вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.05.2025м. ДніпроСправа № 904/1118/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., при секретарі судового засідання Білій К.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, 49000, м.Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, буд.75, код ЄДРПОУ 40392181
до фізичної особи-підприємця Григорян Артура Михайловича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про стягнення заборгованості з орендної плати
Представники сторін:
від позивача: Салькова Ірина Анатоліївна, довіреність № 15/4-7 від 01.07.2025р.
від відповідача: не з'явився
Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Григорян Артура Михайловича, в якій просить суд:
- стягнути заборгованість з орендної плати у розмірі 44 461,16грн., пеню у розмірі 3 279,24грн. та 3% річних у розмірі 1 995,27грн.;
- розірвати договір оренди №01-ДРА/20 від 11.01.2020р. нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра;
- усунути перешкоди в користуванні комунальним нерухомим майном, а саме нежитловим приміщенням - загальною площею 88,1 кв.м., шляхом виселення фізичної особи-підприємця Григорян Артура Михайловича з зазначеного нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м.Дніпро, вул.Савкіна, буд.2 на першому поверсі 9-поверхової будівлі.
Судові витрати у сумі 10 500,00грн. покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 14.03.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.04.2025 о 12:00год.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засобами поштового зв'язку 19.03.2025.
Конверт із вказаною вище ухвалою повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем листа з ухвалою суду та повернення його до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.
За приписами пунктів 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
31.03.2025р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.
В судове засідання ніхто не з'явився, про місце, день та час були належним чином повідомлені.
Ухвалою суду від 03.04.2025р. було відкладено підготовче засідання по справі на 06.05.2025р. о 12:30год.
В судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.
Ухвалою суду від 06.05.2025р. закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 20.05.2025 о 14:00год.
В судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.
У судовому засіданні 20.05.2025р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
11.01.2020 між департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (далі - Позивач, Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Григорян Артуром Михайловичем, (далі - Відповідач, Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра № 01-ДРА/20 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 даного договору оренди, з метою ефективного використання комунального майна Орендодавець на підставі рішенні міської ради від 21.03.2007 № 41/11 із змінами та доповненнями передав, а Орендар прийняв у строкове, платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлові приміщення - загальною площею 88,1 кв.м, (у тому числі ганок-13,4 кв.м), розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Савкіна, 2 на першому поверсі 9-поверхового будинку, вартість якого, згідно з незалежною оцінкою становить 297984,00 грн., без ПДВ, що перебуває на балансі Комунального підприємства «Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця» Дніпропетровської міської ради.
Комунальне підприємство «Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця» Дніпропетровської міської ради погодила цей договір, оскільки є балансоутримувачем об'єкту оренди.
Відповідно до п. 2.2. Договору Орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання Сторонами цього договору та акту приймання-передачі об'єкту оренди.
Згідно акту приймання-передачі, об'єкт оренди був переданий відповідачу 11 січня 2020 року.
У пункт 3.2 договору закріплено, що розмір орендної плати, становить 2483,20 гривень без ПДВ (базова за листопад місяць 2018 рік).
Нарахування ПДВ плати здійснюється згідно з чинним на суму орендної законодавством та в повному обсязі спрямовується Орендарем на рахунок балансоутримувача. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди, починаючи з грудня місяця 2019 року.
Відповідно до пункту 3.3 цього договору за користування об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:
- 70% від загальної суми орендної плати у розмірі 1738,24грн. до загального фонду міського бюджету.
- 30 % від загальної суми орендної плати у розмірі 744,96грн. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.
Пунктом 3.5 Договору встановлено, що орендна плата сплачується Орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім, і не залежить від наслідків господарської діяльності Орендаря. Орендна плата сплачується Орендарем за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.
Пунктом 3.8. Договору передбачено, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням штрафних санкцій у співвідношенні, визначеному п. 3.3. даного Договору.
Відповідно до п. 5.2 Договору, Орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об'єкту оренди до дати підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди, включно.
