20 травня 2025 року м. Харків Справа № 917/2135/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.,
за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,
представників:
від ПП фірми "Юкон Агро" - Костиря Г.А.;
від ТОВ "Агро Ел-Строй" - Плеханов І.О. (у режимі відеоконференції);
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Ел-Строй" (вх.579П/3) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.02.2025 (суддя Ореховська О.О., повний текст складено 24.02.2025) у справі №917/2135/24
за заявою Приватного підприємства фірми "Юкон Агро", с.Наталине Харківської області,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Ел-Строй", с.Попівка Полтавської області,
про відкриття провадження у справі про банкрутство
розпорядник майна Шуба Володимир Іванович
Приватне підприємство фірма "Юкон Агро" (далі - ПП фірма "Юкон Агро", ініціюючий кредитор, кредитор) звернулося до Господарського суду Полтавської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Ел-Строй" (далі - ТОВ "Агро Ел-Строй", боржник) у зв'язку із наявною та непогашеною заборгованістю.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.02.2025 у справі №917/2135/24, зокрема постановлено:
відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агро Ел-Строй";
визнати кредиторські вимоги ПП фірми "Юкон Агро" у розмірі 2 615 916,00 грн. основного боргу, 47 086,49 грн. - інфляційних втрат, 16 081,45 грн. - 3% річних та 24 224,00 грн. судового збору;
ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ТОВ "Агро Ел-Строй";
ввести процедуру розпорядження майном боржника - ТОВ "Агро Ел-Строй";
розпорядником майна ТОВ "Агро Ел-Строй" призначити арбітражного керуючого Шубу Володимира Івановича з наданням йому повноважень відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ);
встановити основну грошову винагороду арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Агро Ел-Строй" із розрахунку трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень;
з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агро Ел-Строй" шляхом офіційного оприлюднення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України;
зобов'язати розпорядника майна скласти та подати на затвердження господарського суду реєстр вимог кредиторів (строк подання реєстру не може перевищувати одного місяця та 20 днів після дати проведення підготовчого засідання суду).
Не погодившись із означеною ухвалою, ТОВ "Агро Ел-Строй" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, зокрема:
- визнати поважними причини ненадання суду першої інстанції доказів часткового розрахунку, долучити їх до матеріалів провадження та дослідити;
- скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.02.2025 у справі №917/2135/24;
- ухвалити в цій частині нове рішення, яким згідно п.10 ч.1, ч.2 ст.90 КУзПБ закрити провадження у справі про банкрутство.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ТОВ "Агро Ел-Строй" посилається на те, що суд першої інстанції не перевірив обґрунтованість вимог заявника (існування непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором) та, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність достатніх підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Крім того, за твердженнями апелянта, на момент звернення 03.12.2024 ПП фірми "Юкон Агро" до Господарського суду Полтавської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство між кредитором та боржником фактично було проведено частковий розрахунок (боржником відвантажено кредитору продукцію на суму 1 196 820,00 грн.). На переконання апелянта, частковий розрахунок між сторонами (який не врахований ініціюючим кредитором), здійснений до звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, свідчить про наявність спору про право у розумінні положень ч.6 ст.39 КУзПБ як підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
Апелянт, разом з іншим, зазначає, що матеріали справи свідчать про відсутність добросовісності при реалізації прав і повноважень представниками ПП фірма «Юкон Агро», які (представники) не надали Господарському суду Полтавської області докази проведення між сторонами часткових розрахунків.
За твердженнями скаржника, суд першої інстанції відповідно до приписів п.10 ч.1, ч.2 ст.90 КУзПБ повинен був закрити провадження у справі про банкрутство.
Обґрунтовуючи клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, ТОВ "Агро Ел-Строй" повідомляє про те, що кредитор після отримання частини товару відмовився від підписання товаро-транспортної накладної та накладної на його відвантаження, боржник не мав можливості надати суду до 13.02.2025 (дата постановлення оскаржуваної ухвали) документальне підтвердження відвантаження такого товару. Фактично товаро-транспортна накладна на відвантаження/прийняття від боржника до ПП фірма «Юкон Агро» на суму 1 196 820,00 грн. була повернута кредитором боржнику засобами електронного зв'язку 20.02.2025.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Агро Ел-Строй" залишено без руху з метою усунення скаржником допущених при її поданні недоліків.
Після отримання через підсистему «Електронний суд» від ТОВ "Агро Ел-Строй" заяви про усунення недоліків (вх.3926 від 26.03.2025), ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2025, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Агро Ел-Строй" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.02.2025 у справі №917/2135/24. Встановлено строк по 21.04.2025 (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та/або клопотань, що пов'язані з розглядом апеляційної скарги. Призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 06.05.2025 о 12:00год.
Через підсистему «Електронний суд» 05.05.2025 від ТОВ "Агро Ел-Строй" надійшла заява (вх.5518) про залучення до участі у справі представника ТОВ "Агро Ел-Строй" - Плеханова І.О. та відкладення розгляду справи на іншу дату з метою надання можливості представнику ознайомитися з усіма матеріалами, які знаходяться в електронній справі №917/2135/24 у підсистемі «Електронний суд».
Від ПП фірми "Юкон Агро" 06.05.2025 через підсистему «Електронний суд» отримано відзив на апеляційну скаргу (вх.5581), згідно з прохальною частиною якого заявник просить поновити строки на подачу відзиву, у задоволенні апеляційної скарги боржника - відмовити.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу ініціюючий кредитор зазначає, що інтереси ПП фірми "Юкон Агро" представляє адвокат Костиря Г.А., місце діяльності якого знаходиться у м.Харкові. Протягом квітня місяця та початку травня 2025 року місто Харків піддавалося інтенсивним атакам безпілотних літальних апаратів держави агресора, наслідком яких були численні руйнування, які завадили представнику кредитора здійснювати свою роботу у запланованому режимі.
За коротким змістом відзиву на апеляційну скаргу ініціюючий кредитор зазначає наступне:
- місцевий господарський суд не встановив наявність у матеріалах справи доказів існування будь-якого спору у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство. Твердження боржника в апеляційній скарзі про наявність спору про право між ним та ініціюючим кредитором, за відсутності на момент постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство судових справ, які б свідчили про наявність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора, не доводить факт його існування;
- надані апелянтом докази часткового виконання боржником своїх зобов'язань за договором, не відповідають фактичним обставинам, вимогам належності та допустимості, які висуваються до них положеннями ст.ст.76, 77 ГПК України, подані з порушенням вимог ч.3 ст.269 ГПК України. Боржник не обґрунтував винятковості випадку, що є підставою для прийняття таких доказів, із підтвердженням цього документально та не навів аргументованих мотивів прийняття таких доказів;
- боржник не оспорює підстави виникнення заборгованості, а наголошує на наявності «належних» доказів, що свідчать про її часткове погашення. Але спір про право відносно вимог кредитора і надання боржником доказів на підтвердження задоволення таких вимог - є взаємно виключними підставами для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Від ТОВ "Агро Ел-Строй" 06.05.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.5606). В обґрунтування клопотання зазначено, що для представництва інтересів у справі Плеханову І.О. 02.05.2025 та 05.05.2025 боржником надано електронні довіреності. Іншого представника з відповідними повноваженнями з метою його направлення для участі в цьому судовому засіданні, на день судового засідання, немає. Внаслідок необхідності здійснення Плехановим І.О. ознайомлення з матеріалами справи для належного представництва інтересів потрібен додатковий час.
У судове засідання Східного апеляційного господарського суду 06.05.2025 з'явився представник ПП фірми "Юкон Агро". Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили.
Розпорядник майна Шуба Володимир Іванович про наявність поважних причин неявки суд завчасно не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення ухвали від 31.03.2025 в електронному вигляді до електронного кабінету. Довідка про доставку електронного листа долучена до матеріалів справи.
Судовою колегією розглянуто клопотання ТОВ "Агро Ел-Строй" про відкладення розгляду справи (вх.5518 від 05.05.2025, вх.5606 від 06.05.2025) та відмовлено в їх задоволенні (мотиви відмови викладені в ухвалі від 06.05.2025).
Розглянувши клопотання ПП фірми "Юкон Агро" про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, судова колегія виснувала про наявність підстав для поновлення такого строку та долучення відзиву на апеляційну скаргу до матеріалів справи (мотивування викладене в ухвалі від 06.05.2025).
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 06.05.2025 представник ініціюючого кредитора проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Заслухавши пояснення представника ПП фірми "Юкон Агро", з метою повного та всебічного встановлення обставин справи, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність оголошення перерви в судовому засіданні до 20.05.2025 об 11:30год.
У судове засідання Східного апеляційного господарського суду 20.05.2025 з'явилися представники боржника та ініціюючого кредитора.
Розпорядник майна Шуба Володимир Іванович про наявність поважних причин неявки суд завчасно не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення ухвали від 06.05.2025 в електронному вигляді до електронного кабінету. Довідка про доставку електронного листа долучена до матеріалів справи.
Судова колегія розглянула викладене за змістом апеляційної скарги клопотання ТОВ "Агро Ел-Строй" про визнання поважними причин ненадання суду першої інстанції доказів часткового розрахунку (товарно-транспортної накладної №1110/1 від 11.10.2024, видаткової накладної №РН-0000027 від 11.10.2024), долучення їх до матеріалів провадження та дослідження, та відмовила у його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Системний аналіз ст.80 ГПК України (подання доказів) та ст.269 ГПК України (межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції) свідчить про те, що докази, якими позивач (у розглядуваному випадку ініціюючий кредитор) обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом (заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство), і саме на позивача (ініціюючого кредитора) покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою (заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство). У свою чергу, на відповідача (у розглядуваному випадку боржника) покладено обов'язок подати суду докази разом із поданням відзиву на позовну заяву (відзивом на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство).
Оскільки боржник, який був належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Полтавської області, не посилався в суді першої інстанції на обставини проведення часткового розрахунку та на наявність відповідних доказів на час постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали (що підтверджено боржником за змістом апеляційної скарги), відсутні підстави для прийняття судом апеляційної інстанції означених документів як нових доказів у порядку ст.269 ГПК України.
У судовому засіданні представник ТОВ "Агро Ел-Строй" підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник ПП фірми "Юкон Агро" проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.1 КУзПБ грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.
Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора визначений статтею 39 КУзПБ.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі. Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії (ч.ч.5, 6 ст.39 КУзПБ).
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення можливості задоволення таких вимог боржником до проведення підготовчого засідання у справі.
При цьому на ініціюючого кредитора покладено обов'язок документально довести наявність грошового зобов'язання боржника перед таким кредитором та зазначити обставини його невиконання, тоді як боржник наділений правом такі обставини або спростувати, або підтвердити. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 22.08.2024 у справі №916/735/23, від 19.02.2025 у справі №908/675/24.
Оскільки стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й організаційного та майнового, обов'язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх і належних доказів існування непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №904/3251/20, від 21.06.2022 у справі №904/6032/21.
Тож важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання документальної обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.
При ініціюванні справи про банкрутство наявність боргу підтверджується в порядку, визначеному положеннями ст.ст.74, 76 - 77 ГПК України, та доказами у такому обсязі, який є необхідним з урахуванням правової природи правовідносин між боржником та кредитором.
Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, але не виключно: судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду (зокрема у постановах від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20, на які обґрунтовано посилається боржник в своїй апеляційній скарзі, а також у постанові від 20.03.2024 у справі №911/1005/23), для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.
Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог, без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Крім того такий підхід у справі про банкрутство порушує як права кредиторів, так і права боржника.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З огляду на зазначене, суди під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні виходити саме з обґрунтування (доведення) відповідно до вимог процесуального закону: наявності грошового зобов'язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутності між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; можливості до підготовчого засідання суду задоволення вимог кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі. Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.08.2024 у справі №916/735/23.
