Справа № 127/14257/25
Провадження № 1-кп/127/524/25
29.05.2025м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, відомості про яке внесено 10.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020030000231, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Рівне, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , не одруженого, офіційно непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України, -
ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання, без мети збуту психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» 10.04.2025, більш точного часу досудовим розслідуванням не представилось за можливе встановити, під час прогулянки по території парку «Вишенський» в м. Вінниця, помітив на землі згорток, обмотаний у клейку стрічку, в якому був поліетиленовий zір-пакет пакет із порошкоподібною речовиною. Будучи особою, яка раніше вживала психотропні речовини, зрозумівши, що там може бути психотропна речовина, ОСОБА_4 підняв вказаний пакет та помістив у кишеню куртки. Таким чином, ОСОБА_4 незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, яку зберігав при собі для власного вжитку без мети збуту.
В подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання психотропних речовин без мети збуту, 10.04.2025 о 11:20 год., ОСОБА_4 , рухаючись по вул. Костянтина Василенка, навпроти будинку 19-А, в місті Вінниця був зупинений працівниками сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, з метою перевірки відповідно до ст. 32, 34 Закону України «Про Національну поліцію». На запитання працівників поліції про наявність заборонених речовин, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що його дії, спрямовані на незаконне зберігання психотропних речовин, будуть викриті, повідомив, що в нього при собі наявна психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін, який знаходиться у кишені куртки.
В ході проведення огляду місця події в період часу з 12 години 09 хвилин по 12 годину 14 хвилин 10.04.2025 у м. Вінниці, по вул. Костянтина Василенка навпроти будинку 19-А, на відкритій ділянці місцевості в присутності двох понятих, ОСОБА_4 добровільно видав працівникам поліції один поліетиленовий zір-пакет із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору.
Згідно висновку експерта від 23.04.2025, в наданій на дослідження порошкоподібній речовині, міститься психотропна речовина - амфетамін. Амфетамін відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено. В досліджуваній порошкоподібній речовині, масою 3,1625 г маса амфетаміну становить 2,2160 г.
Відповідно до Таблиці II «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», вага вилученої психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін масою 2,2160 г відноситься до великих розмірів (від 1,5 г до 15,0 г).
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання, психотропних речовин без мети збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому діянні визнав в повному обсязі, в чому щиро розкаявся.
З'ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню, згідно з ч.3 ст. 349 КПК України, визначити допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що його характеризують, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.
По суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4 надав суду покази аналогічні обставинам викладеним в обвинувальному акті. Пояснивши суду, що 10.04.2025 року, повертаючись з роботи, в парку знайшов пакунок, який вирішив підняти та залишити собі. Оскільки, в минулому вживав та проходив реабілітацію, розумів, що саме знаходиться в пакунку. Залишив у себе з метою власного вживання. В подальшому, підійшли працівники поліції, яким добровільно видав психотропну речовину. У вчиненому розкаюється, вину визнає в повному обсязі.
Заслухавши показання обвинуваченого, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання, психотропних речовин без мети збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах.
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами статей 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
З вимоги про судимість вбачається, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягався.
Згідно довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР», вих. № 29/3765 від 18.04.2025 року вбачається, що ОСОБА_4 , за даними архіву лікарні, картотеки поліклінічного відділення з денним стаціонаром та стат. відділу станом на 16.04.2025 року на лікуванні не перебував та за медичною психіатричною, неврологічною та нейрохірургічною допомогою не звертався.
Відповідно до довідки КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР», вих. № 2034 від 15.04.2025 року, вбачається, що ОСОБА_4 , під диспансерним спостереженням та на стаціонарному лікуванні не перебуває, за медичною допомогою не звертався.
Відповідно до довідки КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР», вих. № 220 від 11.04.2025 року вбачається, що згідно висновку медичного огляду - ОСОБА_4 , 10.04.2025 о 13 год 10 хв, перебував у стані наркотичного сп'яніння внаслідок вживання канабісу, амфетаміну та солей (MCAT).
Згідно довідки КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» № 512195 від 17.04.2025 року, вбачається, що ОСОБА_4 за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває.
Згідно довідки КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.04.2025 року № 512195, вбачається, що ОСОБА_4 під наглядом лікаря-психіатра не перебуває.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 : раніше не судимий; офіційно не працює; вчинив кримінальне правопорушення, перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння; за медичною психіатричною, неврологічною та нейрохірургічною допомогою не звертався; під диспансерним спостереженням та на стаціонарному лікуванні не перебуває; під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває; під наглядом лікаря-психіатра не перебуває; вину у вчинені кримінального правопорушення визнав, в чому щиро розкаявся.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.
Відповідно до положень частини 1 статті 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Згідно з ч. 2 ст. 66 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання обвинуваченому суд керується загальними засадами призначення покарання, передбаченими ст. 65 КК України і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що впливають на його покарання.
З урахуванням конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, наявності обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого у виді щирого каяття, наявності обставини, що обтяжує покарання, а також того, що обвинувачений офіційно не працює та, відповідно, не має офіційного джерела доходів для сплати штрафу, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України, оскільки призначення інших видів покарань визнано судом недостатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Згідно з ч. 3 ст. 75 КК України, у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Разом з тим, суд враховуючи, що ОСОБА_4 раніше не судимий, наявність пом'якшуючої покарання обставини у виді щирого каяття, та з врахуванням особи винного та тяжкості вчиненого, вбачає можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України із застосуванням положень п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
У відповідності до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідкою про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні до висновку експерта: № СЕ-19/102-25/8396-НЗПРАП від 23.04.2025 року, становлять 5348 грн 40 коп.
Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 65-67, 309 КК України, ст. ст. 100, 124, 174, 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок іспитового строку рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 29.05.2025.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні в сумі 5348 (п'ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 (сорок) копійок.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.04.2025 року (справа № 127/11450/25) на майно, а саме: зіп-пакет з порошкоподібною речовиною та ізоляційну стрічку синього кольору, які поміщено до спец. пакету Національна поліція України PSP 1207544 - скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: зіп-пакет з порошкоподібною речовиною, обгорнутий в ізоляційну стрічку синього кольору, який поміщено до сейф-пакету 200250549 та передано до камери зберігання речових доказів Відділення поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: