Справа № 686/6867/25
Провадження № 1-кс/686/5139/25
23 травня 2025 року м.Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому, клопотання слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 , про продовження строку виконання обов'язків відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Радошівка Ізяславського району Хмельницької області, українці, громадянці України, зареєстрованій та проживаючій за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимій,
у кримінальному провадженні №12025240000000113,
встановив:
16.05.2025 року слідчий ВРОТЗ СУ ГУНП в Хмельницькій області майор поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з клопотанням, про продовження строку виконання обов'язків відносно ОСОБА_5 підозрюваної у вчиненні злочину, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України в межах строку досудового розслідування, посилаючись на те, що строк дії обов'язків закінчується 25.05.2025 року, а завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, так як дане кримінальне провадження є складним, що зумовлено, значним обсягом процесуальних дій, на даний час необхідно провести ще ряд слідчих (розшукових) дій, при цьому визначені ст.177 КПК України ризики : переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілих та/або свідків у цьому ж кримінальному провадженні; знищення чи приховування речових доказів; вчинення іншого кримінального правопорушення, продовжують існувати.
Заслухавши пояснення прокурора, який наполягає на задоволенні клопотання, підозрюваного та його захисника, які не заперечили щодо його задоволення, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
Слідчий суддя установив, що у невстановлені дату та час, але не пізніше 15.01.2025 ОСОБА_7 вступив в попередню змову із ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з метою вимагання грошових коштів у ОСОБА_10 , який являється колишнім чоловіком ОСОБА_5 та між якими після розлучення склалися неприязні стосунки.
З метою реалізації вказаного умислу спрямованого на вимагання грошових коштів у ОСОБА_10 , ОСОБА_7 будучи обізнаним про неприязні стосунки ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , являючись їх спільним знайомим, запропонував останній використати факт її колишнього шлюбу із потерпілим під час якого у потерпілого ОСОБА_10 нібито виник борг перед ОСОБА_5 в розмірі 300 000 доларів США. (хоча в дійсності ОСОБА_10 вказаної заборгованості перед ОСОБА_5 під час їх шлюбу не мав).
На пропозицію ОСОБА_7 , щодо висунення ОСОБА_10 вищевказаної надуманої незаконної вимоги, ОСОБА_5 погодилася, після чого вона та ОСОБА_7 домовилися залучити до вчинення вказаного злочину знайомих останнього, які раніше притягувалися до кримінальної відповідальності в тому числі за вчинення майнових злочинів, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Надалі, ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , керуючись метою швидкого протиправного збагачення, розробили злочинний план направлений на вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_10 та вчинили кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 15.01.2025, близько 15 год, з метою реалізації задуманого плану, діючи в умовах воєнного стану (введеного в дію 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», який продовжено до 09 травня 2025 року), керуючись корисливим мотивом, маючи умисел на вимагання - вимогу передачі чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх наслідки щодо позбавлення можливості особи на власний розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном, діючи умисно, усвідомлено посягаючи на чужу власність, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди і бажаючи завдати таку шкоду, ОСОБА_9 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, попередньо узгодивши свої дії із ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , використовуючи месенджер «WhatsApp», зателефонував з мобільного номеру НОМЕР_1 на мобільний номер ОСОБА_10 НОМЕР_2 та в телефонній розмові, представившись особою на ім'я « ОСОБА_11 », висунув вимогу останньому сплатити ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 300 000 доларів США, при цьому висловив погрози застосування фізичного насильства в разі невиконання поставленої ним вимоги, які ОСОБА_10 сприйняв як реальні, побоюючись за своє життя та здоров'я.
Продовжуючи свої злочинні дії, 18.01.2025 ОСОБА_9 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи месенджер «WhatsApp», знову зателефонував з мобільного номеру НОМЕР_1 на мобільний номер ОСОБА_10 НОМЕР_2 та в телефонній розмові в черговий раз повідомив останньому про необхідність сплатити ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 300 000 доларів США, в іншому випадку пригрозив приїздом за місцем проживання потерпілого групи осіб з так званого «злочинного світу», які відберуть в останнього усе належне йому майно. Також у вказаній розмові ОСОБА_9 повідомив потерпілому ОСОБА_10 про необхідність здійснення подальшої комунікації з приводу поставленої вимоги в тому числі із ОСОБА_7 .
Надалі, на протязі 21.01.2025, 25.01.2025 та 26.01.2025 ОСОБА_9 використовуючи месенджер «WhatsApp» телефонував потерпілому ОСОБА_10 та в розмовах продовжував вчиняти на нього психологічний тиск з метою сплатити ОСОБА_5 вищевказаний надуманий борг, а також говорити про необхідність зв'язатися з даного питання із ОСОБА_7 .
В подальшому, 27.01.2025 та 30.01.2025 між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 відбулися телефонні розмови з ініціативи останнього, який телефонував потерпілому на його мобільний номер НОМЕР_2 , використовуючи месенджер «WhatsApp», із власного мобільного номеру НОМЕР_3 . У вказаних розмовах ОСОБА_7 підтвердив свою обізнаність у нібито наявності боргу потерпілого ОСОБА_10 перед ОСОБА_5 та повідомив, що спілкувався з даного приводу із ОСОБА_9 , після чого запропонував потерпілому зустрітися задля обговорення ситуації, яка склалася.
04.02.2025 близько 13 ОСОБА_12 за попередньою домовленістю із потерпілим ОСОБА_10 зустрілися поряд із ГРК « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в с. Давидківці Хмельницького району Хмельницької області, звідки разом направилися у ГРК « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що по АДРЕСА_2 . Під час розмови у вказаному закладі ОСОБА_7 , попередньо узгодивши свої дії із ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , маючи спільний умисел із вказаними особами на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_10 , повідомив останньому, що ОСОБА_9 являється впливовою особою у так званому «кримінальному світі», а тому потерпілий має виконувати усе те, що він йому говорить, маючи на увазі повернення неіснуючого боргу ОСОБА_13 в розмірі 300 000 доларів США. Також ОСОБА_7 у вказаній розмові наполягав на тому, щоб потерпілий ОСОБА_10 здійснив телефонний дзвінок ОСОБА_5 та обговорив усі деталі, щодо повернення так званого боргу.
Після вказаної зустрічі у ГРК « ІНФОРМАЦІЯ_2 », 04.02.2025 ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_5 та повідомив про обставини цієї зустрічі, а також наголосив, щоб остання розмовляючи з ОСОБА_10 продовжувала наполягати на поверненні неіснуючого боргу в розмірі 300 000 доларів США, при цьому допустив, що в подальшому вчиняючи вимагання, з метою як найшвидшого заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 , можна буде зменшити суму неіснуючої заборгованості до 200 000 доларів США. Також ОСОБА_7 узгодили із ОСОБА_14 , що після незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого в розмірі 200 000 доларів США, з вказаної суми 150 000 доларів США отримає ОСОБА_14 , а решта 50 000 доларів США будуть розподілені між ним та іншими особами залученими до вимагання, маючи на увазі ОСОБА_9 та ОСОБА_15 .
06.02.2025 ОСОБА_10 відповідно до попередньої рекомендації ОСОБА_7 зателефонував зі свого мобільного номеру НОМЕР_2 на мобільний номер ОСОБА_5 НОМЕР_4 . В ході вказаної розмови ОСОБА_10 заперечив наявність у нього боргу перед ОСОБА_14 в розмірі 300 000 доларів США та просив останню припинити вимагати у нього вказану суму грошових коштів через третіх осіб, маючи на увазі ОСОБА_9 та невідомих потерпілому осіб з так званого «кримінального світу» на яких той посилається. В свою чергу ОСОБА_5 наголосила ОСОБА_10 про необхідність сплатити їй грошові кошти в розмірі 300 000 доларів США, таким чином підтвердивши залучення ОСОБА_9 та інших осіб до вчинення даного кримінального правопорушення.
Після вищевказаної розмови ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , на протязі 06.02.2025, 07.02.2025, 10.02.2025, 11.02.2025 ОСОБА_7 , використовуючи месенджер «WhatsApp», телефонував потерпілому ОСОБА_10 та в розмовах, посилаючись на ОСОБА_9 та інших невідомих потерпілому людей з так званого «кримінального світу», наполягав у необхідності сплатити ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 300 000 доларів США, при цьому говорив про настання проблем, які виникнуть в разі невиконання поставленої вимоги. В свою чергу потерпілий ОСОБА_10 під час кожної з таких розмов пояснював, що немає боргу в розмірі 300 000 доларів США перед ОСОБА_5 та будь-ким іншим.
В подальшому, 16.02.2025 близько 18 ОСОБА_16 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, попередньо узгодивши свої дії із ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , використовуючи месенджер «WhatsApp», зателефонував з мобільного номеру НОМЕР_5 на мобільний номер ОСОБА_10 НОМЕР_2 та в телефонній розмові, представившись особою на прізвисько « ОСОБА_17 », повідомив про необхідність «закрити питання», маючи на увазі сплатити грошові кошти в сумі 300 000 доларів США, після чого дзвінок було перервано.
Наступного дня 17.02.2025 та в подальшому 18.02.2025 потерпілому ОСОБА_10 телефонував ОСОБА_7 та в розмовах дав зрозуміти, що особа на прізвисько « ОСОБА_17 », тобто ОСОБА_8 , представляє інтереси ОСОБА_9 в питані щодо сплати потерпілим грошових коштів ОСОБА_14 . Також під час вказаних розмов ОСОБА_7 повідомив потерпілому ОСОБА_10 про необхідність зустрітися.
24.02.2025 близько 13 год 30 ОСОБА_18 та потерпілий ОСОБА_10 відповідно до попередньої домовленості зустрілися в ГРК « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що по АДРЕСА_2 . У вказаному закладі ОСОБА_7 використовуючи власний мобільний телефон зателефонував у месенджері «WhatsApp» ОСОБА_5 та увімкнув гучномовець, після чого остання повідомила ОСОБА_10 про необхідність розрахуватися з нею, маючи на увазі сплатити грошові кошти в сумі 300 000 доларів США, а також зауважила про необхідність вирішення даного питання через її людей, тобто ОСОБА_9 та ОСОБА_15 . Закінчивши дану розмову, ОСОБА_7 знову ж таки використовуючи власний мобільний телефон здійснив відео дзвінок у месенджері «WhatsApp» ОСОБА_8 ході вказаної розмови ОСОБА_8 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, розташувавшись в кріслі поряд з столом поверх якого демонстративно знаходились предмети схожі на автоматичну зброю та набої до неї, повідомив потерпілому ОСОБА_10 про необхідність сплатити грошові кошти в сумі 300 000 доларів США, при цьому пригрозив фізичною розправою, а саме сказав, що в разі відмови виконати поставлену вимогу відріже потерпілому голову. Закінчивши вказаний відео дзвінок, ОСОБА_7 в свою чергу також наголосив потерпілому про необхідність сплатити грошові кошти ОСОБА_5 в сумі 300 000 доларів США.
В подальшому, 04.03.2025 близько 11 год 30 хв в приміщені ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що по АДРЕСА_3 , відбулася зустріч ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , після якої останній перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи месенджер «WhatsApp», зателефонував з мобільного номеру НОМЕР_5 на мобільний номер ОСОБА_10 НОМЕР_2 та в черговий раз висунув вимогу потерпілому сплатити грошові кошти в сумі 300 000 доларів США, після чого усі вищевказані особи та ОСОБА_9 залишать його в спокої.
Надалі, в період з 05.03.2025 по 27.03.2025 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 неодноразово почергово телефонували потерпілому ОСОБА_10 у месенджері «WhatsApp» та під час вказаних телефонних розмов тиснули на останнього психологічно примушуючи сплатити на користь ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 300 000 доларів США, у зв'язку з чим потерпілий ОСОБА_10 , сприймаючи усі попередні погрози вищевказаних осіб як реальні, побоюючись за власне життя та здоров'я, погодився сплатити частину вищевказаного неіснуючого боргу в розмірі 200 000 доларів США.
27.03.2025, близько 09.30 год., відповідно до попередніх домовленостей, ОСОБА_10 зустрівся із ОСОБА_7 у ГРК « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в с. Давидківці Хмельницького району Хмельницької області, де виконуючи незаконну вимогу останнього, ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , щодо погашення неіснуючої заборгованості, побоюючись за своє життя та здоров'я, передав ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 200 000 доларів США.
27.03.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Радошівка Ізяславського району Хмельницької області, українці, громадянці України, зареєстрованій та проживаючій за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимій, повідомлено про підозру у вимозі передачі чужого майна (вимагання), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з погрозою насильства над потерпілим, в умовах воєнного стану, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
28.02.2025 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 25.05.2025 включно, з можливістю внесення застави, яку 28.03.2025 внесено та підозрювану звільнено з під варти із покладенням на неї обов'язків визначених слідчим суддею.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення у даний час об'єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: - показами потерпілого ОСОБА_10 , який повідомив про обставини вимагання у нього грошових коштів групою осіб; - оглядом диску з відео записами від 04.03.2025, якими зафіксовано зустріч ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 в приміщені ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що по АДРЕСА_3 , що відбулася 04.03.2025; - оглядом мобільного телефону ОСОБА_7 від 21.04.2025 в ході якого виявлено листування із ОСОБА_5 і відправлений останній відеозапис 27.03.2025 з приводу отримання від ОСОБА_10 грошових коштів в сумі 200000 доларів США, а також ряд телефонних дзвінків у цей час ОСОБА_8 ; - обшуком затриманого ОСОБА_7 від 27.03.2025 в ході якого при останньому виявлено 199400 купюр номіналом 100 доларів США; - матеріалами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; - іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до чотирьох місяців, тобто до 27.07.2025.
При цьому, строк дії обов'язків покладених на підозрювану ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні закінчується 25.05.2025 однак завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали не представляється можливим, оскільки виникла потреба у додатковому часі для проведення та завершення у вказаному кримінальному провадженні наступних слідчих та процесуальних дій: - по завершенні виконання долучити висновок лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи предметом дослідження якої є надані потерпілим аудіо записи його розмов із ОСОБА_9 , в яких останній вимагає грошові кошти та погрожує насильством, яка є довготривалою та виконується експертами ІНФОРМАЦІЯ_5 ; - провести огляд інформації за результатами проведення комп'ютерно-технічної експертизи мобільного телефону ОСОБА_9 ; - провести тимчасовий доступ в ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », до інформації про телефонні з'єднання фігурантів кримінального провадження, а також місця їх перебування під час вчинення кримінального правопорушення; - провести огляд інформації вилученої у вказаних операторів мобільного зв'язку; - в установленому законом порядку розсекретити та долучити до кримінального провадження клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та ухвали Хмельницького апеляційного суду , які стали підставою для проведення НСРД; - за результатами проведення вказаних слідчих та процесуальних дій провести додаткові допити підозрюваних та потерпілого у кримінальному провадженні; - вирішити питання щодо остаточної кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення, необхідності зміни раніше повідомлених підозр, які на даний момент не дають можливості виконати вимоги ст.ст. 290-291 КПК України (відкриття матеріалів, складення обвинувального акту та реєстру матеріалів кримінального провадження).
28.03.2025 ОСОБА_5 , відповідно до ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду , обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою по 25.05.2025 включно, із можливістю звільнення з-під варти у разі внесення застави в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302 800 гривень.
ОСОБА_5 звільнено з-під варти у зв'язку із сплатою передбаченої ухвалою слідчого судді застави, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: - не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; - утримуватися від спілкування зі свідками та іншими учасниками у даному кримінальному провадженні; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну, у разі їх наявності..
Разом з тим, згідно із ч.6 ст. 194 КПК України строк дії обов'язків, передбачених слідчим суддею в ухвалі суду у разі внесення застави, не може перевищувати двох місяців, тобто строку визначеного слідчим суддею - 25.05.2025, що є не достатнім терміном.
На цьому етапі кримінального провадження, до встановлення судом фактичної істини у ньому, сукупність зазначених матеріалів є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Статтею 182 КПК України про заставу не визначено строк дії зазначеного запобіжного заходу, а тому продовженню підлягають лише обов'язки визначенні в ухвалі про обрання такого запобіжного заходу.
Згідно із ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Статтею 182 КПК України не визначено строк дії запобіжного заходу у виді застави, а тому продовженню підлягають лише обов'язки визначенні в ухвалі про обрання такого запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ч. 6. ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Оцінюючи матеріали клопотання, доводи учасників процесу та обставини справи в їх сукупності, беручи до уваги вагомість наявних доказів того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, на підставі аналізу обставин злочину, слідчий суддя приходить до висновку, що тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, в сукупності з іншими встановленими в ході розгляду клопотання обставинами, з огляду на вірогідність переховування від слідства та суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, свідчать про те, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які були враховані при застосуванні запобіжного заходу, не відпали.
На теперішній час у кримінальному провадженні не проведено усіх необхідних слідчих дій, а тому продовження строку виконання обов'язків зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З огляду на викладене, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Продовжити до 20 липня 2025 року, строк дії покладених ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28.03.2025 року на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначених ст. 194 КПК України обов'язків:
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими учасниками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну, у разі їх наявності.
Ухвала діє по 20 липня 2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя