Єд. унік. № 243/3601/25
Провадження № 3/243/2122/2025
Іменем України
27 травня 2025 року м. Слов'янськ
Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Воронков Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 , молодший сержант, начальник радіостанції, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
23.04.2025 року о 07 год. 10 хв. за адресою: Донецька область, автошлях М 03 Київ-Харків-Довжанський, 671 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом RENAULT TRAFIC 1.9DU, н/з НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager», а також від проходження такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від керування водій відсторонений.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнав, просив суд закрити провадження у справі, зазначивши, що він не керував автомобілем.
Адвокат Тютюнник В.В., який діє на підставі ордера та договору про надання правової допомоги, в судовому засіданні просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , зазначивши, що відеодоказ не повно відображає зафіксовану подію, оскільки не є безпреревним; відомості про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом матеріали справи не містять; відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом RENAULT TRAFIC 1.9DU, н/з НОМЕР_3 . Наполягав, що за кермом перебувала інша особа.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника, дослідивши надані матеріали справи про адміністративне правопорушення та надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 983539 від 23.04.2025 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 23.04.2025 року; рапортом працівника поліції; відеозаписом, яким зафіксовано обставини виявленого правопорушення.
Оцінюючи вказаний відеозапис, суд, враховуючи відображену на відеозапису поведінку ОСОБА_1 , а також приймаючи до уваги сукупність всіх інших досліджених доказів по справі, керуючись внутрішнім переконанням, вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, факт наявності в нього ознак алкогольного сп'яніння та факт його відмови від запропонованого поліцейським проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та у медичній установі.
Набуваючи вказаного висновку суд приймає до уваги той факт, що відеозапис не містить жодних заперечень з боку ОСОБА_1 на ствердження працівників поліції щодо керування ним автомобілем, або заперечень щодо керування автомобілем іншою особою. Навпаки, на роз'яснення працівника поліції щодо необхідності пошуку тверезого водія, ОСОБА_1 говорить, що «я сам доеду» (фрагмент відеозапису 07:59:18-07:59:22).
Не містить таких заперечень й протокол про адміністративне правопорушення.
Вказані докази у їх сукупності з урахуванням інших доказів по справі, у повній мірі спростовують позицію сторони захисту щодо відсутності доказів факту керування ОСОБА_1 автомобілем 23.04.2025 року, які, на думку суду, є спробою звільнити останнього від відповідальності.
У зв'язку із зазначеним, з урахуванням всіх інших доказів по справі у їх сукупності, суд не приймає до уваги пояснення адвоката Тютюнника В.В. про те, що за кермом автомобіля перебував ОСОБА_2 та не вважає доцільним допит останнього в судовому засіданні в якості свідка.
Заперечення адвоката щодо відсутності доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування, суд також не приймає до уваги, з огляду на наступне.
Так, диспозицією ч.1 ст. 266 КУпАП встановлено, що з метою усунення небезпеки, що виникає при знаходженні за кермом водія (судноводія) щодо якого є підстави вважати, що він перебуває у стані сп'яніння, законодавством передбачена можливість відсторонення зазначених осіб від керування транспортними засобами або суднами.
Відсторонення водіїв від керування транспортним засобом полягає у примусовому припиненні руху, звільненні транспортного засобу від особи, що їм керує, затримання посвідчення водія і здачі у разі необхідності транспортного засобу на платну стоянку або до відповідного органу, передача управління транспортного засобу іншій особі, яка має посвідчення водія.
Відсутність на відеозапису факту передання керування автомобілем іншій особі, що є лише процедурним аспектом, а не обов'язковою складовою ознакою диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП, на думку суду ніяким чином не впливає на склад вказаного адміністративного правопорушення, не спростовує факт порушення ОСОБА_1 п 2.5 ПДР України та не є підставою для закриття провадження у справі.
Щодо доводів про визнання відеозапису неналежним доказом через його фрагментарність та неповноту, суд зазначає, що наявний в матеріалах справи відеозапис, не є фрагментарним, а в повній мірі відображає послідовну хронологію подій, які мали місце 23.04.2025 року о 07 год. 10 хв. за адресою: Донецька область, автошлях М 03 Київ-Харків-Довжанський, 671 км.
Посилання адвоката на відсутність відеозапису з моменту зупинки т.з. о 07 год. 10 хв. до моменту пропонування огляду 07 год. 29 хв., судом не є слушними через відсутність обґрунтування, як саме цей факт впливатиме на суть інкримінованого правопорушення.
У зв'язку із встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами справи, які спростовують доводи та заперечення адвоката Тютюнника В.В., суд вважає, що закриття провадження у справі, через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, не підлягає задоволенню.
Докази, які були досліджені в судовому засіданні, на переконання суду, є належними, обґрунтованими, допустимими, узгоджуються між собою, і такими, що підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, в судовому засіданні не встановлено.
При обранні міри адміністративного стягнення, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, суд доходить висновку, що відносно ОСОБА_1 необхідно обрати адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Таке стягнення, на думку суду, буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння нових правопорушень.
На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», правопорушник звільняється від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 40-1,130,280, 283-284, 287, 301, 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., на рахунок отримувача: UA198999980313090149000005001, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Дон.обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів, з дня її проголошення.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання три місяці.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області Д.В. Воронков