ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.05.2025Справа № 910/15502/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Блажівської О.Є., за участю секретаря судового засідання - Демидової А.А., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи №910/15502/24
за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570)
до
відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛКОН ОЙЛ" (04119, м. Київ, вул. Пріорська, 14, офіс 17; код ЄДРПОУ 40750856),
відповідача 2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерство фінансів України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2)
про стягнення 1 541 931, 26 грн.,
за участю представників:
позивача - Українець О.П.,
відповідача 1 - не з'явився,
відповідача 2 - не з'явився,
третьої особи - не з'явився,
1. Стислий виклад позовних вимог.
До Господарського суду міста Києва звернулося Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" з позовом про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" заборгованості, яка виникла з кредитного договору № 40750856-КД-2 від 09.08.2023 року, а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 715 029,35 грн., заборгованість за процентами у розмірі 111 872,55 грн. та заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі - 715 029,36 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов кредитного договору №40750856-КД-2 від 09.08.2023 позивачем було надано відповідачу кредит (не відновлювальну кредитну лінію) у розмірі 2 180 000,00 грн., проте відповідачем належним чином зобов'язання з повернення на користь позивача отриманих кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом не виконано, у зв'язку з чим позивач вказує на існування підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 715 029,35 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 111 872,55 грн.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі 715 029,36 грн., розмір якої був сплачений третьою особою на користь позивача згідно умов укладеного договору про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/55 від 05.04.2022 як забезпечення виконання ТОВ «ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП» грошових зобов'язань за кредитним договором №40750856-КД-2 від 09.08.2023.
Позовні вимоги про солідарне стягнення викладеної заборгованості з відповідача 2 обґрунтовується тим, що з метою забезпечення виконання ТОВ «ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП» грошових зобов'язань за кредитним договором №40750856-КД-2 від 09.08.2023 у цей же день між АТ Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 був укладений договір поруки №40750856-ДП-2/1, за умовами якого остання поручилася перед кредитором за виконання відповідачем 1 своїх грошових зобов'язань за кредитним договором у тому ж обсязі, що і боржник.
2. Стислий виклад заперечень відповідача 1.
У відзиві на позовну заяву, підписаний директором ТОВ «Фалкон Ойл Груп», відповідач 1 проти задоволення позовних вимог заперечує, вважає заявлені до стягнення суми заборгованості необґрунтованими та такими, що обраховані з порушенням вимог цивільного законодавства.
Так, відповідач 1 заперечує проти заявлених позивачем до стягнення відсотків за користування кредитом, оскільки на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України ТОВ «ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП» звільнене від сплати процентів на суму простроченого кредиту, обчислених у порядку п. 4.2, 5.10 кредитного договору. Відтак, здійснений Банком розрахунок заборгованості підлягає зміні з застосуванням виключно фіксованої процентної ставки та без застосування ставок у збільшених розмірах за п. 4.2, 5.10 кредитного договору.
Також відповідач 1 вказує на те, що наведений представником позивача розрахунок у примітці до таблиці не відповідає наданих первинним документам та потребує уточнення або додаткового обґрунтування.
Відповідач 1 вказує на те, що ним належним чином виконувались умови кредитного договору щодо своєчасного погашення суми заборгованості навіть після настання строку повернення кредитних коштів, проте прострочення відбулося у зв'язку з суттєвими обмеженнями господарської діяльності товариства.
3. Стислий виклад заперечень відповідача 2.
Відповідач 2 правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів ст. 178 ГПК України не скористався та не надав.
4. Стислий виклад заперечень позивача на відзив відповідача 1.
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач проти доводів відповідача 1 заперечує повністю з огляду на те, що згідно розрахунків заборгованості Банк не нараховував відповідачу 1 підвищену процентну ставку за користування кредитом або процентів згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України, а відтак підстави для звільнення відповідача 1 від сплати прострочених процентів відсутні. Також позивач вказує, що ним вірно та правомірно визначено суму заборгованості відповідача 1 за тілом кредиту з урахуванням часткового погашення відповідачем 1 такої заборгованості після настання строку повернення кредиту.
5. Стислий виклад письмових пояснень третьої особи.
Третя особа у наданих суду письмових поясненнях позовні вимоги Банку вважає обґрунтованими. Так, заборгованість відповідача 1 перед державним бюджетом за сплаченою державною гарантією становить 715 029,36 грн., і позовні вимоги в цій частині правомірно заявлені саме позивачем, оскільки останній має всі повноваження стягувати з боржника прострочену перед державою заборгованість на підставі укладеної між позивачем та третьою особою додаткової угоди до договору про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/55 від 05.04.2022.
6. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 22.01.2025.
