29 травня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/26645/24
Провадження № 11-кп/820/478/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря с/з ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження №12024243000002588, внесені до ЄРДР 13 серпня 2024 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 15 травня 2025 року,
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 15 травня 2025 року клопотання прокурора задоволено. Запобіжний захід стосовно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави продовжено до 11.07.2025 року включно.
У задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовлено.
Задовольняючи клопотання прокурора, місцевий суд мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, пов'язаного з насильством щодо особи, а саме за ч. 1 ст. 121 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Окрім того, він є раніше судимою особою за вчинення умисного злочину, а тому може вчинити нові кримінальні правопорушення. Враховуючі такі обставини, існують ризики незаконного впливу на свідків і потерпілого, а також ухилення від суду, зважаючи на покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, а тому лише найсуворіший запобіжний захід здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Потреба в обмеженні права на особисту свободу обвинуваченого шляхом продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є виправданою. Обставини, враховані при застосуванні та продовженні вищезгаданого запобіжного заходу, не змінились. Оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, у відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави не визначався.
Не погоджуючись з ухвалою суду, обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просить звільнити його з-під варти.
Просить врахувати, що він тривалий час перебуває під вартою, а тому існують ризики погіршення його здоров'я, а саме: зору та слуху.
Заслухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення з коротким викладом доводів апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримку поданої апеляційної скарги з мотивів наведених у ній, думку прокурора про законність та обґрунтованість ухвали суду та безпідставність доводів сторони захисту, перевіривши судове рішення в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та подовження строку під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Тримання під вартою та продовження строку такого тримання може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
На думку колегії суддів, ухвала місцевого суду відповідає зазначеним критеріям.
Враховуючи, що запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний обвинуваченому раніше і на теперішній час обставини, які були враховані при обранні запобіжного заходу, не змінились, тому і заявлені ризики не зменшилися.
Таким чином, наявність ризиків у межах кримінального провадження, ґрунтується на реальних фактичних даних, наведених прокурором у поданому клопотанні та доведених в судовому засіданні першої та апеляційної інстанцій.
Колегія суддів враховує те, що чинний КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений (обвинувачена) при застосуванні до нього (неї) більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього (неї) процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, суд дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків належним чином.
Доводи апеляційної скарги не є достатніми, а тому не дають підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який.
Отже потреба в обмеженні права на особисту свободу обвинуваченого шляхом продовження останньому найсуворішого виду запобіжного заходу, є виправданою.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити місцевому суду ухвалити законне та вмотивоване рішення, колегією суддів не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи не є достатніми для скасування оскаржуваної ухвали.
У зв'язку із наведеним, керуючись ст.ст.405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 15 травня 2025 року, якою обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою до 11 липня 2025 року включно, залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3