Ухвала від 22.05.2025 по справі 947/32385/24

Справа № 947/32385/24

Провадження № 1-кс/947/7410/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2025 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погодженого з прокурором Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має неповнолітню дитину, директора Рекрутинговий центр «Південь», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

І. Суть клопотання

Слідчий звернувся до Київського районного суду м. Одеси з клопотання погоджене з прокурором Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 ..

Згідно клопотання вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023160000000211 від 21.06.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та послалася на необґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення. Підозрюваний наразі здійснює рекрутингові заходи щодо поповнення ЗСУ, одружений, має неповнолітню дитину, позитивно характеризується.

Крім того, на думку захисника застава не є помірною та не відповідає навіть розміру можливої шкоди.

2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

Досудовим розслідуванням встановлено, що за результатами проведених спрощених закупівель, 30.09.2021 генеральним директором КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради код ЄДРПОУ 38644773 (далі - КНП «ООМЦПЗ» ООР) ОСОБА_7 укладено з директором ТОВ «Служба безпеки Дельта» код ЄДРПОУ 43604580 директора ОСОБА_4 чотири договори на здійснення робіт з влаштування системи пожежної сигналізації, системи керування евакуюванням (в частині систем оповіщення про пожежу і покажчиків напрямків евакуювання), система передачі тривожних сповіщень в приміщеннях КНП «ООМЦПЗ» ООР у м. Одеса, вул. Академіка Воробйова.

Зокрема, договір № 100/21 від 30.09.2021 про проведення вказаних робіт в приміщенні КНП «ООМЦПЗ» ООР у м. Одеса по вул. Академіка Воробйова, 9, літ. З, відділення № 10, 11, на загальну суму 749 150,00 гривень. Договір № 101/21 від 30.09.2021 про проведення вказаних робіт в приміщенні КНП «ООМЦПЗ» ООР у м. Одеса по вул. Академіка Воробйова, 9, літ. А, адмін.корпус, на загальну суму 1 097 000,00 гривень. Договір № 102/21 від 30.09.2021 про проведення вказаних робіт в приміщенні КНП «ООМЦПЗ» ООР у м. Одеса по вул. Академіка Воробйова, 9, літ. И, відділення №8, на загальну суму 398 600,00 гривень. Договір № 103/21 від 30.09.2021 про проведення вказаних робіт в приміщенні КНП «ООМЦПЗ» ООР у м. Одеса по вул. Академіка Воробйова, 9, літ. Ж, відділення № 12, на загальну суму 349 640,00 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Так, рішенням одноосібного учасника ТОВ «Служба безпеки Дельта» № 1/21 від 16.02.2021 та наказом № 7 ТОВ «Служба безпеки Дельта» від 17.02.2021 ОСОБА_4 призначено директором даного товариства.

Відповідно до п. 9.1. Статуту ТОВ «Служба безпеки Дельта» (далі - Статут) органами управління товариства є Загальні збори Учасників та Директор Товариства.

Згідно п. 9.3. Статуту виконавчий орган Товариства здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства. Виконавчий орган є одноосібним в особі Директора.

Відповідно до п. 9.3.2 Статуту Директор: п. 9.3.2.1. діє від імені Товариства без довіреності, представляє його у всіх підприємствах, установах та організаціях; п. 9.3.2.2. укладає (підписує) від імені Товариства будь-які правочини (договори, контракти), розпоряджається майном та коштами Товариства, видає доручення (довіреності), гарантії, має право першого підпису фінансово - розпорядчих (банківських), звітних та облікових документів;п. 9.3.2.9. виконує будь-які інші передбачені законодавством функції щодо поточного керівництва діяльністю Товариством, за винятком віднесених до компетенції інших органів Товариства, п. 9.3.3 несе персональну відповідальність за відповідність виробничо - господарської діяльності, фінансово - господарської документації вимогам законодавства України, положенням Статуту і рішенням Загальних зборів Учасників.

З огляду на викладене, у зв'язку із здійсненням підприємницької діяльності ТОВ «Служба безпеки Дельта» при проведенні ремонту у частині влаштування системи пожежної сигналізації, системи керування евакуюванням, система передачі тривожних сповіщень КНП «ООМЦПЗ» ООР за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 9, літ. З, відділення № 10, 11, літ. А, адмін.корпус, літ. И, відділення №8, літ. Ж, відділення № 12 ОСОБА_4 , будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, здійснював керівництво трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників та здійснював управління приватним майном, використовував у своїй діяльності офіційні організаційно-правові документи у вигляді наказів, розпоряджень, вказівок, на правах єдиноначальності та в межах своєї компетенції, обов'язкові для виконання підлеглими, що слугують підставою для прийняття рішень, тобто відповідно до ст. 18 КК України, є службовою особою.