30.12.2024 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" надійшла заява, в якій представник позивача просить забезпечити його участь у судовому засіданні, яке призначене на 22.01.2025 о 17:15 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
09.01.2025 до канцелярії суду Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП» подано Відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2025 заяву представника Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Забезпечено участь представника Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" Українець Олександра Петровича розгляді справи № 910/15502/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
20.01.2025 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" надійшла Відповідь на Відзив.
21.01.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги підготовче засідання, призначене на 22.01.2025, не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 призначено підготовче засідання у справі № 910/15502/24 на 19.02.2025.
19.02.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання у даній справі на 12.03.2025.
У зв'язку з технічним збоєм в роботі підсистеми відеоконференцзвязку, через яку проводиться фіксація судового засідання, про що складено Акт, судове засідання 12.03.2025 не відбулося.
13.03.2025 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" надійшло клопотання про залучення третьої особи - Міністерства фінансів України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 призначено підготовче засідання у даній справі на 02.04.2024.
02.04.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 02.04.2025 з'явився представник позивача, просив задовольнити подане ним 12.03.2025 клопотання про залучення третьої особи. У задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП» про відкладення розгляду справи просив відмовити.
02.04.2025 у судовому засіданні судом у задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП» про відкладення розгляду справи відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 відкладено підготовче засідання у даній справі на 23.04.2025. На підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерство фінансів України (01008, місто Київ, вул. М. Грушевського, 12/2).
08.04.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 02.04.2025.
11.04.2025 через систему «Електронний суд» від представника третьої особи надійшли пояснення щодо позову. Просив справу розглядати без участі представника третьої особи.
У судове засідання 23.04.2025 з'явився представник позивача.
У судове засідання 23.04.2025 ТОВ «ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП» не з'явився. Ухвала суду від 02.04.2025 була направлена ТОВ «ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП» в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене ТОВ «Фалкон Ойл Груп» повідомлений належним чином про розгляд даної справи. Від ТОВ «Фалкон Ойл Груп» (представника) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, призначене на 23.04.2025, до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» не подано. Також ТОВ «Фалкон Ойл Груп» (представником) не було подано до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» клопотань про розгляд справи за його відсутності та відсутності його представника.
У судове засідання 23.04.2025 відповідач 2 не з'явилася. Ухвала суду від 02.04.2025 була направлена рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у позовній заяві - 01001, м. Київ, вул. Ярослава Івашкевича, 3, кв. 44. Однак, станом на 23.04.2025 до суду підтвердження про вручення поштового відправлення не надійшло.
У судовому засіданні 23.04.2025 судом запропоновано надати представнику позивача підтвердження сплати, не сплати чи часткової сплати боргової суми яка є предметом даного спору.
У судовому засіданні 23.04.2025 представник позивача не заперечував щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 21.05.2025.
13.05.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт у межах ціни позову 1 541 931, 26 грн. на грошові кошти в розмірі 1 541 931.26 грн., які знаходяться на рахунках в банківських установах та на транспортний засіб: RENAULT T, 10837, (2014), № шасі НОМЕР_2 , Номер державної реєстрації № НОМЕР_3 , TRAILOR SYY 3KE, - , (1999), № шасі НОМЕР_4 , Номер державної реєстрації № НОМЕР_5 , що належить ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП" адреса Україна, 04119, місто Київ, вул. Пріорська, будинок 14, офіс 17,ЄДРПОУ 40750856).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 відмовлено представнику позивача Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» у задоволенні заяви про забезпечення позову, з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
19.05.2025 через канцелярію суду від ТОВ «Фалкон Ойл Груп» надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи заяву про реструктуризацію кредитної заборгованості до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» з новим запропонованим графіком погашення.
У судове засідання 21.05.2025 з'явився представник позивача.
У судове засідання 21.05.2025 відповідач 1 не з'явився. Ухвала суду від 23.04.2025 була направлена ТОВ «ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП» в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене ТОВ «Фалкон Ойл Груп» повідомлений належним чином про розгляд даної справи. Від відповідача 1 (представника відповідача 1) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, та/або за відсутності відповідача 1 (представника відповідача 1), призначене на 21.05.2025, до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» не подано.
У судове засідання 21.05.2025 відповідач 2 не з'явилася. Ухвала суду від 23.04.2025 була направлена рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у позовній заяві - 01001, м. Київ, вул. Ярослава Івашкевича, 3, кв. 44. Конверт з ухвалою суду від 23.04.2025 було повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з зазначенням про те, що поштове відправлення не було вручено відповідачу 2, з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Від відповідача 2 (представника відповідача 2) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, та/або за відсутності відповідача 2 (представника відповідача 2), призначене на 21.05.2025, до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» не подано.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засіданні 21.05.2025 з'явився представник позивача.
У судове засідання 21.05.2025 не з'явився відповідач 1. Позиція відповідача 1 викладена у відзиві на позовну заяву, в якій зазначено що проти задоволення позовних вимог відповідач 1 заперечує, вважає заявлені до стягнення суми заборгованості необґрунтованими та такими, що обраховані з порушенням вимог цивільного законодавства.
У судовому засіданні 21.05.2025 судом зазначено, що 19.05.2025 через канцелярію суду від ТОВ «Фалкон Ойл Груп» надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи заяву про реструктуризацію кредитної заборгованості до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» з новим запропонованим графіком погашення.
У судове засідання 21.05.2025 не з'явився відповідач 2. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався та не надав.
У судовому засідання 21.05.2025 представник позивача надав усні пояснення щодо клопотання ТОВ «Фалкон Ойл Груп» від 19.05.2025.
У судовому засіданні 21.05.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні 21.05.2025 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
05.04.2022 між АТ КБ «ПриватБанк» (банк-кредитор) і Міністерством фінансів України (гарант) було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/55 (надалі - «Договір гарантії»), за умовами п. 6 якого гарант на умовах Договору гарантії та в межах ліміту гарантії надає на користь банка-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов'язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфелю.
Гарантія надається за кредитами, включеними до портфеля (пункт 7); гарантія вважається наданою на користь банка-кредитора з дати укладення Договору гарантії (пункт 8).
Відповідно до п. 9 Договору гарантії обов'язковою умовою надання гарантії є надання майнового або іншого забезпечення виконання боргових зобов'язань позичальника за кредитним договором перед банком-кредитором та гарантом.
Ставка індивідуальної гарантії визначається на розсуд банка-кредитора для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70 відсотків (у разі надання гарантій у період воєнного стану для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків-кредиторів за кредитами, що надаються суб'єктам господарювання сільськогосподарським товаровиробникам, - 80 відсотків протягом строку дії Договору гарантії за кожним окремим кредитом (пункт 10).
Пунктом 11 Договору гарантії передбачено, що ставка гарантії на портфельній основі в будь-який момент не може перевищувати 50 відсотків (у разі надання гарантії у період воєнного стану для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків-кредиторів за кредитами, що надаються суб'єктам господарювання сільськогосподарським товаровиробникам, - 80 відсотків протягом строку дії Договору гарантії).
Відповідно до п. 12 Договору гарантії у разі настання гарантійною випадку гарант зобов'язаний сплатити на користь банка-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу «Сплата за гарантією» Договору гарантії.
Незважаючи на будь-які інші положення Договору поруки, загальна сума всіх сум сплати за гарантією, що підлягає сплаті гарантом протягом строку дії Договору гарантії, не може перевищувати ліміту гарантії (пункт 13).
Згідно з п. 16 Договору гарантії з метою включення кредитів до портфеля банк-кредитор формує реєстр, до якого включаються всі кредити, які банк-кредитор визначив як такі, що включені до портфеля (в тому числі ті, що вже включені до портфеля).
Банк-кредитор формує реєстр з кредитів, які відповідають під час першого включення таких кредитів до реєстру критеріям прийнятності (пункт 17); включення кредитів до реєстру свідчить про те, що зобов'язання за такими кредитами є такими, що частково забезпечені гарантією з дати першого включення таких кредитів до реєстру (пункт 18).
Відповідно до п. 31 Договору гарантії у разі настання гарантійного випадку банк-кредитор надсилає гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.
Агент перевіряє вимогу (щодо правильності розрахунку сум, які належать до сплати гарантом банку-кредитору) та за результатами перевірки інформує гаранта стосовно суми сплати за гарантією протягом 10 календарних днів з дати отримання копії вимоги (пункт 32).
Банк-кредитор зобов'язаний протягом двох банківських днів з дати надсилання відповідної вимоги гаранту письмово повідомити позичальникам за кредитами, включеними до вимоги, про надіслання відповідної вимоги гаранту (пункт 33).
Не пізніше наступного робочого дня після отримання виплати від гаранта банк-кредитор письмово надає інформацію про це агенту із зазначенням суми та дати виплати з посиланням па відповідну вимогу (пункт 34).
Гарант на підставі вимог, отриманих від банка-кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок банка-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови одночасного дотримання вказаних у даному пункті вимог (пункт 35).
Пунктом 42 Договору гарантії передбачено, що якщо стягнення заборгованості проведено банком-кредитором до отримання від гаранта платежу на виконання гарантійних зобов'язань, перерахування коштів на рахунок гаранта не здійснюється та всі отримані в результаті такого стягнення кошти спрямовуються на погашення заборгованості позичальника перед банком-кредитором (пункт 42).
