Справа № 491/426/25
про залишення позовної заяви без руху
29 травня 2025 року м. Ананьїв
Суддя Ананьївського районного суду Одеської області Желясков О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
До Ананьївського районного суду Одеської області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Перевіркою позовної заяви та доданих до неї документів встановлено наступне.
Позивачкою при подачі позовної заяви не дотримано вимог ЦПК України, зокрема.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
В пункті 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» звернуто увагу, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Таким чином, право звернутися до суду із позовною заявою про стягнення аліментів має той з батьків, дитини, з яким дитина проживає.
Відповідно до частини п'ятої статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В позовній заяві позивачка зазначає, що «Син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на її утриманні.».
Водночас матеріалами справи встановлено, що звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення аліментів на утримання сина позивачкою в обґрунтування вимог позовної заяви не долучено будь-яких доказів, що підтверджують факт сумісного проживання з дитиною та перебування дитини на її утриманні.
Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Водночас слід зазначити, що фактичне місце проживання і задеклароване (зареєстроване) місце проживання можуть відрізнятись і навіть спільна реєстрація місця проживання, іноді, не може бути підтвердженням фактичного спільного проживання заявника і дитини.
У випадку коли дитина фактично проживає з тим з батьків, хто має намір звернутись з позовом (заявою) про стягнення аліментів, але має відмінне від дитини зареєстроване місце проживання - необхідно зазначити у позові (заяві), що хоча дитина і зареєстрована за певною адресою, але фактично проживає разом із заявником, додавши докази такого спільного проживання.
Доказами можуть бути будь-які офіційні документи такі, як довідка або акт від органу місцевого самоврядування, житлово-експлуатаційної організації, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, будинкового комітету, служби у справах дітей, рішення суду про визначення місця проживання, тощо.
Таким чином, встановлено, що позивачкою при зверненні до суду із позовною заявою про стягнення аліментів на утримання дитини порушені вимоги частини п'ятої статті 177 ЦПК України.
Частиною першою статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що є всі підстави для залишення позовної заяви без руху та надання передбаченого законодавством строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків.
В разі не виконання вказаних вимог позовна заява буде визнана неподаною і повернута позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду згідно частини другої статті 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу суду згідно частини другої статті 353 ЦПК України може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Копію цієї ухвали надіслати позивачеві в порядку, встановленому статтею 272 ЦПК України.
Суддя О. О. Желясков