Справа № 608/2480/23Головуючий у 1-й інстанції Запорожець Л.М.
Провадження № 22-ц/817/389/25 Доповідач - Гірський Б.О.
Категорія -
28 травня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Гірського Б.О.
cуддів - Хоми М.В., Костіва О.З.
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №608/2480/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 08 січня 2025 року (ухвалене суддею Запорожець Л.М., повний текст рішення складено 15 січня 2025 року) в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування розміру франшизи, -
У жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що 21 березня 2023 року сталася ДТП за участю автомобіля ВАЗ 21101-110-01 чорного кольору, державний номерний знак: НОМЕР_1 , який належить йому - ОСОБА_2 та автомобіля CHEVROLET CAPTIVA сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .
Вказував, що з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 181791 від 21 березня 2023 року, який складений поліцейським СРПП Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області старшим сержантом поліції Осьмаком Р.Б., вбачається, що 21 березня 2023 року о 11 год. 27 хв. водієм ОСОБА_1 , під час керування транспортним засобом CHEVROLET CAPTIVA , державний номерний знак НОМЕР_2 в м. Чорткові по вул. Й. Сліпого, вчинено ДТП із автомобілем ВАЗ 21101-110-01, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , після ДТП учасник події ОСОБА_1 з'їхав з місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, чим порушив вимоги п. 2.10. А ПДР України: у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
З протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААБ № 181790 від 21 березня 2023 року, який складений поліцейським СРПП Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області старшим сержантом поліції Осьмаком Р.Б., вбачається, що 21 березня 2023 року о 11 год.27 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом CHEVROLET CAPTIVA, державний номерний знак НОМЕР_2 в м. Чорткові по вул. Й. Сліпого, під час руху не був уважний та в ході роз'їзду із транспортним засобом ВАЗ 21101-110-01 державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , допустив із ним зіткнення, внаслідок чого автомобіль останнього отримав значні механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.12.1 ПДР України.
Згідно постанови Чортківського районного суду Тернопільської області від 22 червня 2023 року по справі № 608/792/23 провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Внаслідок ДТП його автомобіль ВАЗ 21101-110-01 д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження і відповідно йому було завдано майнових збитків. Про настання страхового випадку він по телефону повідомив ПрАТ СК «ПЗУ України» 21 березня 2023 року та письмово у Чортківське відділення страхової компанії 22 березня 2023 року за адресою: м. Чортків, вул. Подільська, 6.
Протоколом огляду транспортного засобу експертом від 31 травня 2023 року був встановлений перелік пошкоджень, отриманих автомобілем ВАЗ 21101-110-01 чорного кольору, державний номерний знак: НОМЕР_1 , у результаті ДТП.
Департамент обслуговування збитків ПрАТ СК «ПЗУ Україна» проінформував його листом за вихідним № 26746/ПВ-31 від 28 липня 2023 року про те, що розглянуто заяву відносно події (ДТП), яка мала місце 21 березня 2023 року та прийнято рішення про визнання події страховим випадком по справі № 26746 та виплату йому страхового відшкодування як особі, автомобіль якої пошкоджений внаслідок ДТП.
Сума збитку складає 18 042 грн. 75 коп. Страхове відшкодування у розмірі 15 442 грн. 75 коп (- 50 гривень комісії банку), а саме: 15 392 грн. 75 коп., перераховано на його картковий рахунок 31 липня 2023 року за виключенням суми франшизи 2 600 грн.
Відповідно до полісу № ЕК.211434388 цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, термін дії якого з 08.10.2022 до 07.10.2023, страховик ПрАТ СК «ПЗУ Україна», страхувальник ОСОБА_1 , легковий автомобіль CHEVROLET CAPTIVA НОМЕР_2 , рік випуску 2010, страхова сума за шкоду, заподіяну майну складає 160 000 грн., франшиза становить 2 600 грн.
Ним 31 липня 2023 року направлено рекомендованого листа на адресу останнього відомого йому місця проживання ОСОБА_1 , в якому викладено інформацію про визнання за його зверненням страховиком ПрАТ СК «ПЗУ Україна» страховим випадком ДТП та виплату йому страхового відшкодування (рекомендований лист ОСОБА_1 отримав та поставив власноручний підпис 10.08.2023, копію фіскального чеку та копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення надаю суду).
У своєму листі він повідомив ОСОБА_3 про необхідність сплати франшизу у розмірі 2 600 грн., згідно полісу № ЕК.211434388 цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за нанесену майнову шкоду в результаті ДТП та вказав номер карткового рахунку для переводу коштів.
Коштів франшизи у розмірі 2 600 грн. від ОСОБА_1 на його картковий рахунок НОМЕР_3 , так і не надходило.
На підставі наведеного, просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму франшизи, передбаченої полісом № ER.211434388 цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в розмірі 2 600 грн.
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 08 січня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування розміру франшизи, передбаченої полісом № ER.211434388 цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у розмірі 2 600 грн. та 1 073 грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим, незаконним, таким, що підлягає скасуванню через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, недоведеність обставин, та порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Звертає увагу на те, що ухвалою суду першої інстанції від 10.11.2023 року було відкрито провадження у даній справі, але ані ухвали про відкриття провадження у справі, ані позовної заяви з додатками він не отримав, відповідно був змушений ознайомлюватись з матеріалами справи.
Стверджує, що також не отримував повідомлення про час та місце судового засідання.
Посилається на те, що судом було порушено вимоги ст.ст. 128, 129, 130, 187 ЦПК України, що є порушенням норм процесуального права, та безпідставно відкрито провадження в справі за явних ознак залишення позовної заяви без руху, повернення заяви, передбаченої ст.185 ЦПК України, де чітко зазначено що позовна заява повинна відповідати вимогам ст. 175 і 177 цього Кодексу, однак вважає, що таким вимогам позовна заява не відповідала.
Звертає увагу на те, що саме в судовому засіданні після його зауважень позивач з дозволу судді дописав рукою назву позовної заяви (а.с.1), зміст позовних вимог щодо стягнення розміру франшизи, а не матеріальних збитків, при тому, що стягнення франшизи не передбачене.
Вказує на те, що справа підлягала розгляду в порядку загального позовного провадження, тобто повинні бути дослідженні заперечення до позову, допитані всі свідки, призначенні всі необхідні експертизи та дослідженні всі допустимі докази.
Звертає увагу на те, що суд першої інстанції у своєму рішенні не посилається та не досліджує належні письмові докази наданні разом з відзивом на позовну заяву.
Зазначає, що в подальшому позивач 09.11.2023 року подав заяву про залишення його заяви без розгляду, але в супереч заяві суддя відмовила йому в задоволенні заяви та продовжила розгляд справи, переконуючи позивача про неможливість задоволення його заяви всупереч ч.1 п.5 ст. 257 ЦПК України.
Вказує на те, що позивач з?являвся до судового засідання лише тричі, а саме на друге судове засідання та на два останні 04 листопада 2024 року та 08 січня 2025 року, що підтверджено журналом судових засідань та книгою відвідувачів Чортківського районного суду Тернопільської області.
Зазначає, що 14 листопада 2024 року суд, визнаючи
причину неявки поважною, у зв?язку з його участю як адвоката при обранні запобіжного заходу в іншій справі, відклав судове засідання на 08.01.2025 року, при цьому його не було попереджено.
Стверджує, що при усному зверненні до судді, йому було повідомлено іншу дату судового засідання - 10.01.2025 року.
Вказує на те, що його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 127) є підробленим.
Вважає несправедливим, те що у зв'язку з його одною неявкою без поважної причини, суд ухвалив рішення, в той час як позивач безпричинно не з'являвся чотири рази.
Посилається на те, що суд не дослідив та не взяв до уваги його заперечення до позову з додатками до нього та клопотання про виклик і допит в судовому засіданні свідків та не навів мотивів відхилення цих доказів.
Вказує на те, що у випадку встановлення вини особи в ДТП постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, ця особа не позбавлена права доводити протиправність дій інших учасників ДТП.
Стверджує, що з матеріалів справи видно, що саме позивач діяв з прямим умислом, направленим на порушення правил дорожнього руху, й жодного відшкодування не потребує й навмисно вводить суд в оману.
Зазначає, що сам позивач жодного достовірного, допустимого та достатнього доказу не надав.
Вважає вимоги позивача щодо стягнення франшизи суперечать чинному законодавству, оскільки франшиза - це ряд можливостей для керування брендом та бізнес-моделлю франчайзера, який надає можливість купити франшизу франчайзі та бути власником цього ж бізнесу за особистими умовами, а такого поняття як “франкшиза» не існує.
Від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу у прийнятті якого слід відмовити, оскільки останній подав відзив на апеляційну скаргу, який не було направлено усім учасникам справи, а відповідно до ст. 360 ЦПК України до відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Таким чином, відзив на апеляційну скаргу не береться до уваги апеляційним судом й залишається без розгляду. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі №757/43793/18-ц (провадження №14-311 цс 19).
За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими цією главою.
В силу положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 21 березня 2023 року сталася ДТП за участю автомобіля ВАЗ 21101-110-01 чорного кольору, державний номерний знак: НОМЕР_1 , який належить позивачу - ОСОБА_2 та автомобіля CHEVROLET CAPTIVA сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням відповідача - ОСОБА_1 .
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 181791 від 21 березня 2023 року, який складений поліцейським СРПП Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області старшим сержантом поліції Осьмаком Р.Б., вбачається, що 21 березня 2023 року о 11 год. 27 хв. водієм ОСОБА_1 , під час керування транспортним засобом CHEVROLET CAPTIVA , державний номерний знак НОМЕР_2 в м. Чорткові по вул. Й. Сліпого, вчинено ДТП із автомобілем ВАЗ 21101-110-01, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , після ДТП учасник події ОСОБА_1 з'їхав з місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, чим порушив вимоги п. 2.10. А ПДР України: у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
З протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААБ № 181790 від 21 березня 2023 року, який складений поліцейським СРПП Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області старшим сержантом поліції Осьмаком Р.Б., вбачається, що 21 березня 2023 року о 11 год.27 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом CHEVROLET CAPTIVA, державний номерний знак НОМЕР_2 в м. Чорткові по вул. Й. Сліпого, під час руху не був уважним та в ході роз'їзду із транспортним засобом ВАЗ 21101-110-01 державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , допустив із ним зіткнення, внаслідок чого автомобіль ОСОБА_2 отримав значні механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.12.1 ПДР України.
Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 22 червня 2023 року по справі № 608/792/23 провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Внаслідок ДТП автомобіль ВАЗ 21101-110-01 д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження. Про настання страхового випадку ОСОБА_2 по телефону повідомив ПрАТ СК «ПЗУ України» 21 березня 2023 року та письмово у Чортківське відділення страхової компанії 22 березня 2023 року за адресою: м. Чортків, вул. Подільська,6.
Протоколом огляду транспортного засобу експертом від 31 травня 2023 року був встановлений перелік пошкоджень, отриманих автомобілем ВАЗ 21101-110-01 чорного кольору, державний номерний знак: НОМЕР_1 , у результаті ДТП.
Департамент обслуговування збитків ПрАТ СК «ПЗУ Україна» проінформував листом за вихідним № 26746/ПВ -31 від 28 липня 2023 року проінформував ОСОБА_2 про те, що його заяву відносно події (ДТП), яка мала місце 21 березня 2023 року розглянуто та прийнято рішення про визнання події страховим випадком по справі № 26746 та виплату йому страхового відшкодування як особі, автомобіль якої пошкоджений внаслідок ДТП.
Сума збитку складає 18 042 грн. 75 коп.
Страхове відшкодування у розмірі 15 442 грн. 75 коп. (- 50 гривень комісії банку), а саме: 15 392 грн. 75 коп., перераховано на його картковий рахунок 31 липня 2023 року за виключенням суми франшизи 2 600 грн.
Відповідно до полісу № ЕК.211434388 цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, термін дії якого з 08.10.2022 до 07.10.2023, страховик ПрАТ СК «ПЗУ Україна», страхувальник ОСОБА_1 , легковий автомобіль CHEVROLET CAPTIVA НОМЕР_2 , рік випуску 2010, страхова сума за шкоду, заподіяну майну складає 160 000 гривень, франшиза становить 2 600 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 22.1, 22.3 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.
Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування та/або законодавством (стаття 1 Закону України “Про страхування» - далі Закону № 1909-IX).
Відповідно до частин 4, 5 ст. 94 Закону № 1909-IX договором страхування може передбачатися франшиза, яка може бути умовною та безумовною.
У разі зазначення в договорі страхування умовної франшизи страховик не відшкодовує частину збитку, яка не перевищує розмір франшизи, але відшкодовує збитки в повному обсязі, якщо збиток перевищує розмір франшизи.
У разі зазначення в договорі страхування безумовної франшизи страховик вираховує розмір франшизи при здійсненні страхової виплати за кожним страховим випадком.
Франшиза може встановлюватися у відсотках від страхової суми (страхової виплати), в абсолютному розмірі або в інших розрахункових одиницях, визначених договором страхування. Вид та розмір франшизи зазначаються у договорі страхування.
Згідно з пунктом 12.1 статті 12 Закону № 1961-IV розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування (пункт 36.6 статті 36 Закону № 1961-IV).
З огляду на зміст цих приписів у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити суму страхового відшкодування за вирахуванням франшизи, якщо сторони її передбачили у відповідному договорі. Суму франшизи потерпілому має компенсувати страхувальник або інша особа, відповідальна за завдані збитки.
Зазначене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року в справі № 910/17324/19.
У постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 465/674/19 зазначено про те, що тлумачення статті 1188 ЦК України свідчить, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах: від 07 лютого 2018 року в справі № 910/18319/16; від 16 квітня 2019 року в справі № 927/623/18, від 04 березня 2020 року у справі № 641/2795/16-ц, від 07 лютого 2018 року у справі № 910/18319/16; від 16 квітня 2019 року у справі № 927/623/18, від 29 квітня 2020 року в справі № 686/4557/18.
Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП (постанова Верховного Суду від 29 квітня 2020 року в справі № 686/4557/18).
При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається (правова позиція Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладена у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 234/16272/15-ц (провадження № 61-31395сво18).
Так, встановивши, що страховиком, у якого відповідач ОСОБА_1 застрахував свою цивільно-правову відповідальність, було виплачено позивачу 15 392 грн. 75 коп. страхового відшкодування за виключенням суми франшизи 2 600 грн, враховуючи, що адміністративне провадження щодо ОСОБА_1 за ст.122-4, 124 КУпАП закрито судом не з реабілітуючих обставин, в той час, як адміністративне провадження відносно ОСОБА_2 за 124 КУпАП закрито судом у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача франшизи в розмірі 2 600 грн. є обґрунтованою.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції ухвалив рішення всупереч вимог ст. 223 ЦПК України, оскільки відповідач перший раз не з'явився без поважних причин, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов'язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21)).
Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про судове засідання 08.01.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 06.11.2024 року (а.с. 127).
Напис про одержання поштового відправлення учасником справи, в якому зазначене його прізвище, зроблений працівником поштового зв'язку, зазвичай є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов'язків. Однак таку презумпцію може бути поставлено під сумнів і спростовано (постанова Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 222/1402/16).
Так, скаржник вказує на те, що його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення є підробленим, однак колегія суддів критично оцінює таке посилання ОСОБА_1 виходячи з того, що він не надав жодних доказів на спростування презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов'язків при врученні йому відповідного рекомендованого листа.
Оскільки відповідач, який був належним чином повідомленим про судове засідання, не з'явився в це судове засідання 08.01.2025 року без поважних причин та без повідомлення причин неявки, суд першої інстанції на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК України обґрунтовано розглянув справу за відсутності відповідача.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).
Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Визначених ч.3 ст. 376 ЦПК України порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди із судовим рішенням, однак висновків суду першої інстанції по суті вирішення справи не спростовують.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, надав доказам правильну правову оцінку, відтак рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 08 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 28 травня 2025 року.
Головуючий: Гірський Б.О.
Судді: Хома М.В.
Костів О.З.