Справа № 674/229/25
Провадження № 2/674/340/25
іменем України
29 травня 2025 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючий - суддя Сосна О.М., за участю секретаря судового засідання Філіпової У.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дунаєвецької міської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом (ціна позову 280 618,28 грн),
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дунаєвецької міської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід по материнській лінії ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно: житловий будинок у АДРЕСА_1 . Позивач є онуком померлого та спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , інших спадкоємців немає.
Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.12.2024 приватного нотаріуса Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Шевченко Н.В. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно - на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказане майно. У зв'язку із чим, звертається із даним позовом до суду.
Ухвалою від 24.02.2025 відкрито провадження по справі, призначено підготовче судове засідання за загальними правилами позовного провадження. Витребувано копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2
10.04.2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи. Направив заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує повністю, просить задовольнити.
Представник відповідача Дунаєвецької міської ради в судове засідання не з'явився, надіслав до суду відзив, в якому просить справу розглядати у відсутності представника, проти задоволення позову не заперечує.
Від Хмельницького обласного державного нотаріального архіву до суду надійшла копія спадкової справи №22/2021 після смерті ОСОБА_2 .
Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно: житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 за заповітом, оскільки ОСОБА_2 склав заповіт від 05.05.2011 зареєстрований за р. №4, посвідчений секретарем Гірчичнянської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області. Згідно вказаного заповіту все майно заповів ОСОБА_1 .
Вищезазначене підтверджується копією спадкової справи №22/2021.
Постановою приватного нотаріуса Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Шевченко Н.В. №269/02-31 від 06.12.2024 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно: житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказане майно.
Відповідно до довідки Дунаєвецького КП «Інвентарбюро» від 15.10.2024 №660 акт про завершення будівництва домоволодіння по АДРЕСА_1 не складався, свідоцтво про право власності на домоволодіння Дунаєвецькою районною (міською) радою на прізвище ОСОБА_2 не видавалося.
Згідно з Договором дарування від 22.06.1971, зареєстрованим за №1275, ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 жилий будинок та сарай, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з Витягу з протоколу №3 Загальних зборів уповноважених колгоспників колгоспу ім. Шевченка с. Воробіївка від 26.04.1971, ухвалено закріпити за ОСОБА_2 присадибну ділянку 0,20 га, яка була закріплена за його батьком ОСОБА_3 .
Згідно з копією Домової книги для прописки громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 з 1964 року є хазяїном будинку. Житлова площа 59,0 кв.м.
Також 29.05.1985 складений Технічний паспорт на житловий будинок (домоволодіння) за адресою: АДРЕСА_1 . У технічному паспорті зазначено, що право власності ОСОБА_2 на житловий будинок підтверджене Договором дарування від 22.06.1971. Опис усіх будівель та споруд, які знаходяться за даною адресою: дім - 285 кв.м., сарай - 106 кв.м., підвал - 23 кв.м., літня кухня - 93 кв.м., вбиральня - 1 кв.м. Також судом оглянуто оригінал вказаного Технічного паспорта.
11.10.2024 на замовлення ОСОБА_1 складений Технічний паспорт на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 . Рік спорудження житлового будинку - 1973, літня кухня - 1985, сарай - 1971, вбиральня - 1985.
Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно зі ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.10.2018 у справі №557/1209/16-ц, від 22.06.2021 у справі №200/606/18.
У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що до 2004 року нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків.
У п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 №127 міститься перелік об'єктів (будівельних робіт), які не належать до самочинного будівництва. Зокрема, зазначено, що до самочинного будівництва не належать індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 №449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення» (втратила чинність 30.12.2004) було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва. Згідно з п.84 постанови документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05 вересня 1992 року.
Відповідно до п.42 вказаного вище Порядку документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 05 серпня 1992 року, є технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна.
Отже, до 05.08.1992 закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Законодавство, чинне на зазначений час, не пов'язувало виникнення права власності на садові будинки з надвірними будівлями та спорудами з державною реєстрацією такого права.
Документом, що засвідчував факт існування об'єкта нерухомого майна й містив його технічні характеристики, був технічний паспорт на такий об'єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.
Як зазначалось вище, 11.10.2024 на замовлення ОСОБА_1 складений Технічний паспорт на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з яким останній побудований в 1973 році, а відтак у відповідності до п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна цей будинок не є самочинним будівництвом і не потребує введення в експлуатацію.
З огляду на вищенаведене, з урахуванням встановлених судом обставин справи та враховуючи особливості оформлення права власності на житлові, садові, дачні будинки та господарські будівлі, які побудовані до 05.08.1992, відповідно до наведених вище нормативних актів, житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належав діду позивача та ввійшов до складу спадкової маси, а тому позивач має право на спадкування за законом.
Відповідно до ч.4 ст.25, п.11 ч.4 ст.346 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті; право власностіприпиняється у разі смерті власника, у зв'язку з чим позивач позбавлений можливості іншим чином, ніж у судовому порядку визнати за собою право власності на спадкове майно.
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).
Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За таких обставин, позов слід задовольнити та визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 після смерті діда 08.12.2020 ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст.2, 258, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за заповітом, який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: Дунаєвецька міська рада(місцезнаходження - Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, м. Дунаївці, вул. Шевченка, 50, код ЄДРПОУ 04060714).
Суддя О.М.Сосна