вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.05.2025м. ДніпроСправа № 904/1009/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.
розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс", м. Київ
до Петроченка Максима Юрійовича , м. Покров Дніпропетровської області
про стягнення 10 933,05 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс" через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Петроченка Максима Юрійовича заборгованості в сумі 10933,05 грн, з яких: 5942,29 грн - основний борг, 2387,55 грн - інфляційні втрати, 2603,21 грн - 15% річних.
Судові витрати зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати товарів та послуг за договором № КОМ-28860/21 від 18.08.2021, укладеним між відповідачем - комітентом та Товариством з обмеженою відповідальністю "е-Кард ЮА" - комісіонером.
Право на звернення до суду позивач вмотивовує договором про відступлення права вимоги № 112-30 від 30.07.2024, укладеним із Товариством з обмеженою відповідальністю "е-Кард ЮА", за умовами якого позивач (новий кредитор) набув право вимоги стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5942,29 грн за договором № КОМ-28860/21 від 18.08.2021.
Ухвалою суду від 12.03.2025 позовна заява залишена без руху у зв'язку з допущеними недоліками її оформлення.
24.03.2025 від позивача через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшла заява про усунення недоліків позову з відповідними доказами. Розгляд справи позивач просить здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.
Водночас позивач також заявив клопотання про витребування доказів, а саме:
від Акціонерного товариства "ОТП Банк" (ідентифікаційний код 21685166) - вхідного платіжного доручення @2PL631301 від 02.03.2023 за банківським рахунком IBAN НОМЕР_1 , який використовувався Товариством з обмеженою відповідальністю "Е-Кард ЮА" (Товариство з обмеженою відповідальністю "І Інвест 2019") (ідентифікаційний код 43246932);
від Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (ідентифікаційний код 14305909) - вхідного платіжного доручення @2PL619719 від 15.08.2022 за банківським рахунком IBAN НОМЕР_3, який використовувався Товариством з обмеженою відповідальністю "Е-Кард ЮА" (Товариство з обмеженою відповідальністю "І Інвест 2019") (ідентифікаційний код 43246932).
Обґрунтовуючи подане клопотання, позивач посилається на те, що вказана інформація є банківською таємницею, має значення для встановлення обставин у справі, позивач позбавлений можливості самостійно її отримати.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, судом встановлено, що спір між сторонами грунтується на господарських правовідносинах за участю відповідача, в основі яких укладений з ним господарський договір № КОМ-28860/21 від 18.08.2021.
Підприємницька діяльність відповідача була припинена за його власним рішенням 01.06.2022, про що свідчить реєстраційний запис № 2002310060001004633 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як права, так і обов'язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки остання не перестає існувати.
Зазначений висновок відповідає висновку Верховного Суду України у постанові від 04.12.2013 у справі № 6-125цс13, з яким погодилася Велика Палата Верховного Суду у її постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144 цс 18) (п. 38).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
З 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.
Відтак з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Такі висновки відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144 цс 18) (п.п. 72, 38).
Тож справа відноситься до юрисдикції господарського суду з огляду на підприємницький статус відповідача у період спірних правовідносин.
Ухвалою суду від 31.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; задоволено клопотання позивача про витребування доказів і зобов'язано Акціонерне товариство "ОТП Банк" та Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" у строк не пізніше 14.04.2025 надати відповідні докази; відповідачу для подання відзиву на позов установлено 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали.
На виконання вимог ухвали суду від 31.03.2025 від Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" 11.04.2025 і від Акціонерного товариства "ОТП Банк" 29.04.2025 надійшла витребувана судом інформація.
Відповідач відзиву на позов не надав, про відкриття провадження у справі та можливість подання заяв по суті справи повідомлявся рекомендованим листом з повідомленнями про вручення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.
На адресу суду повернувся направлений відповідачу конверт із копією ухвали суду від 31.03.2025, до якого відділенням поштового зв'язку додано довідку від 15.04.2025 про причину невручення поштового відправлення, а саме "адресат відсутній за вказаною адресою".
За частиною третьою статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною десятою статті 242 цього Кодексу судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
За змістом пункту 4 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Отже, у процесуальному сенсі ухвала суду вважається врученою відповідачу.
При цьому суд враховує й таке.
Частиною другою статті 50 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.
За змістом статей 9, 14, 18 Закону України № 755-IV від 15.05.2003 (із змін. і доп.) "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих фізичною особою-підприємцем документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження (адресу місця проживання, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою-підприємцем).
Відповідно до частини першої статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Тобто офіційне місцезнаходження повідомляється особою для забезпечення комунікації з нею, зв'язку зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.
Правила надання послуг поштового зв'язку визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (із змін і доп.) (далі - Правила).
Для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв'язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил (п. 76 Правил).
Відтак повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень покладається саме на фізичну особу-підприємця як користувача послуг поштового зв'язку.
У разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв'язку, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.
Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений.
У разі невручення рекомендованого листа з позначками "Судова повістка", "Повістка ТЦК" або реєстрованого поштового відправлення з позначкою "Адміністративна послуга" такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному пунктами 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення (п. 101 Правил).
Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження "не повертати" (п. 102 Правил).
За таких обставин можна дійти висновку, що неможливість вручення відправлення відповідачу є наслідком незабезпечення ним вимог законодавства щодо можливості реального вручення йому поштових відправлень за його офіційним місцезнаходженням.
Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, а неподання ним до суду відзиву напозов не можна визнати таким, що обумовлене поважним причинами.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За викладених обставин суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "е-Кард ЮА" (далі - комісіонер) та Фізичною особою-підприємцем Петроченком Максимом Юрійовичем (далі - комітент, відповідач) 18.08.2021 укладено договір № КОМ-28860/21 (далі - договір, основний договір) (а.с. 10-14).
Згідно з пунктом 1.1 договору комісіонер зобов'язується за дорученням комітента, за винагороду, від свого імені, але за рахунок комітента організувати придбання комітентом в E100 Baltia OU, Nordic Sales OU, AS VIADA Baltija, E100 Power Max Sp. z.o.o., E100 International Trade Sp. z.o.o., UAB "Europiniu korteliu servisas", SIA E100 LV, E100 LT, Baltia Trading Company OU та в інших учасників системи Е100 Товарів та Послуг в Мережі станцій Системи E100, з використанням Карток, для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів комітента за межами митної території України. Також у рамках цього договору комісіонер має право надавати комітенту послуги самостійно.
Відповідно до пункту 1.3 договору комісіонер зобов'язується за дорученням комітента, за винагороду, від свого імені, але за рахунок комітента організувати придбання комітентом у Системи E100 WEB-послуги. Також у рамках цього договору комісіонер має право надавати комітенту WEB-послуги самостійно.
Умови про Товари та/або Послуги, їх ціна, строк оплати вказуються Сторонами в додатках (Специфікаціях) до цього Договору, які є його невід'ємною частиною (п. 1.4 договору).
За змістом пункту 2.8 договору після завершення розрахункового періоду комісіонер відправляє на електронну адресу комітента вказані в даному договорі наступні документи: специфікацію, звіт комісіонера, видаткову накладну, акт прийому-передачі товарів, акт наданих послуг, рахунок на оплату з деталізованими розшифруваннями (де зазначені номери Карток, за якими здійснювались Угоди, дати Угод, назви станцій, на яких здійснені Угоди, кількість отриманих товарів та Послуг) та, за наявності, додаткові документи, що підтверджують понесені комісіонером витрати для забезпечення отримання комітентом Товарів та/або Послуг.
По закінченню календарного місяця комісіонер відправляє комітенту оригінали документів, вказаних у ч. 1 цього пункту, та акт звірки взаєморозрахунків на адресу для листування, вказану комітентом (за винятком використання електронного документообігу).
Сторони можуть вести документообіг первинних облікових документів за цим договором, у тому числі звітів комісіонера, рахунків на оплату, актів наданих послуг, видаткових накладних, актів прийому-передачі товару, актів прийому-передачі послуг, специфікацій (додатків), актів звірки взаєморозрахунків та інших первинних облікових документів, що фіксують здійснення господарських операцій за цим договором та застосовуються у бухгалтерському обліку в електронній формі. Також в електронному вигляді можуть підписуватися додаткові угоди до договору.
