1Справа № 335/2821/25 3/335/973/2025
26 травня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Новасардова І.В., розглянувши у судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення
17.03.2025 року, о 16 годині 00 хвилин, гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 149, не виконував неодноразово законні вимоги припинити правопорушення та пред'явити водійське посвідчення даної категорії, талон реєстрації на транспортний засіб, на що він неодноразово відмовлявся, у зв'язку з чим, не надавалось можливим встановити особу та те, що громадянин має право керування транспортним засобом. Чим вчинив злісну непокору законній вимозі поліції, при виконанні службових обов'язків по охороні безпеки дорожнього руху.
Вказаний адміністративний матеріал надійшов в провадження судді Новасардової І.В. 27.03.2025 року.
У зв'язку з неявкою у судове засідання правопорушника, постановою суду від 14.04.2025 року до ОСОБА_1 було застосовано привід, відомості про виконання якого на час розгляду справи відсутні.
У призначене судове засідання, зокрема, на 26.05.2025 року ОСОБА_1 з'явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Суду надав письмові пояснення, за змістом яких, після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , співробітники поліції не представились належним чином, не повідомили звання та підставу зупинки та не надали докази правопорушення. У зв'язку з чим, ОСОБА_1 зателефонував на 102 для фіксації ситуації. Після чого, співробітники поліції застосували силу до ОСОБА_1 . Крім цього, ОСОБА_1 зазначає, що під час складання протоколу не було жодного понятого, справу розглянуто за відсутності адвоката, у зв'язку з чим, просить провадження у справі закрити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Процесуальна форма та зміст оригіналу протоколу про адміністративне правопорушення відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.
Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Пленум Верховного Суду України у п. 7 Постанови «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» роз'яснив, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, а також, що адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП настає при відсутності застосування фізичної сили з боку винної особи.
З об'єктивної сторони злісна непокора виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень або вимог працівника поліції, або в непокорі, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну неповагу до органів та осіб, які охороняють громадський порядок. Відмова правопорушника проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо.
З системного аналізу положень КУпАП з урахуванням позиції Верховного Суду України, висловленої в узагальненні «Практика розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (статті 185-185-2 КУпАП) випливає, що дане правопорушення обов'язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського, адже його вимоги та розпорядження акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані, зокрема, про перебування його при виконанні службових обов'язків мають свідчити установлена форма одягу, нагрудний знак, а також пред'явлене відповідне посвідчення, у зв'язку з чим у протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті поліцейським, дані про те, що він знаходився при виконанні службових обов'язків.
За змістом ст. ст. 254 і 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, яким фіксується факт адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі. До складання протоколу та його змісту пред'являють спеціальні вимоги. Протокол про адміністративне правопорушення повинен містити, зокрема, викладення суті адміністративного правопорушення.
Необхідність з'ясування суті розпорядження працівника поліції, з метою надання оцінки його законності, випливає, зокрема, з Постанови Верховного Суду України від 03 березня 2014 року у справі № 5-49к13, прийнятої внаслідок постановлення рішення Європейського суду з прав людини по справі «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року (набуло статусу остаточного 11 липня 2013 року).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АА № 339144; протоколом про адміністративне затримання серії АА №048711 від 17.03.2025 року; рапортом співробітника поліції; архівом правопорушень ОСОБА_1 ; відеозаписом, який міститься на компакт диску, долученому до матеріалів справи.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідженими судом доказами достовірно підтверджується вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Надані ОСОБА_1 письмові пояснення не знайшли свого підтвердження належними доказами і спростовуються дослідженим судом відеозаписом правопорушення, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що належних доказів, які б спростовували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 суду надано не було.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП повністю доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення та підтверджена доказами, дослідженими судом.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та накласти на нього, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 гривень у межах санкції ст. 185 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КпАП України особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 40-1, 185, 279, 283-285, 294 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок у дохід держави (отримувач: ГУК у Запорізькій області/ТГ м. Запоріжжя/21081100; код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997; номер розрахунку (IBAN): UA558999980313060106000008479; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок у дохід держави (отримувач: ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106; код отримувача: (ЄДРПОУ) 37993783; номер розрахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , положення ст.ст. 307, 308 КУпАП, відповідно до яких, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у такий строк, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя І.В. Новасардова