Відповідно до положень Договорів №№ 100/21, 101/21, 102/21, 103/21 від 30.09.2021, підрядник ТОВ «Служба безпеки Дельта» зобов'язується у відповідності до умов договорів виконати роботи з «Ремонт (реставраційний) у частині влаштування системи пожежної сигналізації, системи керування евакуюванням (в частині систем оповіщення про пожежу і покажчиків напрямків евакуювання), система передачі тривожних сповіщень КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» ООР» - м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 9, літ. З, відділення № 10, 11, літ. А, адмін.корпус, літ. И, відділення №8, літ. Ж, відділення № 12, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити.

Відповідно до п 3.1, розділу 3 «Ціна Договору» Договорів № 100/21 від 30.09.2021 загальна вартість проведення робіт становить 749 150,00 грн., № 101/21 від 30.09.2021 загальна вартість проведення робіт становить 1 097 000,00 грн., № 102/21 від 30.09.2021 загальна вартість проведення робіт становить 398 600,00 грн., № 103/21 від 30.09.2021 загальна вартість проведення робіт становить 349 600,00 грн.,

Відповідно до розділу 5 «Умови виконання робіт» вищевказаних Договорів: п. 5.6. приймання виконаних робіт виконаних робіт здійснюється Замовником; п. 5.7. Замовник зобов'язаний не пізніше 10 робочих днів з дати одержання від Підрядника актів прийому виконаних будівельних робіт перевірити обсяг та якість виконаних робіт, та при відсутності заперечень, підписати вказані документи і передати їх Підряднику, а за наявності заперечень у той самий термін Замовник зобов'язаний передати Підряднику обґрунтовані заперечення у письмовій формі або скласти дефектний акт з переліком неякісно виконаних або невиконаних робіт, або необхідних доопрацювань та строків їх виконання; п. 5.8. у випадку обґрунтованого заперечення Замовника щодо підписання актів прийому виконаних будівельних робіт, протягом 5 робочих днів з дати отримання Підрядником вказаного заперечення Замовника, Сторони зобов'язані провести переговори та скласти і підписати Акт про недоліки, в якому узгоджуються умови щодо строків та порядку усунення недоліків в роботах за рахунок Підрядника; п. 5.9. приймання - передача виконаних робіт здійснюється відповідно до Загальних умов та інших нормативних актів.

Відповідно до п. 4.3. розділу 4 «Порядок здійснення оплати» зазначених Договорів, додаткових угод № 1 від 11.10.2021 до них, оплата за виконані Підрядником здійснюється Замовником на протязі 10 банківських днів після підписання актів прийому виконаних робіт (форма № КБ - 2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ - 3).

Відповідно до п 6.1, розділу 6 «Права і обов'язки сторін» вищевказаних Договорів, Замовник зобов'язаний: 6.1.1. Своєчасно i в повному обсязі здійснювати оплату виконаних робіт; 6.1.2. Приймати виконані роботи в порядку передбаченому розділом 5 цих Договорів.

Відповідно до п 7.1, розділу 7 «Відповідальність сторін» вищевказаних Договорів, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим Договором.

Відповідно до п 10.1, розділу 10 «Строк дії Договору» вищевказаних Договорів, данні договори до 31.12.2021, а в частині розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

Форма акту приймання виконаних будівельних робіт № КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № КБ-3 мають статус примірних форм первинних документів з обліку в будівництві, які наведено в додатку Т та додатку У до Національного стандарту «Правила визначення вартості будівництва» ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 (далі - ДСТУ Б Д.1.1-1:2013). Під будівельними роботами мають на увазі будівельні, монтажні, ремонтно-будівельні, реставраційно-відновлювальні та пусконалагоджувальні роботи.

Відповідно до п. 1.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 цей стандарт обов'язковий при визначені вартості будівництва об'єктів, які споруджують за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії. Також п. 6.4.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 передбачено, що при визначені вартості виконаних обсягів робіт і проведені взаєморозрахунків за виконані роботи по об'єктах будівництва, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів, застосовуються примірні форми первинних облікових документів «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (примірна форма № КБ-2в) і «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (примірна форма № КБ-3), які наведено у додатку Т та у додатку У.

У період з 30.09.2021 по 20.12.2021 силами та засобами ТОВ «Служба безпеки Дельта», виконано роботи з влаштування системи пожежної сигналізації, системи керування евакуюванням (в частині систем оповіщення про пожежу і покажчиків напрямків евакуювання), система передачі тривожних сповіщень КНП «ООМЦПЗ» ООР» у м. Одеса по вул. Академіка Воробйова, 9, літ. З, відділення № 10, 11, літ. А, адмін.корпус, літ. И, відділення № 8, літ. Ж, відділення № 12.

