"
про визнання недійсним рішення загальних зборів,
1. ОСОБА_1 (далі - Позивач, Скаржник) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" (далі - Відповідач), оформленого протоколом загальних зборів членів кооперативу від 20.02.2022 від ряду №27.
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 позов задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 3 028,00 грн судового збору.
3. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2024 у справі №910/325/24 заяву Позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000 грн.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 апеляційну скаргу Відповідача задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2024, додаткове рішення цього суду від 12.11.2024 у справі №910/325/24 скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено повністю. Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції, покладено на Позивача.
5. 04 квітня 2025 року Відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з Позивача:
- витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку із скасуванням рішення суду першої інстанції в розмірі 35 000 грн;
- витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом апеляційної скарги в розмірі 17 000 грн.
6. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 заяву Відповідача задоволено частково, стягнуто з Позивача на його користь витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з розглядом справи в судах першої та апеляційної інстанцій, у загальному розмірі 20 000 грн. В решті вимог відмовлено.
7. 12 травня 2025 року Позивач (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №910/325/24, в якій просить:
- визнати поважними причини пропуску строку на подання касаційної скарги та поновити його;
- прийняти касаційну скаргу до розгляду;
- скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №910/325/24 у частині стягнення зі Скаржника витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити Відповідачу у стягненні витрат на правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції;
- судові витрати покласти на Відповідача.
8. Відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 ГПК України.
9. Повний текст оскаржуваної додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №910/325/24 складений 23 квітня 2025 року, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку для її оскарження в касаційному порядку.
10. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на вищевказану постанову є 13 травня 2025 року, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.
11. Скаржник подав касаційну скаргу з використанням підсистеми "Електронний суд" 12 травня 2025 року, тобто в межах встановленого законом строку.
12. З урахуванням викладеного вище, оскільки касаційну скаргу подано в межах строку на касаційне оскарження, передбаченого приписами статті 288 ГПК України, клопотання Скаржника залишається без розгляду.
13. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
14. У тексі касаційної скарги Скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, та зазначає:
- щодо пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України - суд апеляційної інстанції не застосував частину восьму статті 129 ГПК України, частину першу статті 221 ГПК України та не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24.01.2023 у справі №922/4022/20, від 22.04.2024 у справі №346/2744/21 та від 16.04.2025 у справі №910/14752/23, - якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, вона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справ; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат;
- щодо пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 1 частини першої статті 310 ГПК України - суд апеляційної інстанції не дослідив доказів, які мають значення для справи, а саме заяву Відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі №910/325/24 з додатками.
15. Правом подати заперечення проти відкриття касаційного провадження відповідно до частини другої статті 294 ГПК України учасники справи не скористалися.
16. З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга відповідає вимогам статті 290 ГПК України, отже відповідно до правил статті 294 ГПК України необхідно відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Позивача на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №910/325/24 на підставі пунктів 1,4 частини другої статті 287 ГПК України.
17. Крім того, Скаржник подав заяву про зупинення дії додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 до закінчення її перегляду в суді касаційної інстанції.
18. Заява обґрунтована тим, що Господарський суд міста Києва видав судові накази, на підставі яких будуть стягнуті витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з розглядом справи в судах першої та апеляційної інстанції. У разі задоволення касаційної скарги виникне необхідність звернення до суду за стягненням безпідставно набутих коштів.
19. За змістом частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
20. Аналіз наведеної норми свідчить, що заява про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії має бути мотивованою, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами.
21. Метою зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії є запобігання невідворотним негативним наслідкам, які можуть виникнути з огляду на виконання судового рішення, що набрало законної сили, у випадку його скасування судом касаційної інстанції.
22. Відповідно до усталеної судової практики при вирішенні питання про зупинення виконання (дії) рішення Верховний Суд ураховує такі обставини: ймовірність утруднення повторного розгляду справи або неможливість здійснення повороту виконання рішення внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки, негайне виконання може завдати значної шкоди (призвести до знищення майна, втрати репутації) або призвести до інших негативних наслідків, які не можна буде виправити. Таке питання вирішується за заявою учасника справи або за ініціативою суду з урахуванням конкретних обставин справи.
23. Зважаючи, що зупинення виконання (дії) рішення є винятковим заходом, застосування судом відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави зупинення - достатньо вагомими та доведеними, позаяк інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої ухвалено рішення, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.
24. Європейський суд з прав людини у пункті 43 рішення в справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 (заява №60750/00) зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
25. Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
26. Набрання судовим рішенням законної сили та, як наслідок, його виконання (дія), є законодавчо передбаченими стадіями судового процесу, а тому таке виконання (дія) судового рішення саме собою (per ipsum) не є безумовною та самостійною підставою, з якою закон пов'язує можливість (необхідність) зупинення виконання або зупинення дії судового рішення.
27. Суд звертає увагу Скаржника, що сама тільки незгода з мотивами ухваленого рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання (дії), оскільки правильність застосування норм права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи судові рішення по суті. Скаржник має обґрунтувати та довести, що незупинення виконання рішення або його дії може мати незворотні наслідки.
28. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 28.10.2019 у справі №904/94/19 зазначила, що заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали / не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов'язки) та наявністю доказів на їх підтвердження.
29. Водночас Скаржник, обґрунтовуючи необхідність зупинення виконання судового рішення у справі, не надав жодних доказів, які б підтверджували неможливість повороту виконання в разі їх скасування. Лише посилання на потенційну загрозу настання негативних наслідків, однак без подання доказів, не є безумовною підставою для зупинення виконання (дії) судового рішення.
Керуючись статтями 232, 234, 235, 287, 290, 294, 295, частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №910/325/24.
2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01 липня 2025 року о 14:40 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, у залі судових засідань №2 (кабінет №209).
3. Встановити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання його копій та доданих документів Скаржнику до 12 червня 2025 року. У разі закінчення п'ятнадцятиденного строку з дня вручення цієї ухвали вже після встановленої судом дати, останнім днем строку для подання відзиву на касаційну скаргу є день, в який спливає п'ятнадцятиденний строк. У разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами.
4. Явка представників учасників справи не є обов'язковою.
5. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про зупинення виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №910/325/24.
6. Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України вони мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
7. Роз'яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до статті 197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.
8. Витребувати з Господарського суду міста Києва та / або Північного апеляційного господарського суду справу №910/325/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді Н. Губенко
І. Кондратова