09.08.2023 АТ КБ «ПриватБанк» і ТОВ «ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП» (позичальник) було укладено кредитний договір №40750856-КД-2 (надалі - «Кредитний договір»), за умовами якого: вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія (пункт А.1); ліміт Кредитного договору: 2 180 000,00 грн. на такі цілі: фінансування оборотного капіталу; забороняється використання кредитних коштів для погашення кредитів і відсотків або іншої заборгованості за кредитними договорами, виплати дивідендів, надання/повернення фінансової/матеріальної допомоги (пункт А.2); кінцевий термін повернення кредиту 01.08.2026 (включно) (пункт А.3).
Відповідно до п. А.5 Кредитного договору виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором забезпечується: Договором поруки, укладеним з ОСОБА_1 .
За змістом п. А.6 тип процентної ставки за Кредитним договором - фіксована; за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 23,5% річних від суми непогашеної заборгованості за кредитом; у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених підпунктом 2.2.14.1 пункту 2.2.14 Кредитного договору, процентна ставка за користування кредитними коштами за Кредитним договором встановлюється у розмірі 26,5% річних; підписанням Кредитного договору сторони домовилися, що нарахування процентів в розмірі, зазначеному в даному підпункті, не є зміною Банком в односторонньому порядку умов Кредитного договору, при цьому Банк надсилає позичальнику повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених підпунктом 2.2.14.1 пункту 2.2.14 Кредитного договору та дати початку нарахування процентів згідно з даним підпунктом, без внесення змін до Кредитного договору; за умови відновлення належного стану виконання раніше порушеного(-их) зобов'язання (-нь), встановлених підпунктом 2.2.14.1 пункту 2.2.14 Кредитного договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі вказаному в підпункті А.6.1 пункту А.6 Кредитного договору, при цьому Банк надсилає повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, вказаному в підпункті А.6.1 пункту А.6 Кредитного договору та дати початку її нарахування.
Пунктом А.7 Кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником термінів/строків погашення заборгованості за кредитом, встановлених підпунктом 2.2.3.1 пункту 2.2.3 Кредитного договору позичальник сплачує Банку проценти за користуванням кредитом від суми простроченої заборгованості за кредитом в таких розмірах:
у випадку порушення позичальником термінів/строків погашення заборгованості за кредитом, встановлених підпунктом 2.2.3.1 пункту 2.2.3 Кредитного договору, позичальник сплачує Банку процентну ставку, яка розраховується як розмір ставки, визначений відповідно до підпункту А.6.1 пункту А.6 Кредитного договору, збільшений у 2 рази;
у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом, встановлених підпунктом 2.2.3.1 пункту 2.2.3 Кредитного договору та будь-якого із зобов'язань, передбачених підпунктом 2.2.14.1 пункту 2.2.14 Кредитного договору, позичальник сплачує Банку процентну ставку, яка розраховується як розмір ставки, визначений згідно з підпунктом А.7.1 пункту А.7 Кредитного договору плюс 6 (шість) процентних пункта.
Датою сплати процентів за користування кредитними коштами є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання Кредитного договору; платежі за кредитом сплачуються згідно з графіком, що наведений в додатку №1 до Кредитного договору, який є невід'ємною частиною Кредитного договору; у випадку несплати процентів за користування кредитом та/або непогашення заборгованості за кредитом у терміни, що визначені Кредитним договором, такі суми є простроченою заборгованістю (за процентами та/або кредитом, відповідно) (пункт А.8).
Згідно з п. А.11.1 Кредитного договору сторони дійшли згоди, що надіслання Банком повідомлення позичальнику про: розмір процентної ставки та дату початку її нарахування у випадках, передбачених підпунктом А.6.2 пункту А.6 Кредитного договору, необхідність вчинення відповідних дій згідно з підпунктом 2.2.18 пункту 2.2 Кредитного договору (заміну/надання додаткового майна в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором та/або вчинення необхідних дій для відновлення вартості предмета застави/іпотеки та/або здійснення часткового дострокового погашення кредиту та укладення договору про внесення змін до Кредитного договору щодо встановлення нового (зменшеного) ліміту та графіку погашення кредиту за Кредитним договором), може здійснюватися з використанням електронних каналів зв'язку (засобами телекомунікацій): ПЗ «Приват24 для бізнесу», електронною поштою (адреса електронної пошти Банка: help@pb.ua, адреса електронної пошти позичальника FALCONOILGROUP@GMAIL.COM, які можуть бути змінені в порядку, передбаченому Кредитним договором), шляхом сформованих автоматичними системами Банку відповідних електронних повідомлень, що направляються автоматично; при цьому, сторони домовились та підтверджують, що надіслання Банком повідомлень, визначних в даному пункті, електронними каналами зв'язку, прирівнюється до письмових повідомлень, і вони мають однакову юридичну силу.
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з пунктом А.1 Кредитного договору, з лімітом та на цілі, зазначені у пункті А.2 Кредитного договору, не пізніше 5 днів з моменту, вказаного у другому абзаці підпункту 2.1.2 пункту 2.1 Кредитного договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені Кредитним договором терміни/строки; кредитування за Кредитним договором, в рамках програми Банка «КУБ під заставу» надається Банком для здійснення позичальником платежів, пов'язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів.
Банк на свій розсуд має право згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтею 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання Кредитного договору з відправленням позичальнику повідомлення; у зазначену в повідомленні дату Кредитний договір вважається розірваним; при цьому в останній день дії Кредитного договору позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за Кредитним договором; одностороння відмова від Кредитного договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань за Кредитним договором (пункт «г» абзацу другого підпункту 2.3.2 пункту 2.3).
За користування кредитом позичальник сплачує проценти у таких розмірах: за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту відповідно до пункту 1.2, підпункту 2.2.3.1 пункту 2.2, підпункту 2.3.2 пункту 2.3 і підпункту 2.4.1 пункту 2.4 Кредитного договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у пунктах А.6.1 і А.6.2 Кредитного договору; згідно зі статтею 212 ЦК України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених підпунктом 2.2.3.1 пункту 2.2 Кредитного договору, позичальник сплачує Банку проценти у розмірі, вказаному у пункті А.7 (підпункти А.7.1, А.7.2) Кредитного договору (пункт 4.1).
Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору у випадку порушення позичальником термінів/строків повернення кредиту, встановлених Кредитним договором, позичальник сплачує Банку проценти на суму простроченого кредиту відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, зазначеному в пункті 5.10 Кредитного договору; сплата процентів, передбачених даним пунктом, здійснюється щоденно.
Сплата процентів за користування кредитом, передбачених пунктом 4.1 Кредитного договору, здійснюється у дату сплати процентів; дата сплати процентів зазначена у пункті А.8 Кредитного договору; якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту (пункт 4.3).
Згідно з п. 4.7 Кредитного договору зобов'язання за Кредитним договором, у тому числі строк виконання яких згідно з умовами Кредитного договору не настав, за умови реалізації Банком права щодо стягнення неустойки відповідно до статті 5 Кредитного договору, виконуються у такій послідовності (черговості): кошти, отримані від позичальника, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за Кредитним договором, перш за все спрямовуються для відшкодування витрат/збитків Банку згідно з підпунктом 2.2.16 пункту 2.2 і підпунктом 2.3.13 пункту 2.3 Кредитного договору, далі для погашення неустойки відповідно до статті 5 Кредитного договору, далі - простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - процентів згідно пунктом 5.10 Кредитного договору, далі - прострочених процентів, далі - процентів, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту, якщо інше не передбачене умовами Кредитного договору; при цьому, сторони узгодили, що Банк має право на власний розсуд та без будь-яких додаткових погоджень з будь-якими особами змінити черговість погашення заборгованості, відступивши від положень даного пункту Кредитного договору.
Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку; розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту (пункт 4.8); нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік, а також комісія та пеня розраховуються виходячи з 360 днів на рік; день повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів, не враховується (пункт 4.9).
Кредитний договір підписано із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Законом України «Про електронні довірчі послуги» (пункт 7.1).
Додатком №1 до Кредитного договору Банком і Товариством погоджено графік платежів.
09.08.2023 між Банком (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) був укладений договір поруки №40750856-ДП-2/1 (надалі - «Договір поруки»), за змістом якого поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно з позичальником за виконання в повному обсязі зобов'язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.
Пунктом 1.2 вказаного договору сторони погодили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання в тому ж розмірі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Договором поруки поручитель дає згоду на будь-які зміни умов Кредитного договору, які не стосуються збільшення обсягу відповідальності поручителя згідно з максимальними (граничними) умовами кредитування, що вказані у Договорі поруки (пункт 1.3).
Збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни умов кредитування за Кредитним договором виникає в разі: 1) підвищення розміру процентів за користування кредитними коштами, внаслідок внесення змін до Кредитного договору, що пов'язані зі збільшенням фіксованого розміру процентної ставки при застосуванні в Кредитному договорі фіксованої процентної ставки або максимального розміру процентної ставки при застосуванні в Кредитному договорі змінюваної процентної ставки; 2) відстрочення виконання, що призводить до збільшення суми нарахованих процентів за користування кредитними коштами; 3) установлення (збільшення розміру) неустойки; 4) встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; при цьому не є збільшенням відповідальності поручителя, внаслідок зміни основного зобов'язання, у разі зміни розміру процентної ставки за користування кредитними коштами за Кредитним договором, в бік її збільшення, при застосуванні в Кредитному договорі змінюваної процентної ставки, із встановленим в Кредитному договорі порядком її розрахунку та періодичністю зміни її (процентної ставки) розміру; у разі збільшення зобов'язань за Кредитним договором поручитель укладає відповідну додаткову угоду (договір про внесення змін) до Договору поруки про це, у порядку, передбаченому пунктом 4.2 Договору поруки (пункт 1.4).
