Справа № 307/2815/24
про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги
26 травня 2025 року м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Собослой Г.Г., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 березня 2025 року у справі № 307/2815/24 за позовом ОСОБА_1 до Тячівської міської ради Закарпатської області, ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, де треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державний реєстратор Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області Гаврилюк Яна Володимирівна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання незаконними та скасування рішень Тячівської міської ради Закарпатської області, скасування державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, скасування рішення державного реєстратора Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про визнання незаконними та скасування рішень Тячівської міської ради Закарпатської області, скасування та поновлення державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, скасування рішення державного реєстратора Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу сформовану в системі «Електронний суд» 20.04.2025, на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 березня 2025 року у справі № 307/2815/24.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 05.05.2025 подану скаргу залишено без руху, про що повідомлено скаржника та надано йому строк протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків, шляхом надання суду апеляційної інстанції доказів надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи та сплати судового збору.
На виконання ухвали скаржником подано заяву, сформовану у системі «Електронний суд», про усунення недоліків разом із доказами направлення апеляційної скарги іншим учасникам справи, що не мають зареєстрованих кабінетів та квитанцією про сплату судового збору від 20.05.2025 у розмірі 4360,50 грн.
Щодо сплати судового збору, зокрема, зазначає, що ним у позовній заяві заявлено три основні вимоги, а решта вимог носять несамостійний похідний характер, про що свідчить і рішення суду першої інстанції. При цьому посилається на висновки Верховного суду від 12.11.2019 у справі № 640/21330/18, від 5 червня 2020 року у справі № 280/5161/, від 05 лютого 2021 у справі № 400/2863/19, від 06 жовтня 2020 року у справі № 826/1984/16. Вважає, що за подачу апеляційної скарги має бути сплачено судовий збір у розмірі 150% від ставки, що була сплачена при подачі позовної заяви, тобто за три вимоги немайнового характеру.
З цього приводу слід зазначити наступне.
Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1).
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Відповідно до частини першої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Водночас, ані ЦПК України, ані Закон України «Про судовий збір» не містять норм, які дозволяли би зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об'єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові. Навпаки, підкреслюється, що судовий збір має бути сплачений за кожну немайнову вимогу окремо, якщо заявлено декілька немайнових вимог (абзац другий частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Подібний висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року у справі № 532/2139/21, від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21.
Щодо посилання апелянта на висновки Верховного Суду, зокрема, у постанові від 06.10.2020 у справі № 826/11984/16, яка розглядалася в порядку адміністративного судочинства, про те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою, що має значення для визначення кількості немайнових вимог, з яких сплачується судовий збір, безпідставні передусім тому, що йдеться про різні види судочинства, різні процеси та різні правила, що ними передбачаються.
Суд також звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання апеляційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Відтак, скаржник не усунув недоліки, зазначені в ухвалі Закарпатського апеляційного суду від 05.05.2025, у повному обсязі.
За приписами ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме шляхом надання суду документів, що підтверджують доплату судового у розмірі 5 813,58 грн (10 174,08 - 4 360,50).
Керуючись статтею 127, 356, 357 ЦПК України, суддя, -
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліку апеляційної скарги, зазначений в ухвалі Закарпатського апеляційного суду від 05.05.2025, у повному обсязі, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що якщо апелянт відповідно до цієї ухвали у встановлений строк не усуне недоліки апеляційної скарги, то апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повертатися.
Суддя Г.Г. Собослой