Справа № 947/14084/25
Провадження № 1-кс/947/7259/25
27.05.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12025162480000479 від 12.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,-
Прокурор звернувся до слідчого судді із клопотанням в рамках кримінального провадження № 12025162480000479 від 12.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України про накладення арешту на майно, вилучене 15.05.2025 року в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , перелік якого зазначено у клопотанні, з метою збереження речових доказів в рамках кримінального провадження.
Прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про дату, час та місце розгляду клопотання належним чином.
Слідчий СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 подав до суду заяву, в якій зазначив, що клопотання підтримує та просить його розглянути без його участі.
Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про дату, час та місце розгляду клопотання належним чином.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приймаючи до уваги заяви слідчого та власників майна, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 12025162480000479 від 12.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України за фактом зловживання службовим становищем в супереч службових інтересів з метою отримання неправомірної вигоди.
Досудове розслідування в рамках вказаного кримінального провадження було розпочато за фактом повідомлення про те, що військовослужбовці, зловживаючи службовим становищем, в супереч інтересам служби, отримують неправомірну вигоду з метою списання діючих військовослужбовців з лав ЗСУ.
Так, в ході здійснення досудового розслідування, встановлено, що працівниками Управління стратегічних розслідувань в Одеській області ДСР НП України спільно з Управлінням внутрішньої безпеки у Збройних Силах України ГУ ВСП отримано оперативну інформацію відносно військовослужбовців, які проходили службу в лавах Збройних Сил України, які були звільнені від військової служби відповідно до пункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» на підставі наданої довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії, котра являється підробленою.
Окрім того, в ході оперативно-розшукових заходів встановлено, що до скоєння вказаного кримінального правопорушення, можливо причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, 15.05.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого було виявлено та вилучено:
-копію паспорта та ІНН на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 2 аркушах;
-свідоцтво про хворобу №41 на ім'я ОСОБА_4 на 1 аркуші;
-виписний епікриз із історії хвороби №415 на ім'я ОСОБА_4 на 1 аркуші;
-епікриз на ім'я ОСОБА_4 на 1 аркуші;
-виписний епікриз №1254 на ім'я ОСОБА_4 на 1 аркуші;
-довідку ВЛК №2829 від 29.03.2023 на ім'я ОСОБА_4 на 1 аркуші.
Після чого, слідчим, з дотриманням вимог ст. 110 КПК України, було прийнято рішення про визнання вказаних документів речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки є достатньо підстав вважати, що вони містять відомості, які будуть використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчий суддя, на підставі долучених до клопотання матеріалів, прийшов до висновку, що вилучені під час обшуку документи, на які просить накласти арешт прокурор, можуть містити у собі інформацію щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України за фактом зловживання службовим становищем в супереч службових інтересів з метою отримання неправомірної вигоди, у зв'язку із чим імовірно є речовими доказами в рамках кримінального провадження.
Крім того, як вбачається з матеріалів клопотання, в органу досудового розслідування є підстави вважати, що частина з вилучених під час обшуку документів є підробленими, що потребує перевірки на даній стадії досудового розслідування.
Отже, вилучені документи мають важливе значення у кримінальному провадженні, оскільки імовірно є речовими доказами в рамках кримінального провадження та у подальшому після їх дослідження вказані документи можуть або підтвердити злочинні дії, або спростувати обставини, які підлягають доказуванню.
Слідчим суддею на підставі долучених до клопотання матеріалів встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки може містити в собі відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження.
Оскільки вилучене майно визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливої зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою збереження речових доказів, які можуть мати суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження, після дослідження вилучених документів, буде спростовано відповідність їх категорії речових доказів, зацікавлені особи, в порядку ст. 174 КПК України, мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12025162480000479 від 12.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України - задовольнити.
Накласти арешт із забороною розпорядження та користування на майно, вилучене 15.05.2025 року в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
-копію паспорта та ІНН на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 2 аркушах;
-свідоцтво про хворобу №41 на ім'я ОСОБА_4 на 1 аркуші;
-виписний епікриз із історії хвороби №415 на ім'я ОСОБА_4 на 1 аркуші;
-епікриз на ім'я ОСОБА_4 на 1 аркуші;
-виписний епікриз №1254 на ім'я ОСОБА_4 на 1 аркуші;
-довідку ВЛК №2829 від 29.03.2023 на ім'я ОСОБА_4 на 1 аркуші.
Виконання ухвали покласти на прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1