Первинні облікові документи, складені в електронній формі з дотриманням вимог чинного законодавства України про електронні документи та електронний документообіг, визнаються сторонами як оригінали. На вимогу однієї із сторін первинні облікові документи можуть бути складені та підписані в паперовій формі.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що оплата вартості Товарів та/або Послуг, WEB-послуг, отриманих комітентом, комісійної винагороди, а також вартість понесених витрат комісіонера, пов'язаних з виконанням цього договору, здійснюється на підставі рахунка на оплату протягом розрахункового періоду, але не пізніше 15 календарних днів з моменту видачі комісіонером рахунка на оплату.
Датою оплати є дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок комісіонера (п. 3.3 договору).
Ціна Товарів та Послуг визначається за цінами, що діють в Системі Е100 і вказується в додатках (Специфікаціях) до цього договору, які є його невід'ємною частиною (п. 3.6 договору).
Згідно з підпунктом 4.3.8 договору комітент зобов'язаний підписувати та повертати комісіонеру документи, вказані в п. 4.1.3 цього договору, протягом 10 робочих днів з моменту їх отримання від комісіонера.
Якщо після спливу терміну, вказаного в п. 4.3.8, комітент не поверне підписаними оригінали документів, що вказані в п. 4.1.3, не висуне письмових заперечень щодо даних та не надасть доказів некоректності вказаних документів, документи вважаються правильними, прийнятими комітентом та комітент згідний з вказаною в них інформацією (кількістю, вартістю отриманих товарів та/або послуг); сторони погодили, що для цілей цього договору дата отримання комітентом документів, вказаних у п. 4.1.3 договору, при направленні таких документів до комітента засобами електронного зв'язку за допомогою електронного документообігу вважається такою, що збігається з датою відправки таких документів комісіонером (п. 4.3.9 договору).
Пунктом 6.2 договору погоджено, що у випадку невиконання або неналежного виконання комітентом свого обов'язку з оплати Товарів та Послуг на підставі рахунків на оплату в установлені договором строки, комітент зобов'язаний сплатити суму боргу згідно з рахунком на оплату з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п'ятнадцять відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, в який фактично повинна була надійти оплата.
За умовами пункту 8.1 договору він набуває чинності з моменту підписання та укладений на невизначений строк.
Закінчення строку дії договору, його припинення чи розірвання не звільняє сторони від повного і належного виконання своїх обов'язків за цим договором (п. 8.6 договору).
У період з січня по лютий 2022 року (далі - спірний період) комісіонер належним чином виконав свої зобов'язання за договором на загальну суму 54318,49 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами (актами, видатковими накладними), складеними комісіонером в електронній формі та скріпленими електронним цифровим підписом в онлайн-сервісі електронного документообігу "Вчасно", які разом зі специфікаціями, рахунками на оплату, деталізаціями, звітами посередника та актами звірки взаєморозрахунків були направлені комітентові, зокрема:
акт прийому-передачі послуг № 58208 від 15.01.2022 на суму 21,88 грн, рахунок на оплату № 58208 від 15.01.2022 на суму 21,88 грн (а.с. 17-20);
акт прийому-передачі товарів № 60983 від 31.01.2022 на суму 25423,73 грн, видаткова накладна № 60983 від 31.01.2022 на суму 25423,73 грн, рахунок на оплату № 60983 від 31.01.2022 на суму 25423,73 грн (а.с. 20-24);
акт прийому-передачі послуг № 61337 від 31.01.2022 на суму 248,14 грн, рахунок на оплату № 61337 від 31.01.2022 на суму 248,14 грн (а.с. 24-27);
акт прийому-передачі послуг № 64183 від 31.01.2022 на суму 127,12 грн, рахунок на оплату № 64183 від 31.01.2022 на суму 127,12 грн (а.с. 27-29);
акт прийому-передачі товарів № 65266 від 15.02.2022 на суму 8678,75 грн, видаткова накладна № 65266 від 15.02.2022 на суму 8678,75 грн, рахунок на оплату № 65266 від 15.02.2022 на суму 8678,75 грн (а.с. 32-35);
акт прийому-передачі послуг № 66368 від 15.02.2022 на суму 91,80 грн, рахунок на оплату № 66368 від 15.02.2022 на суму 91,80 грн (а.с. 36-38);
акт прийому-передачі послуг № 68334 від 15.02.2022 на суму 43,39 грн, рахунок на оплату № 68334 від 15.02.2022 на суму 43,39 грн (а.с. 39-41);
акт прийому-передачі товарів № 69727 від 28.02.2022 на суму 19457,00 грн, видаткова накладна № 69727 від 28.02.2022 на суму 19457,00 грн, рахунок на оплату № 69727 від 28.02.2022 на суму 19457,00 грн (а.с. 42-46);
акт прийому-передачі послуг № 71302 від 28.02.2022 на суму 129,39 грн, рахунок на оплату № 71302 від 28.02.2022 на суму 129,39 грн (а.с. 46-49);
акт прийому-передачі послуг № 72748 від 28.02.2022 на суму 97,29 грн, рахунок на оплату № 72748 від 28.02.2022 на суму 97,29 грн (а.с. 49-51).
З огляду на відсутність письмових заперечень відповідача щодо направлених йому первинних документів, зазначені документи відповідно до пункту 4.3.9 договору вважаються правильними та прийнятими відповідачем згідно з указаною в них інформацією.
Зі сплачених відповідачем за договором грошових коштів згідно з платіжними інструкціями № 217 від 31.12.2021 на суму 15000,00 грн, № 218 від 04.01.2022 на суму 9800,00 грн, № 223 від 20.01.2022 на суму 22100,00 грн, № 226 від 02.02.2022 на суму 7200,00 грн, №60931790 від 14.02.2022 на суму 41000,00 грн, № @2PL407282 від 10.06.2022 на суму 1000,00 грн, № 260 від 18.09.2022 на суму 1000,00 грн, № 02/262 від 08.07.2024 на суму 4000,00 грн, №02/276 від 06.08.2024 на суму 4000,00 грн (а.с. 68-72), № @2PL619719 від 15.08.2022 на суму 500,00 грн (виписка по рахунку ТОВ "е-Кард ЮА" в АТ "Райффайзен Банк" за 15.08.2022 - а.с.87), № @2PL631301 від 02.03.2023 на суму 800,00 грн (а.с. 93) комісіонер у рахунок оплати послуг, наданих протягом спірного періоду, зарахував 48376,20 грн, а решту - в оплату послуг попередніх періодів.
Відтак у відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "е-Кард ЮА" за договором залишилася неоплаченою заборгованість у сумі 5942,29 грн (54318,49 - 48376,20 = 5942,29), яка складається із залишку боргу в сумі 5715,61 грн за актом прийому-передачі товарів № 69727 від 28.02.2022 на суму 19457,00 грн та несплаченими коштами за актом прийому-передачі послуг № 71302 від 28.02.2022 на суму 129,39 грн, а також за актом прийому-передачі послуг № 72748 від 28.02.2022 на суму 97,29 грн.
30 липня 2024 між комісіонером, який змінив своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "І Інвест 2019" (далі також - первісний кредитор) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Вокс Лекс" (далі - новий кредитор, позивач) укладено договір № 112-30 про відступлення права вимоги (далі - договір про відступлення права вимоги, договір).
За умовами пункту 1.1 цього договору первісний кредитор передає належні йому права вимоги згідно з договором № КОМ-28860/21 від 18.08.2021 (основний договір), що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "І Інвест 2019" (найменування
Товариства до 27.04.2024 - Товариство з обмеженою відповідальністю "е-Кард ЮА") та Петроченком Максимом Юрійовичем (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , далі - боржник), а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором.
Пунктом 1.2 договору про відступлення права вимоги передбачено, що за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором.
Відповідно до пункту 1.3 договору сума заборгованості боржника перед первісним кредитором становить 5942,29 грн, яка після підписання цього договору стане зобов'язанням боржника перед новим кредитором.