Відповідно до п. 1.5 Договору поруки поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом Кредитного договору та договорів, що забезпечують його виконання, і заперечень щодо нього не має; поручитель ознайомлений, що протягом строку дії Кредитного договору істотні умови такого договору, в т.ч. тарифи, комісійні винагороди та інші платежі за Кредитним договором можуть бути змінені; Кредитний договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін.
Кредитор має право у випадку невиконання позичальником якого-небудь із зобов'язань, передбачених Кредитним договором, або невиконання поручителем якого-небудь зобов'язання, передбаченого Договором поруки, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов'язання(нь), що підлягає(ють) виконанню поручителем; не направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою для здійснення кредитором дебетового переказу коштів з рахунків поручителя, згідно з підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Договору поруки та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами; поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання позичальником зобов'язання, незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги (підпункт 2.1.2 пункту 2.1).
Договір поруки набирає чинності з моменту його укладення в порядку, визначеному пунктом 5.2 Договору поруки; сторони взаємно домовились, що порука за Договором поруки припиняється через 15 (п'ятнадцять) років після укладення Договору поруки; у випадку виконання позичальником та/або поручителем всіх зобов'язань за Кредитним договором Договір поруки припиняє свою дію (пункт 4.1).
09.08.2023 Банком і Товариством (позичальник) було укладено додаткову угоду №1 до Кредитного договору, за умовами якої сторони узгодили, що позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов'язання перед Банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №723; при цьому позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.
Пунктом 2.12 вказаної угоди позичальник визнає та підтверджує, що Банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.10 Додаткової угоди).
Грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом та нарахованої пені (згідно з пунктом 2.10 Додаткової угоди) до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені (пункт 2.13).
Позивачем 11.04.2024 було надіслано відповідачам повідомлення від 08.04.2024 вих. №30809К6FVS0BN про погашення простроченої заборгованості у термін до 08.05.2024. Банк повідомив відповідачів, що у випадку непогашення простроченої заборгованості у термін до 08.05.2024 - строк (08.05.2024), що узгоджено пунктом 5.10 Кредитного договору, буде вважатися таким, що настав 08.05.2024.
08.10.2024 позивачем надіслано Міністерству (гарант) та Акціонерному товариству «Укрексімбанк» (агент) вимогу №287 на сплату за гарантією на суму 730 029,36 грн.
Міністерством 05.11.2024 було перераховано Банку 725 029,36 грн. сплати за гарантією, з яких 10 000,00 грн. були перераховані позивачем на користь погашення заборгованості за Договором гарантії у зв'язку з надходженням коштів від відповідача 1.
З урахуванням гарантійних виплат гаранта заборгованість Товариства перед позивачем за Кредитним договором станом на 09.12.2024 становить 1 541 931,26 грн., з яких: 715 029,35 грн. заборгованості за тілом кредиту та 111 872,55 грн. заборгованості за процентами, а також 715 029,35 грн. заборгованості Товариства перед державним бюджетом.
Товариством зазначені суми добровільно не сплачені.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач та відповідач 1 обґрунтовували свої доводи та заперечення, а саме копії: кредитного договору №40750856-КД-2 від 09.08.2023; додаткової угоди №1 від 09.08.2023; договору поруки №40750856-ДП-2/1 від 09.08.2023; повідомлення-вимоги №30809К6FVS0BN від 08.04.2024 з доказами її направлення; договору про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/55 від 05.04.2022; вимоги №287 від 08.10.2024; електронного повідомлення №0009002575571; розрахунку заборгованості; платіжної інструкції №DICO0B3XNE від 10.08.2023; виписок з рахунку відповідача 1; виписки з рахунку позивача; заключної виписки з рахунку; акту ДПІ від 04.10.2023 з додатками; фінансової звітності відповідача 1.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором, а відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Приписами частини 2 вищевказаної статті Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно пункту А.3 договору кінцевий термін повернення кредиту 01.08.2026 року (включно).
При цьому, додатком 1 до кредитного договору погоджено графік та суму кредитних платежів.
Втім, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 1 було порушено зобов'язання по оплаті кредиту згідно установленого сторонами графіку.
В свою чергу, відповідачем 1 не заперечується факт допущення ним прострочення виконання грошового зобов'язання з повернення суми кредиту, проте наголошується на тому, що таке прострочення відбулося у зв'язку з суттєвим обмеженням господарської діяльності товариства.
Пунктом 2.3.2 Кредитного договору визначено, що при настанні будь-якої з наступних подій, зокрема, порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, банк, на свій розсуд, має право: а) змінити умови цього договору - зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі статтями 212, 611, 651 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, строки/терміни виконання яких не наступили, строки/терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, у зв'язку з порушенням позичальником своїх зобов'язань щодо сплати кредиту у встановленому порядку, у відповідності до умов кредитного договору реалізував право на дострокове повернення кредиту, направивши 11.04.2024 відповідачам повідомлення-вимогу №30809К6FVS0BN від 08.04.2024, в якій просив погасити заборгованість у термін до 08.05.2024. При цьому, банк повідомив, що у випадку непогашення простроченої заборгованості у термін до 08.05.2024, строк повернення кредиту буде вважатися таким, що настав 08.05.2024.
Втім, зазначені вимоги були залишені відповідачами без відповіді та задоволення.
У той же час, як зазначалось вище, умовами додаткової угоди №1 сторони визначили, що грошові зобов'язання позичальника перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 723. При цьому позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього та позичальник визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.10 цієї додаткової угоди).
Так, відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №723 (Порядок №723) в Україні запроваджено державну підтримки суб'єктів мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва у формі державних гарантій на портфельній основі.
Для забезпечення співпраці сторін, пов'язаною з наданням державної підтримки суб'єктам мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва між Міністром фінансів Марченко С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №375 (гарант), з однієї сторони, та Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» (банк-кредитор), в особі Керівника Дирекції по роботі з бізнес-клієнтами Заіграєвим Є.О., який діє на підставі довіреності №8275-К-Н-О від 05.10.2021, з другої сторони було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/55 від 05.04.2022 (далі - договір гарнтії), відповідно до умов пункту 6 якого гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов'язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.
Як встановлено судом, відповідно до пункту 31 Договору гарантії у разі настання гарантійного випадку банк-кредитор надсилає гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.
За змістом пункту 35 договору гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від банку-кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови, що гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору та на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії.
08.04.2024 позивачем направлена до Міністерства фінансів України, як гаранта, та АТ «Укрексімбанк», як агента, вимога на сплату за гарантією №287 на суму 730 029,36 грн. та повідомлення відповідачам про надсилання вимоги гаранту.
05.11.2024 Міністерством фінансів України була перерахована гарантія у розмірі 725 029,36 грн. за Кредитним договором, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.
З метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до позичальника та на виконання статті 17 Бюджетного кодексу України та вимог, передбачених пунктами 38 і 40 цього договору, банк-кредитор виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов'язується: 1) застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 45 цього договору за таким проблемним кредитом; 2) здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (крім права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами (пункт 39 Договору гарантії).
Пунктом 43 Договору гарантії встановлено, що робота із стягнення з позичальника простроченої заборгованості перед державою проводиться банком-кредитором на підставі Порядку №723, ст.17 Бюджетного кодексу України та цього договору відповідно до внутрішніх правил та процедур банку-кредитора та законодавства щодо організації процесу управління проблемними активами в банках України до прийняття банком-кредитором обґрунтованого рішення про те, що подальше проведення такої роботи є економічно недоцільним. Таке рішення банку-кредитора повинно бути перевірене агентом та погоджене з гарантом протягом 30 банківських днів з дати отримання гарантом (з копією агенту) відповідного клопотання (строк погодження гарантом такого рішення може бути продовжений на обґрунтовану вимогу гаранта або агента).
Відповідно до частини 9 статті 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб'єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб'єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою.
Отже, виходячи з умов договору гарантії та враховуючи належне виконання Міністерством фінансів України своїх зобов'язань за державними гарантіями шляхом перерахування відповідних коштів кредитору в рахунок погашення кредитної заборгованості, позивач набув право на зворотне стягнення такої суми.
Відповідачем 1 29.11.2024 (тобто, після настання строку повернення кредиту) були перераховані грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором, які Банком були розподілені наступним чином: 10 000,00 грн. зараховано в рахунок погашення заборгованості перед бюджетом по виплаченій гарантії; 10 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором.
Твердження відповідача 1 про неправильність обрахування позивачем заборгованості за тілом кредиту у зв'язку з частковим погашенням її після настання строку повернення кредитних коштів судом не приймається до уваги з огляду на те, що всі суми грошових коштів, які ТОВ «ФАЛКОН ОЙЛ ГРУП» перераховувало в рахунок сплати заборгованості, були враховані Банком під час формування розміру заборгованості станом на 05.11.2024 (дата перерахування гарантії). Вказане підтверджується наданою самим відповідачем 1 заключною випискою за період з 01.08.2023 по 26.12.2024.
Після настання вказаної дати відповідачем 1 було перераховано лише 20 000,00 грн., які були враховані позивачем під час формування ціни позову у даній справі.
