майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"30" травня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/740/24
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.
секретар судового засідання: Стретович Н.К.,
за участю
прокурора: Бондарчук Л.Г., діє на підставі службового посвідчення №071147 від 01.03.2023,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі
Північного офісу Держаудитслужби
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут";
2. Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області
про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності
Процесуальні дії по справі.
Керівником Коростишівської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" та Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області про:
- визнання недійсним договору про постачання природного газу для потреб неприбуткових споживачів від 07.04.2023р. №81, укладеного між Квітневою сільською радою Житомирського району Житомирської області (код ЄДРПОУ 04345925) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (код ЄДРПОУ 43965848);
- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" на користь Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області грошові кошти в сумі 99905,32 грн., а з Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області одержані нею за рішенням суду грошові кошти в сумі 99005,32 грн. стягнути в дохід держави на шляхом зарахування на рахунок UA518999980313060102000006747 (отримувач - ГУК у Жит.обл/ТГ с.Квітневе/21080600; код ЄДРПОУ отримувача - 37976485; банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.податк.), код класифікації доходів бюджету - 21080600).
Ухвалою суду від 08.07.2024р. позовну заяву залишено без руху та надано прокурору строк для усунення недоліків в частині сплати судового збору.
22.07.2024р. до суду надійшла заява прокурора про усунення недоліків позовної заяви з доказами сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.07.2024р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
01.08.2024 позивачем подано письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог (а.с.123-132 т.1).
Ухвалою суду від 28.08.2024 підготовче судове засідання призначено на 16.09.2024.
В судовому засіданні 16.09.2024 оголошено перерву до 30.09.2024.
30.09.2024 відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву (а.с.151-157 т.1).
В судовому засіданні 30.09.2024 суд відмовив в поновленні процесуального строку на подачу відзиву. Відзив ТзОВ "Твій Газзбут" залишено без розгляду. В судовому засіданні від 30.09.2024 оголошувалась перерва до 07.10.2024.
Ухвалою суду від 07.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/740/24 до судового розгляду по суті на 05.11.2024р.
В судовому засіданні 05.11.2024 оголошувалась перерва до 14.11.2024 та до 05.12.2024р.
05.12.2024 відповідачем-1 подано клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття судового рішення за результатами розгляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23 (а.с.178-187 т.1) та клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження після його закриття для розгляду клопотання ТОВ "Твій Газзбут" про зупинення провадження у справі (а.с.170-176 т.1).
В судовому засіданні 05.12.2024р. судом оголошено перерву до 07.01.2025р.
07.01.2025р. від прокуратури надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та повернення у підготовче провадження (а.с.191-197 т.1).
В судовому засіданні від 07.01.2025 р. суд відмовив в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі з підстав відсутності критерію подібності правовідносин у справах.
Ухвалою від 07.01.2025р. суд повернувся на стадію підготовчого провадження. Підготовче судове засідання призначив на 23.01.2025 з метою витребування у відповідача-2 матеріалів проведеної закупівлі без використання електронної системи за рахунок коштів місцевого бюджету газового палива (ідентифікатор закупівлі UA-2023-04-07-004510-а).
21.01.2025 Квітнева сільська рада на виконання вимог ухвали суду від 07.01.2025 надала до суду матеріали проведеної закупівлі без використання електронної системи за рахунок коштів місцевого бюджету газового палива (ідентифікатор закупівлі UA-2023-04-07-004510-а) (а.с.204-216 т.1).
22.01.2025 від відповідача-2 надійшли додатково матеріали проведеної закупівлі без використання електронної системи за рахунок коштів місцевого бюджету газового палива (ідентифікатор закупівлі UA-2023-04-07-004510-а) (а.с.217- 221 т.1).
Ухвалою суду від 23.01.2025 підготовче засідання призначено на 13.02.2025.
11.02.2025 від відповідача-1 надійшли письмові пояснення по справі (а.с.228-240 т.1).
Ухвалою суду від 13.02.2025 відкладено підготовче засідання на 20.03.2025.
13.03.2025 від прокуратури надійшла відповідь на письмові пояснення ТОВ "Твій Газзбут" (а.с.5-10 т.2).
Ухвалою суду від 20.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
16.04.2025 від ТОВ "Твій Газзбут" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду справи №922/3456/23 (а.с.21-34 т.2).
17.04.2025 від прокуратури надійшли заперечення на заяву про зупинення провадження у справі (а.с.36-45 т.2).
18.04.2025від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення (а.с.46-51 т.2).
Протокольною ухвалою від 22.04.2025р. суд залишив без розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 22.04.2025 відкладено розгляд справи по суті на 20.05.2025.
16.05.2025 від прокуратури надійшли письмові пояснення (а.с.55-65 т.2).
В судовому засіданні 20.05.2025р. суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення. Ухвалення та проголошення судового рішення відкуладено на 30.05.2025р.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду, прокурор вказує, що оспорюваний договір, укладений за результатом проведення процедури публічних закупівель, суперечить інтересам держави і суспільства.
За твердженням прокурора, кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Твій Газзбут" є громадянин України, який знаходиться під санкціями Ради національної безпеки і оборони України (інформація наявна у Державному реєстрі санкцій). Наслідком означених вище обставин, в силу положень статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" та підпункту 11 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 471, мало бути відхилення замовником (відповідачем-2) тендерної пропозиції відповідача-1 та, відповідно, відмова в участі у процедурі закупівлі ТОВ "Твій Газзбут".
Тому, прокурор стверджує, що оспорюваний договір №81 від 07.04.2023 про постачання природного газу для потреб неприбуткових споживачів, укладений між Квітневою сільською радою Житомирського району Житомирської області (код ЄДРПОУ 04345925) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (код ЄДРПОУ 43965848), укладений за результатами закупівлі підлягає визнанню недійсним, а сплачені грошові кошти поверненню.
Заперечуючи проти позову, відповідач-1 зазначає, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введеним в дію Указом Президента України від 24 червня 2021 року № 266/2021, відповідно до статті 5 Закону України "Про санкції" Рада національної безпеки і оборони України (на яке посилається позивач) було вирішено підтримати внесені Службою безпеки України пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) та відповідно застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до: 1) фізичних осіб згідно з додатком 1; 2) юридичних осіб згідно з додатком 2. ТОВ "Твій Газзбут" відсутнє у переліку юридичних осіб згідно з додатком 2 Рішення РНБО від 18 червня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". Тому під час проведення процедури закупівлі учасником процедури було надано лист-гарантію щодо неперебування ТОВ "Твій Газзбут" під санкціями та дотримання у своїй діяльності норм чинного законодавства. Закон України "Про публічні закупівлі" не передбачає обов'язку учасника подавати інформацію стосовно того, чи були накладені санкції на кінцевого бенефіціарного власника учасника. Тендерна документація замовника також не містить вимоги щодо надання зазначеної інформації. Таким чином, оскільки законом та тендерною документацією замовника не встановлений обов'язок учасника подавати інформацію стосовно того, чи були накладені санкції на кінцевого бенефіціарного власника учасника процедури закупівлі, то посилання позивача на те, що ТОВ "Твій Газзбут" зазначило у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, є необґрунтованим та незаконним. Що повністю спростовує твердження позивача про надання товариством недостовірної інформації під час проведення процедури закупівлі.
13.03.2025р. прокурор надав відповідь на письмові пояснення ТОВ "Твій Газзбут", у яких наголошує, що саме причетність ОСОБА_1 - кінцевого бенефіціарного власника та вигодонабувача товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" до виведення українського капіталу, слугувало наслідком застосування щодо останнього персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) згідно рішення РНБО від 18.06.2021р.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
07.04.2023 Квітневою сільською радою Житомирського району Житомирської області в електронній системі публічних закупівель "ProZorro" проведено закупівлю без використання електронної системи за рахунок коштів місцевого бюджету газового палива обсягом 4313 куб. м (ідентифікатор закупівлі UA-2024-01-30-009102-а). Очікувана вартість предмета закупівлі становила 99905,83грн.
Згідно звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель джерелом фінансування вищевказаної закупівель є місцевий бюджет. Єдиним учасником закупівлі стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (а.с.32-33 т.1).
За результатом проведеної закупівлі 07.04.2023 між Квітневою сільською радою (споживач, відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (постачальник, відповідач-1) укладено договір про постачання природного газу для потреб неприбуткових споживачів №81 (а.с.30-31 т.1), умови якого розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, Закону України "Про публічні закупівлі", Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (зі змінами) (п. 1.1. договору).
Згідно п.2.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2023 році природний газ (код ДК 021:2015 - 09123000-6) - газове паливо (природний газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Річний плановий обсяг постачання газу - 4313 куб. м (п. 2.2 договору).
Пунктом 4.1. договору сторони визначили, що ціна цього договору становить 83254,86 грн., крім того ПДВ - 16650,97 грн., разом з ПДВ - 99905,83 грн.
Відповідно до п.11.1 договору останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до реєстру споживачів ТОВ "Твій Газзбут" в інформаційній платформі оператора ГТС до 30 листопада 2023 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
За наслідками укладання договору Квітневою сільською радою сплачено на користь ТОВ "Твій Газзбут" - 99905,83 грн., що підтверджується відповідними копіями платіжних інструкції (а.с. 34-44 т.1).
30.05.2024 Коростенською окружною прокуратурою скеровано лист на адресу Управління Північного офісу Держаудислужби у Житомирській області за вих. №53/1-59111480вих.-24 із повідомленням про виявлені порушення при визначені ТОВ "Твій Газзбут" переможцем відкритих торгів UA-2023-04-07-004510-а, укладанні договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №81 від 07.04.2023 та необхідністю вжиття заходів щодо усунення порушень шляхом звернення до суду із позовом (а.с.61-68 т.1).
З інформації, викладеної Управлінням Північного офісу Держаудитслужби України у Житомирській області (лист за вих. № 260615-17/1521-2024 від 04.06.2024) вбачається, що в Управління відсутні правові підстави вжиття заходів на захист порушених інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним та стягнення з ТОВ "Твій Газзбут" коштів (а.с.59-60 т.1).
Звертаючись з позовною заявою, прокурор вказує на те, що договір №81 про постачання природного газу від 07.04.2023 є недійсним, оскільки укладений з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", Закону України "Про санкції", Указу Президента України №266/2021 від 24.06.2021, яким затверджено рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", а сплачені Квітневою сільською радою за ним кошти в розмірі 99905,83грн стягнуті до державного бюджету на підставі ст.228 Цивільного кодексу України.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно зі ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Прокурор в обґрунтування звернення до суду з позовом зазначив, що порушення законодавства про публічні закупівлі та укладення договору порушує принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що створило ризик до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання. Зазначене також підриває фінансово-економічні основи держави, оскільки введені в дію указами Президента України рішення РНБО України про запровадження персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкції) відносно окремих фізичних та юридичних осіб переслідують мету створення механізму невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України, включаючи ворожі дії, збройний напад інших держав чи недержавних утворень, експропріацію власності на території України, завдання майнових втрат та створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.
Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби, як уповноваженого органу у спірних правовідносинах відповідно до ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі", з урахуванням того, що джерелом фінансування закупівлі є кошти місцевого бюджету, а Північний офіс Держаудитслужби є органом, який зобов'язаний забезпечувати ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, а також здійснювати контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів відповідно до Положення про Північний офіс Держаудитслужби.
Прокурор повідомив позивача про виявлені порушення листом від 30.05.2024 №53/1-59111480вих.-24. Управління Північного офісу Держаудитслужби у листі від 04.06.2024 повідомило, вбачається, що в управління відсутні правові підстави вжиття заходів на захист порушених інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним та стягнення з ТОВ "Твій Газзбут" коштів.
Отже, суд дійшов до висновку, що керівник окружної прокуратури, дотримавшись вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", правомірно звернувся з позовом до суду.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст.203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.
Статтею 228 ЦК України унормовано, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст. 228 ЦК України).
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст. 228 ЦК України).
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначені Законом України "Про публічні закупівлі".
При цьому, порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування визначені Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі Особливості.)
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації; уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту); учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об'єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Згідно зі ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини 2 статті 40 цього Закону) в разі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".
За приписами п.п.11 п. 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, (у редакції 25.02.2023, чинній на час виникнення спірних правовідносин ) замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі у разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".
Як вбачається з витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Твій Газзбут", якому належить 100% статутного капіталу в юридичній особі є ОСОБА_1 (а.с.71-79 т.1).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про санкції" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).
Правову основу застосування санкцій становлять Конституція України, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закони України, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, рішення Ради національної безпеки та оборони України, відповідні принципи та норми міжнародного права (ст.2 Закону України "Про санкції").
Статтею 4 Закону України "Про санкції" встановлено, що видами санкцій згідно з цим Законом є:
1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;
1-1) стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;
2) обмеження торговельних операцій;
3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України;
4) запобігання виведенню капіталів за межі України;
5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;
6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;
7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;
8) заборона користування радіочастотним ресурсом України;
9) обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж;
10) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом;
11) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України;
12) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом;
13) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;
14) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;
15) заборона здійснення Національним банком України реєстрації учасника міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент іноземної держави;
16) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;
17) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;
18) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;
19) заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності;
20) припинення культурних обмінів, наукового співробітництва, освітніх та спортивних контактів, розважальних програм з іноземними державами та іноземними юридичними особами;
21) відмова в наданні та скасування віз резидентам іноземних держав, застосування інших заборон в'їзду на територію України;
22) припинення дії міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
23) анулювання офіційних візитів, засідань, переговорів з питань укладення договорів чи угод;
24) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;
24-1) заборона на набуття у власність земельних ділянок;
25) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.
Таким чином перелік видів санкцій, визначений у статті 4 Закону України "Про санкції" не є вичерпним, про що свідчить вказівка у переліку видів санкцій - "інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом."
Статтею 5 Закону України "Про санкції" визначено коло суб'єктів уповноважених приймати рішення про застосування санкцій.
Дискреційні повноваження дають можливість органу державної влади, органу місцевого самоврядування, а також іншим суб'єктам управлінської діяльності приймати максимально зважені та справедливі рішення під час правозастосування. Отже, враховуючи положення статті 5 Закону України "Про санкції" перелік інших санкцій, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом та рішення про їх застосування приймається уповноваженими на те органами відповідно до спеціального законом.
Отже, забезпечення реалізації санкцій, види яких прямо не названі у ст.4 Закону України "Про санкції", але зазначені у відповідних законах підлягають застосуванню до осіб лише у разі їх внесення до переліку видів санкцій у конкретному персональному рішенні суб'єкта за результатами розгляду Радою національної безпеки та оборони України пропозицій внесенних суб'єктами подання та введенням її рішення в дію в установленому законом порядку.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021, введеним в дію Указом Президента України від 24 червня 2021 року № 266/2021 застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком 1 та юридичних осіб згідно з додатком 2.
Відповідно до додатку 1 до рішення персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) застосовані до ОСОБА_1 (№ з/п 538), а саме:
1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;
2) обмеження торговельних операцій;
3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення);
4) запобігання виведенню капіталів за межі України;
5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;
6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;
7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;
8) повна заборона заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів;
9) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;
10) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;
11) заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності;
12) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;
13) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України ''Про санкції''.
Санкція у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції" рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 до ОСОБА_1 не застосована.
Також в матеріалах справи відсутні докази застосування такої санкції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут".
Щодо посилання прокурора на застосування до ОСОБА_1 інших санкцій, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "'Про санкції"', суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про санкції" застосування санкцій ґрунтується на принципах законності, прозорості, об'єктивності, відповідності меті та ефективності.
За приписами ст. 2, 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно зі ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У практиці Європейського суду з прав людини знайшов своє застосування принцип правової визначеності. ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), "Стіл та інші проти Сполученого Королівства" (Steel and others v. the United Kingdom) та ін.).
ЄСПЛ неодноразово вказував, що він виходить із таких вимог до національних нормативно-правових актів, щоб вони вважалися законом для цілей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод: 1) нормативно-правовий акт повинен бути доступним: громадянинові як орієнтир правової поведінки і її наслідків, достатнім за тих правових норм, що застосовуються у конкретній справі; 2) норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з необхідною точністю (справа "Санді Таймз проти Сполученого Королівства" The Sunday Times v. The United Kingdom № 1 заява 6538/74 пункт 46). У справі "Кантоні проти Франції" (Cantoni v. France) ЄСПЛ зазначив, що закон має відповідати якісним вимогам: бути доступним і передбачуваним.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Велика Палата Верховного Суду врахувала правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - Суд), викладену, зокрема, в рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06), де Суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу "якості закону". У разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.
Суд зазначає, що ст. 4 Закону України "Про санкції" серед видів санкцій визначено також інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.
Водночас, розкриття поняття "інших санкцій" Закон не містить. Також, які саме інші санкції застосовані до кінцевого бенефіціарного власника відповідача не вказано у рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021, введеному в дію Указом Президента України від 24 червня 2021 року № 266/2021.
Поряд з цим, п. 11 п. 44 Особливостей, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, чітко визначає підставою для відмови замовником учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та виникнення обов'язку відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано конкретно визначену санкцію - у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг.
Оскільки у санкційному переліку застосованих до кінцевого бенефіціарного власника учасника процедури закупівлі санкція «у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції" відсутня, суд вважає відсутнім порушення п. 11 п. 44 Особливостей під час проведення відкритих торгів, за результатами яких між сторонами укладений оспорюваний договір.
Суд зауважує, що інакший підхід свідчив би про застосування до відповідача виду санкції, якого не застосовано уповноваженим на те органом.
До того часу, поки відсутнє рішення уповноваженого органу про відповідність (ототожнення) спірної санкції у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель "іншим санкціям, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції", у суду відсутні підстави вважати що це і є "інша санкція", про що стверджує прокурор. Враховуючи норми спеціального закону, та дискреційні повноваження суб'єктів, які приймають рішення про застосування санкцій - у суду відсутні повноваження здійснювати тлумачення та приймати рішення про те, який саме вид санкції може вважатись "іншою санкцією" у розумінні п. 25 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про санкції".
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним Договору про постачання природного газу для потреб неприбуткових споживачів від 07.04.2023р. №81, укладеного між Квітневою сільською радою Житомирського району Житомирської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут".
З огляду на те, що вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" на користь Квітневої сільської ради 99905,32 грн має похідний характер від вищенаведеної вимоги про визнання недійсним договору, у суду відсутні підстави для їх задоволення, тому в позові належить відмовити повністю.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору з урахуванням положень ст.129 ГПК України покладаються на прокуратуру, у зв'язку з відмовою в позові.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 30.05.25
Суддя Сікорська Н.А.
1 - до справи