вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
29 травня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/216/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Худенко А.А.,
за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.
За позовом Керівника Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області, м. Мукачево Закарпатської області в інтересах держави, в особі Мукачівської міської ради, м. Мукачево Закарпатської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскарпатія Енерго», м. Берегово Закарпатської області
про стягнення заборгованості в сумі 794 522,94 та розірвання договору оренди,
представники:
від прокуратури - Романюк Д.В., прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури
від позивача - Ільтьо І.І., представник в порядку самопредставництва
від відповідача - не з'явився
Керівник Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області, м. Мукачево Закарпатської області звернувся в інтересах держави в особі Мукачівської міської ради, м. Мукачево Закарпатської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскарпатія Енерго» м. Берегово Закарпатської області про стягнення заборгованості в сумі 794 522,94 та розірвання договору оренди.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №907/216/25 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.04.2025.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.04.2025 підготовче засідання у справі відкладалось з підстав наведених в ухвалі суду.
У підготовчому засіданні 29.04.2025 постановлено про закриття підготовчого провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.05.2025.
Відповідач, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату і час розгляду справи по суті, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
В судовому засіданні 29.05.2025 за участю прокурора та представника позивача суд оголосив про перехід до стадії прийняття рішення.
Позиція прокурора та позивача
Прокурор просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою, площею 14,5198 га в сумі 794 522,94 грн до місцевого бюджету на рахунок Мукачівської міської ради, розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 14,5198 га, укладений між Ключарківською сільською радою Мукачівського району та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транскарпатія Енерго» від 03.12.2018, скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 2122783800:01:002:0023 площею 14,5198 га, а також зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Транскарпатія Енерго» повернути Мукачівській міській раді земельну ділянку за кадастровим номером 2122783800:01:002:0023 площею 14,5198 га.
Як вбачається з позовної заяви, Мукачівською окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вивчено інформацію щодо повноти та своєчасності застосування органами місцевого самоврядування в Мукачівському районі повноважень по стягненню заборгованості із виплати орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності.
Відтак, за твердженням прокурора, ним встановлено, що 03.12.2018 між Ключарківською сільською радою Мукачівського району, що у подальшому увійшла до Мукачівської ОТГ (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транскарпатія Енерго» (Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки №5, площею 14,5198 га, яка розташована на території Ключарківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області. Даний договір 03.12.2018 зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Покликаючись на Договір, прокурор зазначає, що такий укладено строком на 49 років. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на поточний рахунок власника та у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки, до 01.01.2020.
Разом з цим, прокурор стверджує, що ТОВ «Транскарпатія Енерго», як орендарем земельної ділянки, обов'язку щодо сплати орендної плати в обумовлені строки за вищевказаним договором не виконало, чим грубо порушило умови договору.
Прокуратур зауважує, що враховуючи наявну інформацію про наявність заборгованості за користування оспорюваною земельною ділянкою, ним у порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» скеровано листа з метою вжиття відповідних заходів уповноваженим органом - Мукачівською міською радою, спрямованих на стягнення наявної заборгованості та надання відповідного розрахунку про стан заборгованості.
Водночас прокурор вказує, що відповідно до листа Мукачівської міської ради від 12.02.2025 №268/01-32/194/42-25 встановлено, що рішенням Ключарківської сільської ради 7-го скликання від 12.06.2019 року №737 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Ключарки» змінено нормативно грошову оцінку землі на території сільради. Крім того встановлено, що ТОВ «Транскарпатія Енерго» починаючи з 2022 по 2024 роки нараховано орендної плати за вказану земельну ділянку 824 669,64 грн. Тоді як сплачено боржником за аналогічний податковий період лише 30 146,70 грн.
Відтак прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача борг в розмірі 794 522,94 грн (борг з орендної плати за користування земельною ділянкою станом на 01.01.2025).
Також, прокурор вказує, що кошти за використання земельної ділянки сплачувалися покупцем не у визначені договором терміни та не в установленому обсязі, що свідчить, що ТОВ «Транскарпатія Енерго» не погашає протягом тривалого періоду заборгованість по орендній платі за землю умисно, що свідчить про грубе порушення умов договору.
Прокурор звертає увагу суду також на те, що оплата орендної плати за період 2022 по 2024 рік здійснювалася лише у квітні 2022 року у сумі 30 тис. грн та у липні 2024 року у сумі 146,7 грн, відтак, на думку прокурора, має місце систематичність, тобто несплата підряд більш ніж 12 місяців, а крім того тривалість, що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки, а відтак, реєстрація права оренди ТОВ «Транскарпатія Енерго» на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, підлягає скасуванню у відповідності до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Ураховуючи викладене, прокурор вважає, що спірний Договір підлягає розірванню, а земельна ділянка, площею 14,5198 га, поверненню орендодавцю з підстав систематичної несплати оренди відповідачем.
Позиція відповідача
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України та письмово висловленої позиції щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.
Враховуючи, що про розгляд справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду про відкриття провадження у справі від 22.10.2024, про відкладення розгляду справи від 28.11.2024 та 17.12.2024 та ухвала про закриття підготовчого провадження, призначення до судового розгляду по суті від 20.01.2025 були надіслана до його Електронного кабінету в ЄСІТС), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, а також докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Рішенням Мукачівської міської ради від 26.11.2020 №6 «Про початок реорганізації Доробратівської сільської ради, Завидівської сільської ради, Залужанської сільської ради, Ключарківської сільської ради, Макарівської сільської ради, Негрівської сільської ради, Пістрялівської сільської ради, Форношської сільської ради шляхом приєднання до Мукачівської міської ради» розпочато процедуру реорганізації Ключарківської сільської ради, Мукачівську міську раду визначено правонаступником всього майна, прав та обов'язків.
Рішенням Мукачівської міської ради від 22.12.2020 №119 «Пpo затвердження передавального акта щодо передачі майна, активів та зобов?язань Ключарківської сільської ради, яка припиняється в результаті реорганізації шляхом приєднання до Мукачівської міської ради» затверджено передавальний акт, майно, активи та зобов?язання Ключарківської сільської ради, що відображені у передавальному акті прийнято у власність Мукачівської міської територіальної громади в особі Мукачівської міської ради.
Перед цим 22.11.2018 рішенням 25 сесії 7 скликання Ключарківської сільської ради №568 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду», надано ТОВ «ТРАНСКАРПАТІЯ ЕНЕРГО» у користування на умовах оренди терміном на 49 років, з правом викупу земельну ділянку площею 14,5198 га за кадастровим номером 2122783800:01:002:0023 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (код цільового призначення згідно КВЦПЗ - 14.01.).
03.12.2018 між територіальною громадою с. Ключарки Мукачівського району Закарпатської області в особі Ключарківської сільської ради, як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транскарпатія Енерго», як орендарем, було укладено Договір оренди земельної ділянки №4 (далі - Договір) зі строкового платного користування земельної ділянки для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, кадастровий номер ділянки 2122783800:01:002:0023.
Відповідно до п. 1 Договору, Орендодавець надає , в орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (код цільового призначення згідно КВЦПЗ 14,01). Кадастровий номер ділянки 2122783800:01:002:0023, яка розташована на території Ключарківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області. В оренду передається земельна ділянка загальною, площею 14,5198 га.
Відповідно до п. 2 Договору земельна ділянка вільна від забудови.
Пунктом 8 договору передбаченого, що Договір укладено строком на 49 років.
У відповідності до п. 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на поточний рахунок власника та у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки, до 01.01.2020.
розмір орендної плати переглядається у разі:
- зміни умов господарювання передбачених договором;
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів;
- зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря. що підтверджено документами;
- в інших випадках передбачених законом.
Згідно п. 11 договору, орендна плата сплачується у строки встановлені Податковим кодексом України, а саме рівними частками за місцем знаходження земельної ділянки за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.
Пунктом 33 дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема унаслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором.
