Справа № 686/15118/25
Провадження № 1-кс/686/5569/25
29 травня 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції ОСОБА_7 , погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницького, Хмельницької області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працевлаштованого, утриманців не маючого, раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № 12025240000000668,
встановив:
28 травня 2025 року слідчий ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції ОСОБА_7 , звернулась до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду з клопотанням, яке погоджено прокурором ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України. В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, який є тяжкими злочином, та існують передбачені ст.177 КПК України ризики, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання та просили обрати запобіжний захід, не пов'язаний із ізоляцією підозрюваного від суспільства. При цьому ОСОБА_6 пояснив, що одружений, є особою з інвалідністю 3 групи. Визнає вину. Готовий співпрацювати із органами досудового розслідування.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Згідно з положеннями ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина, правовий режим власності, засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Указом Президента України № 24/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, із 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строком на 30 діб з подальшими продовженнями воєнного стану, діючого по теперішній час відповідно до Указу Президента України № 235/2025 від 15.04.2025 продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У відповідності до п. 2 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
Крім цього, особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років, можуть виїздити за межі України при пред'явлені серед іншого такого документу як довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о) або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики, довідки військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.
Так, ОСОБА_6 (надалі ОСОБА_6 ) діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 (далі - ОСОБА_8 ), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, вирішили незаконно збагатитися шляхом отримання неправомірної вигоди від військовозобов'язаних осіб за здійснення ними впливу на невстановлений на даний час посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З метою реалізації свого узгодженого умислу, ОСОБА_6 , 02.05.2025 близько 11 години 30 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Хмельницький,вул. Кам'янецька, 52/2, поблизу відділення ТОВ «Нова Пошта №5», діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , під час зустрічі із ОСОБА_9 , висловив пропозицію, поєднану із вимогою передачі неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 10000 доларів США, що в перерахунку у національну валюту у відповідності до курсу Національного банку України станом на 02.05.2025 становить 415 945 гривні, за що пообіцяв здійснити вплив на невстановлених на даний час посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 з подальшим оформленням документів про непридатність до військової служби за станом здоров'я, що здійснюються на підставі висновку військово-лікарської комісії (ВЛК) про непридатність до військової служби.
В подальшому, близько 12 години 00 хвилин до адреси зустрічі ОСОБА_6 та ОСОБА_9 долучився ОСОБА_8 , який діючи з єдиним умислом з ОСОБА_6 , спрямованим на отримання неправомірної вигоди перебуваючи у салоні транспортного засобу марки «TOYOTA SEQUOIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , висловив спільну пропозицію поєднану із вимогою про передачу ОСОБА_9 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 10000 доларів США, що в перерахунку у національну валюту у відповідності до курсу Національного банку України, станом на 02.05.2025 становить 415 945 гривні, за що гарантував здійснити вплив на невстановлених на даний час посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , на що ОСОБА_9 вимушено погодився.
Крім цього, 23 травня 2025 року, близько 12:00 години, ОСОБА_6 перебуваючи поруч кав'ярні, неподалік будинку № 52, що за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_8 , з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, під час зустрічі із ОСОБА_9 , повторно висловив останньому пропозицію, поєднану із вимогою передачі неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів, однак уже у більшій сумі, а саме 13200 доларів США, що в перерахунку у національну валюту у відповідності до курсу Національного банку України, станом на 23.05.2025 становить 547 798 гривень 68 копійок, за що обіцяв здійснити вплив на невстановлених на даний час посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 з подальшим оформленням документів про непридатність до військової служби за станом здоров'я, що здійснюються на підставі висновку військово-лікарської комісії (ВЛК) про непридатність до військової служби.
В подальшому, 27 травня 2025 року, близько 12 години 14 хвилин, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, перебуваючи у дворі будинку
АДРЕСА_2 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_8 , з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, під час зустрічі із ОСОБА_9 , висловив пропозицію, поєднану із вимогою передачі неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 13200 доларів США, що в перерахунку у національну валюту у відповідності до курсу Національного банку України, станом на 27.05.2025, становить 548 733 гривні 34 копійки, за що пообіцяв здійснити вплив на невстановлених на даний час посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 з подальшим оформленням документів про непридатність до військової служби за станом здоров'я, що здійснюються на підставі висновку військово-лікарської комісії (ВЛК) про непридатність до військової служби.
Так, того ж дня, близько 12 години 28 хвилин до адреси зустрічі ОСОБА_6 та ОСОБА_9 долучився ОСОБА_8 , який діючи з єдиним умислом з ОСОБА_6 спрямованим на отримання неправомірної вигоди, перебуваючи у салоні транспортного засобу марки «TOYOTA SEQUOIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , висловив спільну пропозицію поєднану із вимогою про передачу ОСОБА_9 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 13200 доларів США, що в перерахунку у національну валюту у відповідності до курсу Національного банку України, станом на 27.05.2025 становить 548 733 гривні 34 копійки, за що гарантував забезпечити та здійснити вплив на невстановлених на даний час посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після цього, ОСОБА_9 погодився на спільну вимогу ОСОБА_6 і ОСОБА_8 та 27.05.2025, в 12 годині 35 хвилин, перебуваючи в салоні автомобіля марки «TOYOTA SEQUOIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_8 , одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 13200 доларів США, що в перерахунку у національну валюту у відповідності до курсу Національного банку України, станом на 27.05.2025 становить 548 733 гривні 34 копійки, за здійснення впливу на невстановлених на даний час посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 з подальшим оформленням документів про непридатність до військової служби за станом здоров'я, що здійснюються на підставі висновку військово-лікарської комісії (ВЛК) про непридатність до військової служби відносно ОСОБА_9 , після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_8 були викриті та затримані правоохоронними органами на місці події.
За таких обставин, ОСОБА_6 підозрюється у пропозиції та обіцянці здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди для себе та третьої особи, а також в одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному із вимаганням такої вигоди, вчиненому групою осіб за попередньою змовою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
27.05.2025 року о 12 год. 40 хв. ОСОБА_6 затримано в за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
27.05.2025 року відповідно до ст. ст. 42, 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочинів), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України повністю підтверджується зібраними доказами, а саме: Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 05.05.2025; Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 12.05.2025; Протоколом огляду від 12.05.2025; Протоколом за результатами проведення НСРД від 26.05.2025; Протоколом про результати здійснення аудіо, відео контроль особи від 26.05.2025; Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 віл 27.05.2025; Протоколом обшуку транспортного засобу від 27.05.2025; Протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 27.05.2025 відносно ОСОБА_8 ; Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 27.05.2025 відносно ОСОБА_8 ; Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 27.05.2025 відносно ОСОБА_6 ; Протоколом освідування особи від 27.05.2025 відносно ОСОБА_6 ;Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 27.05.2025 відносно ОСОБА_6 .
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з врахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991).
Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З наданих матеріалів убачається, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання від 3 до 8 років з конфіскацією майна.
Разом з тим, вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки слідчим та прокурором не наведено обставин, які б давали суду беззаперечні підстави вважати, що ОСОБА_6 має намір ухилятися від слідства, адже лише тяжкість можливого покарання при можливому визнанні підозрюваним винною не може свідчити про існування вказаного ризику відповідно до вимог закону.
У своїй практиці ЄСПЛ наголошує, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці імовірності того, що особа переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
У справі «Мамедова проти Росії» (Mamedova v Russia) 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість продовження тримання заявниці під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребує позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
ОСОБА_6 одружений, має постійне місце проживання, раніше не судимий, є особою з інвалідністю 3 групи, хворіє, що підтверджується візуально і документами наданими стороною захисту, потребує постійного вживання медичних препаратів.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 має засоби для існування, раніше не судимий, та клопотання не містить будь-яких обґрунтувань підстав вважати, що підозрюваний має намір вчиняти злочини, з посиланням на відповідні докази та реальність таких обстави.
А відтак, приходжу до висновку про недоведеність стороною обвинувачення ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.
Частиною 1 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У п.26-28 рішення ЄСПЛ у справі «Хайредінов проти України» N 38717/04 від 14.10.2010, суд наголосив, що ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин. Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.
Враховуючи доведений стороною обвинувачення ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, усі, визначенні ст. 178 КПК України, на даному етапі досудового розслідування потребує належного дослідження та перевірки існуючими засобами доказування, приходжу до висновку, що відносно підозрюваного слід обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово, адже саме такий запобіжний захід зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Виконання вказаного запобіжного заходу контролюється правоохоронним органом, що убезпечує можливість виходу підозрюваного з місця проживання та відповідно, мінімізує можливі контакти із свідками та повною мірою запобігає ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.
Прокурором та слідчим не надано слідчому судді достатніх об'єктивних даних, які б вказували, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, не зможе запобігти доведеному під час судового розгляду ризику незаконного впливу на свідків.
Водночас, на підозрюваного необхідно покласти відповідні обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України,
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який полягає у забороні залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово без дозволу слідчого, прокурора чи суду, окрім випадків необхідності прослідувати до місця укриття під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» або до медичного закладу для отримання медичної допомоги, з носінням електронного браслету.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначені ст.194 КПК України обов'язки, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження за першою вимогою;
- не залишати цілодобово місце свого постійного проживання;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання у відповідний орган державної влади паспорт(и) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд за межі України;
Звільнити ОСОБА_6 , з-під варти з залу суду негайно.
Ухвала діє по 24 липня 2025 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя