вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.05.2025м. ДніпроСправа № 904/1420/25
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/1420/25
за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"
до Фізичної особи-підприємця Сьомки Станіслава Ігоровича
про стягнення грошових коштів,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 27.03.2025 за вих. №б/н до Фізичної особи-підприємця Сьомки Станіслава Ігоровича (далі - відповідач) про стягнення 45.936,32 грн, з яких: 36.155,00 грн заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, 570,08 грн заборгованості за абонентське обслуговування, 37,99 пені, 2.017,32 грн трьох процентів річних, 7.155,93 грн інфляційних втрат.
Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1420/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2025.
Ухвалою від 31.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
Через відділ документального забезпечення 23.04.2025 від відповідача надійшов відзив.
Через підсистему «Електронний суд» 29.04.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.
Через відділ документального забезпечення 09.05.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Через підсистему «Електронний суд» 15.05.2025 від позивача надійшли пояснення на заперечення.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. А тому справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов'язань за типовим договором про надання послуг постачання теплової енергії від 05.11.2021, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 36.155,00 грн заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, 570,08 грн заборгованості за абонентське обслуговування, 37,99 пені, 2.017,32 грн трьох процентів річних, 7.155,93 грн інфляційних втрат.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач не погоджується з позовною заявою та вважає її вимоги необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідач вважає, що договір №11403 від 20.06.2017 на постачання теплової енергії є чинним та не розірваний, і відповідач здійснює оплату наданих послуг відповідно до його умов. Вузол обліку теплової енергії, встановлений у приміщенні відповідача, прийнятий на облік у позивача, про що складено відповідний акт. Обсяг спожитої теплової енергії визначається виключно на підставі його показань. Нарахування, здійснені позивачем понад обліковані вузлом дані, не ґрунтуються на положеннях укладеного договору.
Разом з тим відповідач вважає, що позивач не надав належних доказів того, що надані послуги з теплопостачання фактично споживалися у розмірах, зазначених у позові. Зокрема, не надано документів, які б підтверджували загальну площу приміщення, обсяг нарахувань на місця загального користування чи належне повідомлення про зміну умов надання послуг. Акти виконаних робіт оформлені на фізичну особу - Сьомку Станіслава Ігоровича, а не на фізичну особу-підприємця, що є підставою вважати, що обсяг послуг, зазначених у позові, не узгоджений належним чином з відповідачем як споживачем, який використовує приміщення в господарській діяльності.
Оскільки відповідач здійснює оплату згідно з фактичними показниками лічильника, а обґрунтованість додаткових нарахувань не підтверджена, вимоги щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних також є безпідставними. Крім того, позивач не довів настання прострочення оплати з боку відповідача за зобов'язанням, розмір заборгованості не підтверджено належними доказами, а позов розрахований без врахування сплачених сум.
З урахуванням викладеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.
Стислий виклад позиції позивача на відповідь на відзив відповідача
Позивач зазначає, що з 05.11.2021 відносини між КПТМ «Криворіжтепломережа» і власниками приміщень у будинку по вул. Степана Бандери в м. Кривий Ріг регулюються публічним індивідуальним договором, розміщеним на сайті підприємства 05.10.2021. Договір укладений відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й набирає чинності через 30 днів з моменту публікації, якщо не обрано іншу модель відносин.
Згідно із законом, співвласники багатоквартирного будинку можуть обрати одну з трьох моделей договірних відносин (індивідуальний, колективний договір, або через колективного споживача). Якщо таке рішення не прийнято, між кожним співвласником і виконавцем укладається публічний індивідуальний договір приєднання.
Послуги постачаються виключно на договірних засадах (ст. 12 ЗУ «Про ЖКП», постанова КМУ №830). Факт приєднання до договору підтверджується споживанням послуги, оплатою, подачею теплоносія, чи іншим фактичним прийняттям умов.
У справі відсутні докази того, що співвласники будинку №13 по вул. С. Бандери обрали модель організації договірних відносин або уклали договір з іншим виконавцем. Враховуючи це, а також факт постачання теплової енергії до приміщення відповідача, у позивача були підстави вважати, що індивідуальний договір між сторонами укладено в силу закону.
Стислий виклад заперечень відповідача на відповідь на відзив позивача
15 грудня 2015 року фізична особа Сьомка Станіслав Ігорович уклав із позивачем договір №11403 на постачання теплової енергії.
У 2017 році сторони уклали новий договір купівлі-продажу теплової енергії №11403 від 20.06.2017, який діє і досі, оскільки не був розірваний і щорічно продовжується. Облік теплової енергії здійснюється через прилад СВТУ11, пломбування якого підтверджено актом.
Позивач не надав доказів припинення дії цього договору чи укладення іншого, а також не подав рішення співвласників будинку щодо укладення нового договору. Відповідач виконує умови діючого договору та оплачує послуги відповідно до показань лічильника.
Відповідно до ЦКУ, ГКУ, Закону «Про теплопостачання» та урядових постанов теплопостачання можливе лише на підставі договору, а розрахунки здійснюються згідно з показниками вузла обліку.
Щодо заборгованості за опалення місць загального користування: позивач не надав площу таких приміщень та розрахунки на кожного співвласника, що унеможливлює перевірку. Вимоги щодо пені, інфляції та 3% річних також заперечуються, оскільки нарахування таких санкцій було заборонене під час дії карантину та воєнного стану.
Крім того, вимоги стосуються періоду з 05.11.2021 по 28.03.2024, тоді як позов подано 25.03.2025, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.
Позов подано до ФОП Сьомки С.І., але правовідносини виникли з фізичною особою, тож відсутні правові підстави для позову до ФОП. Доказів на підтвердження позовних вимог позивачем не надано.
Стислий виклад пояснень позивача на заперечення відповідача
У зв'язку зі змінами в законодавстві щодо житлово-комунальних послуг (Постанова КМУ №830 від 21.08.2019 з редакціями №1022 від 08.09.2021 та №1209 від 10.11.2021) затверджено типовий індивідуальний договір про постачання теплової енергії.
Правовідносини між теплопостачальною організацією та відповідачем власником нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку №13 по вул. Степана Бандери (Костенка), регулюються Законом «Про комерційний облік теплової енергії», Правилами №830, Методикою розподілу №315 та іншими нормативними актами.
Співвласники будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин і не уклали договір із виконавцем, тому типовий індивідуальний договір між КП «Криворіжтепломережа» та ФОП Сьомка С.І. вважається укладеним з 05.11.2021. відповідно, договір купівлі-продажу теплової енергії №11403 від 20.06.2017 втратив чинність.
Верховний Суд у постанові від 14.12.2023 у справі №908/2078/22 підтвердив, що договори, укладені до введення Закону №2189-VIII, зберігають чинність до укладення нових договорів відповідно до цього Закону. Якщо співвласники не обрали модель договірних відносин протягом року, індивідуальний договір укладається безпосередньо з кожним співвласником.
У цій справі виконавець оприлюднив типовий індивідуальний договір, а відсутність рішення співвласників про модель договірних відносин призвела до автоматичного укладення такого договору з ФОП Сьомка С.І.
Методика №315 встановлює, що частка теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, визначається як певний відсоток від загального споживання будівлі. Наявність опалювальних приладів у МЗК не є обов'язковою для визначення обсягу спожитої енергії.
Згідно з Правилами №830, типовий індивідуальний договір вважається укладеним, якщо протягом 30 днів після публікації співвласники не обрали іншу модель договірних відносин.
Позивач просить суд врахувати наведені аргументи та відповідну судову практику при ухваленні рішення.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; постачання теплової енергії; настання строку оплати теплової енергії; наявності/відсутності повної/часткової оплати теплової енергії; наявності/відсутності заборгованості; правомірності/неправомірності нарахування процентів річних та інфляційних втрат.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав Фізична особа-підприємець Сьомка Станіслав Ігорович, був власником нежитлового приміщення №2 магазину непродовольчих товарів загальною площею 57,2 кв.м., вбудованого в 1 поверх п'яти поверхового багатоквартирного будинку №13 по вул. Костенка (Степана Бандери), у м. Кривому Розі на підставі Договору купівлі-продажу від 14.12.2015. На підставі договору дарування від 07.05.2024 був власником до 06.05.2024.
Будинок №13 по вул. Костенка (Степана Бандери), є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) Позивача (у відповідності до п 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури №80 від 18.05.2005 «Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005», де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05), які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку, в тому числі нежитлове приміщення.
Зазначене нежитлове приміщення відповідача є невід'ємною частиною житлового багатоквартирного будинку №13 по вул. Костенка (Степана Бандери) в м. Кривому Розі.
Подання теплоносія до будинку здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку і відповідача, як власника нежитлового приміщення. Будинок №13 по вул. Костенка (Степана Бандери) оснащене приладом комерційного обліку теплової енергії СВТУ11 (RP) зав. №001791.
Нежитлове приміщення №2 оснащений вузлом комерційного обліку теплової енергії, який відповідно до акта від 11.02.2022 опломбований.
Обсяг спожитої споживачем послуги, визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 №2119-VIII.
Для кожного споживача, платіж за послугу з постачання теплової енергії складається з саме його спожитої частки теплової енергії від загальнобудинкового обсягу (що розрахований та розподілений у відповідності Закону “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики розподілу №315) помножений на тариф, що затверджується місцевими органами самоврядування.
З 05.11.2021 сторони (надавач послуги та споживач) керуються “Правилами надання послуги з постачання теплової енергії», від 21 серпня 2019 року № 830, Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року №315.
Тобто з 05.11.2021 договірні відносини між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (який є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ "Криворіжтепломережа", режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021, що укладений в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року №2189-VIII (далі - Індивідуальний договір).
Згідно з п. 2 Індивідуального договору останній набуває чинності через 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті виконавця http://kpts.dp.ua/.
Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надане визначення: індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна.
Отже, після 05.11.2021 договірні відносини між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та відповідачем продовжилися відповідно до приписів Розділу IV Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а саме шляхом приєднання споживача до публічного договору - "Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії" (далі - Індивідуальний договір)
Подання теплоносія до будинку здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку і відповідача, як власника нежитлового приміщення обладнаного індивідуальною системою опалення.
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Згідно з п. 11 Індивідуального договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу № 315.
Пунктом 16 Індивідуального договору передбачено, що на час відсутності вузла комерційного обліку у зв'язку з його ремонтом, проведенням повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу.
В пункті 30 Індивідуального договору зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.
В пункті 31 Індивідуального договору зазначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.
Пунктом 34 Індивідуального договору встановлено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до п. 51 Індивідуального договору останній набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Якщо за один місяць до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, він вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 Індивідуального договору).
Згідно з п. 54 Індивідуального договору у разі відключення приміщення споживача від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку цей договір не припиняє своєї дії.
Припинення дії даного договору не звільняє сторони від обов'язку виконання зобов'язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними (п. 55 Індивідуального договору).
Облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом, за їх відсутності, що передбачено п. 5 Договору та п.п. 11, 16 Індивідуального договору.
Тарифи передбачено:
за період з 25.10.2021 по 17.10.2023 за 1 Гкал 5.065, 99 грн. (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 22.10.2021 № 530 п.1.1.2 для потреб категорії “інші споживачі» КПТМ “Криворіжтепломережа);
за період з 18.10.2023 по теперішній час тариф за 1 Гкал 3.481,81 грн. (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 18.10.2023 №1272 для потреб категорії “інші споживачі» КПТМ “Криворіжтепломережа»).
Плата за абонентське обслуговування визначається відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VІІ від 09.11.2017, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою КМУ № 830 від 21.08.2019, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг" із змінами згідно постанови КМУ від 01.09.2021 №928.
Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" здійснювалось постачання теплової енергії відповідачу протягом всього періоду, передбаченого договорами та щорічними розпорядженнями виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального періоду", що підтверджується актами подання теплоносія на будинок та актами припинення подання теплоносія, актами прийому передачі теплової енергії, зведеними звітами, рахунками-фактурами, реєстрами рахунків-фактур, актів приймання-передачі наданих послуг з постачання теплової енергії та актів приймання-передачі товарної продукції.
Також позивачем було направлено відповідачу претензію за №11403/15367 від 31.12.2024 з вимогою сплатити заборгованість, яка утворилась за період з 05.11.2021 по 07.05.2024, в розмірі 36.725,08 грн, претензія була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується списком №20/01/2025 за №0601103032796.
Відповіді на претензію матеріали справи не містять.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову позивач визначив стягнення 36.155,00 грн заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, 570,08 грн заборгованості за абонентське обслуговування, 37,99 пені, 2.017,32 грн трьох процентів річних, 7.155,93 грн інфляційних втрат.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
З наведеного вбачається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.
В свою чергу, оскільки користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії, то на споживача покладено обов'язок укласти договір з теплопостачальною організацією.
Згідно п. 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
З 05.11.2021 договірні відносини між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (який є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ "Криворіжтепломережа", режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021, що укладений в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року №2189-VIII (далі - Індивідуальний договір).
Згідно з п. 2 Індивідуального договору останній набуває чинності через 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті виконавця http://kpts.dp.ua/.
Позивач зазначає, що відповідач обов'язок з оплати за надані послуги не здійснює, у зв'язку з чим за період з 05.11.2021 по 28.03.2024 утворилася заборгованість за послуги постачання теплової енергії (розподіл) у розмірі 36.155,00 грн, а також заборгованість за абонентське обслуговування за період 05.11.2021 - 06.05.2024 в розмірі 570,08 грн.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.
Договір вважається публічним договором про надання послуги і постачання теплової енергії, відповідно до якого відповідач вважається таким, що приєднався до нього з 05.11.2021.
Договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту.
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк(п. 52 договору).
Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.
Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з п. 32 Типового договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу №315.
Відповідно до ч.6 ст.10 Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Загальний обсяг спожитої теплової енергії Q опал. буд. на опалення будівлі/ будинку у розрахунковому періоді визначається за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) встановленого на будинок та розподіляється, згідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг:
- на потреби опалення нежитлового приміщення загальною площею 57,20 кв.м (Q прим.);
- опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (до 31.12.2021);
- на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) (з 01.01.2022р.);
- донарахування обсягу теплової енергії до встановленої мінімальної частки середнього питомного споживання;
- на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) (з 01.01.2022р.).
На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач поставив відповідачу у період з 05.11.2021 по 28.03.2024 теплову енергію у розмірі 36.155,00 грн, а також надав послуги з абонентського обслуговування за період 05.11.2021 - 06.05.2024 в розмірі 570,08 грн, що підтверджується актами подання теплоносія на будинок та актами припинення подання теплоносія, актами прийому передачі теплової енергії, зведеними звітами, рахунками-фактурами, реєстрами рахунків-фактур, актів приймання-передачі наданих послуг з постачання теплової енергії та актів приймання-передачі товарної продукції.
На виконання своєї статутної мети КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснювало у спірний період постачання теплової енергії в багатоквартирний будинок №13 по вул. Костенка (Степана Бандери), а відповідач, як влаcник нежитлового приміщення багатоквартирного будинку отримував теплову енергію, так як нежитлове приміщення вбудовано та не виокремлено від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнання які функціонують для забезпечення опалення вказаного багатоквартирного житлового будинку №13 по вул. Костенка (Степана Бандери).
Доказами подачі теплової енергії до будинку є акти подання теплоносія на будинок та акти припинення подання теплоносія, акти прийому передачі теплової енергії, зведені звіти, рахунки-фактури, реєстри рахунків-фактур, акти приймання-передачі наданих послуг з постачання теплової енергії та актів приймання-передачі товарної продукції. Зазначеними доказами підтверджується безперебійне постачання теплової енергії (включно зі всіма складовими, такими як нарахування плати за місця загального користування; нарахування плати на загальнобудинкові потреби; втрати від транзиту) мешканцям будинку №13 по вул. Костенка (Степана Бандери) як і відповідачу, як власнику спірного нежитлового приміщення, у цьому будинку, згідно площі приміщення відповідача на підставі тарифів, затверджених міською радою.
В пункті 30 Індивідуального договору зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.dp.ua/.
В пункті 31 Індивідуального договору зазначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.
Пунктом 33 договору передбачено, що виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватись в електронній формі у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Пунктом 34 Індивідуального договору встановлено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
За вказаних обставин судом встановлено, що КПТМ "Криворіжтепломережа" виконано зобов'язання з постачання теплової енергії, а відповідачем, у свою чергу, прийнято та спожито теплову енергію у спірний період.
Також господарський суд встановив, що з 05.11.2021 між КПТМ "Криворіжтепломережа" та Фізичною особою - підприємцем Сьомкою Станіславом Ігоровичем укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Відтак, враховуючи реальність отриманих відповідачем послуг, суд вважає підтвердженою заборгованість відповідача перед позивачем у період з 05.11.2021 по 28.03.2024 теплову енергію у розмірі 36.155,00 грн, а також за послуги з абонентського обслуговування за період 05.11.2021 по 06.05.2024 в розмірі 570,08 грн.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
В пункті 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання не виконав.
Доказів оплати заборгованості у розмірі 36.155,00 грн за поставлену теплову енергію та плати за абонентське обслуговування у розмірі 570,08 грн відповідач не надав.
Відповідач в свою чергу не погоджується з позовною заявою та вважає її вимоги необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідач вважає, що договір №11403 від 20.06.2017 на постачання теплової енергії є чинним та не розірваний, і відповідач здійснює оплату наданих послуг відповідно до його умов. Вузол обліку теплової енергії, встановлений у приміщенні відповідача, прийнятий на облік у позивача, про що складено відповідний акт. Обсяг спожитої теплової енергії визначається виключно на підставі його показань. Нарахування, здійснені позивачем понад обліковані вузлом дані, не ґрунтуються на положеннях укладеного договору.
Разом з тим відповідач вважає, що позивач не надав належних доказів того, що надані послуги з теплопостачання фактично споживалися у розмірах, зазначених у позові. Зокрема, не надано документів, які б підтверджували загальну площу приміщення, обсяг нарахувань на місця загального користування чи належне повідомлення про зміну умов надання послуг. Акти виконаних робіт оформлені на фізичну особу - Сьомку Станіслава Ігоровича, а не на фізичну особу-підприємця, що є підставою вважати, що обсяг послуг, зазначених у позові, не узгоджений належним чином з відповідачем як споживачем, який використовує приміщення в господарській діяльності. Оскільки відповідач здійснює оплату згідно з фактичними показниками лічильника, а обґрунтованість додаткових нарахувань не підтверджена, вимоги щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних також є безпідставними. Крім того, позивач не довів настання прострочення оплати з боку відповідача за зобов'язанням, розмір заборгованості не підтверджено належними доказами, а позов розрахований без врахування сплачених сум.
Щодо заборгованості за опалення місць загального користування: позивач не надав площу таких приміщень та розрахунки на кожного співвласника, що унеможливлює перевірку. Вимоги щодо пені, інфляції та 3% річних також заперечуються, оскільки нарахування таких санкцій було заборонене під час дії карантину та воєнного стану.
Крім того, вимоги стосуються періоду з 05.11.2021 по 28.03.2024, тоді як позов подано 25.03.2025, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.
Позов подано до ФОП Сьомки С.І., але правовідносини виникли з фізичною особою, тож відсутні правові підстави для позову до ФОП. Доказів на підтвердження позовних вимог позивачем не надано.
Суд зазначає, що у зв'язку зі змінами в законодавстві щодо житлово-комунальних послуг (Постанова КМУ №830 від 21.08.2019 з редакціями №1022 від 08.09.2021 та №1209 від 10.11.2021) затверджено типовий індивідуальний договір про постачання теплової енергії.
Правовідносини між позивачем та відповідачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21.08.2019, №830, Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житловокомунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315 про затвердження "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг" та іншими нормативно-правовими актами України.