Разом з цим, ОСОБА_4 перебуваючи на території міста Одеси (більш точне місце у ході досудового розслідування не встановлено), у період часу з 30.09.2021 по 20.12.2021 (більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено), зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, маючи умисел на заволодіння коштами КНП «ООМЦПЗ» ООР», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків, керуючись корисливим мотивом, вніс до актів приймання виконаних будівельних робіт (примірної форми КБ-2в) № 100/21 - 1 за листопад 2021 року від 10.12.2021, № 100/21 за листопад - 2 2021 року від 20.12.2021 за Договором № 100/21 від 30.09.2021, № 101/21 - 1 за листопад 2021 року від 10.12.2021, № 101/21 за листопад - 2 2021 року від 20.12.2021 за Договором № 101/21 від 30.09.2021, № 102/21 - 1 за листопад 2021 року від 10.12.2021, № 102/21 за листопад - 2 2021 року від 20.12.2021 за Договором № 102/21 від 30.09.2021, № 103/21 - 1 за листопад 2021 року від 10.12.2021, № 103/21 за листопад - 2 2021 року від 20.12.2021 за Договором № 103/21 від 30.09.2021 завідомо недостовірні відомості про види та вартість робіт, які фактично не виконувались та витрати на матеріали, які фактично не використовувались, безпідставно завищивши обсяги фактично понесених ТОВ «Служба безпеки Дельта» витрат на загальну суму 466 267,34 грн, які засвідчив власним підписом від імені Підрядника та разом з фінансово-бухгалтерською документацією передав до КНП «ООМЦПЗ» ООР» для оплати.

В період з 14.12.2021 по 21.12.2021 КНП «ООМЦПЗ» ООР» перерахували на рахунок ТОВ «Служба безпеки Дельта» НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ ПРИВАТБАНК», грошові кошти за виконання робіт за договорами №№ 100/21, 101/21, 102/21, 103/21 від 30.09.2021 на загальну суму 2 594 390 грн, у тому числі необґрунтовано перераховані грошові кошти у сумі 466 267,34 грн за роботи, які фактично не виконувались та витрати на матеріали, які фактично не використовувались.

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи службовою особою - директором ТОВ «Служба безпеки Дельта» та виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом внесення до актів приймання виконаних будівельних робіт примірної форми КБ-2в за Договорами №№ 100/21, 101/21, 102/21, 103/21 від 30.09.2021 недостовірних відомостей, заволодів бюджетними коштами у загальній сумі 466 267,34 грн., чим спричинив збитки КНП «ООМЦПЗ» ООР» на вказану суму, яка згідно Примітки 3 до ст. 185 КК України в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваних мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, та є великими розмірами.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:

Актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради за період з 01.01.2019 по 31.03.2023 від 09.06.2023;

Протоколом огляду нежитлових будівель та споруд: адмінкорпус літ. А, літ. Ж відділення №12, літ. З відділення №10, 11 літ. И відділення №8, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, буд. 9;

Висновком експерта №24-3191-2 від 24.01.2025 судової будівельно-технічної експертизи;

Висновком експерта №СЕ-19/115-25/4157-ЕК від 25.03.2025 за результатами судово-економічної експертизи;

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч. 4 ст. 191 КК України.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість її перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

3.7. Щодо інших ризиків

На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення не доведена наявність інших зазначених у клопотанні ризиків.

3.8. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваної, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні детектива, а застосування підозрюваній іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.9. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.

Враховуючи наведені відомості про майновий стан підозрюваного, а також розмір можливої шкоди внаслідок кримінального правопорушення, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрювану від реалізації наявних ризиків.

3.10. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з врахуванням застосованої застави підлягає частковому задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погодженого з прокурором Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Обрати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19 липня 2025 року включно.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України в сумі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 454 200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень.

Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки строком до 19 липня 2025 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
127737853
Наступний документ
127737855
Інформація про рішення:
№ рішення: 127737854
№ справи: 947/32385/24
Дата рішення: 22.05.2025
Дата публікації: 02.06.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський районний суд м. Одеси
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (09.07.2025)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 22.05.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
23.05.2025 11:40 Київський районний суд м. Одеси
Учасники справи:
головуючий суддя:
ТІШКО ДМИТРО АНАТОЛІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
ТІШКО ДМИТРО АНАТОЛІЙОВИЧ