Справа № 201/14621/24
Провадження № 2/201/2270/2025
(заочне)
29 травня 2025 року місто Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Терновою А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -
До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська 20 листопада 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 16 липня 1994 року між ним та відповідачем був зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб повторно виданим Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, за актовим записом №698.
Від шлюбу дітей немає.
Позивач вказує на те, що з відповідачем сімейне життя не склалось через різні погляди, несумісність характерів. Сторони проживають окремо, шлюбних відносин не підтримують, спільне господарство не ведуть.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 листопада 2024 року указана цивільна справа передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.7).
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 листопада 2024 року указана цивільна справа передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.13).
Відповідно до ч.8 ст.187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
22 листопада 2024 року згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до Державної міграційної служби України щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача. (а.с.9)
23 грудня 2024 року надійшла відповідь з Державної міграційної служби України про відсутність інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.(а.с.10).
Ухвалою суду від 23 грудня 2024 року визначено недоліки позовної заяви та надано строк на їх усунення. (а.с.12-14).
26 грудня 2024 року представником позивача подано заяву, якою недоліки визначені ухвалою суду усунуто не було. (а.с.16-18).
27 грудня 2024 року постановлено ухвалу про повернення позовної заяви позивачу у зв'язку з недоусуненням недоліків, визначених ухвалою суду. (а.с.20-21).
10 січня 2025 року не погодившись з ухвалою суду від 27 грудня 2024 року представником позивача подано апеляційну скаргу. (а.с.26-28).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року, апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 27 грудня 2024 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. (а.с.46-50).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04 березня 2025 року справа була розподілена судді Демидовій С.О. (а.с.54).
Ухвалою суду від 06 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху, визначено недоліки та надано строк на їх усунення. (а.с.55-56).
10 березня 2025 року від представника позивача надійшла заява, якою було усунуто недоліки. (а.с.61).
Ухвалою судді від 13 березня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу. (а.с.74-75).
Представник позивача та позивач надіслали заяви, в якій просили здійснювати розгляд справи без їх участі, просили задовольнити позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом оприлюднення оголошення на сайті суду, причини неявки суду не повідомила.
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про необхідність задоволення позову, з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач та відповідач 16 липня 1994 року зареєстровали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб повторно виданим Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, за актовим записом №698. (а.с.71).
Спільне життя у сторін не склалося, сімейно-шлюбні стосунки згідно з доводами, наведеними позивачем, припинені, спільне господарство не ведуть.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 25 СК України визначено, що жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Частиною 2 ст. 112 СК України унормовано, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Аналізуючи правовідносини, що існують між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити про те, що позивачем висловлено чітке рішення про бажання розірвання шлюбу та неможливості подальшого спільного проживання у поданих до суду документах при пред'явленні позову та розгляді справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що шлюб не може бути поновлено, а його подальше формальне існування суперечило б правам та інтересам сторін, в тому числі праву на вступ до іншого шлюбу.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 112 СК України, ст. 13, 76-78, 81, 141, 200, 263 - 265, 280 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 16 липня 1994 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, за актовим записом №698, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 29 травня 2025 року.
Суддя С.О. Демидова