465/3991/25
1-кс/465/886/25
Іменем України
29.05.2025 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , заявниці ОСОБА_3 , представника заявника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши заяву ОСОБА_3 та її представника - адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчої судді ОСОБА_5 від участі в розгляді справи №465/3991/25, -
У провадженні слідчої судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_5 перебуває скарга адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність посадових осіб ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою ОСОБА_3 від 09.05.2025 року про вчинення кримінального правопорушення (справа №465/3991/25).
В рамках розгляду вищевказаної скарги в судовому засіданні 26.05.2025 року адвокатом ОСОБА_4 заявлено відвід слідчій судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_5 . В подальшому слідчим суддею було оголошено перерву в судовому засіданні для подання письмової заяви з обґрунтуванням підстав заявлення відводу. 27.05.2025 року на адресу Франківського районного суду м. Львова надійшла письмова заява ОСОБА_3 та її представника - адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчої судді ОСОБА_5 , яка обґрунтована тим, що при розгляді скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області щодо невнесення відомостей в ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_3 від 09.05.2025 року про вчинення адвокатом ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190, 358, ч.2 ст.384 КК України, слідча суддя проявила особисту заінтересованість у результатах розгляду скарги, що проявилося у відхиленні доводів скаржника, підвищувала голос на учасників, переривала виступ адвоката, не надала можливість ознайомитися з матеріалами кримінальних проваджень і перевірки за зверненням до органу поліції, відмовила в оголошенні перерви в судовому засіданні та відхиляла будь-які доводи щодо обґрунтованості поданої скарги на бездіяльність поліції.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025 року матеріали справи для розгляду заяви про відвід передано до провадження судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 .
У судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник - адвокат ОСОБА_4 заяву про відвід слідчої судді підтримали. При цьому, адвокат ОСОБА_4 наголосив на тому, що при розгляд скарги на бездіяльність поліції слідча суддя діє упереджено та не сприймає будь-яких аргументів на обґрунтування поданої скарги, що викликає недовіру до слідчої судді і є підставою для її відводу.
Прокурор та представник ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання з розгляду заяви про відвід не з'явилися.
За наведених обставин та з урахуванням положень ст.81 КПК України неявка вказаних учасників не перешкоджає розгляду справи.
Про призначення судового засідання повідомлялася слідча суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_5 , якій заявлено відвід. Письмових пояснень від слідчої судді з приводу відводу, ініційованого ОСОБА_3 та її представником - адвокатом ОСОБА_4 , не надходило.
Заслухавши учасників провадження, вивчивши матеріали справи, суддя встановив наступне.
У провадженні слідчої судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_5 перебуває скарга адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність посадових осіб ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою ОСОБА_3 від 09.05.2025 року про вчинення кримінального правопорушення (справа №465/3991/25).
В судовому засіданні з розгляду вказаної скарги, яке відбулось 26.05.2025 року, адвокат ОСОБА_4 заявив про недовіру слідчій судді ОСОБА_5 . Надалі ОСОБА_3 та її представник - адвокат ОСОБА_4 27.05.2025 року подали до суду письмову заяву про відвід слідчої судді.
При цьому, мотивами недовіри слідчій судді є незгода ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4 з порядком організації розгляду скарги слідчою суддею, ігнорування останньою, на переконання скаржника і її представника, доводів, якими обґрунтована скарга, упередженістю слідчої судді та її зацікавленістю в результатах розгляду.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід; за цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно з вимогами ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. За змістом ч.2 ст.75 КПК України у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Крім цього, положеннями ст.76 КПК України передбачено випадки, за яких не допускається повторна участь судді у кримінальному провадженні. Так, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті. Також суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції. Крім цього, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції. У свою чергу, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.
Таким чином, процесуальний закон визначає вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя, а також суддя підлягають відводу.
Однак, як встановлено під час розгляду заяви про відвід, така не містить посилань на обставини, визначені у ст.ст.75, 76 КПК України.
При цьому, суддя враховує, що відповідно до ч.5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен містити відповідні аргументи, докази, які підтверджують наявність підстав для відводу. Для встановлення наявності ознак необ'єктивності мають бути викладені такі доводи, які обґрунтовано підтвердять сумнів в неупередженості слідчого судді, вкажуть на наявність суб'єктивного або об'єктивного критерію.
Так, у справі “Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» Європейським судом з прав людини зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При цьому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі чи навпаки. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Стосовно об'єктивного критерію безсторонності у справі «Паунович проти Сербії» (№54574/07) Європейський суд з прав людини констатував, що об'єктивний критерій визначає, чи дотримався суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо цього критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною.
Попри це, заявлений ОСОБА_3 та її представником - адвокатом ОСОБА_4 відвід не містить належних об'єктивних даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу слідчої судді ОСОБА_5 , що передбачені ст.ст.75, 76 КПК України, а фактично зводиться до побоювань скаржника щодо можливості прийняття слідчою суддею рішення про відмову у задоволенні скарги та незгоди з процесуальними діями, які вчиняються слідчою суддею у межах розгляду скарги.
Суддя звертає увагу на те, що сама по собі незгода скаржника з процесуальними діями і рішеннями слідчого судді не може свідчити про наявність підстав для відводу слідчого судді, адже процесуальний закон передбачає механізм оскарження таких у передбачений процесуальний спосіб, в який учасником процесу реалізується своє право на ревізування таких дій і рішень судом вищої інстанції.
Що стосується доводів заявників про особисту упередженість слідчої судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_5 та її зацікавленість у розгляді справи, то такі ґрунтуються виключно на суб'єктивному уявленні скаржника і представника про те, що розгляд поданої скарги спрямовується слідчою суддею в бік відмови у задоволенні скарги. Однак, будь-яких об'єктивних даних про те, що зацікавленість або упередженість слідчої судді є реальною, в заяві про відвід не наведено та, відповідно, доказів існування таких при розгляді заявленого відводу не представлено. Тому з урахуванням наведеного та за відсутності доказів упередженості слідчої судді заявлений такому слідчому судді відвід не підлягає задоволенню. Відповідно, суддя вважає, що у задоволенні заяви про відвід слідчої судді слід відмовити.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 2, 26, 75, 76, 80, 81, 369-372 КПК України, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 та її представника - адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчої судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_5 від участі в розгляді справи №465/3991/25 за скаргою адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність посадових осіб ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою ОСОБА_3 від 09.05.2025 року про вчинення кримінального правопорушення.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1