Тобто, з 05.11.2021 відносини між КПТМ «Криворіжтепломережа» і власниками приміщень у будинку по вул. Степана Бандери в м. Кривий Ріг регулюються публічним індивідуальним договором, розміщеним на сайті підприємства 05.10.2021. Договір укладений відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й набирає чинності через 30 днів з моменту публікації, якщо не обрано іншу модель відносин.
Згідно із законом, співвласники багатоквартирного будинку можуть обрати одну з трьох моделей договірних відносин (індивідуальний, колективний договір, або через колективного споживача). Якщо таке рішення не прийнято, між кожним співвласником і виконавцем укладається публічний індивідуальний договір приєднання.
У справі відсутні докази того, що співвласники будинку №13 по вул. С. Бандери обрали модель організації договірних відносин або уклали договір з іншим виконавцем. Враховуючи це, а також факт постачання теплової енергії до приміщення відповідача, у позивача були підстави вважати, що індивідуальний договір між сторонами укладено в силу закону.
Послуги постачаються виключно на договірних засадах (ст. 12 ЗУ «Про ЖКП», постанова КМУ №830). Факт приєднання до договору підтверджується споживанням послуги, оплатою, подачею теплоносія, чи іншим фактичним прийняттям умов.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №908/2078/22.
Доказів того, що співвласники багатоквартирного будинку №13 по вул. Степана Бандери (Костенка), в якому розташоване нежитлове приміщення відповідача, прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та уклали відповідний договір про надання послуги з постачання теплової енергії з обраним виконавцем, відповідачем не надано.
А тому, враховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Степана Бандери (Костенка), будинок 13, приміщення 2 між Комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» та ФО-П Сьомка С.І. є укладеним з 05.11.2021.
Разом з тим, 05.11.2021 договір купівлі-продажу теплової енергії №11403 від 20.06.2017 втратив свою чинність, а тому посилання відповідача на те, що даний договір є чинним та не розірваним, і відповідач здійснює оплату наданих послуг відповідно до його умов судом відхиляються.
Щодо заборгованості за опалення місць загального користування, то методика №315 встановлює, що частка теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, визначається як певний відсоток від загального споживання будівлі. Наявність опалювальних приладів у МЗК не є обов'язковою для визначення обсягу спожитої енергії.
Разом з тим, відповідно п.3 Розділу I Методики розподілу №315, розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 №2119-VIII.
Для кожного споживача, платіж за послугу з постачання теплової енергії складається з саме його спожитої частки теплової енергії від загальнобудинкового обсягу (що розрахований та розподілений у відповідності Закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики розподілу №315) помножений на тариф, що затверджується місцевими органами самоврядування.
Відповідно до п. 11 Типового договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу №315.
Згідно з п. 32 Типового договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу №315.
Загальний обсяг спожитої теплової енергії Q опал. буд. на опалення будівлі/будинку у розрахунковому періоді визначається за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) встановленого на будинок та розподіляється, згідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.
Щодо нарахувань за надані послуги відповідачу, то вони були здійснені:- донарахування обсягу теплової енергії до встановленої мінімальної частки середнього питомного споживання; - опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (до 31.12.2021); - на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) (з 01.01.2022р.).
Згідно з п.5 ч.2 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» для споживачів, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об'єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії, яка визначається згідно з методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Пунктом 3 Розділу III Методики розподілу №315, зазначено, що для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, донараховується обсяг теплової енергії Qдонпр.j або Qдонпр.g, якщо фактичне споживання теплової енергії у такому приміщенні менше мінімальної частки середнього питомого споживання, яка визначається відповідно до пунктів 1-3 розділу VI цієї Методики.
Пунктом 1 Розділу VI Методики розподілу №315, якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії.
Відповідно до розділу III Методики розподілу передбачено, що обсяг теплової енергії, витрачений на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будівлі, визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі: одноповерхова будівля - 20 %; двоповерхова -18 %; триповерхова - 16 %; чотириповерхова - 14%; п'ятиповерхова - 12 %; шестиповерхова та вище - 10 %.
Пунктом 4 Розділу I Методики розподілу №315, для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги.
