Рішення від 30.05.2025 по справі 917/381/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2025 Справа № 917/381/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., після виходу з лікарняного, розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Сергієнко Олександра Павловича, АДРЕСА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкі Констракшн", вул. Івана Мазепи, 59, офіс 207, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 837 852,11 грн

Секретар судового засідання Ісенко М.В.,

Без виклику учасників справи,

установив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Фізична особа - підприємець Сергієнко Олександр Павлович просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкі Констракшн" 837 852,11 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 01.05.2024 року між сторонами Договору № 01/05-24 про надання послуг перевезення, з яких : 815 580,00 грн основний борг, 18 643,87 грн пені за період з 09.08.2024 по 25.02.2025, 1953,83 грн 3% річних за період з 09.08.2024 по 25.02.2025 та 1 674,41 грн інфляційних втрат за період з серпня 2024 по січень 2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем обов'язків з оплати наданих позивачем у травні 2024 році послуг з перевезення пасажирів за замовленням останнього.

Правовими підставами позову зазначено ст. 11, 202, 509, 525, 526, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, 216 Господарського кодексу України, ст. 35 Закону України «Про автомобільний транспорт».

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази в копіях (а.с. 8-43): Свідоцтво про державну реєстрацію, ліцензія на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, Договір №01/05-24 від 01.05.24, паспорт та РНОКПП Блискун Д.О., адвокатський запит ГУ ДПС 30.01.25, адвокатський запит в ГУ ПФУ Полтавської області, відповідь ГУ ДПС 06.02.25, відповідь ГУ ПФУ 30.01.25, наряд на виконання робіт травень 2024, свідоцтва про реєстрацію 6 автобусів, Акт №1 від 31.05.2024 на 113760 грн., рахунок №1 від 31.05.24 на 113780 грн, акт №2 від 03.06.2024 на 796320 грн, рахунок №2 від 03.06.24 на 796320 грн, платіжна інструкція на 90 000 грн. 07.06.24, платіжна інструкція на 4500 грн. 08.08.24, претензія ТОВ Енкі Контракшн 20.01.25, опис вкладення та поштова накладна до претензії, скріншот вручення претензії 24.01.25, відповідь ТОВ Енкі Контракшн на претензію 27.01.25.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

26.02.2025 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Сергієнко Олександра Павловича до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкі Констракшн" про стягнення з останнього 837 852,11 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 01.05.2024 року між сторонами Договору № 01/05-24 про надання послуг перевезення, з яких : 815 580,00 грн основний борг, 18 643,87 грн пені за період з 09.08.2024 по 25.02.2025, 1953,83 грн 3% річних за період з 09.08.2024 по 25.02.2025 та 1 674,41 грн інфляційних втрат за період з серпня 2024 по січень 2025.

У позовній заяві позивач повідомив про попередній розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн, докази на підтвердження якого будуть надані суду в порядку, визначеному ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Крім того, у додатки до позовної заяви позивачем подано клопотання про витребування в порядку ст. 81 ГПК України у ГУ ДПС у Полтавській області та ГУ ПФУ в Полтавській області доказів (а.с. 39-40).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2025 року справу № 917/381/25 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 03.03.2025 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановив сторонам строки для подання зав по суті спору та запропонував відповідачу надати письмове реагування на клопотання позивача про витребування доказів.

Відповідач відзиву на позов, реагування на клопотання про витребування доказів, передбаченої приписами ч. 4 ст. 250 ГПК України заяви з запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін суду не надав, причин цього суду не повідомив.

Останній був належним чином повідомлений про це позовне провадження та встановлені судом процесуальні строки, про що свідчать матеріали справи (а.с. 49 - довідка про доставку електронного листа - ухвали суду від 03.03.2025 - в електронний кабінет Товариства з обмеженою відповідальністю будівельної фірми "Енкі Констракшн").

За змістом ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно ст. 232 ГПК України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Отже, ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 03.03.2025, якою встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов, була вручена відповідачу 04.03.2025.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

При вирішенні клопотання позивача про витребування доказів суд зазначає таке.

Позивач просить суд витребувати від Головного управління ДПС у Полтавській області відомості про подання в період 2023-2024 років до контролюючого органу платником ТОВ "Енкі Констракшн" (код у ЄДРПОУ 41602141) Повідомлення про прийняття працівника на роботу (інших документів щодо працевлаштування) громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_1 з інформацією про дату його працевлаштування, від Головного управління ПФУ в Полтавській області відомості про перебування громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 у трудових відносинах з ТОВ "Енкі Констракшн" (код у ЄДРПОУ 41602141) в період з травня 2024 року по теперішній час з інформаціє про займану посаду та період трудових відносин.

Обґрунтовуючи неможливість самостійного отримання вказаних доказів представник позивача посилається на відмову у наданні таких на адвокатські запити (а.с. 15-19).

Відповідно до п. 1, 2 статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно із ч. 3 та ч. 5 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

У статті 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу (Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити : доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу).

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Суд звертає увагу на приписи ч. 1, 2 ст. 76 ГПК України, згідно яких належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Беручи до уваги наведені приписи чинного законодавства, а також зважаючи на викладене, клопотання про витребування доказів суд відхиляє, оскільки зазначені у клопотаннях документи (докази) не нададуть суду можливість встановити важливі для правильного вирішення даного спору фактичні обставини даної справи.

Суд також зазначає відсутність заперечень відповідача проти цього клопотання і проти зверненого до нього позову, в тому числі ураховуючи принцип змагальності сторін.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

З урахуванням умов воєнного стану в Україні, загальної ситуації в Україні та особливого режиму роботи суду, спрямованого на необхідності збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, суд здійснює розгляд справи №917/381/25 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Фізична особа - підприємець Сергієнко Олександр Павлович зареєстрований у визначеному законом порядку як суб'єкт господарювання, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію №151952 від 09.03.1998 (а.с. 10), та веде підприємництво у сфері внутрішніх перевезень пасажирів автобусами на підставі безстрокової ліцензії №236 від 18.09.2012 на право здійснення такого виду діяльності (а.с. 11).

01 травня 2024 року між ФОП Сергієнком О.П. (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енкі Констракшн" (замовник) було укладено Договір №01/05-24 про надання послуг перевезення (а.с. 12-13, в подальшому - Договір).

При цьому сторони узгодили, зокрема, таке:

- в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець зобов'язався надавати послуги з перевезення пасажирів в службових цілях відповідно о Специфікації, а замовник зобов'язується прийняти такі послуги виконавця та оплатити останньому їх вартість на умовах, визначених даним договором (п. 1.1 Договору);

- послуги по перевезенню включають : перевезення пасажирів та багажу за маршрутом та у строки, узгоджені сторонами (п. 1.2 Договору);

- перевізник здійснює перевезення за наступним маршрутом: сполучення (маршрут) - м.Святогорськ - с.Пришиб - м.Святогорськ; кількість оборотних рейсів (за день) - один; кількість одиниць рухомого складу (автобусів ПАЗ 32054 СПГ) - шість; дні роботи - з понеділка по суботу, включно; час відправлення - о сьомій годині нуль хвилин ранку; час зворотного відправлення - о восьмій годині нуль хвилин вечора (п. 2.1 Договору);

- строк надання послуг перевезення становить до 30 червня 2024 року (п. 2.2 Договору);

- виконавець прийняв зобов'язання організувати надання послуг перевезень (виконання замовлень) відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 та Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №176 від 18.02.1997 (підп. 3.1.1 п 3.1 Договору);

- виконавець зобов'язаний здійснити перевезення з місця відправлення до місця призначення у обсязі та у продовж строку, або повідомити про неможливість здійснення такого перевезення за 8 (вісім) годин до початку відправлення (підп. 3.1.2 п. 3.1 Договору);

- виконавець має право отримувати винагороду за надані послуги в розмірах, передбачених цим Договором (підп. 3.1.10 п. 3.1 Договору);

- виконавець має право залучати до надання послуг третіх осіб, залишаючись при цьому відповідальним за дії таких третіх осіб (підп. 3.1.11 п. 3.1 Договору);

- загальна вартість цього договору складає сума всіх актів приймання - передачі виконаних послуг, підписаних сторонами (п. 4.1 Договору);

- вартість маршруту відповідно до пункту 2.1 цього договору становить 37920 грн. без ПДВ на один календарний день (п. 4.2 Договору);

- приймання наданих послуг з перевезення здійснюється сторонами шляхом підписання актів приймання - передачі виконаних послуг (далі - акт), обов'язок зі складання яких покладається на виконавця. Акт складається виконавцем із підписом та печаткою в двох примірниках та надається замовнику не пізніше ніж протягом п'яти календарних днів з моменту фактичного здійснення перевезення. Замовник зобов'язується повернути акт з підписом уповноваженої особи та печаткою не пізніше 3 календарних днів з моменту отримання (п. 4.2, п. 4.3 Договору);

- оплата вартості послуги за даним договором здійснюється замовником на підставі рахунку - фактури, складеного виконавцем на підставі підписаних сторонами актів протягом п'яти банківських днів після виставлення рахунку - фактури (п. 4.4 Договору);

- за прострочення оплати послуг перевезення замовник сплачу виконавцю пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення від вартості таких послуг (п. 5.2 Договору);

- цей Договір набуває чинності з дати його укладення і діє до 31 грудня 2024 року (п. 8.1 Договору).

Як стверджує позивач, необхідність перевезення пасажирів (у службових цілях) для замовника була викликана обставинами того, що ТОВ "Енкі Констракшн" за замовленням Полтавської обласної військової адміністрації на тендерних умовах був визначений підрядником для виконання будівельних робіт зі зведення фортифікаційних споруд на території Донецької області. Враховуючи значну протяжність об'єкта робіт (десятки кілометрів), виконання будівельних робіт вимагало щоденної доставки (перевезення) будівельних бригад підрядника з місць збору до локальних місць будівництва та зворотної доставки будівельників з об'єктів будівництва до місць проживання по завершенню робочого дня.

Позивач вказує, що для надання послуг з перевезення будівельних бригад Сергієнко О.П. задіяв шість автобусів ПАЗ 32054 СПГ, що належать йому на праві приватної власності або перебувають у його законному користуванні, управління якими здійснювали, безпосередньо, позивач та водії, що виконували на той час для позивача роботу водіїв на підставі цивільно-правових договорів, а саме: ПАЗ 32054 СПГ, реєстраційний № НОМЕР_3 , водій ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ; ПАЗ 32054 СПГ, реєстраційний № НОМЕР_5 , водій ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ; ПАЗ 32054 СПГ, реєстраційний № НОМЕР_7 , водій ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_8 ; ПАЗ 32054 СПГ, реєстраційний № НОМЕР_9 , водій ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_10 ; ПАЗ 32054 СПГ, реєстраційний № НОМЕР_11 , водій ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_12 ; ПАЗ 32054 СПГ, реєстраційний № НОМЕР_13 , водій ОСОБА_7 (позивач).

Копії свідоцтв про реєстрацію означених транспортних засобів наявні у матеріалах справи (а.с 22-27).

31.05.2024 між сторонами підписаний акт № 1 здачі-приймання робіт (надання послуг), відповідно до якого позивач надав, а відповідач прийняв послуги перевезення пасажирів за маршрутом м. Святогірськ - с. Пришиб Донецької області - м. Святогірськ за період з 01.05.2024 по 03.05.2024 у кількості 3 дні за ціною 37 920,00 грн, загальна вартість послуг 113 760,00 грн (а.с. 28).

Акт підписаний позивачем та представником відповідача (генеральним директором Шеньком С.К.), підписи скріплено печатками сторін. При цьому акт містить інформацію про відсутність у замовника претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг).

На підставі акту позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 1 від 31.05.2024 на суму 113 780,00 (а.с. 29).

Крім того, позивач вказує, що факт надання виконавцем послуг з перевезень будівельних бригад в період з 01 травня 2024 року по 28 травня 2024 року, включно, шістьма автобусами за графіком понеділок - субота, включно, з 07:00 годин до 20:00 годин за узгодженим у договорі маршрутом підтверджується робочим документом - нарядом на виконання робіт (послуг з перевезення) на травень 2024 року (далі - наряд), у якому щоденне виконання рейсу кожним із задіяних автобусів підтверджено підписом кожного з водіїв за фактом здійснення такого рейсу (а.с. 20-21).

Наряд на виконання робіт за травень 2024 року з деталізацією об'єму наданих послуг з перевезення пасажирів підписаний та затверджений Сергієнком О.П., як виконавцем договору №01/05-24 від 01 травня 2024 року про надання послуг перевезення.

З боку замовника по договору №01/05-24 наряд підписаний виконробом ТОВ "Енкі Констракшн" ОСОБА_1 , який рукописним текстом та власним підписом у наряді підтвердив обсяг наданих ФОП Сергієнко О.П. послуг з перевезення, відображених у наряді.

Позивач підписав акт № 2 від 03.06.2024 року здачі-приймання робіт (надання послуг) про надання ТОВ "Енкі Констракшн" за Договором № 01/05-24 від 01.05.2024 послуг перевезення пасажирів за маршрутом м. Святогірськ - с. Пришиб Донецької області - м. Святогірськ за період з 04.05.2024 по 28.05.2024 у кількості 21 день за ціною 37 920,00 грн, загальна вартість послуг 796 920,00 грн (а.с. 30).

Означений акт № 2 разом з рахунком № 2 від 03.06.2024 (а.с. 31) та досудовою претензією вих № 1779/25-01 від 20.01.2025 (а.с. 34-35) були надіслані відповідачу 20.01.2025, про що свідчить чек та опис вкладення (а.с. 36) та отримані останнім 24.01.2025 згідно відкритої інформації Укрпошти (трекінг відправлення 8412212647867 - а.с.37).

Позивач зазначає, що Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №2 від 03 червня 2024 року по обсягу наданих послуг перевезення за період з 04.05.2024 по 28.05.2024 на суму 796320 грн з боку ТОВ "Енкі Констракшн" залишився не підписаним, примірник акту на адресу виконавця замовником не повернуто, будь-яких заперечень щодо підписання акту до позивача не надходили.

07.06.2024 платіжною інструкцією №1463 відповідач здійснив на рахунок позивача часткову оплату вартості наданих послуг перевезення в сумі 90 000 грн (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 32).

08.08.2024 платіжною інструкцією №440 відповідач здійснив на рахунок позивача часткову оплату вартості наданих послуг перевезення в сумі 4 500 грн (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 33).

20.01.2025 року представником позивача на адресу ТОВ "Енкі Констракшн" поштовим відправленням АТ "Укрпошта" під трекінгом №8412212647867 надіслано претензію №1779/25-01 з вимогою сплатити протягом 7 днів з дня отримання претензії неоплачену вартість наданих послуг перевезення за договором №01/05-24 від 01.05.2024 року.

З досудовою вимогою відповідачу було надіслано два примірники акту здачі - приймання робіт (надання послуг) №2 від 03.06.2024 року та рахунок №2 від 03.06.2024 року на оплату послуг, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями опису вкладення до поштового відправлення та накладною АТ "Укрпошта" (а.с. 36).

Претензія була отримана ТОВ "Енкі Констракшн" 24.01.2025, що підтверджується відомостями з пошукової системи руху поштових відправлень на вебсайті поштової служби (а.с. 37).

Листом №27/01/25-1 від 27.01.2025 ТОВ "Енкі Констракшн" визнало заборгованість в сумі 19260,00 грн зі сплати вартості наданих позивачем послуг за актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №1 від 31.05.2024 року (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 38).

Тим же листом відповідач заперечив заборгованість перед позивачем за актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №2 від 03.06.2024 року по сплаті вартості наданих послуг перевезення за період з 04.05.2024 по 28.05.2024 на суму 796 320 грн, обґрунтовуючи тим, що позивачем такі послуги перевезення у такий період для ТОВ "Енкі Констракшн" не надавалися, відповідач замовлення на здійснення перевезень в період з 04 травня по 28 травня 2024 року відповідно до пункту 51 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №176 від 18.02.1997 замовнику не подавав, акти здачі - приймання робіт, в тому числі акт №2 від 03 червня 2024 року від позивача не надходили.

За даними позивача відповідач умов Договору щодо оплати отриманих послуг в повному обсязі та у встановлені Договором строки не виконав, заборгованість останнього перед позивачем складає 815 580,00 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до Господарського суду Полтавської області з цим позовом з вимогою про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкі Констракшн" 837 852,11 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 01.05.2024 року між сторонами Договору № 01/05-24 про надання послуг перевезення, з яких : 815 580,00 грн основний борг, 18 643,87 грн пені, 1 953,83 грн 3% річних та 1 674,41 грн інфляційних втрат.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 ЦК України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором перевезення.

Відповідно до ст.908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт"№2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон №2344-III) послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Ст. 35 Закону України №2344-III визначено, що перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних спеціальних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах спеціальних перевезень на договірних умовах із замовниками транспортних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з приписами частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 7 статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується наступне :

1) 01.05.2024 року між ФОП Сергієнком О.П. та ТОВ "Енкі Констракшн" було укладено Договір №01/05-24 про надання послуг перевезення.

У п. 2.1 Договору сторони узгодили маршрут за яким перевізник здійснює перевезення; кількість оборотних рейсів (за день) - один; кількість одиниць рухомого складу (автобусів ПАЗ 32054 СПГ) - шість; дні роботи - з понеділка по суботу, включно; час відправлення - о сьомій годині нуль хвилин ранку; час зворотного відправлення - о восьмій годині нуль хвилин вечора. Строк надання послуг перевезення становить до 30.06.2024 року (п. 2.2 Договору);

2) на виконання умов Договору позивач здійснив з 01.05.2025 по 03.05.2024 перевезення за визначеним у Договорі маршрутом.

31.05.2024 між сторонами підписаний акт № 1 здачі-приймання робіт (надання послуг), відповідно до якого позивач надав, а відповідач прийняв послуги перевезення пасажирів за маршрутом м. Святогірськ - с. Пришиб Донецької області - м. Святогірськ за період з 01.05.2024 по 03.05.2024 у кількості 3 дні за ціною 37 920,00 грн, загальна вартість послуг 113 760,00 грн (а.с. 28).

На підставі акту позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 1 від 31.05.2024 на суму 113 780,00 (а.с. 29).

3) на виконання умов Договору позивач здійснив з 04.05.2025 по 28.05.2024 перевезення за визначеним у Договорі маршрутом.

Позивач підписав акт № 2 від 03.06.2024 року здачі-приймання робіт (надання послуг) про надання ТОВ "Енкі Констракшн" за Договором № 01/05-24 від 01.05.2024 послуг перевезення пасажирів за маршрутом м. Святогірськ - с. Пришиб Донецької області - м. Святогірськ за період з 04.05.2024 по 28.05.2024 у кількості 21 день за ціною 37 920,00 грн, загальна вартість послуг 796 920,00 грн (а.с. 30).

Акт № 2 разом з рахунком № 2 від 03.06.2024 (а.с. 31) та досудовою претензією вих № 1779/25-01 від 20.01.2025 (а.с. 34-35) були надіслані відповідачу 20.01.2025, про що свідчить чек та опис вкладення (а.с. 36) та отримані останнім 24.01.2025 згідно відкритої інформації Укрпошти (трекінг відправлення 8412212647867 - а.с. 37).

Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №2 від 03.06.2024 року по обсягу наданих послуг перевезення за період з 04.05.2024 по 28.05.2024 на суму 796320 грн з боку ТОВ "Енкі Констракшн" залишився не підписаним, примірник акту на адресу виконавця замовником не повернуто.

4) Наряд на виконання робіт за травень 2024 року з деталізацією об'єму наданих послуг з перевезення пасажирів підписаний та затверджений Сергієнком О.П., як виконавцем договору №01/05-24 від 01 травня 2024 року про надання послуг перевезення.

З боку замовника по договору №01/05-24 наряд підписаний виконробом ТОВ "Енкі Констракшн" Блискуном Д.О., який рукописним текстом та власним підписом у наряді підтвердив обсяг наданих ФОП Сергієнко О.П. послуг з перевезення за період з 01.05.2024 по 28.05.2024, відображених у наряді.

У означеному Наряді на виконання робіт за травень 2024 року представником відповідача зазначено : «обсяг наданих послуг з перевезення виконавцем ФОП Сергієнко О.П. підтверджую».

5) у відповіді на претензію позивача відповідач визнав заборгованість в сумі 19 260,00 грн зі сплати вартості наданих позивачем послуг за актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №1 від 31.05.2024 року, проте заперечив заборгованість перед позивачем за актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №2 від 03.06.2024 по сплаті вартості наданих послуг перевезення за період з 04.05.2024 по 28.05.2024 на суму 796 320,00 грн обґрунтовуючи тим, що позивачем такі послуги перевезення у такий період для ТОВ "Енкі Констракшн" не надавалися, відповідач замовлення на здійснення перевезень в період з 04.05.2024по 28.05.2024 замовнику не подавав, акт здачі - приймання робіт №2 від 03 червня 2024 року від позивача не надходив (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 38).

6) відповідачем на виконання умов Договору було проведено часткову оплату за отримані від позивача послуги у розмірі 94 500,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних інструкцій №1463 від 07.06.2024 та № 440 від 08.08.2024 (копії наявні у матеріалах справи, а.с. 32-33). У призначенні платежу відповідач зазначив : «оплата за послуги перевезення згідно Договору № 01/05-24 від 01.05.2024».

Відповідач своїми діями (в т.ч. : проведенням часткової оплати послуг, підписанням представником відповідача Блискуном Д.О. Наряду на виконання робіт за травень 2024 року з деталізацією об'єму наданих послуг з перевезення пасажирів підписаний та підписанням акту наданих послуг № 1) визнав як належне виконання позивачем послуг по Договору та наявність свого обов'язку з оплати саме за Договором № 01/05-24 від 01.05.2024.

При цьому, відповідно до приписів п. 4 ст. 236 ГПК України, судом враховано висновки Верховного суду викладених у постановах від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18 та від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17.

Спростувань або доказів у спростування перебування ОСОБА_1 на посаді виконроба ТОВ "Енкі Констракшн" суду не наданою

Як вже зазначалось судом у даному рішення у п. 2.2 Договору сторони узгодили, що строк надання послуг перевезення становить до 30.06.2024 року.

Згідно з висновком Верховного Суду, сформульованим у постанові від 16.02.2022 у справі № 914/1954/20, суди мають враховувати принцип добросовісності - стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина заборони суперечливої поведінки, в основі якої лежить принцип добросовісності, базується на римській максимі: ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці однієї сторони, за умови, що інша розумно на них покладається.

Таким чином, поведінка та дії управнених та зобов'язаних сторін (позивача та відповідача) повинні відповідати принципу добросовісності та сутності чесної ділової практики, будуватися на взаємоповазі та дотриманні інтересів усіх учасників цих відносин.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов'язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до с. 79 ГПК України стандарт доказування підкреслює необхідність зіставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з уведенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньої кількості доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тобто, на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж ні.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 6.19, 6.20 постанови Верховного Суду від 04.02.2021 у справі №910/11534/18).

Враховуючи специфіку взаємовідносин між сторонами в частині узгодження послуг перевезення, суд оцінює надані позивачем докази на підтвердження надання ним таких послуг за Договором, зокрема, по Акту здачі - приймання робіт (надання послуг) №2 від 03.06.2024 та отримання їх відповідачем більш вірогідними.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, що підтверджують факт виконання своїх зобов'язань з оплати отриманих послуг, пред'явлення претензій щодо якості та кількості отриманих послуг за вказаним у описовій частині даного рішення актом наданих послуг.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 815 580,00 грн основного боргу, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України). Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що за прострочення оплати послуг перевезення замовник сплачу виконавцю пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення від вартості таких послуг.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 18 643,87 грн пені за період з 09.08.2024 по 25.02.2025 з урахуванням дати виникнення зобов'язань з оплати за кожним актом окремо, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 1 953,83 грн 3% річних за період з 09.08.2024 по 25.02.2025 та 1 674,41 грн інфляційних втрат за період з серпня 2024 по січень 2025, нарахованих за несвоєчасну сплату відповідачем отриманих послуг.

Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань з урахуванням дати виникнення зобов'язань з оплати за кожним актом окремо, не виявив завищення їх розміру з боку позивача, а тому вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи, зокрема, є: позовна заява; відзив на позовну заяву.

Відповідач контррозрахунку ціни позову не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами частини 4 статті 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 815 580,00 грн основного боргу, 18 643,87 грн пені, 1953,83 грн 3% річних та 1 674,41 грн інфляційних втрат підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з позовом до суду згідно квитанції № 5579-8937-3225-7767 від 26.02.2025 позивач сплатив судовий збір у розмірі 10 054,23 грн.

Зарахування судового збору у розмірі 10 054,23 грн до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується довідкою (а.с. 45).

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 10 054,23 грн.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкі Констракшн" (вул. Івана Мазепи, 59, офіс 207, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код у ЄДРПОУ 41602141) на користь Фізичної особи-підприємця Сергієнко Олександра Павловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_14 ) 815 580,00 грн заборгованості з оплати вартості наданих послуг перевезення за договором, 18 643,87 грн пені, 1 953,83 грн 3% річних, 1 674,41 грн інфляційних втрат та 10 054,23 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням рішенням законної сили.

3. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення підписано 30.05.2025 року (після виходу судді з лікарняного).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик

Попередній документ
127742993
Наступний документ
127742995
Інформація про рішення:
№ рішення: 127742994
№ справи: 917/381/25
Дата рішення: 30.05.2025
Дата публікації: 02.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Полтавської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; підряду, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (21.07.2025)
Дата надходження: 26.02.2025
Предмет позову: стягнення 837 852,11 грн
Розклад засідань:
25.09.2025 11:30 Східний апеляційний господарський суд
09.10.2025 10:30 Східний апеляційний господарський суд