При цьому, обов'язок господарського суду з перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження. Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04.02.2025 у справі №910/7481/24, від 25.03.2025 у справі №910/18228/23, від 23.12.2021 у справі №904/6175/21, у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №911/2043/20.
ПП фірма “Юкон Агро» в обґрунтування заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агро Ел-Строй" посилається на наступне.
19.06.2024 між ПП фірма “Юкон Агро» (покупець) та ТОВ "Агро Ел-Строй" (постачальник) укладено договір поставки №19062024-0 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого постачальник взяв на себе зобов'язання поставити та передати покупцю у власність обладнання, а покупець - прийняти та оплатити обладнання в порядку та на умовах визначених договором.
Відповідно до п.1.2 договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця обладнання в найменуванні, комплектації, кількості та ціні відповідно до специфікації згідно додатків що є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 1.3 договору сторони визначили умови поставки: ЕХW «товар зі складу продавця» склад ТОВ "Агро Ел-Строй" за адресою: Полтавська область, Карлівський район, с.Попівка, вул.Нова, буд.57.
Згідно з Додатком №1 (Комплектувальна відомість №1) до Договору, сторони визначили постачання наступного обладнання:
1) Комплект металоконструкцій естакади транспортерної (№1 та №2) в комплекті з опорами, у кількості 1штук, вартістю 1 419 096,00 грн. з ПДВ;
2) Транспортер ланцюговий №1 ТСЛ-100, 100т/год, L=31м, у кількості 1штук, вартістю 569 220,00 грн. з ПДВ;
3) Транспортер ланцюговий №2 ТСЛ-100, 100т/год, L=32м, (у комплекті з 3-ма додатковими електричним засувками) у кількості 1штук, вартістю 627 600,00 грн. з ПДВ.
Усього обладнання загальною вартістю 2 615 916,00 грн. з ПДВ.
Додатком №1 до договору сторони також погодили, що покупець здійснює оплату вартості товару згідно виставлених постачальником рахунків у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника у терміни:
1. Передоплата у розмірі 70% від загальної суми додатку, а саме 1 831 141,20 грн., з урахуванням ПДВ 20% - 305 190,20 грн., здійснюється покупцем протягом 3 банківських днів з моменту підписання цього додатку до договору;
2. Доплата у розмірі 30% від загальної суми додатку, а саме 784 774,80 грн., з урахуванням ПДВ 20% - 130795,80 грн., здійснюється покупцем після повідомлення про готовність до відвантаження останньої партії обладнання згідно Комплектувальної відомості №1.
Строки поставки: 50 робочих днів з моменту здійснення передоплати згідно умов додатку.
На виконання умов договору, покупець (ПП фірма "Юкон Агро") здійснив попередню оплату товару, що підтверджується платіжними інструкціями:
№271 від 24.06.2024 на суму 1 569 549, 60 грн.;
№429 від 09.07.2024 на суму 500 000, 00 грн.;
№677 від 30.08.2024 на суму 546 366, 40 грн.
Усього покупцем здійснено передоплати за обладнання за договором на суму 2 615 916,00 грн., що також підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку ПП фірми "Юкон Агро".
За твердженнями ПП фірма "Юкон Агро", приймаючи до уваги, що строки поставки, визначені умовами додатку №1 до договору (50 робочих днів з моменту здійснення передоплати) сплинули, а ТОВ "Агро Ел-Строй" свої зобов'язання, передбачені умовами договору, з поставки обладнання кредитору не виконало, суму попередньої оплати не повернуло, у ТОВ "Агро Ел-Строй" виникло невиконане грошове зобов'язання, що і стало підставою звернення ПП фірма "Юкон Агро" до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агро Ел-Строй".
Як зазначає ПП фірма "Юкон Агро", станом на дату подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, заборгованість ТОВ "Агро Ел-Строй" становить: 2 615 916,00 грн. заборгованості з повернення попередньої оплати, 47 086,49 грн. інфляційних втрат, 16 081,45 грн. - 3% річних, 139 372,57 грн. пені та 24 224,00 грн. судового збору.
За наслідками розгляду поданих ПП фірма "Юкон Агро" документів, Господарським судом Полтавської області встановлено обґрунтованість тверджень ініціюючого кредитора про наявність у ТОВ "Агро Ел-Строй" грошових зобов'язань у сумі 2 615 916,00 грн. основного боргу, 47 086,49 грн. - інфляційних втрат, 16 081, 45 грн. - 3 % річних та судового збору 24 224,00 грн.
Східний апеляційний господарський суд вважає означені висновки місцевого господарського суду помилковими з огляду на наступне.
Частиною 1 ст.712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України, ст.655, ч.1 ст.691 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити товар за ціною, встановленою в договорі купівлі-продажу.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
За приписами ч.1 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 663 ЦК України унормовано, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України унормовано, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно з положеннями ч.1 ст.74, ч.1 ст.76, ч.1 ст.77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як убачається з наявних у матеріалах справи платіжних інструкцій та банківських виписок, а також не заперечується сторонами, на виконання умов договору, покупець (ПП фірма "Юкон Агро") здійснив попередню оплату товару, на загальну суму 2 615 916,00 грн.
Натомість, матеріали справи не місять доказів поставки ТОВ "Агро Ел-Строй" товарів у строк, погоджений в додатку №1 до договору (50 робочих днів з моменту здійснення передоплати).
Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. При цьому волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Матеріали справи містять вимогу ПП фірма "Юкон Агро", адресовану ТОВ "Агро Ел-Строй", про повернення попередньої оплати та сплату інших сум, пов'язаних із неналежним виконанням умов договору поставки №19062024-О.
За змістом вимоги ініціюючий кредитор зазначив, що постачальник має:
повернути на користь кредитора отриману ним суму попередньої оплати у розмірі 2 615 916,00 грн.;
сплатити 3% річних у розмірі 16 081,45 грн. та інфляційні у розмірі 47 086,49 грн. від суми отриманої попередньої оплати, від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного повернення попередньої оплати, а саме за період з 17.09.2024 по 30.11.2024;
сплатити пеню, нараховану на суму непоставленого обладнання, у розмірі 139 372,57 грн., обраховану за період 17.09.2024 - 30.11.2024.
Судова колегія звертає увагу, що вимога кредитора датована 30.11.2024, тобто за два дні до його звернення до Господарського суду Полтавської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агро Ел-Строй".
Разом із тим вказана вимога не була додана до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство стосовно боржника.
В судовому засіданні апеляційного суду представник кредитора пояснив, що ця вимога була надана на виконання ухвали суду.
Ця обставина підтверджується ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.12.2024 у справі №917/2135/24 про залишення без руху заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП фірма "Юкон Агро", на виконання якої було надано документальні докази звернення до боржника з вимогою про повернення суми попередньої оплати згідно з договором №19062024-О від 19.06.2024, а саме опис вкладення у цінний лист з повідомленням, фіскальний чек, накладну.
З означених документів убачається факт направлення вимоги від 30.11.2024 на адресу ТОВ "Агро Ел-Строй" лише 11.12.2024. Тобто, кредитор звернувся до боржника з вимогою про повернення попередньої оплати після звернення ПП фірма "Юкон Агро" до Господарського суду Полтавської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агро Ел-Строй" (заява сформована в підсистемі «Електронний суд» 02.12.2024).
Отже, станом на дату звернення ініціюючого кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, ПП фірма "Юкон Агро" не вимагало від ТОВ "Агро Ел-Строй" повернення суми попередньої оплати та не ставило питання про розірвання договору поставки, що, у свою чергу, свідчить про те, що у ТОВ "Агро Ел-Строй" продовжувало і снувати зобов'язання з поставки продукції і не виникло грошового зобов'язання щодо повернення суми попередньої оплати.
Відтак, за висновками Східного апеляційного господарського суду, станом на день подання ПП фірма "Юкон Агро" заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у ТОВ "Агро Ел-Строй" було відсутнє грошове зобов'язання, а було наявне лише прострочене зобов'язання з поставки товару.
Відсутність простроченого грошового зобов'язання є підставою для відмови у відкритті провадження у справі по банкрутство боржника.
Частиною 2 ст.625 ЦК України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу приписів ст.625 ЦК України вбачається, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання як спосіб захисту грошового інтересу і полягає у відшкодуванні грошових втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляції та отриманні компенсації за неналежне виконання зобов'язань.
Кредитор просить суд застосувати ст. 625ЦК України і стягнути з боржника інфляційні нарахування і 3% річних, які були ним нараховані до 30.11.2024, тобто за час відсутності існування грошового зобов'язання.
Отже, за відсутності грошового зобов'язання (про що зроблено висновок вище за текстом постанови), відсутні правові підстави для нарахування 3% річних та інфляційних.
Як зазначалося вище за текстом постанови, відповідно до вимог ст.1 КУзПБ до складу грошових зобов'язань боржника, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду.
Враховуючи означене, вимоги ініціюючого кредитора в частині нарахованої ним на підставі п.7.3 договору (яким передбачено, що у разі несвоєчасної поставки обладнання постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виконання зобов'язань, обчислену від вартості непоставленого у строк обладнання, за кожний банківський день прострочення) пені в сумі 139 372, 57 грн. при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство судом до уваги не приймаються.
Судова колегія приймає до уваги, що ухваленню відповідного рішення суду про відкриття провадження у справі про банкрутство має передувати системний аналіз обставин, пов'язаних із правовідносинами, посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з'ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах як передумови для відкриття провадження у справі.
Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить про те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є:
- наявність грошового зобов'язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду;
- відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог;
- до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 04.03.2025 у справі №908/334/24.
Дослідивши обставини щодо обґрунтованості заявлених кредитором (ПП фірма "Юкон Агро") грошових вимог до боржника (ТОВ "Агро Ел-Строй") Східний апеляційний господарський суд встановив відсутність грошових зобов'язань боржника, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи викладене вище судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість доводів апелянта про те, що суд першої інстанції не перевірив обґрунтованість вимог заявника (існування або відсутність непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором) та, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність достатніх підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відтак, помилковими є висновки Господарського суду Полтавської області про відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агро Ел-Строй", визначених ч.6 ст.39 КУзПБ.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 28.05.2020 у справі №909/636/16).
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
За приписами ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим (ч.1). Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч.2). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5).
Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Ухвала Господарського суду Полтавської області від 13.02.2025 у справі №917/2135/24 не відповідає вказаним вище вимогам у зв'язку із недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а тому підлягає скасуванню з одночасним ухваленням нового рішення про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ПП фірми "Юкон Агро" про банкрутство ТОВ "Агро Ел-Строй". Як результат, апеляційна скарга ТОВ "Агро Ел-Строй" підлягає частковому задоволенню, враховуючи сформульовані в прохальній частині апеляційної скарги вимоги.
Відповідно до ст.129 ГПК України, враховуючи результат вирішення заяви ініціюючого кредитора та розгляду апеляційної скарги боржника, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги належить стягнути з ініціюючого кредитора на користь апелянта.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Ел-Строй" задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.02.2025 у справі №917/2135/24 скасувати.
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою Приватного підприємства фірми "Юкон Агро" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Ел-Строй".
Стягнути з Приватного підприємства фірми "Юкон Агро" (63343, Харківська обл., Берестинський р-н, с.Наталине, вул.Свято-Троїцька, буд.73; код ЄДРПОУ 34236955) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Ел-Строй" (39524, Полтавська обл., Карлівський р-н, с.Попівка, вул.Нова, буд.57; код ЄДРПОУ 38560374) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 36 336,00 грн.
Господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачено ст.ст.287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 30.05.2025.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.А. Істоміна
Суддя О.О. Радіонова