Пунктом 2.2 договору про відступлення права вимоги визначено, що первісний кредитор зобов'язується до 05.08.2024 передати новому кредитору оригінали всіх документів, в тому числі основний договір з боржником, первинні бухгалтерські документи, які стосуються основного боргу.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 5.1 договору про відступлення права вимоги).
Отже, в грошовому зобов'язанні щодо оплати послуг, наданих у межах договору № КОМ-28860/21 від 18.08.2021, відбулася заміна кредитора, а саме право вимоги сплати боргу в сумі 5942,29 грн перейшло від комісіонера до позивача.
Відповідач своїх зобов'язань зі сплати боргу в указаній сумі перед позивачем не виконав, що й стало причиною виникнення спору.
Предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з наявністю/відсутністю підстав для сплати відповідачем на користь позивача заявленої до стягнення суми боргу разом із річними в розмірі 15% та інфляційними втратами.
Згідно з частиною другою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів (п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).
Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За приписом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "е-Кард ЮА" (з 26.04.2024 - Товариство з обмеженою відповідальністю "І Інвест 2019") та відповідачем договір № КОМ-28860/21 від 18.08.2021, є змішаним і, серед іншого, містить елементи договору комісії, правовідносини за яким регулюються положеннями глави 69 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
З наявних у справі доказів убачається, що комісіонер протягом спірного періоду належним чином виконав свої зобов'язання перед комітентом-відповідачем на загальну суму 54318,49 грн, у зв'язку з чим у останнього виникло зобов'язання з оплати у відповідній сумі.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Відповідач свого зобов'язання з оплати послуг комісіонера за спірний період, строк виконання якого настав, у повному обсязі не виконав.
З урахуванням здійснених часткових оплат заборгованість відповідача за договором становить 5942,29 грн, право вимоги якої набув позивач на підставі договору про відступлення права вимоги, укладеного з комісіонером.
За змістом частини першої статті 512 цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ст. 517 Цивільного кодексу України).
За статтею 518 Цивільного кодексу України боржнику надано право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
У межах судового провадження у справі заперечення відповідача щодо заявлених позивачем вимог, докази погашення ним заборгованості за договором у сумі 5942,29 грн відсутні.
Тому позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 5942,29 грн визнаються судом законними й обґрунтованими.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані нормами статті 625 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 6.2 договору передбачений інший розмір процентів за прострочення виконання комітентом грошових зобов'язання за договором , а саме 15% річних.
Заявлені позивачем до стягнення 15% річних у сумі 2603,21 грн за період з 02.04.2022 по 03.03.2025 та інфляційні втрати в сумі 2387,55 грн за період з квітня 2022 року по січень 2025 року (помилково указано січень 2024 року), розраховані із заборгованості в сумі 5942,29 грн.
Перевіркою розрахунку 15% річних арифметичних помилок не встановлено.
Здійснюючи перевірку розрахунків інфляційних втрат, з урахуванням офіційно встановлених місячних індексів інфляції за визначений позивачем період, суд враховує таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих).
Дослідженням наданого розрахунку інфляційних втрат помилок не виявлено.
За таких обставин, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 10933,05 грн, з яких: 5942,29 грн - основний борг, 2603,21 грн - 15% річних, 2387,55 грн - інфляційні втрати.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн покладаються на відповідача.
Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу судом не розподіляються з огляду на заяву останнього, викладену в позові, про надання доказів щодо фактичного розміру цих витрат у порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 165, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс" про стягнення з Петроченка Максима Юрійовича заборгованості в сумі 10933,05 грн, з яких: 5942,29 грн - основний борг, 2387,55 грн - інфляційні втрати, 2603,21 грн - 15% річних - задовольнити повністю.
Стягнути з Петроченка Максима Юрійовича (РНОКПП НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс" (ідентифікаційний код 43275990; місцезнаходження: 02068, місто Київ, вулиця Степана Олійника, будинок 9, квартира 105) основний борг у сумі 5942,29 грн, 15% річних у сумі 2603,21 грн, інфляційні втрати в сумі 2387,55 грн, судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 30.05.2025.
Суддя І.І. Колісник