Справа № 946/3879/25
Провадження № 2-з/946/24/25
про забезпечення позову
28 травня 2025 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бальжик О.І, розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
1.Суть заяви та процедура
1.1. 26.05.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання дарування удаваним, визнання майна особистою приватною власністю та визнання права власності.
1.2. Також, позивачка звернулася із заявою про забезпечення позову, якою просить накласти арешт на:
(І) житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
(ІІ) загальний причіп бортовий синього кольору, марки Дніпро Д-200, 2023 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 використала власні кошти для придбання нерухомого майна, яке, з огляду на обставини, було оформлене на ім'я її чоловіка, ОСОБА_2 . Придбання вказаного майна здійснювалося у період шлюбу, проте кошти, що були використані для цієї угоди, належали виключно ОСОБА_1 . Джерелом фінансування придбання нерухомості стали грошові кошти, які вона отримала у подарунок від своєї матері, ОСОБА_4 , зокрема, одноразову грошову допомогу у зв'язку з загибеллю її брата - військовослужбовця ОСОБА_5 . Позивачка мала намір придбати нерухомість та була безпосередньо залучена до пошуку відповідного житла. В процесі цього пошуку, через неможливість оформлення нерухомості на власне ім'я у зв'язку з невідповідністю її прізвища у державних реєстрах, ОСОБА_2 запропонував оформити право власності на його ім'я шляхом укладення договору дарування. Відсутність альтернативних шляхів здійснення угоди змусила позивачку погодитися на такий спосіб оформлення майна, при цьому нерухомість була придбана за її власні кошти. Після фактичного припинення шлюбних відносин у липні 2024 року, ОСОБА_1 запропонувала відповідачу переоформити право власності на нерухоме майно, адже саме вона фінансувала його придбання. Однак, ОСОБА_2 відмовився виконати обґрунтовану вимогу, наполягаючи на тому, що житло належить йому. Крім того, в період шлюбу між подружжям був придбаний загальний причіп бортовий синього кольору, марки Дніпро Д-200, 2023 року випуску, що також є спільним майном. Невжиття заходів забезпечення позову, на думку ОСОБА_1 , може ускладнити ефективний захист порушеного права на користування житловим приміщенням та вказаним причепом.
1.3. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2025 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову передано для розгляду судді Бальжик О.І.
ІІ. Цивільне процесуальне законодавство (ЦПК України)
2.1. Згідно з ч.ч.1-2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
2.2. Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії;
2.3. Частина 6 ст.153 ЦПК України передбачає, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
2.4. Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9 встановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
ІІІ. Висновок суду
3.1. Приймаючи до уваги, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, суд дійшов до висновку про те, що заява позивачки про забезпечення позову в частині накладення арешту на майно підлягає задоволенню.
3.2. Одночасно суд звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті, але якщо відповідач не згодний з застосованим заходом забезпечення позову, він може звернутись до суду з письмовою заявою про їх скасування, в якій обґрунтувати свої доводи.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 157 ЦПК України, -
1. Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) про забезпечення позову, - задовольнити.
2. Накласти арешт на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
3. Накласти арешт на загальний причіп бортовий синього кольору, марки Дніпро Д-200, 2023 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
4. Ухвала підлягає негайному виконанню.
5. Строк пред'явлення ухвали до виконання один рік.
6. Виконання даної ухвали покласти на Ізмаїльський відділ державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: О.І.Бальжик