Єд. унік. № 243/1238/25
Провадження № 3/243/919/2025
28 травня 2025 року м. Слов'янськ
Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Соловйова О.О., розглянувши матеріали, які надійшли з БПП в містах Краматорську та Слов'янську УПП в Донецькій області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
-за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
27.01.2025 року о 07-38 год. в м. Слов'янськ, вул. Колонтаївьска, біля буд. 58, водій керував т.з. ВАЗ 21063, р.н. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (почервоніння очей, тремтіння рук, різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проведення огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу Drager Alcotest на місці зупинки т.з. та від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я, у наркології м. Слов'янськ, відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
25.02.2025 року від захисника ОСОБА_1 - адвоката Прокопцева С.В. до суду надійшло письмове заперечення проти протоколу серія ААД №984068 від 27.01.2025 року, в якому він просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Так, у вказаному письмовому запереченні зазначено, що ОСОБА_1 свою провину у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП не визнає. ОСОБА_1 не відстороняли від керування автомобілем (підтверджень цьому в протоколі немає ані розписок про передачу авто, ані актів про тимчасове вилучення), йому лише запропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці, не пояснили, що це його обов'язок, навіть після відмови огляд не проводився у закладі охорони здоров'я, при огляді були відсутні свідки. Наведене свідчить про порушення порядку огляду, що відповідно до ч. 5 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення має наслідком його недійсність.
На диску, наданому в якості додатку до протоколу про адміністративне правопорушення, містяться декілька файлів відеозапису, зі змісту яких вбачається, що відеозапис переривався.
Відповідно до частини 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Проте матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять передбачені законом підстави для такої зупинки
Поліцейські вправі провести огляд водія на стан сп'яніння в разі наявності ознак такого сп'яніння. Ніяких ознак перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння не вбачається. Відсутнє також письмове направлення до закладу охорони здоров'я, як вимагає Інструкція та ст. 266 КУпАП.
У зв'язку з вищенаведеним, просив закрити провадження по даній справі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
У судовому засіданні адвокат Прокопцев С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав вищезазначене клопотання та просив справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу правопорушення.
ОСОБА_1 у в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суду не повідомив, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Суд, вислухавши доводи захисника - адвоката Прокопцева С.В., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Адміністративним правопорушенням відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні досліджені такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №984068 від 27.01.2025 року, складений уповноваженою посадовою особою у встановленому порядку, зі змісту якого вбачається, що 27.01.2025 року о 07-38 год. в м. Слов'янськ, вул. Колонтаївьска, біля буд. 58, водій керував т.з. ВАЗ 21063, р.н. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (почервоніння очей, тремтіння рук, різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проведення огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу Drager Alcotest на місці зупинки т.з. та від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я, у наркології м. Слов'янськ, відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- рапорт поліцейського взводу №1 роти №2 БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП рядового поліції Запішного К., згідно якого вбачається, що 27.01.2025 року приблизно о 07-38 год. під час патрулювання у м. Слов'янськ у складі екіпажу «Циклон 108» (Череватий, Запішний, Стасенко) за адресою м. Слов'янськ, вул. Колонтаївьска, біля буд. 58 згідно п. 7 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» був зупинений ВАЗ 21063 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході перевірки документів та під час спілкування з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння обличчя. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки т.з. за допомогою Alcotest Drager 6820 або пройти такий огляд у встановленому законом порядку у медичному закладі м. Слов'янськ у лікаря нарколога, на що останній відмовився. Відносно гр. ОСОБА_1 було складено протокол ААД 984068 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, п.п. 2.5 ПДР України. Водія було відсторонено від керування т.з. та передано тверезому водію;
- відеозаписи «signal-2025-02-04-134456_002.mp4» та «export-ulwys.mp4», які додані до протоколу. Зі змісту відео «signal-2025-02-04-134456_002.mp4» зафіксовано факт керування та зупинки працівниками поліції т.з. ВАЗ 21063, р.н. НОМЕР_2 . Поліцейські підходять до вищевказаного авто. На відеозаписі «export-ulwys.mp4» вбачається, що водій вже спілкується з працівниками поліції та знаходиться біля т.з. ВАЗ 21063. Водію повідомлено, що причиною зупинки є п. 7 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану». Під час спілкування у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння (почервоніння очей та шкіри обличчя, тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота), про що повідомлено водія. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки т.з. за допомогою Alcotest Drager, на що останній відмовився невербальним жестом, а саме заперечно помахав головою (00:49 хв. на відео). Працівник поліції перепитав водія стосовно його відмови від проходження огляду, на що останній підтвердив зазначене стверджуючим жестом (00:52 хв. на відео). Далі працівник поліції запропонував такий пройти огляд в медичному закладі, проте водій заперечливим жестом голови відмовився (00:50 хв. на відео). Після чого, працівником поліції було попереджено ОСОБА_1 про відповідальність згідно пункту правил 2.5 ПДР України. Водію роз'яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Далі зі змісту відеозапису встановлюється, що після складання протоколу, працівником поліції було ознайомлено водія ОСОБА_1 зі змістом протоколу, заперечень чи клопотання від нього не надходило. Надалі водій ОСОБА_1 отримав тимчасове посвідчення водія. Поліцейський повідомив, що від керування т.з. водія відсторонено, т.з. припарковано без порушень ПДР України (05:27 хв. на відео). На місце зупинки т.з. прибув тверезий водій, якому було передано т.з. ВАЗ 21063 (05:54 та 09:30 хв. на відео).
Дослідивши в судовому засіданні відеозаписи, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що всі невербальні жести ОСОБА_1 , а саме заперечне махання головою у відповідь на вимогу від працівника поліції щодо проходження огляду, вказують на його фактичну відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки т.з, так і в медичному закладі. Також суд приймає до уваги, що адвокат Прокопцев С.В. у своєму клопотанні від 24.02.2025 року не заперечує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду.
Доводи захисника Прокопцева С.В. щодо не відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем, суд не приймає до уваги, адже зі змісту рапорт поліцейського взводу №1 роти №2 БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП рядового поліції Запішного К. та відеозапису встановлено, що водія від керування транспортним засобом відсторонено шляхом передачі авто тверезому водію. Складання будь-яких письмових документів щодо відсторонення особи від керування транспортним засобом не передбачено.
Також доводи адвоката стосовно того, що водію не запропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці та в медичному закладі охорони здоров'я, про відсутність свідків, які б підтвердили дану подію, а також щодо відсутності направлення до закладу охорони здоров'я суд не приймає до уваги. Зі змісту відеозапису «export-ulwys.mp4» чітко вбачається, що водій ОСОБА_1 відмовляється на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі.
Щодо відсутності направлення поліцейського до закладу охорони здоров'я, то суд зауважує, що наявність направлення поліцейського на медичний огляд має значення тільки в тому випадку, якщо водій погоджується його пройти в медичному закладі. Оскільки, за своєю природою саме таке направлення є підставою для здійснення медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння лікарем, про що у висновку є відповідна графа.
Таким чином, суддею достовірно встановлено, що поліцейський виконав всі вимоги чинного законодавства і вжив всі можливі дії в межах закону, порушень з його боку встановлено не було, у свою чергу водій ОСОБА_1 не виконав свій обов'язок, передбачений п. 2.5 ПДР України.
Варто зазначити, що відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Сама правова природа цієї норми має імперативний характер та зобов'язує кожного, хто має дозвіл на керування транспортними засобами неухильно дотримуватись цього пункту. Таким чином, ОСОБА_1 , маючи посвідчення водія повинен знати ПДР та їх виконувати. Крім того, ст. 68 Конституції України встановлено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Суд звертає увагу на те, що згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності не має значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції за виключенням обставин, які встановлені ст. 17 КУпАП.
Стосовно зауваження адвоката Прокопцева С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 щодо безпідставності зупинки транспортного засобу, суд не приймає до уваги, адже згідно змісту дослідженого в судовому засіданні відеозапису, водію ОСОБА_1 було повідомлено, що його зупинено на підставі п. 7 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану».
Згідно ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Стаття 24 вказаного закону передбачає додаткові повноваження поліції, зокрема забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Відповідно до п. 7 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: перевіряти документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Суд також зазначає, що поважність причини зупинки транспортного засобу не є обставиною, яка підлягає доказуванню в межах розгляду справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, Так, для правильного розгляду справи важливим є встановлення саме факту керування транспортним засобом як елемент об'єктивної сторони, зазначеного адміністративного правопорушення, а не підстави для зупинки транспортного засобу. Окрім того, особа, що притягається до адміністративної відповідальності та/або його захисник не позбавлені можливості як звернутись з відповідною скаргою до УПП про безпідставну зупинку, так і шляхом оскарження неправомірних дій працівників поліції, в порядку, передбаченому КАС України.
Також захисник Прокопцев С.В. зазначає про те, щов матеріалах містяться неналежний відеозапис, тобто не є безперервним, суд не приймає до уваги. Детальний аналіз відеозаписів, які долучені до матеріалів адміністративного правопорушення та відомості, зазначені у протоколі серії ААД №984068 від 27.01.2025 року свідчать про те, що всі події відображені на відеозаписі стосуються саме цього факту.
Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Таким чином, доводи захисника, який діє в інтересах ОСОБА_1 є надмірним формалізмом, оскільки для вирішення справи важливими є фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення. Отже, вищезазначене жодним чином не порушує права особи, що притягається до відповідальності, не впливає на суть встановлених фактичних обставин, кваліфікацію дій особи, законність дій працівників поліції.
Той факт, що дані відеозаписи складаються з декількох відеофайлів, не може свідчити про те, що вони не є безперервними, оскільки формування тривалого відеозапису з кількох відеофайлів є звичайним технологічним процесом, обумовленим особливістю та алгоритмом роботи відповідних відеореєстраторів.
Зазначені відеозаписи визнаються судом належними та допустимими доказами, оскільки згідно з приписами пункту першого частини першої статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення.
Посилання адвоката Прокопцева С.В. про те, що ніяких ознак перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння не вбачається, суд також не приймає до уваги, адже відповідно до протоколу серії ААД №984068 від 27.01.2025 та відповідно до змісту відео, поліцейським було повідомлено водія ОСОБА_1 про наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння очей та шкіри обличчя, тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкцій про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
За таких обставин, оцінивши наведені докази в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та доведеність його вини.
Частиною 1 ст. 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
При обранні міри адміністративного стягнення, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, а саме те, що він є працездатним, ступінь його вини, майновий стан, приходжу до переконання про можливість накладення адміністративного стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (у сумі 17000 грн.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.
Окрім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 605,60 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 40-1, 283-284, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., який перерахувати на р/р UA198999980313090149000005001, отримувач коштів: Донецьке ГУК/м. Донецьк/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави на рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання 3 (три) місяці.
Повний текст постанови виготовлений 28.05.2025 року.
Суддя О.О. Соловйова