Відповідно до пункту 9.1 Договору оренди за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором Сторони несуть відповідальність згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до пункту 9.2 Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 01-ДРА/20 від 11.01.2020 року за несвоєчасну сплату суми орендної плати Орендар зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.3 цього договору.
Пунктом 10.1 договору визначено, що договір діє з 11.01.2020 до 09.01.2023 р. включно.
Договір підписаний сторонами без зауважень та заперечень до нього.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Відповідно до акту приймання-передачі об'єкта оренди від 11.01.2020 (а.с. 20) орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди - нежитлові приміщення, за адресою:
вул. Савкіна, 2, площею 88,1кв.м., в комплекті та у стані, що відповідають істотним умовам договору оренди від 11.10.2020 №01-ДРА/20.
19.06.2018 року Дніпровською міською радою було прийнято рішення №566 «Про передачу з балансу на баланс об'єктів нерухомого майна», а саме, згідно п. 1 даного рішення - передати об'єкти нерухомого майна згідно з переліком до даного рішення з балансу Комунального підприємства «Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця» Дніпропетровської міської ради на баланс Комунальному підприємству «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради. Отже, на підставі зазначеного рішення Дніпровської міської ради даний об'єкт нерухомого майна був переданий з балансу Комунального підприємства «Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця» Дніпропетровської міської ради на баланс Комунальному підприємству «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради.
21.09.2022 року Дніпровською міською радою було прийнято рішення № 48/27 «Про припинення реорганізації Комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпровської міської ради, зміну його найменування та затвердження Статуту в новій редакції», яким, в тому числі, було змінено найменування підприємства з Комунальне підприємство «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпровської міської ради на Комунальне підприємство «Міські активи» Дніпровської міської ради. 02.11.2022 були внесені зміни щодо найменування підприємства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивач зазначає, що невиконання фізичною особою підприємцем Григорян Артуром Михайловичем зобов'язань за договором № 01-ДРА/20 спричинило матеріальну шкоду міському бюджету, що є підставою для розірвання зазначеного договору на підставі ст. 782 ЦКУ та ст. 783 ЦКУ з подальшою передачею об'єкта оренди до власника, - Дніпровської міської територіальної громади.
Предметом доказування є обставини укладання договору, строк дії договору, наявність акту приймання-передачі орендованого майна, порядок сплати орендних платежів, наявність/відсутність заборгованості зі сплати орендних платежів, наявність підстав для розірвання договору оренди та виселення відповідача з нежитлового приміщення.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України унормовано, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
В силу частини шостої статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За умовами частин першої, п'ятої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини третьої статті 285, частин першої та четвертої статті 286 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач не виконав своє зобов'язання, на час розгляду справи, доказів сплати заборгованості суду не надано, що з урахуванням вимог чинного законодавства та умов договору, є підставою для стягнення з відповідача на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради до загального фонду міського бюджету 44 461,16грн заборгованості з орендної плати, яка утворилась за період з 01.09.2023 по 31.01.2025.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості з орендної плати підлягають задоволенню в повному обсязі.
Частиною першою статті 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно із частиною третьою вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини першої статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
За частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 9.1 Договору оренди за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором Сторони несуть відповідальність згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до пункту 9.2 Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 01-ДРА/20 від 11.01.2020 року за несвоєчасну сплату суми орендної плати Орендар зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.3 цього договору.
Позивачем нараховано до стягнення з відповідача 3 279,24грн. пені за загальний період з 26.02.2024 по 26.02.2025 відповідно до розрахунку(а.с.19).
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені, судом порушень не встановлено.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги у частині стягнення пені.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, у випадку відсутності зазначення в договорі розміру процентів, цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов'язання настає на підставі вимог закону, а саме ст.625 ЦКУ.
У договорі оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 01-ДРА/20 від 11.01.2020 року не зазначено іншого розміру процентів, а тому цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов'язання настає на підставі ч. 2 ст. 625 ЦКУ.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з тим, що Орендар не виконав свого зобов'язання зі сплати орендної плати по договору оренди № 01-ДРА/20 від 11.01.2020 позивачем нараховано: 3% річних, які складають 1 995, 27 коп. за період 01.09.2023 по 28.02.2025.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних, судом порушень не встановлено.
У зв'язку з порушенням відповідачем істотних умов договору щодо сплати орендних платежів, позивач просить суд розірвати договір оренди нерухомого майна та усунути перешкоди в користуванні комунальним нерухомим майном шляхом виселення відповідача з нежитлового приміщення.
Згідно з частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до пункту 9.8 договору, у разі невиконання або порушення однією зі сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавством, цей договір може бути розірвано достроково за погодженням сторін та/або на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав своє грошове зобов'язання, порушивши пункт 5.2 договору, що містить обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.
З огляду на те, що внаслідок систематичного, протягом дії договору, порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендних платежів, позивач позбавлений можливості своєчасно отримувати орендні платежі, на які він розраховував під час укладення договору, зазначені порушення, слід вважати істотними, що є підставою для розірвання договору в судовому порядку.
На вимогу орендодавця, суд вважає за доцільне достроково розірвати договір оренди №01-ДРА/20 від 11.01.2020 у зв'язку з порушенням істотних умов договору орендарем, а саме своєчасного та повного внесення орендної плати.
Відповідно до пункту 5.5 договору, орендар зобов'язаний у разі припинення цього договору протягом 5 календарних днів з дати припинення повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі, підписаним балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем, у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди з вини орендаря. Один екземпляр такого акта приймання-передачі надається орендодавцю.
Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до частини першої статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Отже, у зв'язку із розірванням договору та відсутністю в матеріалах справи акту приймання-передачі (повернення) нежитлового приміщення позивачу, підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині усунення перешкод в користуванні комунальним нерухомим майном, а саме нежитловим приміщенням - загальною площею 88,1 кв.м. (у тому числі ганок - 13,4кв.м.), яке розташоване за адресою: м.Дніпро, вул.Савкіна, буд.2 на першому поверсі 9-поверхової будівлі, шляхом виселення фізичної особи-підприємця Григорян Артура Михайловича з наведеного нежитлового приміщення.
На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, заявлені позовні вимоги суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і закону, а за відсутності таких вимог і угод - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Крім того, згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Виходячи із положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одночасно з цим, як вбачається зі статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.
Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 10 500,00грн.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Григорян Артура Михайловича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, 49000, м.Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, буд.75, код ЄДРПОУ 40392181 заборгованість з орендної плати за період з 01.09.2023 по 31.03.2025 у розмірі 44 461,16грн.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Григорян Артура Михайловича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, 49000, м.Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, буд.75, код ЄДРПОУ 40392181 пеню за період з 26.02.2024 по 26.02.2025 у розмірі 3 279,24грн.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Григорян Артура Михайловича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, 49000, м.Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, буд.75, код ЄДРПОУ 40392181 3% річних за період з 01.09.2023 по 28.02.2025 у розмірі 1 995,27грн.
Розірвати договір оренди від 11.01.2020р. №01-ДРА/20 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, укладений між департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради та фізичною особою-підприємцем Григоряном Артуром Михайловичем, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Усунути перешкоди в користуванні комунальним нерухомим майном, а саме нежитловим приміщенням - загальною площею 88,1 кв.м. (у тому числі ганок - 13,4кв.м.), яке розташоване за адресою: м.Дніпро, вул.Савкіна, 2 на першому поверсі 9-поверхової будівлі, шляхом виселення фізичної особи-підприємця Григорян Артура Михайловича АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з нежитлового приміщення - загальною площею 88,1 кв.м. (у тому числі ганок - 13,4кв.м.), яке розташоване за адресою: м.Дніпро, вул.Савкіна, буд.2 на першому поверсі 9-поверхової будівлі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Григорян Артура Михайловича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, 49000, м.Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, буд.75, код ЄДРПОУ 40392181 судові витрати у розмірі 10 500,00грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.05.2025
Суддя С.П. Панна