Справа № 141/402/25
Провадження №3/141/239/25
29 травня 2025 року с-ще Оратів
Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Климчук Сергій Васильович, розглянувши матеріали, які надійшли від СПД № 1 відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності притягувався 25.12.2024 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,
05 травня 2025 року о 15:45 год в с. Скоморошки по вул Центральна гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу «Alcotest Drager 6810», з відеофіксацією вказаної дії. Результат огляду становить 1,74 ‰.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, вчинене повторно протягом року.
В судове засідання 29.05.2025 ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, шляхом направлення судової повістки за зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення адресою ( АДРЕСА_1 ), при цьому жодних заяв чи клопотань суду не подав.
Разом з тим, як убачається з матеріалів справи № 141/402/25, конверт з судовою повісткою про виклик до суду на 29.05.2025, надісланою на адресу проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до третього абзацу пункту 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) (далі по тексту - Правил) у разі невручення рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою “Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Як убачається зі змісту другого абзацу пункту 104 Правил, у разі неможливості вручення адресату (одержувачу) поштового відправлення, поштового переказу таке відправлення, переказ повертаються відправнику, крім випадків, якщо відправник під час оформлення поштового відправлення, поштового переказу визначив інший порядок розпорядження поштовим відправленням, поштовим переказом.
Суд звертає увагу на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
Про це зазначає Європейський суд з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії», у якій, окрім іншого, зроблено висновок, що заявник (зацікавлена особа) зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, однак не вживала заходів для явки до суду, її поведінка направлена на свідоме ухилення від притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Отже, судом було вжито усіх заходів для належного повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про день, час та місце розгляду справи, однак своїм правом на участь у судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідомо не скористалась.
Згідно положень ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що ОСОБА_1 , який був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, однак не вживав заходів для явки до суду, був належним чином повідомленим про розгляд справи у суді шляхом направлення судової повістки за адресою, яку вказав при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, однак будь-яких заяв та клопотань до суду не подав, а тому можливо розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів, що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП.
Суд, розглянувши матеріали справи № 141/402/25, доходить наступних висновків
Частиною 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В той же час, статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Диспозиція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно протягом року.
Так, статтею 266 КУпАП визначено чіткий порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Зокрема, як вбачається з ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Аналогічні норми передбачені й Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.
Відповідно до п. 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі по тексту - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Вказані в Інструкції ознаки алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 (а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці) визначені у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 321217 від 05.05.2025 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП;
- роздруківкою тесту на алкоголь Drager ALKOTEST 6810, результат тестування 1.74 ‰;
- актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме алкотестера «Drager ALKOTEST 6810» з позитивною пробою 1.74 ‰, огляд був проведений у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння очей, тремтіння пальців рук, запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, з результатом огляду ОСОБА_1 погодився, про що зазначив власноруч;
- направленням на огляд водія ОСОБА_1 від 05.05.2025 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у закладі охорони здоров'я, у якому ОСОБА_1 зазначив, що відмовляється від повторного огляду в закладі охорони здоров'я;
- дисками з відеозаписами події від 05.05.2025;
- рапортом ПОГ ВП № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції Шевчука В.Д. від 05.05.2025.
Суд зауважує, що рапорт поліцейського за своїм правовим змістом є документом, яким працівники поліції інформують керівництво про законність та обґрунтованість дій під час встановлення обставин вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з тим, вказаний документ містить дані про обставини, що підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення. Він підлягає аналізу та оцінці у сукупності з всіма наявними доказами.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, а тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом було досліджено здійснений працівником поліції відеозапис події, яка відбулась 05.05.2025, та який долучено до матеріалів справи.
Зафіксовані відеозаписами обставини, які були здійснені поліцейськими, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, описаного в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 321217 від 05.05.2025, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Зокрема, з досліджених в судовому засіданні відеозаписів від 05.05.2025 підтверджено обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Суд зауважує, що події, зафіксовані відеозаписами від 05.05.2025, відповідають суті правопорушення, викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 321217 від 05.05.2025, та дані відеозаписи є послідовними, оскільки безпосередньо на них зафіксовано дату його проведення та хронологія часу вчинення відповідних дій, які відбувались 05.05.2025.
Докази, які містяться в матеріалах справи, суд приймає до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують послідовність та хронологію подій, які відбувались 05.05.2025 за участі ОСОБА_1 , а також підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді даної справи.
Натомість, належних та допустимих доказів на спростування порушення п. 2.9 «а» ПДР України та, відповідно, обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 321217 від 05.05.2025, ОСОБА_1 суду не було надано.
Поряд з цим, доказів, які б свідчили про протиправність дій працівників поліції щодо порушення прав ОСОБА_1 , а також щодо складання та оформлення адміністративних матеріалів по справі № 141/402/25 відносно нього суду не надано.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Суд звертає увагу, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, оскільки адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, належить до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним, як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
Як вбачається з інформації СПД №1 відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП України у Вінницькій області № 116377-2025 від 06.05.2025 та № 116381-2025 від 06.05.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно комп'ютерного реєстру ІПНП посвідчення водія отримував НОМЕР_2 , 23.07.2019 вилучено та направлено до сервісного центру м. Вінниця, а також до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП притягувався 09.11.2024.
Зокрема, судом установлено, що постановою Оратівського районного суду Вінницької області від 25.12.2024 у справі № 141/744/24 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки він 05.05.2025 порушив правила дорожнього руху, а саме п. 2.9 "а" ПДР України, згідно з яким водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 вчинив повторно протягом року.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При цьому, суд враховує суспільну небезпечність вчинених ОСОБА_1 правопорушень та дані про його особу, який раніше притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, що свідчить про явне зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, систематичність вчинення вказаних правопорушень.
З урахуванням встановлених обставин справи та доказів, які містяться в матеріалах справи №141/402/25, суд доходить переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.
Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та попередження вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд, враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Підстав для оплатного вилучення транспортного засобу суд не вбачає, оскільки належних доказів, які свідчать про належність ОСОБА_1 на праві приватної власності транспортного засобу «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_1 , зокрема, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, матеріали справи № 141/402/25 не містять.
Окрім цього, вирішуючи питання щодо обсягу застосованого стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Згідно ч. 3 ст. 30 КУпАП у разі, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Судом установлено, що постановою Оратівського районного суду Вінницької області від 25.12.2024 у справі № 141/744/24 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік. Постанова суду набрала законної сили 07.01.2025.
А тому, при призначенні ОСОБА_1 остаточного стягнення в частині позбавлення права керування транспортними засобами за вчинення 05.05.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, за цією постановою на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП суд вважає за необхідне приєднати невідбуту частину стягнення за постановою Оратівського районного суду Вінницької області від 25.12.2024 у справі №141/744/24, яке станом на 29.05.2025 становить 7 (сім) місяців позбавлення права керування транспортними засобами
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн, які слід стягнути з ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.8, 25, 27, 30, 36, 40-1, 126, 130, 251, 252, 266, 268, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього аміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП, шляхом приєднання до строку застосованого адміністративного стягнення за цією постановою у виді позбавлення права керування транспортними засобами невідбутої частини стягнення за постановою Оратівського районного суду Вінницької області від 25.12.2024 у справі № 141/744/24, визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 7 (сім) місяців без оплатного вилучення транспортного засобу.
Реквізити рахунку для сплати штрафу: (отримувач коштів ГУК у Вінницькій обл./смт Оратів/21081100, код ЄДРПОУ 37979858, банк отримувача Казначейство України, рахунок отримувача UA978999980313040106000002806, код класифікації доходів бюджету 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в сумі 605 грн 60 коп (шістсот п'ять гривень 60 копійок) в дохід Державного бюджету України (реквізити рахунку для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Копію постанови направити ОСОБА_1 згідно ч. 1 ст. 285 КУпАП.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч.1 ст. 307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ч.1 ст. 308 КУпАП).
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті цього Кодексу та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.В. Климчук