12.05.2025 Справа №607/6920/25 Провадження №3/607/3083/2025
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківська О. Я., розглянувши матеріали, що надійшли від Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
за частинами 1, 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
04 грудня 2020 року близько 12 год. 13 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні магазину «Сім-23», по вул. Симоненка, 5-А, в м. Тернополі, викрав шляхом вільного доступу товарно-матеріальні цінності, а саме: масло «Молокія» 200 г., в кількості 6 упаковок, чим завдав матеріальні збитки на суму 238,33 грн без ПДВ. Таким чином, вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Також 11 листопада 2020 року близько 11 год. 48 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні магазину «Сім-23», по вул. Степана Бандери, 76, в м. Тернополі, викрав шляхом вільного доступу товарно-матеріальні цінності, а саме: коньяк «Хенесі VS» 0,5 л в кількості 1 шт., чим завдав матеріальні збитки на суму 778,28 грн без ПДВ. Таким чином, вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Окрім цього, 07 березня 2025 року близько 08 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні аптеки «Подорожник», по вул. Новий Світ, 2, в м. Тернополі, викрав шляхом вільного доступу товарно-матеріальні цінності, а саме: зубну щітку електричну «СімпліКеаОрал» в кількості однієї штуки вартістю 1 165,83 грн без ПДВ, чим завдав матеріальні збитки. Таким чином, вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 51 КУпАП.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлявся належним чином. Постанова суду про його привід не була виконана.
У силу ч. 2 ст. 268 КУпАП вважаю за можливе справу розглянути у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даних правопорушень доведена наступними матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні:
- протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД № 423997 від 20 березня 2025 року, серії ВАД № 732588 від 20 березня 2025 року, серії ВАД № 423998 від 20 березня 2025 року;
- копіями витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
- копіями повідомлень т.в.о. директора ТОВ «Клевер Сторс» ОСОБА_2 ;
- копіями протоколів допиту представника потерпілого ОСОБА_3 від 04 лютого 2021 року та від 07 січня 2021 року;
- копією акту ревізії від 04 грудня 2020 року;
- копіями протоколу огляду від 25 січня 2021 року та від 26 січня 2021 року;
- копією висновку експерта № СЕ-19/120-21/184-ТВ від 13 січня 2021 року;
- копією висновку експерта № 31/21-22 від 22 січня 2021 року;
- копіями заяви та письмових пояснень ОСОБА_1 від 02 січня 2021 року та від 06 січня 2021 року;
- постановами про закриття кримінального провадження у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлюється кримінальна протиправна діяльність від 19 грудня 2024 року;
- заявою ОСОБА_4 від 07 березня 2025 року;
- звітом по залишках (інвентаризації) від 01 березня 2025 року;
- фототаблицею;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 20 березня 2025 року.
За встановлених обставин, суд звертає увагу, що згідно чинної редакції ч. 1 ст. 51 КУпАП, дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'яти діб.
Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб (ч. 2 ст. 51 КУпАП).
Як передбачає пункт 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
За правилами підп. 169.1.1. п. 169.1. ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга складає 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
За ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року складає 3 028,00 грн. Тому, податкова соціальна пільга у 2025 році становить розмір 1 514,00 грн.
Аналізуючи вищенаведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП - дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті.
Обираючи адміністративне стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому доходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті, у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 грн.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, тому, у відповідності до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, дослідивши адміністративні матеріали, вважаю, що провадження в справі згідно протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАД № 423997 від 20 березня 2025 року, серії ВАД № 423998 від 20 березня 2025 року підлягає закриттю з наступних підстав.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі - Закон №3886), який набрав чинності 09 серпня 2024 року, було змінено редакцію статті 51 КУпАП. Зокрема, було змінено вартість викраденого майна, розмір якої (вартості) відмежовував дрібну крадіжку, відповідальність за яку було встановлено КУпАП, та відповідні кримінально карані діяння. Так, до набрання чинності Законом № 3886 дрібним викраденням чужого майна могла вважатися тільки крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість викраденого не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Беручи до уваги вимоги підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV, пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, до 09 серпня 2024 року це становило 302,8 грн.
Новою редакцією статті 51 КУпАП, після набрання чинності Законом № 3886, законодавець значно збільшив вартість викраденого майна, яке підпадає під ознаки дрібного викрадення, та змінив саму структуру цієї норми, зокрема кваліфіковані та особливо кваліфіковані склади, а також суворість стягнення за вчинення цього проступку.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відтак, з огляду на взаємопов'язаність норм законодавства про адміністративні правопорушення та законодавства про кримінальну відповідальність низка кримінальних правопорушень, після набрання чинності Законом № 3886, фактично втратили той ступінь суспільної небезпечності, що притаманний кримінально караним діянням.
Закон № 3886 частково встановив адміністративну відповідальність (передбачив склади дрібного викрадення, яких не існувало раніше) та посилив відповідальність за дрібне викрадення, а також змінив вартісні показники викрадення чужого майна, що мало наслідком декриміналізацію окремих складів кримінальних правопорушень і як наслідок закриття відповідних кримінальних проваджень.
Отож, 19 грудня 2024 року постановою старшого дізнавача сектору дізнання Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції Срібного Назара Михайловича, кримінальне провадження № 12021210010000041 від 02 січня 2021 року щодо таємного викрадення майна на суму 238 гривень 33 копійки за ч. 1 ст. 185 КК України, закрито на підставі п. 4-1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння
За наслідками прийняття такого рішення стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 423997 від 20 березня 2025 року, який надійшов до суду 03 квітня 2025 року.
Також 19 грудня 2024 року постановою старшого дізнавача сектору дізнання Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції Срібного Назара Михайловича, кримінальне провадження № 12021210010000089 від 06 січня 2021 року щодо таємного викрадення майна на суму 770 гривень 28 копійки за ч. 1 ст. 185 КК України, закрито на підставі п. 4-1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння
За наслідками прийняття такого рішення стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 423998 від 20 березня 2025 року, який надійшов до суду 03 квітня 2025 року.
Отже, дії ОСОБА_1 мають оцінюватися з урахуванням редакції КУпАП, що була чинна під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до частини восьмої статті 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Постанови про закриття кримінальних правопорушень були винесені 19 грудня 2024 року, однак матеріали справ про адміністративні правопорушення надійшли до суду 03 квітня 2025 року.
Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Таким чином, на момент розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КУпАП, строки, передбачені ст. 38 КУпАП закінчилися, що є підставою для закриття провадження в даній справі.
Разом з тим закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення.
Отже, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, з підстав закінчення строків, передбачених ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 38, 40-1, 51, 283, 284, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, згідно протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАД № 423997 від 20 березня 2025 року та серії ВАД № 423998 від 20 березня 2025 року, передбаченого ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та на підставі п. 7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот),00 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять),60 грн судового збору в дохід держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста),00 грн в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено..
Суддя Тернопільського міськрайонного суду
Тернопільської області О. Герчаківська