Обсяг теплової енергії витраченої на опалення місць загального користування (МЗК) (нарахування листопад-грудень 2021), визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі.
Відповідно до п. 11 Розділу IV Методики розподілу №315 від 22.11.2018, встановлено якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у МЗК та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком.
Пункт 8 Розділу I Методики розподілу №315, у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/ або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби (ЗБП) опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд): для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 % (буд. 13 по вул. Степана Бандери (Костенка) є 5-ти поверховий будинок).
Пункт 12 Розділу IV Методики розподілу №315, обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби (ЗБП) опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
Відповідно до Розділу V Методики розподілу №315 передбачено, що обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі при подачі теплоносія в опалювані приміщення від центрального теплового пункту або теплогенеруючої/когенераційної установки, яка не є автономною, - 8%.
Порядок визначення частки тепла, що витрачається на загальнобудинкові потреби не передбачає враховувати наявність або відсутність радіаторів на сходових клітинах, наявність чи відсутність трубопроводів внутрішньої системи опалення на горищі та підвалі будинку, їх протяжність діаметр, тощо.
Стосовно тверджень відповідача, що позивачем при зверненні позову було попущено строк позовної давності суд зауважує таке.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Відповідно до п. 12 Перехідних Положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12.03.2020 установлено на всій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відповідно до п. 19 Перехідних Положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Враховуючи наведене вище, позивачем не було попущено трирічний строк позовної давності при зверненні до суду із заявленими позовними вимогами.
Щодо визначення статусу відповідача у справі, суд зазначає, що як вбачається з витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач є фізичною особою підприємцем з 02.07.2021.
Відповідно до ч.1 ст.128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Як встановлено судом вище, 05.11.2021 договір купівлі-продажу теплової енергії №11403 від 20.06.2017 втратив свою чинність, а тому з 05.11.2021 відносини між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ФОП Сьомка С.І. у будинку по вул. Степана Бандери в м. Кривий Ріг регулюються публічним індивідуальним договором, розміщеним на сайті підприємства 05.10.2021.
До підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі статтею 51 ЦК України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 36.155,00 грн за поставлену теплову енергію та за абонентське обслуговування в розмірі 570,08 грн визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення пені
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 45 договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за загальний період прострочення з 02.04.2024 до 01.10.2024 на загальну суму 37,99 грн.
Господарський суд перевірив розрахунок пені визнав його арифметично та методологічно правильними, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 37,99 грн.
Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку не висловив, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 37,99 грн пені підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 01.04.2022 по 13.03.2025 на загальну суму 2.017,32 грн.
Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних визнав його арифметично та методологічно правильними, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 2.017,32 грн.
Позивач нарахував інфляційні втрати за загальний період прострочення з квітня 2022 року по лютий 2025 року на загальну суму 7.155,93 грн.
Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та визнав його арифметично та методологічно правильними, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 7.155,93 грн.
Відповідач контррозрахунку не надав; арифметичну правильність вимоги не заперечив.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом, також враховані положення Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", якою постановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
З цього приводу суд зазначає наступне, Постанова Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" регламентує заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги саме населенням. В даній справі відповідач у правовідносинах з позивачем виступає як господарюючий суб'єкт (спеціальний суб'єкт) - фізична особа - підприємець, отже пільги, передбачені законодавством для населення на нього не розповсюджуються.
Отже, суд дійшов висновку, що дія постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 не поширюється на правовідносини у даній справі.
У справі, що розглядається, суд дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача у розмірі 2.422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сьомки Станіслава Ігоровича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, пров. Цісик Квітки, будинок 9; ідентифікаційний код 03342184) 36.155,00 грн (тридцять шість тисяч сто п'ятдесят п'ять грн 00 к.) заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, 570,08 грн (п'ятсот сімдесят грн 08 к.) заборгованості за абонентське обслуговування, 37,99 грн (тридцять сім грн 99 к.) пені, 2.017,32 грн (дві тисячі сімнадцять грн 32 к.) трьох процентів річних, 7.155,93 грн (сім тисяч сто п'ятдесят п'ять грн 93 к.) інфляційних втрат, 2.422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 к.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк