Справа № 947/37044/24
Провадження № 2/947/767/25
29.05.2025 року
Київський районний суд м. Одеси в складі
головуючого судді Луняченка В.О.,
за участю секретаря судових засідань Макаренко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) третя особа ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ) про витребування майна,-
З позовом про витребування майна до Київськог районного суду м.Одеси звернувся ОСОБА_1 , в якому просить витребувати у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 148,4 кв.м, реєстраційний номер нерухомого майна 2991078951100 та передати її ОСОБА_1 .
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О..
Ухвалою від 22.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального провадження,
Також ухвалою суду від 22.11.2024 за клопотаннями позивача, витребувано докази у застосовано заходи забезпечення позову.
18.12.24 року заходами електронного суду , представник відповідача адвокат Завальнюк Д.Ю. надав відзив на позовну заяву, в якому просить у позові відмовити.
У судовому засіданні 11.03.25 судом вирішено питання щодо скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою суду від 01.03.25 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання призначене на 10.04.25 на 12.00 годин, ані позивач, ані його представник не з'явився, повідомлялась належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи.
Повторно, у судове засіданні призначене на 29.05.25 на 14.00 годин позивач не з'явився, повідомлялися належними чином, відомості про що містяться в матеріалах справи, причини неявки суду невідомі. Заяв щодо можливості розгляду справи за його відсутності не надходило.
При цьому причини повторної неявки процесуального правового значення не мають, оскільки це положення закону направлено на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду.
Аналогічного правового висновку дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 31 серпня 2015 року у справі № 6-24063ск15.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із статтею 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст.131ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У постанові від 21 вересня 2020 року винесеній за результатами розгляду цивільної справи № 658/1141/18 Верховний Суд зазначив, що системний аналіз норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Суд звертає увагу на положення учасникам справи положення ч.5 ст. 223 ЦПК України.
Суд дослідивши матеріали справи приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ) про витребування майна без розгляду з наступних підстав.
Станом на час розгляду, судом враховується той факт, що позивач неодноразово викликався до судових засідань з розгляду заявленого ним же позову, в судове засідання не з'являвся, будучи повідомленим належним чином.
Одночасно суд звертає увагу та те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
В свою чергу судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для належного повідомлення позивача про розгляд справи.
Більш того, з боку позивача ( представників), заяв чи клопотань про розгляд справи без їх участі до суду не надходило.
Відповідно до ч.1, 3 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин. Таким чином позивач має можливість у загальнодоступному реєстрі ознайомитись ( роздрукувати),отримати копію ухвали про відкриття провадження, на сайті суду дізнатись про стан розгляду справи та дати судових засідань.
За таких обставин суд доходить висновку, що позивач не зацікавлений в розгляді справи по суті.
Виходячи зі змісту частини 1 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Вказана вимога Закону визначена чітко, є імперативною та безальтернативною і не передбачає можливості відступу від вказаного вище порядку дій за згодою учасників процесу.
Таким чином, незалежно від того, чи вважають учасники процесу можливим продовжувати розгляд справи без участі позивача у випадку його повторної неявки, чи ні, суд зобов'язаний залишити такий позов без розгляду.
Пункт 3 частини 1 ст. 257 ЦПК України встановлює, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного та керуючись ст. 223, п. 3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) третя особа ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ) про витребування майна -залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу її право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
У відповідності до вимог ч.1,2 с. 261 ЦПК України ухвали суду, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя Луняченко В. О.