Рішенням Ключарківської сільської ради 7-го скликання від 12.06.2019 року №737 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Ключарки» змінено нормативно грошову оцінку землі на території сільради.
Відповідно до витягу із технічної документації грошової оцінки земельних ділянок від 04.02.2022 нормативно- грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер ділянки 2122783800:01:002:0023 складає 6 374 652 грн 04 коп.
Відповідно до витягу із технічної документації грошової оцінки земельних ділянок від 06.03.2023 нормативно- грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер ділянки 2122783800:01:002:0023 складає 6 942 675 грн 62 коп.
Відповідно до витягу із технічної документації грошової оцінки земельних ділянок від 01.07.2024 нормативно- грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер ділянки 2122783800:01:002:0023 складає 7299413 грн 89 коп.
ТОВ «Транскарпатія Енерго» з 2022 по 2024 роки сплачено за вказаний податковий період 30 146,70 грн. (30 000 грн у 2022 році та 146,70 грн у 2024 році).
ТОВ «Транскарпатії Енерго» з 2022 по 2024 роки нараховано орендної плати за вказану земельну ділянку 824 669,64 грн.
ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».
Постановою Кабінету міністрів України від 03.03.2004 №220 “Про затвердження Типового договору оренди землі» затверджено типовий договір оренди землі.
Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Відповідно до ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Частиною першою статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Частиною 4 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Типові умови договору в силу їх імперативності є обов'язковими для майбутніх сторін господарських договірних зобов'язань і не підлягають зміні ними. Сторони можуть тільки конкретизувати такі умови без відступу від змісту типового договору.
З аналізу наведених норм встановлено, що укладення договору оренди землі у даних правовідносинах є обов'язковим, такий договір повинен бути укладений на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, при чому сторони не можуть відступати від його змісту.
За змістом статті 15 ЗУ "Про оренду землі" до істотних умов договору оренди віднесено орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Частина 1 ст. 30 вказаного Закону передбачає зміну умов договору оренди землі за взаємною згодою сторін.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ст. 21 Закону). При цьому згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов'язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частини перша - третя статті 21 Закону № 161-XIV).
Разом з тим згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов'язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
За змістом статті 1 Закону України «Про оцінку земель» (далі - Закон № 1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Згідно з підпунктом 14.1.125 статті 14 Податкового Кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу , глави 1 розділу цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
За правилами частини п'ятої статті 5 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».
Частинами першою, другою статті 20 цього Закону визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація; дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону № 1378-IV. Згідно із частиною першою цієї статті технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою; протягом місяця з дня надходження технічної документації відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Відповідно до частини третьої цієї статті витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Частиною четвертою вказаної статті врегульовано, що рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового Кодексу України України.
Плата за землю справляється на підставі положень розділу XII Податкового Кодексу України України.
Відповідно пункту 269.1 статті 269 Податкового Кодексу України України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Пунктом 271.1 статті 271 Податкового Кодексу України України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII ПК України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.
У пункті 288.1 статті 288 Податкового Кодексу України України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
З аналізу нормативно-правових норм ПК України, Закону № 1378-IV, Закону № 161-XIV суд вважає, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.
Згідно з пп. 14.1.125. ст. 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Пунктом 271.1. ст. 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII Податкового кодексу України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.
Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема, договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.
Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац 2 частини 1 статті 13 Закону України «Про оцінку земель»). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини 2 статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Згідно з висновками, наведеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, розмір нормативної грошової оцінки встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування. У разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. З моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.
Тобто, рішення щодо введення нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок автоматично змінює і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати.
Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати, у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.
Верховний Суд наголосив, що належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.
У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.
Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 липня 2020 року у справі № 479/1073/18 зазначено, що факт систематичного порушення договору оренди щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ДК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні позиції міститься в Постанові Верховного Суду у справі № 484/301/18 від 14.11.2018 року.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 02.05.2018 у справі №925/549П 7 дійшов висновку, що сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою - для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно детального розрахунку наданого в листі Міськради, загальна сума боргу орендної плати з юридичних осіб станом на 01.01.2025 становить 794 522,94 грн., тобто 824 669,64 грн.(нараховано) - 30 146,7 грн.(сплачено) = 794 522,94 грн. (борг з орендної плати за користування земельною ділянкою станом на 01.01.2025
Враховуючи також те, що оплата орендної плати за період 2022 по 2024 рік здійснювaлася лише у квітні 2022 року у сумі 30 000 грн та у липні 2024 року у сумі 146,7 грн., то має місце систематичність, тобто несплата підряд більш ніж 12 місяців. В даному випадку порушення відповідачем зобов'язань за договором оренди землі у вигляді не сплати орендної плати є систематичним та тривалим, що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.
Позовні вимоги скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди товариства з обмеженою відповідальністю «Транскарпатія Енерго» на земельну ділянку за кадастровим номером 2122783800:01:002:0023 площею 14,5198га та зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Транскарпатія Енерго» повернути Мукачівській міській раді земельну ділянку за кадастровим номером 2122783800:01:002:0023 площею 14,5198га на думку суду є похідними від вимог про стягнення грошових коштів та розірвання договору та підлягають задоволенню оскільки спосіб захисту має бути ефективним.
Тому суд доходить висновку позов задовольнити повністю.
Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
Згідно з ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Виходячи з вимог п.п.1, 2 ч.1 ст. Закону України “Про прокуратуру», діяльність органів прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та законності.
Відповідно до частини 3 статті 23 цього ж нормативно-правового акту, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.
Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України “Про прокуратуру».
Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» дає суду підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
При цьому суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено прокурором в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Мукачівської міської ради право якої було порушено та на яку законодавством покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
Прокуратурою повідомлено позивача про реалізацію представницьких функцій прокуратурою у зв'язку з стягненням несплаченої орендної та розірвання договору оренди відповідної позовної заяви до Господарського суду Закарпатської області.
Зазначене узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, згідно з якою, звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуванні порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 в справі №903/129/18 зазначала, що сам факт не звернення до суду суб'єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Отже із наведеного слідує, що прокурор у поданій позовній заяві правомірно зазначив, що органом місцевого самоврядування не здійснювався захист інтересів держави у даних спірних правовідносинах, а відтак ним доведені належним чином підстави для звернення з відповідним позовом до суду в інтересах держави.
Судові витрати у з'вязку із задоволенням позову підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 21 001,85 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскарпатія Енерго», вул. Хмельницького Богдана, будинок 122, м. Берегове, Берегівський район, Закарпатська область, 90202 (код ЄДРПОУ: 42213382) на користь Мукачівської міської ради, пл. Духновича, будинок 2, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600(код ЄДРПОУ: 38625180) заборгованість по орендній платі у розмірі 794 522,94 грн (Сімсот дев'яносто чотири тисячі п'ятсот двадцять дві гривні 94 коп)
3. Розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 14,5198 га №4 від 03.12.2018 укладений між Ключарківською сільською радою Мукачівського району та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транскарпатія Енерго».
4. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди товариства з обмеженою відповідальністю «Транскарпатія Енерго» (код ЄДРПОУ 42213382) на земельну ділянку за кадастровим номером 2122783800:01:002:0023 площею 14,5198га.
5. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Транскарпатія Енерго» (код ЄДРПОУ 42213382) повернути Мукачівській міській раді земельну ділянку за кадастровим номером 2122783800:01:002:0023 площею 14,5198га.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскарпатія Енерго», вул. Хмельницького Богдана, будинок 122, м. Берегове, Берегівський район, Закарпатська область, 90202 (код ЄДРПОУ: 42213382) на користь Закарпатської обласної прокуратури, вул. Коцюбинського, будинок 2а м. Ужгород, Закарпатська область (код ЄДРПОУ: 02909967) суму 21 001,85 грн (Двадцять одна тисяча одна гривня 85 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
7. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
8. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - ://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 30.05.2025
Суддя А.А. Худенко