вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"29" травня 2025 р. Справа №918/1259/23
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О., за Господарський суд Рівненської області у складі судді Селівона А.О., розглянувши матеріали клопотання Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" від 26.03.2025 про закриття провадження у справі № 918/1259/23
про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
В засіданні приймали участь:
представник Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" - Панченко Ольга Олексіївна;
представник кредитора Акціонерного товариства "Сенс Банк" - не з'явився;
представник боржника - не з'явився.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.12.2023 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.01.2024, зокрема: відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризацію боргів боржника ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 ; оприлюднено на офіційному вебсайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; визначено дату проведення попереднього судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.09.2024, зокрема: затверджено план реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 , який передбачає строк виконання 36 місяців.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Рівненської області від 20.03.2025 № 03-04/24/2025, у зв'язку із рішенням Вищої ради правосуддя від 18.03.2025 № 542/0/15-25 суддю ОСОБА_2 звільнено з посади судді Господарського суду Рівненської області у зв'язку з поданням заяви про відставку , відтак виникла необхідність повторного автоматизованого розподілу справи № 918/1259/23.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2025, справу № 918/1259/23 передано на розгляд судді Селівону А.О.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.02.2024 прийнято справу № 918/1259/23 до провадження.
До суду 27.03.2025 від Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" надійшло клопотання від 26.03.2025 про закриття провадження у справі у справі № 918/1259/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , в якому просить, у зв'язку з невиконанням боржником плану реструктуризації боргів, на підставі частини третьої статті 128 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) закрити провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , припинити дію мораторію введеного ухвалою від 10.01.2024 та стягнути з ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 6 056,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.04.2025 розгляд клопотання про закриття провадження у справі призначено в судовому засіданні на 30.04.2025.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.04.2025 відкладено розгляд клопотання Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" про закриття провадження у справі на 15.05.2025.
До суду 27.05.2025 від Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" надійшло уточнене клопотання про закриття провадження у справі, в якому просить закрити провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , припинити дію мораторію введеного ухвалою від 10.01.2024 та стягнути з ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 4 326,00 грн..
У судовому засіданні 29.05.2025 представник кредитора Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" підтримав подане уточнене клопотання про закриття провадження у справі.
Боржник в судове засідання 29.05.2025 не з'явився.
Кредитор Акціонерне товариство "Сенс Банк" в судове засідання 29.05.2025 не з'явився.
При цьому до суду 29.05.2025 о 12:52 год., тобто після закінчення судового засідання через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від Акціонерного товариства "Сенс Банк" надійшли письмові пояснення, оскільки, як вбачається з протоколу судового засідання від 29.05.2025 судом було проголошено скорочену ухвалу у справі №918/1259/23 о 12:08 год., тоді як письмові пояснення Акціонерного товариства "Сенс Банк" надійшли до суду 12:52 год. У вказаних поясненнях Акціонерне товариство "Сенс Банк" просить, задовольнити клопотання Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" та закрити провадження у справі № 918/1259/23 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 , у зв'язку з невиконанням боржником затвердженого судом плану реструктуризації боргів та стягнути ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" судовий збір у розмірі 6 056,00 грн.
Враховуючи, що письмові пояснення Акціонерного товариства "Сенс Банк" були подані вже після закінчення судового засідання та проголошення скороченої ухвали, суд долучає їх до матеріалів справи, без їх врахування та без надання їм правової оцінки.
Розглянувши у судовому засіданні 29.05.2025 клопотання Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" про закриття провадження у справі, заслухавши пояснення представника кредитора суд зазначає таке.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до статті 124 Кодексу з метою відновлення платоспроможності боржника розробляється план реструктуризації боргів боржника, який затверджується згідно з статтею 126 вказаного Кодексу.
Як вже зазначалося, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.09.2024 затверджено план реструктуризації боргів у справі № 918/1259/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 у визначеній редакції.
Планом реструктуризації боргів у справі № 918/1259/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 передбачалося розстрочення боргів боржника і виконання зобов'язань боржника як боржником щомісячно протягом 36 місяців з дня затвердження плану реструктуризації судом.
Згідно з частиною першою статті 127 Кодексу план реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов'язковим для боржника та кредиторів.
Частиною другою статті 127 Кодексу передбачено, що з дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника.
Відповідно до частини першої статті 128 Кодексу з дня затвердження плану реструктуризації боргів боржник починає погашення вимог кредиторів згідно з умовами такого плану.
Отже, боржник зобов'язаний почати погашення вимог кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів згідно графіку реструктуризації боргу кожного місяця, що визначений планом реструктуризації боргів у справі № 918/1259/23.
Кредитор Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" у своєму клопотанні зазначає, що боржником жодного погашення боргу згідно затвердженого ухвалою Господарського суду Рівненської області 30.09.2024 плану реструктуризації боргів у справі № 918/1259/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 не відбулось, вказаний план не виконується.
Згідно з частиною четвертою статті 127 Кодексу протягом дії плану реструктуризації боргів боржник зобов'язаний повідомляти кредиторів, включених до плану реструктуризації боргів, про істотні зміни у своєму майновому стані, а також про отримання позик і кредитів, у тому числі про придбання товарів у кредит, повідомляти інші сторони перед укладенням таких договорів про введення щодо нього процедури реструктуризації боргів.
Після припинення повноважень керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність боржника обов'язок щодо ведення реєстру вимог кредиторів та надання кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів боржника, інформації про стан виконання зазначеного плану покладається на боржника.
Боржник зобов'язаний надавати відомості про стан виконання плану реструктуризації боргів боржника на вимогу господарського суду та щокварталу подавати такі відомості до державного органу з питань банкрутства.
Проте, боржником будь-якої інформації про стан виконання плану реструктуризації боргів, затвердженого ухвалою суду, а також доказів виконання вказаного плану не надано, жодних повідомлень про істотні зміни у своєму майновому стані, які могли б вплинути на виконання плану реструктуризації боргів, не зроблено.
Частиною третьою статті 128 Кодексу передбачено, що у разі порушення боржником плану реструктуризації боргів кредитори, вимоги яких включені до такого плану, мають право звернутися до господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справі або про введення процедури погашення боргів боржника.
У разі задоволення судом одного з таких клопотань вимоги кредиторів, які мали бути прощені (списані) на умовах плану реструктуризації боргів, відновлюються в повному обсязі.
Відповідно до статті 1 Кодексу реструктуризація боргів боржника це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Процедура неплатоспроможності щодо боржника переслідує, зокрема, приватний інтерес. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника.
Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
Ініціюючи справу про неплатоспроможність відносно себе, боржник повинен запропонувати справедливу реструктуризацію своїх зобов'язань, а кредитори, які входять у процедуру реструктуризації, в рамках справи про неплатоспроможність фізичної особи розраховують одержати грошові кошти за рахунок реструктуризації зобов'язань.
За змістом статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 Кодексу щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Врахувавши обставини, що свідчать про добросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи, господарський суд вирішує питання щодо подальшого руху справи.
Законодавець визначив саме процедуру реструктуризації боргів як пріоритетну, яка є найбільш оптимальним варіантом закінчення справи про неплатоспроможність як для фізичної особи боржника, так і для кредиторів, оскільки так відбувається відновлення платоспроможності та більш повно погашаються борги боржника. І тільки за умови добросовісності громадянина, інститут неплатоспроможності фізичної особи може стати дієвим механізмом. При цьому для боржника - фізичної особи він дозволить зберегти та акумулювати активи для відновлення платоспроможності, а для кредитора - стане гарантією повернення заборгованості.
Як було встановлено, з дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника, який набув для сторін у даній справі обов'язкового характеру, боржник був зобов'язаний вчиняти активні дії з виконання його умов, оскільки саме він звернувся в суд із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з метою реструктуризації своїх боргів та погодив умови плану реструктуризації у даній справі.
Однак, боржником не вчинюються жодні активні дії щодо виконання плану реструктуризації, в порушення вимог статей 73-79 Господарського процесуального кодексу України доказів протилежного ним не надано, що свідчить про його недобросовісність протягом процедури реструктуризації боргів боржника.
З огляду на викладене, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, оцінюючи добросовісність поведінки боржника, суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" про закриття провадження у справі № 918/1259/23.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 90 Кодексу господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною п'ятою статті 121 Кодексу дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі № 918/1259/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , припинити процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 та припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.01.2024 у справі № 918/1259/23.
Також кредитор Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" просить стягну ти з боржника 4 326,00 грн. судового збору за подання заяви про грошові вимоги кредитора до боржника.
Відповідно до ухвали суду від 01.07.2024 включено до реєстру вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 визнані судом вимоги, а саме вимоги: Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" 47 064,63 грн. - вимоги другої черги та 6 056,00 грн. судових витрат - вимоги першої черги.
Як зазначалось від Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" надійшло уточнене клопотання про закриття провадження у справі, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 4 326,00 грн. у зв'язку з тим, що боржник сплатив один платіж 31.10.2024 у сумі 1 730,00 грн. Вказані кошти спрямовані кредитором на відшкодування судового збору. Залишок невідшкодованого судового збору становить 4 326,00 грн. (6 056,00 - 1 730,00).
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кодекс не регламентує окрему процедуру вирішення питання про повернення кредитору судового збору у разі закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з неналежним виконання боржником плану реструктуризації.
У такому разі суд має керуватися загальними процесуальними нормами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо обов'язковості судового рішення (стаття 326 ГПК України).
Одним з основних принципів господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
При цьому, підстав для повернення сплаченого судового збору за подання заяви з вимогами до боржника з бюджету не має.
Верховий Суд у справі № 926/3886-б/21 (постанова від 17.05.2023) виснував про те, що під час здійснення процедури банкрутства/неплатоспроможності ухвалюються судові рішення, поіменовані ухвалами, які за своєю правовою природою є рішеннями суду в розумінні статті 233 ГПК України, що ухвалюються у звичайному позовному провадженні, оскільки мають ознаки розгляду по суті заявлених вимог.
До таких судових рішень у процедурі банкрутства належать, зокрема, ухвали за результатами розгляду вимог конкурсних кредиторів (частина шоста статті 45 Кодексу) ухвали, прийняті за результатами попереднього засідання (частина друга статті 47 Кодексу) ухвали за результатами розгляду вимог поточних кредиторів, заявлених після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом (частина четверта статті 60 Кодексу).
Оскільки чинним законодавством не визначено, що закриття провадження у справі про банкрутство/неплатоспроможність без здійснення мети та завдань такого провадження має наслідком визнання нечинними усіх попередніх судових рішень у такій справі, зокрема ухвалених за результатом розгляду заяв у непозовному провадженні, тому правові підстави для повернення судового збору, сплаченого за подання вказаних заяв, відсутні.
Пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Велика Палата Верховного Суду у справі №2-591 (пункти 77-82 постанови від 08.06.2022) зазначила таке:... інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.
Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27.11.2019 у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).
Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Наприклад, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27) застосування аналогії дозволило замінити одного відповідача двома, що і забезпечило справедливість судового рішення.
Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Враховуючи висновок Верховного Суду у справі № 926/3886-б/21 про те, що під час здійснення процедури банкрутства/неплатоспроможності ухвалюються судові рішення, поіменовані ухвалами, які за своєю правовою природою є рішеннями суду в розумінні статті 233 ГПК України, що ухвалюються у звичайному позовному провадженні, оскільки мають ознаки розгляду по суті заявлених вимог, визнання судом вимог Акціонерного товариства "Укрсиббанк" та Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк", суд має застосувати аналогію пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України та стягнути з боржника на користь кредитора Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" сплачений судовий збір.
Відповідно до частини першої статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Керуючись статтями 2, 90, 113, 126-128 Кодексу України з процедур банкрутства та статтями 2, 123, 129, 231, 233-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" про закриття провадження у справі № 918/1259/23 задовольнити.
2. Закрити провадження у справі № 918/1259/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
3. Припинити процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 .
4. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Рівненської області області від 10.01.2024 у справі № 918/1259/23.
5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь з Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) 4 326,00 грн. (чотири тисячі триста двадцять шісті гривень 00 копійок) судового збору за подання заяви про грошові вимоги кредитора до боржника.
Повний текст ухвали складено та підписано 30 травня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя А.О. Селівон