Жодних інших доказів на підтвердження факту погашення відповідачем 1 суми заборгованості як за тілом кредиту та процентами, так і заборгованості перед бюджетом після 29.11.2024 матеріали справи не містять.
Відтак, з урахуванням гарантійних виплат гаранта у відповідача 1 перед позивачем за кредитним договором утворилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 715 029,36 грн. та заборгованість перед державним бюджетом у розмірі 715 029,36 грн.
Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Пунктами А.6 та А.8 Кредитного договору передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 23,5 (двадцять два цілих сім десятих) % річних від суми непогашеної заборгованості за кредитом. У випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 2.2.14.1 цього договору, процентна ставка за користування кредитними коштами за цим договором встановлюється у розмірі 26,5 (двадцять п'ять цілих сім десятих) % річних. Датою сплати процентів за користування кредитними коштами є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору. У випадку несплати процентів за користування кредитом та/або непогашення заборгованості за кредитом у терміни, що визначені цим договором, такі суми є простроченою заборгованістю (за процентами та/або кредитом, відповідно).
Позивачем нараховано проценти за користування кредитом на підставі умов кредитного договору до вимоги про дострокове повернення кредиту в розмірі 111 872,55 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів суд дійшов висновку його про обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.
Твердження відповідача 1 про звільнення його від сплати відсотків та неправомірність застосування позивачем збільшеної процентної ставки судом не приймаються до уваги з огляду на таке.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до постанови від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, на яку посилається відповідач 1, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв'язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, зробила такі висновки:
- припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 91 постанови);
- вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає (пункт 92 постанови);
- якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов'язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов'язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України (пункт 100 постанови);
- у разі порушення позичальником зобов'язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором (пункт 103 постанови);
- в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Вказаний висновок сформульований в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (пункт 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від цього висновку немає (пункт 108 постанови);
- можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (пункт 128 постанови).
В даному випадку суд відзначає, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача проценти за користування кредитом у розмірі 111 872,55 грн., нараховані до 08.05.2024, тобто до настання строку дострокового повернення кредиту, а відтак застосування до даних правовідносин приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України суперечить вказаним вище правовим висновками Верховного Суду.
Тобто, позивачем правомірно було застосовано відсоткову ставку, передбачену умовами Кредитного договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України, оскільки перебіг строку протиправного користування позичальником кредитними грошовими коштами, яке підпадає під дію положень статті 625 Цивільного кодексу України, розпочався лише після 08.05.2024.
Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема пунктом 18 такого змісту: "18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).».
Враховуючи, що предметом даного спору є стягнення заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитними коштами на підставі ст. 1048 ЦК України, що не підлягає списанню відповідно до наведених положень Цивільного кодексу України, твердження відповідача 1 про звільнення його від сплати відсотків за користування кредитом суперечить викладеним нормам.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 19.10.2023 у справі №910/9742/22.
Частина 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем кредитних коштів та факт порушення відповідачем 1 своїх зобов'язань в частині повного їх повернення у встановленому кредитним договором порядку і строки, підтверджений матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 715 029,36 грн., заборгованості за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі 715 029,36 грн. та заборгованості по процентам у розмірі 111 872,55 грн.
При цьому, позивач заявив про стягнення суми заборгованості з відповідачів солідарно, з огляду на укладений між ним та відповідачем 2 Договір поруки.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
За умовами ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку і відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 Цивільного кодексу України).
Пунктом 1.2 договору поруки сторони передбачили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання в тому ж розмірі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем-1 умов кредитного договору, суд вважає обґрунтованим стягнення із відповідачів солідарно заявленої до стягнення заборгованості за кредитом, сплаченою гарантією та процентами.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що ні відповідач 1, як боржник за кредитним договором, ні відповідач 2, як поручитель, не надали доказів належного виконання взятих на себе зобов'язань, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) - задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛКОН ОЙЛ" (04119, м. Київ, вул. Пріорська, 14, офіс 17; код ЄДРПОУ 40750856) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість, яка виникла з кредитного договору № 40750856-КД-2 від 09.08.2023 року , а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 715 029 (сімсот п'ятнадцять тисяч двадцять дев'ять) грн 35 коп., заборгованість за процентами у розмірі 111 872 (сто одинадцять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн 55 коп. та заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі - 715 029 (сімсот п'ятнадцять тисяч двадцять дев'ять) грн 36 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛКОН ОЙЛ" (04119, м. Київ, вул. Пріорська, 14, офіс 17; код ЄДРПОУ 40750856) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 9 251 (дев'ять тисяч двісті п'ятдесят один) грн 59 коп.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 9 251 (дев'ять тисяч двісті п'ятдесят один) грн 59 коп.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 30.05.2025.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА