Справа № 946/293/23
Провадження № 2/946/22/25
Іменем України
29 травня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді: Бальжик О.І.
за участю секретаря: Аубекерової Г.В.
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Яжук Т.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення позики, -
І. Суть позовної заяви (стаття 175 ЦПК України)
1.1. 12 січня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про стягнення позики, яким просить стягнути солідарно з відповідачів на її користь 3 900 (три тисячі дев'ятсот) доларів США та понесені судові витрати.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, 04.09.2018 року відповідачі взяли у ОСОБА_2 в борг 900 доларів США на три роки. Далі, 10.01.2019 року відповідачі взяли у ОСОБА_2 в борг до 31.12.2019 року 3 000 доларів США, що підтверджується їхніми розписками. З метою досудового врегулювання спору позивачка поштою направила боржникам вимогу про повернення грошових коштів, однак в порушення своїх зобов'язань відповідачі не повернули позичені ними кошти.
ІІ. Суть відзиву на позовну заяву (стаття 178 ЦПК України)
2.1. 27.02.2024 року відповідачка ОСОБА_3 направила відзив на позовну заяву (а.с.68-68), яким вважає позовні вимоги ОСОБА_2 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування заперечень проти позову зазначила, що борг вона повернула частинами за домовленістю сторін в повному обсязі. Сума боргу, вказана у розписці, не відповідає позовним вимогам, а сама розписка складена з порушеннями діючих норм. В розписці повинна бути вказана прописом дата (число, місяць і рік) складання розписки і місце (місто, селище) її складання. Зазначені реквізити дозволять, при необхідності, чітко відновити події, при яких відбувалося складання розписки і не дозволять фальсифікувати зазначені записи (якщо вони не були внесені або дата була внесена цифрами). Крім того, в розписці необхідно чітко прописувати прізвище, ім'я та по батькові позичальника і кредитора (позикодавця), їх дати народження та паспортні дані. В кінці розписки позичальник повинен поставити свій підпис і його розшифрування, вказавши повністю своє прізвище, ім'я та по батькові. Також зазначила, що строк позовної давності у даній справі сплив, тому відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України є підстави для відмови у позові.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі
3.1. Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 12.01.2023 року, справа № 946/293/23 передана на розгляд судді Бальжик О.І (а.с.11).
3.2. Ухвалою суду від 01.02.2023 року відкрито провадження та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні відповідно до ст.274 ЦПК України (а.с.16).
3.3. Під час розгляду справи здійснювалася повна фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.
ІV. Виклад позиції учасників судового процесу
4.1. У судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 позов підтримала у повному обсязі та наполягала на його задоволенні на підставі викладених у ньому доводів. Додатково пояснила, що відповідачка ОСОБА_3 отримала в борг 3 000 доларів по першій розписці, з метою відправки свого сина до Польщі для працевлаштування. Другою розпискою відповідачка позичила 900 доларів, щоб викупити сусідній будинок. Грошові кошти надавалися частинами, у зв'язку з чим розписка була переписана тричі, що підтверджує факт існування боргового зобов'язання у заявленому розмірі. Незважаючи на взяті на себе фінансові зобов'язання, жодна з зазначених сум не була повернута.
Також просила поновити строк позовної давності (а.с.106), обґрунтовуючи заяву пунктами 12, 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України.
Представник позивачки - адвокат Зінов'єв О.О. додатково зазначив, що його довірителька передала відповідачам у позику грошові кошти в розмірі 3 900 доларів США. Незважаючи на закінчення встановленого строку повернення, боржники не виконали взятого на себе зобов'язання, що стало підставою для звернення позивачки до суду. Протягом усього часу після спливу строку виконання зобов'язання відповідачі не вживали жодних заходів для повернення боргу. Будь-які спроби контакту з позивачкою були відсутні, а кошти залишаються неповернутими. ОСОБА_2 неодноразово зверталася до відповідачів з усними вимогами про повернення боргу, а також направила письмову претензію, але у самому листі зробило описку, замість 3 900 доларів США вказала - «3 000 доларів США». Факт її направлення підтверджується наявною квитанцією про відправлення, яка є доказом належного повідомлення боржників. Відповідачі не надали жодних документальних підтверджень факту повернення грошових коштів. Відсутні розписки, фінансові квитанції чи будь-які інші письмові докази виконання зобов'язання. Єдині аргументи, наведені на їх захист, мають виключно усний характер. Крім того, адвокат Зінов'єв О.О. наголосив, що чинне законодавство не містить імперативної вимоги щодо форми складання розписки.
4.2. Відповідачка ОСОБА_3 пояснила, що вона отримала від позивачки ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 2 900 доларів США під 10 % річних, які повністю повернула ще у 2020 році. Вона працювала у м'ясному корпусі, куди позивачка ОСОБА_2 систематично направляла до неї перекупників. У 2019 році перекупники забрали у неї бичка, реалізували його та передали позивачці кошти у сумі приблизно 500 доларів США. Крім того, під час роботи на базі відпочинку на морі кухарем частина її заробітної плати передавалася позивачці власником бази - ОСОБА_6 . Щомісяця передавалося орієнтовно від восьми до дев'яти тисяч гривень. Вона працювала протягом трьох місяців улітку 2018 року, а також півтора місяці влітку 2019 року. Вона здійснювала щомісячні грошові виплати позивачці в розмірі 120 доларів США протягом двох років - з 2018 по 2020 рік. При цьому, вона зазнавала психологічного тиску з боку позивачки, що значно ускладнювало її можливість оскарження вимог, оскільки донька позивачки є працівником СБУ. Документального оформлення розписок щодо повернення коштів нею не здійснювалося. Водночас донька позивачки самостійно вела облік фінансових операцій шляхом внесення відповідних записів до власного зошита.
Представник відповідачки ОСОБА_3 - адвокат Яжук Т.В., зазначила, що її довірителька отримувала у позику 3 000 доларів США, які були повернуті позивачці у повному обсязі. Грошові кошти були позичені строком на один рік, зобов'язання мало бути виконане до 31.12.2019 року, а строк звернення до суду з відповідним позовом сплинув у 2022 році. Щодо додаткової суми в 900 доларів США, відповідачка заперечує факт отримання таких коштів. Мова про вказану суму не йде у письмовій вимозі, яка була направлена на адресу відповідачки. Крім того, у наданій позивачкою розписці виявлено помилки, що ставить під сумнів її достовірність як належного доказу. З урахуванням викладеного, зобов'язання були виконані, а вимоги позивачки щодо повторного стягнення коштів є необґрунтованими. У зв'язку з цим, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
4.3. Відповідач ОСОБА_4 , будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не надіслав, своєї думки щодо позову не висловив.
V. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
5.1. У судовому засіданні встановлено, що 04.09.2018 року відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_4 отримали від ОСОБА_2 у борг 900 доларів США строком на три роки, що підтверджується розпискою від 04.09.2018 року (а.с.6).
5.2. 10.01.2019 року відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_4 отримали від ОСОБА_2 у борг до 31.12.2019 року 3 000 доларів США, що підтверджується розпискою від 10.01.2019 року (а.с.7).
5.3. 14.12.2022 року позивачка звернулася до відповідачів з письмовою вимогою про повернення грошових коштів у розмірі 3 000 доларів США або їх еквіваленту у національній валюті за офіційним курсом НБУ на момент повернення (а.с.8).
VІ. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка та висновки суду
6.1. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
6.2. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (статті 80, 81 ЦПК України).
6.3. За змістом статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
6.4. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, у тому числі, договори та інші правочини.
6.5. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
6.6. Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
6.7. За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позикодавця до позичальника.
Досліджуючи боргові розписки чи інші письмові документи, суд для визначення факту укладення договору повинен виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та, залежно від установлених результатів, зробити відповідні правові висновки.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у рішенні від 27 квітня 2023 року у справі № 161/11436/21 (провадження № 61-625св22).
6.8. Як вбачається з оригіналів розписок, ОСОБА_2 умови укладених із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договорів позики від 04 вересня 2018 року та 10 січня 2019 року виконала у повному обсязі, а саме 04 вересня 2018 року надала в борг грошові кошти в сумі 900 доларів, строком на три роки та 10 січня 2019 року - 3 000 доларів, строком до 31 грудня 2019 року.
6.9. Вказані розписки містять ім'я сторін (прізвища, ініціали), паспортні дані, предмет позики - грошові кошти, дату та строк укладення договорів позики. Вищевказані договори позики (розписки) підписані відповідачами, що свідчить про згоду сторін стосовно всіх істотних їх умов та про укладення таких договорів відповідно до вимог статті 1046 ЦК України.
6.10. Як слідує зі статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) у строк та в порядку, що встановлені договором.
6.11. Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
6.12. Частина перша статті 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
6.13. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).
6.14. Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
6.15. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
6.16. Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
6.17. Відповідно до частин першої-четвертої статті 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
6.18. Наявність оригіналу розписки у позивача (позикодавця) згідно зі статтею 545 ЦК України свідчить, що зобов'язання з повернення позики позичальниками (відповідачами) не виконано.
Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27 червня 2018 року у справі №712/14562/17-ц.
6.19. Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
6.20. На підставі наведеного, суд вважає, що відповідачами не доведено факту повернення коштів за борговими розписками, що розглядаються судом.
6.21. Вирішуючи клопотання відповідачки ОСОБА_7 та її представника - адвоката Яжук Т.В. про застосування строку давності, суд виходить з такого.
6.22. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
6.23. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки.
6.24. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
6.25. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).
6.26. З матеріалів справи встановлено, що згідно з розпискою від 04.09.2018 року, відповідачі отримали у борг 900 доларів США строком на три роки, тобто до 04.09.2021 року. Згідно з розпискою від 10.01.2019 року, відповідачі отримали у борг 3 000 доларів США строком на один рік, тобто до 31.12.2019 року. Позов подано до суду 12.01.2023 року.
6.27. У відповідності до пунктів 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 257 цього Кодексу, були продовжені на строк дії такого карантину. В подальшому перебіг позовної давності був зупинений на строк дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX.
6.28. Таким чином, на думку суду, позов подано в межах строку позовної давності, а відтак підстави для його застосування у якості аргументу для відмови у позові відсутні.
6.29. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
6.30. Встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, доводи сторін спору, суд дійшов висновку проте, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
VІІ. Розподіл судових витрат
7.1. Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у зв'язку з задоволенням позову з відповідачів підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 426 гривень 18 копійок.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 206, 263-265, 280, 281, 354 ЦПК України, -
1. Позов ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), - задовольнити.
2. Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суму позики в розмірі 3 900 (три тисячі дев'ятсот) доларів США за курсом НБУ на день виконання рішення суду.
3. Стягнути в рівних частках з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 426 (одна тисяча чотириста двадцять шість) гривень 18 копійок.
4. Копію рішення надіслати для відома сторонам.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О.І.Бальжик