27 травня 2025 року
м. Київ
cправа №910/10354/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва (Мудрий С.М.)
від 28.05.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду (Андрієнко В.В., Шапран В.В., Буравльов С.І.)
від 29.01.2025 (повний текст складений 05.02.2025)
у справі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до: 1. ОСОБА_2 ,
2. ОСОБА_3 ,
3. ОСОБА_4 ,
4. ОСОБА_5 ,
5. ОСОБА_6
6. ОСОБА_1 ,
7. ОСОБА_7 ,
про відшкодування шкоди 29 553 468,82 грн,
1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач-1), ОСОБА_3 (далі - Відповідачка-2), ОСОБА_4 (далі - Відповідач-3), ОСОБА_5 (далі - Відповідач-4), ОСОБА_6 (далі - Відповідач-5), ОСОБА_1 (далі - Відповідачка-6, Скаржниця), ОСОБА_7 (далі - Відповідачка-7) (разом - Відповідачі) про відшкодування шкоди в розмірі 29 553 468,82 грн.
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 у справі №910/10354/21, позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Відповідачів заподіяну Акціонерному товариству "АРТЕМ-БАНК" і його кредиторам шкоду в розмірі 29 553 468,82 грн на користь Позивача.
З кожного із Відповідачів на користь Позивача стягнуто 63 328,86 грн судового збору.
3. 14 березня 2025 року Відповідачка-6 (Скаржниця) із використанням засобів поштового зв'язку подала касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 у справі №910/10354/21, в якій просила:
1) поновити строк на подання касаційної скарги та відкрити касаційне провадження у справі №910/10354/21;
2) звільнити її від сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки Скаржниця має статус чорнобильця 2 категорії та відповідно до Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору;
3) скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 у справі №910/10354/21;
4) направити справу №910/10354/21 до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.
4. Ухвалою Верховного Суду від 03.04.2025 касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків касаційної скарги:
- навести інші підстави / обґрунтування для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази;
- подати до Верховного Суду докази сплати судового збору в розмірі 886 604,07 грн із зарахуванням суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України;
- чітко зазначити підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з посиланням на відповідний пункт (пункти) та належним чином обґрунтувати обрану (обрані) підставу (підстави) касаційного оскарження.
5. Скаржниці роз'яснено, що в разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений Судом строк вона вважається неподаною і підлягає поверненню.
6. Ухвала Верховного Суду від 03.04.2025 вручена Скаржниці 28 квітня 2025 року.
7. 06 травня 2025 року, в межах встановленого Верховним Судом строку, Скаржниця із використанням засобів поштового зв'язку подала заяву про усунення недоліків касаційної скарги (далі - Заява).
Щодо підстав касаційного оскарження
8. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
9. За змістом частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
10. У тексті Заяви Скаржниця послалася на підстави касаційного оскарження, передбачені:
- пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України - суди попередніх інстанцій не врахували висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 05.02.2024 у справі №910/4149/21, щодо застосування статті 236 ГПК України та надання оцінки всім аргументам учасників справи;
- пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України - існує потреба відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 05.02.2024 у справі №910/4149/21, щодо застосування частини п'ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
- пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України - відсутній висновок Верховного Суду про застосування частини третьої, п'ятої та шостої статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо застосування статей 614, 1166 Цивільного кодексу України до осіб, які не мали впливу на зміни у законодавстві, наслідками яких стало унеможливлення реалізації цілі, яку було поставлено перед купівлею таких цінних паперів;
- пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України - суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, а саме прийняли за обґрунтування позову ретроспективну вартість цінних паперів у 0,00 грн; здійснили розрахунок збитку від операцій з купівлі цінних паперів на основі їх реальної вартості (балансової вартості), щодо якої Позивач подав позов та стверджував, що вона не відповідала дійсності.
11. Верховний Суд вважає, що наведене Скаржницею обґрунтування є достатнім для виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Щодо сплати судового збору
12. Скаржниця подала клопотання, в якому просить переглянути розмір судового збору шляхом зменшення або звільнити від його сплати з огляду на таке.
Ухвалою Верховного Суду від 03.04.2025 Скаржниці відмовлено у звільненні від сплати судового збору. Ухвала обґрунтована тим, що від сплати судового збору звільняються лише позивачі, натомість Скаржниця є відповідачкою у справі. Разом із тим сума судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 886 604,07 грн є непосильною для Скаржниці. Подання касаційної скарги є способом захисту її прав та інтересів.
У разі визначення іншого розміру судового збору Скаржниця просить Суд встановити новий строк для його сплати.
13. До Заяви Скаржниця долучила довідку форми ОК-7 з відомостями про суми фактичного заробітку / доходу за період 2011 рік - перший квартал 2025 року.
14. Розглянувши подане клопотання, Верховний Суд дійшов таких висновків.
15. Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
16. Згідно з частиною другою статті 8 вказаного Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
17. У постанові від 14.01.2021 у справі №940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду висловила таку правову позицію:
- у пункті 37 "З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення;
- у пункті 39 "Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена";
- у пункті 41 "Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним".
18. Положення пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до відповідача-фізичної особи за наявності відповідної підстави, визначеної зазначеною нормою (пункти 61, 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №906/308/20).
19. Суд звертається до правової позиції, викладеної в ухвалі Верховного Суду від 15.07.2024 №917/1920/21, щодо доказів, якими можуть / могло бути підтверджено наявність майнового стану сторони:
"Положення статей Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).
З урахуванням зазначених рішень Європейського суду з прав людини, Верховний Суд у постановах від 21.10.2022 у справі №905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі №905/1060/21 зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності / відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.
Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (див. ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі №757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі №914/1147/20, від 10.11.2021 у справі №922/1429/19, від 06.06.2021 у справі №922/1775/19 та інші)".
Аналогічна правова позиція висловлена в низці інших ухвал Верховного Суду, зокрема, від 26.04.2024 у справі №910/5346/23, від 18.07.2024 у справі №924/681/22.
20. Таким чином, аналіз положень Закону України "Про судовий збір" свідчить про відсутність визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням, у порядку статті 86 ГПК України та з дотриманням статей 73, 76-79 ГПК України.
21. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
22. При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору суд має перевірити конкретні обставини певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.
23. Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та / чи розстрочення / відстрочення сплати судового збору.
24. З урахуванням зазначеного, враховуючи сукупний дохід Скаржниці за 2024 рік (834 198,15 грн), Верховний Суд дійшов висновку, що можливість сплати судового збору у встановленому законом розмірі (886 604,07 грн) є для неї істотно ускладненою.
25. Відтак Суд вважає за можливе зменшити суму судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 у справі №910/10354/21, до 5% річного доходу Скаржниці за 2024 рік - 41 709,91 грн (5% від 834 198,15 грн).
26. Судовий збір у розмірі 41 709,91 грн має бути перерахований за такими реквізитами із зарахуванням сплаченої суми до спеціального фонду Державного бюджету України:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007
- Код банку отримувача (МФО): 899998
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"
- Символ звітності банку: 207
- Призначення платежу *;101; _________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).
27. Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги також розміщені на офіційному вебсайті Верховного Суду.
28. Крім того, у пунктах 43-46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №910/10939/22 зазначено:
"43. У випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику.
44. Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.
45. Для цього перед постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги з підстави неусунення скаржником її недоліків суд має переконатись, що скаржник отримав ухвалу про залишення без розгляду або відмову в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до частини шостої статті 260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
46. Якщо скаржник звернувся до суду із заявою про продовження або поновлення встановленого судом або законом строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору, то суд може продовжити або поновити пропущений строк, прийняти докази сплати судового збору та відкрити апеляційне провадження, якщо визнає причини його пропуску поважними, або відмовити у продовженні, поновленні пропущеного строку та повернути апеляційну скаргу".
29. Зважаючи на вказану правову позицію Великої Палати Верховного Суду, задоволенню підлягає клопотання Скаржниці про встановлення нового строку сплати судового збору [продовження строку для усунення недоліків] - на десять днів з моменту отримання Скаржницею цієї ухвали.
30. Клопотання Скаржниці про поновлення строку на касаційне оскарження буде розглянуте Судом за умови усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями статями 119, 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про зменшення сплати судового збору.
2. Зменшити суму судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 у справі №910/10354/21 до 41 709,91 грн.
3. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не перевищує десять днів з дня вручення цієї ухвали, шляхом подання до Верховного Суду доказів сплати судового збору в розмірі 41 709,91 грн із зарахуванням сплаченої суми до спеціального фонду Державного бюджету України.
4. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог Суду касаційна скарга у справі №910/10354/21 вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді І. Кондратова
В. Студенець